ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГАЛУЗЕЙ АВІА ТА РАКЕТОБУДУВАННЯ ТА ЇХ МІСЦЕ В УКРАЇНСЬКІЙ ЕКОНОМІЦІ. 5
1.1. Історія розвитку авіа та ракетобудування в Україні 5
1.2. Територіальне розміщення підприємств в Україні. Особливості розміщення підприємств досліджуваних галузей. 10
РОЗДІЛ 2 ГОЛОВНІ ПРОБЛЕМИ АВІА ТА РАКЕТОБУДУВАННЯ В УКРАЇНІ, ЇХ ПОЗИЦІЯ НА СВІТОВОМУ РИНКУ ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ. 14
2.1.Місце авіа та ракетобудівних галузей в структурі сукупних доходів України 14
2.2. Характеристика сучасного стану галузей авіа та ракетобудування 16
2.3.Умови функціонування підприємств досліджуваних галузей під час фінансової, економічної та політичної кризи сьогодення 18
2.4. Визначення стану ресурсної бази, людських чинників та сучасних технологій виробництва 22
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО АВІА ТА РАКЕТОБУДУВАННЯ 27
3.1. Можливості залучення вітчизняних та іноземних інвестицій 27
3.2. Використання багатого досвіду співробітництва з іншими країнами вітчизняного авіа та ракетобудування для налагодження нових векторів співпраці з зарубіжжям 31
3.3. Умови відродження авіа та ракетобудування з метою становлення цього сегменту як одного з найперспективніших джерел доходів України 33
Висновки 38
Список викорастаних джерел 40
Історія світової авіації тісно пов'язана з українською землею. Тут творили конструктор одного з перших літаків, що піднявся у повітря, Олександр Можайський, засновник теорії ракетобудування Микола Кибальчич, творець бойових ракет Олександр Засядько. Імена киян Ігоря Сікорського та Дмитра Григоровича стали всесвітньо відомими завдяки збудовним ними літальним апаратам.
Перша сторінка української космонавтики була написана ще 1881 року, коли виходець із міста Короп, Микола Кибальчич запропонував оригінальний проект літального апарату, який призначався для польоту людини в космос.
У 1916 році уродженець Полтави Олександр Шаргей (у 1921 році він буде змушений змінити ім'я та прізвище на «Юрій Кондратюк») починає розробляти тему космічних польотів. Наслідком цих роздумів був самобутній проект польоту на Місяць та інші небесні тіла. Опублікувати його він зміг лише власним коштом – у невеликій книзі «Завоювання міжпланетних просторів», яка побачила світ у Новосибірську в 1929 році. Здавалося б, цей проект залишиться нереалізований. Але коли спеціалісти Національного агентства США з космічних досліджень готували висадку людини на Місяць, вони пригадали і використали ідею Кондратюка-Шаргея: на Місяць спускається лише місячний модуль, а космічний корабель чекає на нього на навколомісячній орбіті. За визнанням самих американців, такий підхід дозволив зекономити не один мільйон доларів. Рівно сорок років чекав уже опублікований – після 12 років «вилежування» – проект своєї реалізації. [1, c. 64]
Та практичне ракетобудування в Україні розпочалося набагато раніше. У 1815 році зайнявся розробкою бойових ракет Олександр Засядько. Його ракети літали, хоч і не набагато, але все ж далі, ніж найкращі тодішні європейські зразки, їх широко використовували під час воєнних дій. Ракетні установки Засядька стояли на кораблях Дунайської флотилії та Чорноморського флоту. Були у Засядька і прототипи легендарних «катюш» часів Другої світової війни: великі станини на 36 ракет. Із яких можна було зробити залп.
Багато українців зробили вагомий вклад в розвиток ракетобудування та космонавтики. Серед яких В.П. Янгель, С.П. Коріньов, Григорій Косунька та багато інших конструкторів і космонавтів України. Всі знають про першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка. Багато хто пригадає одного з перших космонавтів планети українця Павла Поповича.У космосі побували майже два десятки космонавтів – вихідців із України. Вони – наші земляки, і ми повинні пишатися цим.
Ракетно-космічна галузь України має значний економічний та науково-технічний потенціал. На початок 1992 р. В Україні налічувалося близько 600 спеціалізованих підприємств, які брали участь у створенні ракетно-космічної техніки і на яких працювало понад 250 тис. кваліфікованих спеціалістів.
