Зміст
Вступ………………………………………………………………………………3
Розділ 1 Використання прийому контрасту у літературі……………………5
Розділ 2 Суперечності у романі «Дон Кіхот»
2.1. Контраст образів Дон Кіхота і Санчо Панса………………………………8
2.2. Протиставлення ідеалу та дійсності у романі………………………….12
Розділ 3 Роман «Дон Кіхот» як пародія на рицарські романи…………….16
Розділ 4 «Дон Кіхот» як вічний образ світової літератури…………………23
Висновки……………………………………………………………………….26
Список використаної літератури………………………………
Обоє вони розумні, кожен по-своєму: Дон Кіхот багато читав, для нього характерна книжкова освіченість, нехай і відірвана від реального життя, та слова його сповнені мудрості. Санчо, проявляє гнучкий, глибокий і гострий розум, хоча й неписьменний, має здоровий глузд, а мудрість його - життєва і підкреслена неабияким досвідом. Тож і розмовляють по-різному: мова Санчо проста, селянська та неграмотна, Дон Кіхот - пишномовний, освічений.
«Літ нашому гідальгові до п’ятдесятка добиралося, статури був міцної, із себе худий, з лиця сухорлявий…».(ч.І, Р.І) Ні по зовнішності, ні по віку він не відповідав тодішнім характеристикам лицаря, та книги зробили своє. «Його уява переповнилась різними химерами, вичитаними з тих книжок…»(ч.І, Р.І). Одурманений, збожеволілий Дон Кіхот вирішив стати благородним воїном задля вищої мети: захисту бідних та скривджених і пошуку справедливості. Разом із своїм джурою вирушає Дон Кіхот на пошуки пригод.
Традиційно вважається, що Дон Кіхот уособлює «верх», ідеалізм, безум, а Санчо – «низ», плиткий матеріалізм і практичну розсудливість. Однак є й інша думка. Як зірко завважив Ісаак Пасі, Санчо не є антиподом, - навпаки – він його двійник. Навряд чи можна, звичайно, вважати Санчо двійником Дон Кіхота, його «другим Я», але відмінність між ними не така вже й велика, до того ж – дедалі менша [7, 341].
Санчо Панса, обачливий, розсудливий та практичний, на відміну від свого господаря, стає йому не лише джурою, товаришем і супутником, а, до певної міри, порадником, оберегом і, навіть, ангелом-охоронцем, який вірно служить своєму панові, захищає його.
Список використаної літератури
1. Барабаш, І. Страдницькі пригоди бідолашного лицаря: (М. Сервантес де Сааведра "Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі", 8 клас / І. Барабаш// Зарубіжна література, 2007. – № 40. – С. 4-5.
2. Берт Д. Сто кращих літераторів. - М., 1999. - С. 62.
3. Борев Ю.Б. Эстетика. – М.,1981. – С.96-97.
4. Борецький, М. І. Конфлікт між ідеалом та дійсністю- центральна проблема твору : літературознавча основа вивчення роману "Дон Кіхот"Сервантеса / М.І.Борецький // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2001. - № 11. - С. 50-51
5. Борківська, О.Чи варто боротися з вітряками? : [М. де Сервантес Сааведра] / О. Борківська// Зарубіжна література. Шкільний світ, 2009. – № 11. – С. 3-16. – Моделюємо систему уроків
6. Галич, О.А.Теорія літератури: підруч. для студ. філол. спец. вузів / О.А. Галич, В.М. Назарець, Є.М. Васильєв ; за наук. ред. О. Галича. – 4-е вид., стер. – К. : Либідь, 2008
7. Гречанюк С. Вічні книги. – К., 1991.- С.312 – 414.
8. Дзюба І. Більший за самого себе// Сучасність – 1995. - № 7-8. – С. 82-83.
9. Жердинівська, М. До 400 - річчя публікації першого тому "Дон Кіхота" Сервантеса / М. Жердинівська // Всесвіт. - 2005. - № 11-12. - С. 203 - 205 : мал.
