ВСТУП 2
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ «МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ» 4
1.1.Суть и визначення терміну 4
1.2.Організація постачання виробничих підрозділів. Управління виробничими запасами 6
1.3. Зарубіжний досвід управління матеріально-технічними запасами 8
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА ВАТ „ВІДРАДНИЙ” 13
2.1. Відомості про підприємство 13
2.2. Аналітика економічних характеристик ВАТ «Відрадний» 15
РОЗДІЛ 3. СИСТЕМА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА 25
3.1. Потреба в додаткових матеріалах 25
ВИСНОВКИ 34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 36

Матеріально-технічне забезпечення - система організації обігу та використання засобів праці, основних і оборотних фондів підприємства (матеріалів, сировини, напівфабрикатів, машин та обладнання). МТО також відповідає і за їх розподіл по структурним підрозділам і бізнес-одиниць та споживання у виробничому процесі.[2, c.47]
Таким чином, система МТЗ має ряд функцій, завдяки яким вона підтримує продуктивність праці та ефективність виробництва:
1) планування потреби в матеріальних ресурсах. Це означає, що МТО на основі наявних даних про таких показниках виробництва, як матеріаломісткість і фондовіддача, визначає оптимальну кількість ресурсів, які необхідні для здійснення одного виробничого циклу і випуску певної партії товарів і послуг;
2) заготівельна функція. МТЗ веде на підприємстві оперативно-заготівельні роботи у відповідності з планами потреб, контролює процес укладення договорів, обробляє всі «помилки» виробництва;
3) зберігання заготовленої сировини і матеріалів, тобто організація складського характеру. Крім того, МТЗ розробляє вказівки, принципи та інструкції, у відповідності з якими зберігання і використання запасів повинні здійснюватися;
4) здійснення обліку та суворого контролю над видачею сировини і матеріалів виробництва та ін.
Матеріально-технічне забезпечення виробництва - досить широке поняття, тому може мати кілька форм. [5, c.57]

1. Поставки готової продукції, напівфабрикатів і послуг промислового характеру по прямих господарських зв'язків.
2. Оптова торгівля засобами виробництва, а також виготовленими товарами за допомогою складів, через мережі магазинів і бази.
3. Обмінні і позикові операції у разі нестачі ресурсів або грошових коштів у вигляді інвестицій.
4. Використання вторинних ресурсів, переробка відходів.
5. Лізинг, який є одним з головних фінансових інструментів, за допомогою якого можливі довгострокові капіталовкладення в переоснащення і модернізацію виробництва. Це дозволяє створити стійку матеріально-технічну базу і сприяє зростанню конкурентоспроможності товарів, що випускаються.
6. Купівля сировини і матеріалів через товарні біржі, а також здійснення імпортних закупівель за відповідними договорами про партнерство з іноземними фірмами. [9, c.178]
7. Розвиток підсобного господарства (видобуток сировини, виготовлення тари) і здійснення централізованого розподілу матеріальних ресурсів.
Поставки матеріальних ресурсів на підприємство здійснюються через систему господарських зв'язків, які являють собою сукупність економічних, організаційних і правових взаємовідношень, які виникають між постачальниками і споживачами засобів виробництва.
Господарські зв'язки між підприємствами можуть бути прямими і опосередкованими (непрямими), тривалими, і короткостроковими.
З класифікацією зв'язків на прямі і непрямі пов'язаний розподіл їх за формами організації поставок продукції. З цієї точки зору розрізняють транзитну та складську форми постачань.
Важливими етапами в організації матеріально-технічного снабжения промисловості є розшифровка укрупненої номенклатури по конкретних видах, марках, профілях, сортах, типах, розмірам і іншим ознакам. [15, c.58]

Існує два варіанти організації завезення матеріальних ресурсів: самовивіз і централізована доставка.
Потреба в основних матеріалах на програму визначається прямим рахунком (по виробів, деталей, представникам та аналогам) шляхом множення норми витрат по відповідним виробам на програми виробництва.

1. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента. - М.: Финансы и статистика,1997.
2. Бочаров В.В. Управление денежным оборотом предприятия и корпораций – М.: Финансы и статистика, 2004
3. Буряк Л.Д. Фінансові ресурси підприємства. // Фінанси України. — 2000. — № 10. — С. 63.
4. Василик О.Д. Державні фінанси.–К.: Либідь, 2006.
5. Веснин В. Р. Основы менеджмента: Курс лекций для студентов высших учебных заведений. — М., 1996.
6. Витрати і доходи домогосподарств України у 2007 році проаналізовані за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України.
7. Гаджинский А. М. Логистика.  М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 1999.  228 с.
8. Глухов В.В., Бахрамов Ю.М. Финансовый менеджмент (учасники рынка, инструменты, решения). - СП-б., 2005 - 429 с.
9. Глухое В. В. Принципы менеджмента. Управление в системе цивилизованного предпринимательства. — 1996 год
10. Гончаров В.В. В поисках совершенства управления: руководство для высшего управленческого персонала - М. МП “Сувенир”, 2000 - 325 с.
11. Гончаров В.В. Руководство для высшего управленческого персонала. - М.: МП “Сувенир”. - 2000. - 488 с.
12. Гордонов М.: Формирование и использование амортизационных средств в промышленности // Экономист, № 6, 2000.
13. Грузинов В.П., Грибов В.Д. Экономика предприятия: Учебное пособие. – М.: Финансы и статистика, 2006.
14. Дон Р. Хенсен, Меріен М. Моувен, Невіл С.Еліас, Девід У.Сєнков. Управлінський облік. Навч.посібник. – К.: Міленіум, 2005
15. Економіка підприємства: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисциплін / О.Г.Швиданенко та інші – К.: КНЕУ, 2000.
16. Економіка підприємства: Підручник / За заг.ред. С.Ф.Покропивного – Вид 2-ге. – К.: КНЕУ, 2000.
17. Економіка підприємства: стан і перспективи: збірник наукових праць. – К.:Київ: київський національний торговий університет, 2006
18. Закон України „Про підприємництва в Україні”від 27.03.1991 р. №888-12. Закон України „Про підприємництво” від 16.12.1993 р. №3716-12.
19. Збірник наукових праць студентів магістратури. – К. : Інститут економіки та права „КРОК”, 2005.
20. Зоріна В.Н. Осадча Т.С. Зорін Г.Г. Фінансова звітність підприємств: навч.посібник. – К. Центр навчальної літератури, 2008
21. Инвестиции в Украине / С.И. Вакарин (ред.); Рекламно -Информ Компания “ІDA” К.: Конкорд, 2008. - 94 с.
22. Курс экономической теории, (под ред. Чепурина М.Н.) // Киров. "АСА", 2000.
23. Кэмпбелл Р. Макконел, Стэнли Л. Брю Экономикс:принципы, проблемы и политика. Пер. с англ. 11-го изд. К., ХаГар, 2000. – 785 с.
24. Лень В.С., Гливенко В.В., Бочок М.П., Іванов Л.П. Звітність підприємства: Підручник. – К. : Знання-Прес, 2007.
25. Логистика. Под ред. Б. А. Аникина.  М.: ИНФРА-М, 1999.  327 с.
26. Павловські О.В. Фінансовий аналіз: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К. : КНЕУ, 2005.
27. Поддєрьогін А. М,. Буряк Л. Д, Нам Г. Г. , Павліковський А. М, Павловська О. В., Потій В. 3, А. П. Куліш, О. О. Терещенко, Шульга Н. П., Булгакова С. А. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000
28. Пономаренко Є.Д. Фінансовий аналіз: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення курсу. – К.: КІМ, 2005.
29. Практикум по логистике. Под ред. Б. А. Аникина.  М.: ИНФРА-М, 1999.  270 с.
30. Рясних Є.Г.Основи фінансового менеджменту. Навч.посібник. 2-е видання, доп.і перероб. – К.ВД „Скарби”, 2007
31. Сергеев И.В. Экономика предприятия, - Москва: “Финансы и статистика”, - 1997.
32. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання. Навч.посібник. – К.:КНЕУ, 2006
33. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України.-К.: А.С.К.,2006
34. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность организации в условиях кризиса: экономика, маркетинг, менеджмент. – М.: Издательско-книготорговый центр «Маркетинг», 2005. – 892 с.
35. Финансовый менеджмент: Уч. Под ред. Самсонова Н.Ф. – М:ЮНИТИ,2004
36. Хеддервин К. Финансовый и экономический анализ деятельности предприятий (пер. с англ, под ред. Ю.А.) // К, 2004.