Після розпаду СРСР ми отримали майже третину радянського космічного потенціалу. На фоні подальшого прогресуючого занепаду економіки в цілому, космонавтику вдалося не лише зберегти, а й успішно продовжувати її славні традиції. Ракетно-космічний комплекс країни налічує близько 40 підприємств та науково-дослідних Інститутів, які мають неабиякий досвід у розробці та виготовленні ракетоносіїв, космічних апаратів, двигунів, систем керування та телеметрії. За роки незалежності підготовлені проекти, які дали змогу здійснити близько 50 запусків наших ракетоносіїв. Цими носіями було винесено на орбіту понад 80 супутників. Частина розроблених технологій не мають аналогів у світі.
З 1960 по 1987 роки Дніпропетровськ вважався закритим містом, оскільки на його території розташовувався Південний машинобудівний завод. Завод і до цього дня залишається режимним підприємством. [2, c. 74]
У 1950 році заводчани отримали урядовий наказ, приступити до виготовлення ракет. Під керівництвом головного конструктора С. Корольова була створена ракета Р-1 (SS-1 по класифікації НАТО), а незабаром і Р-2, Р-3 (SS-2, SS-3). Активно використовуючи сучасні технології, конструктори заводу приступили до проектування нових ракет. Так з'явилася ракета 8К63 (SS-4), яка працювала на висококиплячих компонентах палива.
1.Буглак О. В. Забезпечення інвестиційної привабливості авіатранспортних підприємств [Текст] : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Буглак Ольга Володимирівна ; Нац. авіац. ун-т . - К., 2008
2.Статистичний щорічник України за 1994 рік [Текст] : статистический материал / М¬во статистики України ; відп. ред. В. В. Самченко. ¬ Київ : Техніка, 1995. ¬ 519 с.
3.Транспорт і зв´язок України - 2008. -[Статистичний збірник] / За ред. Власенко Н.С. - К, 2009.
4.Транспорт і зв´язок України - 2007. -[Статистичний збірник] / За ред. Власенко Н.С. - К., 2008.
5.Баран Р.Т. Проблеми розвитку авіатранспоргної галузі України та їх вирішення. /Р.Т. Баран [Електронний ресурс]. // Наукові конференції. Соціум. Наука. Культура. Економіка.- Режим доступу: http://intkonf.org/kand-ekonom-n-baran-rt-problemi-rozvitku-aviatransportnoyi-galuzi-ukrayini-ta-yih-virishennya/
6.Геєць І.О. Дослідження проблеми використання виробничої потужності авіабудівними підприємствами України [Електронний ресурс] / І.О. Геєць. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e journals/pspe/2011_1/Geets_111.htm
7.Дяченко О.О. Впровадження організаційних змін – запорука ефективного розвитку авіапідприємства [Електронний ресурс] / О.О.Дяченко. – Режим доступу: http://www.lib.nau.edu.ua/Journals/3_27_2010/Dachenk1.pdf
8.Литвиненко Л.Л. Інвестиційно-інноваційна модель розвитку авіаційної галузі України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e journals/pspe/2011_4/Letvinenko_411.htm
9.Собкевич О. Щодо інструментів нарощування експортного потенціалу авіабудівної галузі України. Аналітична записка [Електронний ресурс] / О.Собкевич, Є.Бєлашов. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/374/
10.Підсумки діяльності авіаційної галузі України за І півріччя 2009 року (від 2 1.07.2009) [Електронний ресурс] //Державна авіаційна адміністрація. Міністерство транспорту та зв´язку України.- Режим доступу: http://avia.gov.ua/documents/arhiv_sajtu/23346.html
11.Підсумки діяльності авіаційної галузі України за 9 міся- ців 2014 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://avia.gov.ua/uploads/ documents/9416.pdf
12.Чорноротов О. Загальна характеристика авіабудівної галузі України [Електронний ресурс] / О. Чорноротов. – Режим доступу: http://www.credit-rating.ua/ua/analytics/analytical-articles/12828/
13.Airbus’ Global Market Forecast [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.airbus.com/company/market/forecast/ Динаміка експорту та імпорту авіатехніки
14.Брезіцька О.В. Передумови формування стратегічних напрямів розвитку авіатранспортних підприємств / О.В. Брезіцька // Економіка, фінанси, право. – 2009. – №10.
15.Буглак О.В. Забезпечення інвестиційної привабливості авіатранспортних підприємств [Текст] : автореф. дис... канд. екон. наук: 08.00.04 / Буглак Ольга Володимирівна ; Національний авіаційний ун-т. - К., 2008.
16.Буглак О. В. Методичний підхід щодо оцінки інвестиційної привабливості авіатранспортних підприємств / О.В. Буглак // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури : зб. наук. праць. – К.: НАУ, 2008. – Вип. 18.