10. Кирилюк, З. Мігель Сервантес де Сааведра. "Дон Кіхот" ("Премудрий гідальго Дон Кіхот із Ламанчі") / З.Кирилюк // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2002. - № 11. - С. 15-18.
11. Ключко, Л.І.Твір М. Сервантеса "Дон Кіхот" - тільки пародія на рицарські романи?/ Л.І. Ключко// Зарубіжна література в школі : Науково-методичний журнал. – Х., 2010. – № 1. – С. 7-11.
12. Кульчицька Н.О. “Використання антонімії в стилістичних прийомах контрасту” – збірник Запорізького національного університету “Нова філологія” №24, 2006 с. 20 – 25
13. Пидаль Рамон Менен-дес. Избр. произведе-ния.- М.: Иностр. лите-ратура, 1961, с. 587.).
14. Пронкевич, О. В. Дон Кіхот як символ занепаду нації / О.В.Пронкевич // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2001. -№ 11. - С. 52-53
15. Пронкевич, О.Літературне явище як чинник творення нації : Іконологічний аспект образу Дон Кіхота і нарація Іспанії / О. Пронкевич// Всесвітня література в середніх навчальних закладах України : Науково-методичний журнал. – К., 2007. – № 11-12. – С. 66-70.
16. Сервантес Сааведра, Мігель де. Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі:Роман./ Пер. З ісп. М.Лукаша; Післямова Г.Кочура. – Дніпро, 1995. – 703с., -іл.
17. Скобельська, О.Образ Дон Кіхота у контексті творів різних видів мистецтва / О. Скобельська// Все для вчителя, 2005. – № 21-22. – С. 59-64.
18. Скобельська, О.І.Шляхами Дон Кіхота: Вивчення роману Мігеля Сервантеса де Сааведри "Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі" у школі: Посіб. для вчит. / О.І. Скобельська. – Х. : Ранок: Веста, 2004. – 192 с.
19. Сотсков, С.А.Мігель де Сервантес і його час. Автор і його роман "Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі". Пригоди головного героя / С.А. Сотсков// Зарубіжна література в школі : Науково-методичний журнал. – Х., 2010. – № 9. – С. 16-19.
20. Тема: на допомогу вчителю зарубіжної літератури , - № 3. – 2002
21. Франко І. Твори: В 20-ти т.- К.: ДВХЛ, 1955, т. 18, с. 80-81.
22. Хоптій Т.Дон Кіхот як вічний образ у світовій літературі/ Хоптій Т.// Наукові записки ТНПУ. Літературознавство.Вип.31, 2011. – 411-425.
23. Шаповалова М. С., Рубанова Г. Л., Моторний В. А. Ш24. Історія зарубіжної літератури. — Львів: Світ, 1993.— 312 с.
24. Шевченко, В.Конфлікт між ідеалом та дійсністю, система світів у романі "Дон Кіхот" / В. Шевченко// Зарубіжна література. Шкільний світ, 2009. – № 11. – С. 17-18.
25. http://www.getsoch.net/romantizm-don-kixota-ta-tvereza-rozsudlivist-sancho-pansi/
26. http://www.kulturamovy.org.ua/KM/pdfs/Magazine24-5.pdf
27. library.znu.edu.ua/files/sto.htm
28. http://science.crimea.edu/zapiski/2008/filologiya/uch_21_1fn.pdf#page=277
29. http://ukrlife.org/main/sverstuk/mihel.htm
Роман « Премудрий гідальго Дон Кіхот із Ламанчі» Мігеля де Сервантеса Сааведра – один із найяскравіших творів ХVII століття – вражає читача щирістю та простотою, комічністю та трагічністю.