Актуальність теми дослідження. Складська система, яка є підрозділом логістичної підсистеми, відіграє вагому роль в єдиному функціонування цілісного механізму підприємства. Відзначається важливість логістики, насамперед з точки зору внутрішнього обороту матеріальних потоків, в тому числі в рамках виробничого процесу. Стадія підготовки продукту в стані напівфабрикату, постачання та складування матеріалів і комплектуючих для випуску продукції, всі дані процеси являють собою механізм діяльності підприємства, регульований персоналом і менеджерами, відповідальними за логістику складування і логістику запасів.
Для того щоб забезпечити підприємство (об'єднання) необхідними йому матеріалами відповідно до виявленої потреби, організується матеріально-технічне постачання підприємства. Його задача полягає у визначенні потреби підприємства в матеріалах і технічних ресурсах, вишукуванні можливостей покриття цієї потреби, організації збереження матеріалів і видачі їх у цехи, а також у проведенні контролю за правильним використанням матеріально-технічних ресурсів і сприяння в їхній економії..
Для безперебійного функціонування виробництва необхідно добре налагоджене матеріально-технічне забезпечення (МТЗ), яке на підприємствах здійснюється через органи матеріально-технічного постачання. Головним завданням органів постачання підприємства є своєчасне і оптимальне забезпечення виробництва необхідними матеріальними ресурсами відповідної комплектності і якості. Вирішуючи цю задачу, працівники органів постачання повинні вивчати і враховувати попит та пропозиція на всі споживані підприємством матеріальні ресурси, рівень і зміна цін на них і на послуги посередницьких організацій, вибирати найбільш економічну форму товароруху, оптимізувати запаси, знижувати транспортно-заготівельні і складські витрати.
В умовах ринку у підприємств виникає право вибору постачальника, а значить, і право закупівлі більш ефективних матеріальних ресурсів. Це змушує постачальницький персонал підприємства уважно вивчати якісні характеристики продукції, виготовленої різними постачальниками.
Сировина, матеріали, напівфабрикати, паливо та інші матеріальні цінності на заводах і фабриках зберігаються на складах. Склад, кількість і розміри останніх залежать від номенклатури й кількості споживаних матеріальних цінностей. На великих підприємствах кількість складів нерідко досягає декількох десятків.
Головним завданням органів постачання підприємства є своєчасне і оптимальне забезпечення виробництва необхідними матеріальними ресурсами відповідної комплектності і якості. У зв'язку з цим тема економічної і своєчасної закупівлі сировини, матеріалів і напівфабрикатів актуальна.
Мета роботи розкрити суть, структуру і функції процесу організації матеріально-технічного забезпечення як підприємства в цілому, так і підрозділів (цехів і ділянок) підприємства.
Предметом роботи є підприємство ВАТ «Відрадний».
Об’єктом вивчення є матеріально-технічне забезпечення підприємства.
Завдання роботи:
1. Дослідити сутність та види матеріально-технічного забезпечення підприємства.
2. Проаналізувати принципи та етапи формування та використання матеріально-технічного забезпечення підприємства.
3. Вивчити проблеми формування та використання матеріально-технічного забезпечення підприємства на підприємствах України.
4. Зробити аналіз формування та використання виробничої потужності конкрентного підприємства
5. Визначити місце підприємства на ринку, шляхи аналізу його матеріально-технічного забезпечення
6. Визначити шляхи оптимізації виробничих потужностей підприємства.

У рамках курсового проекту були вирішені поставлені на початку дослідження завдання:
 розкрито функціональну роль запасів у виробничому процесі;
 проаналізовано зарубіжний досвід управління запасами і оцінена можливість її застосування в українських умовах;
 розглянуто методи нормування запасів підприємства і сформовані можливі варіанти коректного вибору системи контролю рівня запасів;
 показана методика проектування ефективної системи управління запасами;
 наведено графічне моделювання функціонування систем в умовах різноманітних збоїв у постачанні.
Як ми вже вказували вище, інформаційні потоки та матеріальні потоки, а також їх роль в логістичній системі управління підприємства взаємопов'язані й взаємозалежні. Інформаційні потоки забезпечують достатні знання про необхідність формування запасів, їх обсязі і якісної приналежності, в тому числі у зв'язку з плануванням виробництва партії продукції на короткостроковий період і конкуренції на ринку. Таким чином, ми бачимо, що і в плані організації процесів з логістики запасів інформаційні потоки відіграють вагому роль.
Це означає, що інформаційні потоки потрібно добре організувати, продумати і розрахувати, таким чином, однією з найважливіших завдань інформаційної логістики є забезпечення ефективного формування і використання інформації.
Детальна оцінка і аналіз сучасного стану ВАТ ”Відрадний” дозволив визначити його сильні та слабкі сторони та виявити можливості та потенційні загрози для його діяльності.
Сильні сторони: Висока якість продукції; наявність унікального обладнання; зростаюча питома вага ринку; висока кваліфікація персоналу; налагоджені взаємовигідні зв’язки із споживачами; виконання замовлень “під ключ”; великий досвід роботи на ринку.
Слабкі сторони: Недостатньо повні дослідження внутрішнього та зовнішнього ринку; нестача висококваліфікованих спеціалістів у відділі маркетингу; відсутність налагодженої системи збору маркетингової інформації; слабка інноваційна політика.
Можливості: Розширити номенклатуру товарів;збільшення обсягів продажу продукції; вихід на нові регіональні ринки; пошук нових ринкових ніш (споживачів).
Загрози: Ймовірність скорочення попиту внаслідок зменшення об’ємів будівництва житла; ймовірність покращення конкурентами своїх маркетингових програм; економічна нестабільність в Україні.
Але підприємств буде залежати від Державної політики. Основним завданням Держави має бути створення такого економічного, політичного та правового середовища, інституційної інфраструктури, які б стримували перспективні конкурентоспроможні товари. В першу чергу це стосується визначення та проведенням реформ господарської діяльності в умовах переходу до нової моделі розвитку економіки, створення ефективної експортно-імпортної стратегії,політики таможні, валютно фінансові, та інших, які б враховували національні інтереси та інтереси виробників.