17.Грузд М.В. Розвиток механізму управління інвестиційними процесами на промислових підприємствах: автореф. дис. к. е. н.: 08.06.01 / М.В. Грузд. – Х., 2006.
18.Згурець С. Крила України / С. Згурець // Український журнал. – № 9. – 2011.
19.Карпенко Г.В. Шляхи удосконалення фінансового стану підприємства / Г.В. Карпенко // Економіка держави. – 2010. – № 1.
20.Михальченко І. Г. Інституціональне забезпечення функціонування вітчизняних авіакомпаній на світовому ринку авіаперевезень [Текст] : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.02 / Михальченко Інна Григорівна ; Нац. авіац. ун-т. - Київ, 2015.
21.Мнацаканов Р.Г. Перспективи розвитку авіаційних робіт в Україні / Мнацаканов Р.Г., Висоцька І.І., Лагуточкін В.П. // Інноваційна економіка. – № 1. – 2012.
22.Прейгер Д. Стан і проблеми розвитку авіаційної галузі України. /,/ Економіка України. Науковий журнал Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України та Національної академії наук. - №6 (571). - К.: Преса України., 2009.
23.Прохорова В.В. Системна криза авіабудівної галузі України та фактори, що її обумовлюють / В.В. Прохорова // Вестник Национального технического университета "ХПИ" : сб. научн. тр. – Х. :
24.Проблемы и перспективы развития отечественной авиационной промышленности / С.К.Колпаков, В.П.Алексеев, Н.А.Селиванова, А.А.Сухарев, А.О. Власенко. – М.: Межведомственный аналитический центр, 2011. 25.Сівашенко Т.В. Відтворення основних фондів авіапідприємств з використанням лізингу: дис. канд. екон. наук: 08.07.04: захищ. 24.09.05/ Сівашенко Тетяна Володимирівна. – К., 2005.
26.Суворова І.М. Проактивне управління авіатранспортними підприємствами України / І.М. Суворова // Матеріали V Між- народної науково-практичної конференції «Сучасні пробле- ми економіки». – К. : НАУ, 2014.
27.Сулима Л.О. Економчний механізм забезпечення ефективності діяльності авіаційного навчального центру [Текст] : автореф. дис... канд. екон. наук: 08.00.04 / Сулима Людмила Олексіївна ; Національний авіаційний ун-т. - К., 2009. 28.Сухоруков А.І.Активізація економічного розвитку авіаційної галузі України / Сухоруков А.І., Олейніков О.О. // Зовнішня торгівля: право та економіка. – № 5. – 2006
29.Тюпа Д.І. Конкурентоспроможність авіаційної промисловості України на ринках країн, що розвиваються в умовах глобальної конкуренції / Д.І. Тюпа // Вісник Економіки транспорту і промисловості. – № 36. – 2011.
30.Шкода Т.Н. Формування стратегії підвищення конкурентоспроможності авіапідприємств: автореф. дис. к.е.н.: 08.06.01 / Т.Н. Шкода. – К., 2006.
. Володіючи конкурентними перевагами на світовому авіаринку, Україна поки що не може їх використати в повному обсязі через недостатній рівень бюджетного та позабюджетного фінансування розвитку авіаційної галузі. Оскільки Україна як світова авіаційна держава прагне реалізувати свій інтеграційний потенціал, долучившись до макро- та мікрооб’єднань (Спільний ринок Європи, глобальні та стратегічні альянси авіакомпаній), актуальним залишається питання щодо відповідних джерел відновлення основних фондів вітчизняної галузі повітряних перевезень. Реалії авіакомпаній України – відсутність вільних грошових коштів для оновлення та підтримання належного експлуатаційного стану .
За складних умов функціонування авіатранспортні підприємства України стали заручниками економічної та політичної кризи, яка, у свою чергу, змушує ринок авіатранспортних послуг виживати. Ці складові зумовлюють необхідність побудови та забезпечення ефективного процесу управління. Особливої уваги в такому процесі заслуговує управління фінансами. Управління фінансами є одним із ключових підходів в моделі управління і тому постає необхідність визначення проблем щодо оцінювання фінансового стану авіатранспортних підприємств України. Саме проблема аналізу та оцінки фіансового стану авіа та ракетобудівних підприємств України на сьогодні є актуальною, оскільки: по-перше, фінансовий стан є результатом діяльності авіа та ракетобудівних підприємств, який дає змогу оцінити його динаміку і, по-друге, він визначає передумови розвитку авіа та ракетобудівних підприємств.