«Дон Кiхот» -- це не звичайна книга пригод, а книга про людину, про людство, про високі поривання духу, людськi змагання i здобутки.»,- пише Євген Сверстюк. Це роман про велику людину з грандіозними прагнення та благородною метою, яка у своєму малому нікчемному світі не знаходить ані підтримки, ані засобів для здійснення свого наміру.
Саме на прикладі цього твору спробуємо вирішити питання використання прийому контрасту у літературі.
Актуальність даної теми визначається необхідністю роз’яснити та класифікувати засоби використання прийому контрасту.
Над даною проблемою працювали Л.Н. Голайденко , Д.Е. Розенталь, Н.В.Введенська, А.Н.Мороховський.
Об’єктом дослідження постає твір Мігеля де Сервантеса « Премудрий гідальго Дон Кіхот із Ламанчі».
Предмет дослідження – контрасти та суперечності у романі «Дон Кіхот»
Мета дослідження – дослідити доцільність та ефективність прийому контрасту у творі.
Для досягнення цієї мети необхідним постає висунення й вирішення в процесі дослідження конкретних завдань, серед яких :
1. З’ясувати причини написання твору як пародії на рицарський роман.
2. Відобразити відбиток рицарського роману на життя сучасного автору суспільства.
3. Визначити необхідність використання порівнянь та протиставлень у творі.
4. З’ясувати до яких засобів вдається Сервантес використовуючи прийом контрасту.
5. Обгрунтувати значущість створення «Дон Кіхота»
Для досягнення поставленої мети і розв’язання конкретних завдань досліджено праці вчених: Борецького М. І., Пронкевич, О. В., Шевченко, В., Скобельської, О.І.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані на уроках зарубіжної літератури, у лекційних курсах теорії та історії літератури.
У стилістиці існує безліч класифікацій прийомів контрасту. З погляду зв'язку прийомів контрасту з антонімією виділяється антитеза, акротеза, амфітеза, діатеза, діафора, оксюморон, іронія (антифразіс і парономазія) і логічне порівняння.
За допомогою прийому контрасту і засобів його вираження Сервантес розкриває нікчемність, жорстокість і безсердечність, безглуздість і нелюдяність тодішніх звичаїв та норм, абсурдність і ворожість людині тогочасній моралі [4, 50].
Ідеал і дійсність – це, на жаль, зовсім різні поняття, і в сучасному світі цього важко не розуміти. Шлях Дон Кіхота – це дорога від реального життя у світ ідеального вимислу. Упродовж усього твору на сторінках роману ведеться боротьба, що є правдивим та правильним: вигадка чи дійсність, і врешті-решт перемагає жорстока реальність.
Письменник висміював не рицарство і не рицарську літературу, а тих, хто бездумно читав її і вірив кожному слову. Таким був і Дон Кіхот. Як бачимо позиція автора не однозначна: він то висміює його, то співчуває йому.
Розум Дон Кіхота затьмарений, герой божеволіє, а його благородні ідеали так і не стають реальністю. У цьому бачимо не лише комізм такої ситуації, але й трагізм, адже намагаючись змінити світ та досягти справедливості, головних героїв так і не зрозуміли, і не виправдали.
Головних героїв Сервантеса поєднує невдоволеність дійсністю, неприйняття її та невідповідність їй. Дон Кіхот і Санчо Панса повністю відірвані від реальності, а відтак їх життя стає ілюзією. На перших сторінках твору два зовсім різні герої стають дивовижно схожими наприкінці. Джура втрачає характерну для нього корисливість і все більше стає схожим на свого господаря.
Сервантес надав величезного узагальнення образові Дон Кіхота і виповнив його загальнолюдським змістом. Певні риси, притаманні герою, виявляються в поведінці багатьох людей, тому його ім’я стало загальним. Дон Кіхотом почали називати шляхетну, але наївну людину, яка самовіддано й непохитно відстоює нездійснену мету; а також безґрунтовного мрійника, смішного в своїй неспроможності розібратися в складності життя і в безсиллі виправити його[23, 214].