Метою курсової роботи є визначення основних напрямків формування та реалізації сучасної моделі розвитку авіа та ракетобудівної галузі України у ринкових умовах, дослідження найбільш актуальних проблем розвитку авіаційної галузі України та визначення шляхів їх вирішення.
Об'єктом дослідження є авіа та ракетобудівна галузь України.
Предмет дослідження: перспективи розвитку авіа та ракетобудування в Україні.
Досягнення поставленої мети зумовило вирішення таких завдань:
1. Визначити теоретичні аспекти особливостей функціонування галузей авіа та ракетобудування та їх місце в українській економіці;
2. Аналізувати сучасний стан авіа та ракетобудівних галузей в Україні;
3. Визначити умови функціонування підприємств досліджуваних галузей під час фінансової, економічної та політичної кризи сьогодення та визначення ресурсної бази, людських чинників та сучасних технологій виробництва;
4. Визначити шляхи розвитку українського авіа та ракетобудування.
Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 43 сторінки друкованого тексту. Курсова робота містить 1 таблицю та 1 рисунок. Список використаних джерел включає 30 найменувань.
Україна має свою багату історію розвитку вітчизняної авіації. Десятиріччя за десятиріччям складалось авіаційна спадщина, отримана Україною в період відновлення її державності. Українська авіація, як і наша державність, має свої злети та падіння.
Авіаційна промисловість в Україні – не лише абстрактна гордість країни, про яку традиційно згадують посли іноземних держав та українські політики, це галузь, яка реально може приносити Україні прибутки вже зараз і в майбутньому. Україна спроможна розробити та презентувати проекти – конкурентноздатні не лише на регіональному, а й на світовому рівні.
Потенціал галузі складають не лише авіаційні заводи, а й наявність кадрів та високорозвиненої наукової бази для галузі. Задіяти їх та максимально ефективно використати – мета яка допоможе підняти не лише галузь, а й численні дослідницькі установи, фундаментальну науку. Заводи-гіганти, хоча і не є досить ефективними за сучасними стандартами, здатні дати роботу висококваліфікованим робочим та інженерам, які опинилися в наш час перед загрозою втрати кваліфікації.
Потенціалом можна вважати і налагоджену кооперацію з партнерами в інших країнах. Не втрачаючи зв’язків з традиційними партнерами необхідно намагатись знайти нових партнерів на заході, адже досвід просування проекту АН-70 свідчить про складнощі самостійного виходу на нові ринки.
Потенціал ринку авіаційної техніки – досить великий у світовому та регіональному масштабах. Внутрішній же ринок складно оцінювати, але й не можна ігнорувати. Його розвиток неможливий без сприяння з боку держави.
Як підсумок, можна говорити про конкурентноздатність авіаційної галузі в Україні – галузі, яка є однією з не багатьох галузей в Україні, які можуть претендувати на високе місце в сучасному світі високих технологій.
Однак при всьому цьому є і негативні моменти в авіаційній сфері. Рада національної безпеки й оборони України розцінила положення в авіації країни як катастрофічне. "Українська держава багато в чому втратила механізми керування авіацією, що привело до її серйозної дезорганізації", - заявив секретар СНБО України Євгеній Марчук.
На його думку, в авіаційній сфері відсутнє ефективне використання державного майна. В даний час за межами України знаходиться 25 літаків, переданих державними підприємствами в оренду комерційним фірмам. У більшості випадків договори по цих справах були укладені на шкоду інтересам держави. "Тільки по одному літаку, переданому в оренду в Нігерію, збитки склали 500 тисяч доларів", - підкреслив Марчук.
Крім того, повідомив секретар СНБО, "для перевезень господарських вантажів без належного контролю використовуються літаки військово-транспортної авіації, що провокує збільшення інцидентів на території інших держав і шкодить міжнародному іміджу України". У країні відсутні авіаційно-рятувальна і пошукова служби, аеропорти міжнародного класу, що привело до втрати позицій на ринках авіаперевезень і авіаційної техніки.
У теперішній час державна влада України докладає багато зусиль для того, щоб авіаційна галузь країни відповідала світовим стандартам. Для цього потрібен час та фінансова підтримка. Але кожен громадянин України сподівається, що настане час коли ми зможемо пишатися авіацією України, як і здобутками незалежності взагалі.
Слід зазначити, що фінансовий стан авіатранспортних підприємств України необхідно систематично та усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності авіаційних підприємств як у статиці за певний період, так і в динаміці – за низку періодів, що дасть змогу визначити «больові точки» у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення.