Вступ.
Розділ 1. Огляд літератури.
1.1. Художня гімнастика: історія виникнення й розвитку, характеристика сучасного стану.
1.2. Загальні принципи і основи спортивної підготовки та сучасні кваліфікаційні вимоги в художній гімнастиці.
1.3. Напрями і специфіка підготовки гімнасток старших розрядів.
Розділ 2. Методи та організація дослідження.
2.1. Методологічна основа і методи дослідження.
2.2. Організація дослідження.
Розділ 3. Результати дослідження.
3.1. Методи, засоби і вправи спеціальної фізичної та хореографічної підготовки в художній гімнастиці.
3.2. Підготовка і проведення тренувального заняття з художньої гімнастики.
Висновки.
Summary.
Список використаних джерел.

Фрагмент підрозділу 1.1.
Художня гімнастика – це складнокоординаційний вид спорту, в якому під музичний супровід виконуються комбінації гімнастичних і танцювальних вправ з предметами або без предметів, що містять елементи пластики, танцю, балетного і циркового мистецтва, деякі елементи спрощеної стилізованої акробатики (стрибки, оберти, перекиди, махи ногами, нахили, прогини, шпагати тощо) у формах, встановлених правилами змагань. Цей вид спорту справедливо вважають одним із найбільш витончених і видовищних, його узагальнено можна назвати мистецтвом виразного руху. Художня гімнастика – багатоборство; гімнастки молодших розрядів змагаються за обов'язковою програмою, старших – також і за довільною. Програмою можуть бути передбачені парні та групові змагання, зокрема й у командній першості. Засоби художньої гімнастики відповідають анатомо-фізіологічним особливостям жіночого організму, особливостям жіночої моторики, що передбачає схильність до виконання м'яких, плавних (танцювальних за характером) рухів. Саме тому донедавна художня гімнастика була виключно жіночим видом спорту, проте з кінця ХХ ст. (завдяки зусиллям японських гімнастів) проводяться змагання й між чоловіками.
Основними рисами художньої гімнастики є її багатогранність та виразність. Остання включає в себе не тільки пластичність, музикальність, закінченість рухів, й їх граціозність. Досягнення виразності – це не просто доповнення до фізичної і технічної підготовки, це ключова складова даного виду спорту, яка досягається багатьма засобами – передусім ретельним відпрацьовуванням кожного руху, кожного жесту, їх точної прив'язки до музики [8; 19].
До основних засобів художньої гімнастики належать: вправи без предметів (рівновага, хвилі, стрибки, помахи й т. п.); вправи з предметами (обручем, м'ячем, булавами, скакалкою, стрічкою); елементи класичного танцю; елементи народних танців; елементи історико-бігових та сучасних танців; акробатичні вправи; ритміка (вправи на узгодженість рухів із музикою); елементи пантоміми; елементи основної (спортивної) гімнастики (загальнорозвиваючі, спеціальні, прикладні вправи); окремі вправи з інших видів спорту [19, 36]. ...

1. Аверкович Э. П. Анализ произвольных упражнений в художественной гимнастике и пути совершенствования исполнительского мастерства сильнейших гимнасток: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. пед. наук:
спец. 13.00.04 – теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки. Москва: ГЦОЛИФК, 1980. 23 с.
2. Аркаев Л. Я., Кузьмина Н. И., Кирьянов Ю. А., Лисицкая Т. С. и др. О модели построения многолетней спортивной тренировки в художественной гимнастике. Москва: Госкомспорт СССР, 1989. 20 с.
3. Архипова Ю. А. Базовая подготовка юных гимнасток в упражнениях с предметами: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. пед. наук:
спец. 13.00.04 – теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры. Санкт-Петербург: Санкт-Петербургская гос. академия физ. культуры им. П. Лесгафта, 1998. 24 с.
4. Бакулина Е. Д. Правила судейства соревнований и критерии мастерства в процессе формирования и развития художественной гимнастики. Вестник спортивной науки. 2006. № 4. С. 62-64.
5. Бирюк Е. В., Овчинникова Н. А. Развитие художественной гимнастики как вида спорта. Киев: Киевский государственный ин-т физ. культуры, 1990. 29 с.
6. Бирюк Е. В. Художественная гимнастика. Київ: Радянська школа, 1981.
102 с.
7. Быстрова И. В., Терехина Р. Н. Тенденции развития групповых упражнений в художественной гимнастике. В кн.: Физическое воспитание, спорт и бизнес: теория и социальная практика: тезисы международной науч.-практ. конференции. Минск, 1994. С. 15-16.
8. Винер-Усманова И. А. Интегральная подготовка в художественной гимнастике: дис. на соискание уч. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.04 – теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры. Санкт-Петербург, 2013. 208 с.
9. Винер-Усманова И. А., Крючек Е. С., Медведева Е. Н., Терехина Р. Н. Теория и методика художественной гимнастики. Артистичность и пути ее формирования. Москва: Спорт, 2015. 120 с.
10. Верхошанский Ю. В. На пути к научной теории и методологии спортивной тренировки. Теория и практика физической культуры. 1998. № 2.
С. 21-27.
11. Верхошанский Ю. В. Программирование и организация тренировочного процесса. Москва: Физкультура и спорт, 1985. 176 с.
12. Гимнастика спортивная. Гимнастика художественная. Москва: Советский спорт, 1995. 124 с.
13. Горбачева Ж. С. Формирование пластической выразительности в художественной гимнастике: дис. на соискание уч. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.04 – теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры. Санкт-Петербург: Санкт-Петербургская гос. академия физ. культуры им. П. Лесгафта, 2000. 21 с.
14. Ипполитов Ю. А., Кологномос В. И. Судейство соревнований по гимнастике. Москва: Физкультура и спорт, 1972. 272 с.
15. Каравацкая H. A. Формирование навыков двигательной выразительности в художественной гимнастике. Сборник науч. трудов молодых ученых. Вып. IX. [Под ред. В. В. Ермакова]. Смоленск: Смоленский гос. ин-т физ. культуры, 2002. С. 10-13.
16. Карпенко Л. А. Ключевые аспекты успешной учебно-тренировочной работы по художественной гимнастике. Ученые записки университета им.
П. Лесгафта. 2007. Вып. 2 (24). С. 22-26.
17. Карпенко Л. А. Основы спортивной подготовки в художественной гимнастике: учеб. пособие. Санкт-Петербург: Санкт-Петербургская гос. академия физ. культуры им. П. Лесгафта, 2000. 40 с.
18. Кваліфікаційні норми та вимоги Єдиної спортивної класифікації України з олімпійських видів спорту: затверджені Наказом Міністерства молоді та спорту України № 1258 від 17 квітня 2014 р. [Зі змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства молоді та спорту України № 2509 від 31.07.2014, № 2674 від 15.08.2014, 4651 від 18.12.2015]. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0488-14.
19. Кирсанов В. Спорт, музыка, грация. Художественная гимнастика. [2-е изд., перераб.]. Москва: Физкультура и спорт, 1984. 139 с.
20. Красников A. A. Проблемы общей теории спортивных соревнований: монография. Москва: СпортАкадемПресс, 2003. 324 с.
21. Лисицкая Т. С. Гимнастика и танец. Москва: Советский спорт, 1988. 48 с.
22. Лисицкая Т. С. Хореография в гимнастике. Москва: Физкультура и спорт, 1984. 176 с.
23. Лисицкая Т. С., Лебедев Н. И. Элементы хореографии в художественной гимнастике. В кн.: Вольные упражнения женщин. [Под ред. Ю. Гавердовского]. Москва: Физкультура и спорт, 1977. 110 с. С. 6-38.
24. Мавромати Д. П. Упражнения художественной гимнастики. Москва: Физкультура и спорт, 1972. 143 с.
25. Матвеев Л. П. Основы спортивной тренировки. Москва: Физкультура и спорт, 1977. 280 с.
26. Нестерова Т. Совершенствование системы многолетней подготовки спортсменок в художественной гимнастике. Наука в олимпийском спорте. 2007. № 1. С. 66-73.
27. Овчинникова Н. А., Бирюк Е. В. Обучение упражнениям с предметами в художественной гимнастике. Киев, 1990. 33 с.
28. Озолин Н. Г. Современная система спортивной тренировки. Москва: Физкультура и спорт, 1970. 478 с.
29. Ротерс Т. Т. Музыкально-ритмическое воспитание и художественная гимнастика: учеб. пособие для учащихся пед. училищ. Москва: Просвещение, 1989. 175 с.
30. Совершенствование тенденций развития упражнений в художественной гимнастике. [В. Я. Клименко, Э. П. Аверкович, Н. И. Царькова, О. А. Иванова]. Гимнастика. Вып. 1. Москва: Физкультура и спорт, 1982. С. 63-67.
31. Терехина Р. Н., Винер И. А. Интегральная подготовка в художественной гимнастике. Теория и практика физической культуры. 2006. № 10. С. 28-29.
32. Художественная гимнастика. [Под общ. ред. Л. А. Карпенко]. Москва: Всероссийская федерация художественной гимнастики, 2003. 382 с.
33. Художественная гимнастика: учеб. пособие для институтов физ. культуры. [Под ред. Л. П. Орлова]. Москва: Физкультура и спорт, 1973. 197 с.
34. Худолій О. М. Основи методики викладання гімнастики: навч. посібник. [4-е вид., випр. і доп.]. У 2-х т. Т. 1. Харків: "ОВС", 2008. 408 с.
35. Шипилина И. А. Хореография в спорте: учебник для студентов. Ростов-на-Дону: Феникс, 2004. 215 с.
36. Шишкарева Ю. Н. Художественная гимнастика. [3-е изд.]. Москва: Физкультура и спорт, 1952. 123 с.
37. Шишковска М. Оценка компонентов исполнительского мастерства в художественной гимнастике: дис. на соискание уч. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.04 – теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры. Санкт-Петербург, 2011.
202 с.

Актуальність теми. Художня гімнастика належить до унікальних родів людських занять і надбань людства, оскільки в ній органічно поєднуються спорт і мистецтво, змагальність і краса, втілюються найкращі можливості жінки підкреслити свою жіночість. Усе це разом узяте зумовлює величезну популярність художньої гімнастики, сприяло її визнанню в різних країнах світу, підняло її до рівня олімпійського виду спорту. Художня гімнастика виховує любов до краси, музичність, уміння граціозно рухатися. Багатство, розмаїття і доступність вправ, їх вплив на організм дівчат, видовищність приваблюють багатьох юних дівчат та їхніх батьків. Але водночас художня гімнастика як вид спорту – це щоденна кропітка праця, виснажливі тренування, які повинні витримувати зовсім юні дівчата.
Далеко не всі вони досягають спортивних успіхів, але попри це заняття художньої гімнастикою в будь-якому разі себе виправдовують, насамперед тому, що вони сприяють формуванню рухових навичок і вмінь, виховують красиву поставу та формують красиву фігуру, легку і граціозну ходу, розвивають спритність, гнучкість. стрибучість. На заняттях дівчата зміцнюють м'язи всього тіла, здійснюють масаж внутрішніх органів. Під час занять підвищується функціональний рівень дихальної, серцево-судинної, вегетативної систем організму, загальна працездатність, підвищується імунітет. Але головна мета художньої гімнастики – гармонійний розвиток усієї структури особистості; вона навчає правилам естетичної поведінки, виховує моральні та вольові якості, формує поняття про красу тіла. Важливе місце в ній посідають такі види мистецтва як музика і танці: музика розвиває музичний слух, відчуття ритму, узгодженість із ним рухів тіла; танцювальні елементи розширюють загальний кругозір, сприяють розвитку координації рухів, розкутості, вдосконалюють рухові якості.
Оскільки художньою гімнастикою займаються юні дівчата, вона посідає визначне місце в загальному розвитку дитячого спорту, а такий розвиток – це й наше майбутнє, адже йдеться про здоров'я та успішну соціалізацію наших дітей. Спорт (особливо при переході на професійні тренування) прискорює їх розвиток: діти швидко дорослішають, подолання перешкод на тренуваннях, прояви волі і самозречення формують позитивні риси характеру. Важливо й те, що після закінчення спортивної кар'єри (а в художній гімнастиці вона закінчується дуже рано – як правило, в 15-16 років) більшість дівчат зберігають високі спортивні кондиції, дотримуються здорового способу життя, займаються фітнесом.
Хоча в художній гімнастиці давно розроблені основи спортивної підготовки на різних етапах (зокрема роботи за старшими розрядами), у тренера завжди є простір для творчості, адже чимало елементів підготовки постійно вдосконалюються. Це особливо актуально, оскільки після ХХХ Олімпійських ігор у Лондоні (2012 р.) вимоги до спортивної підготовки гімнасток значно підвищилися, що знайшло відображення в засадничих документах Міжнародної федерації гімнастики. Реалізація нових установок потребує широкого наукового пошуку, методичного і практичного вирішення назрілих питань розвитку. Тому вважаємо актуальним сучасний аналіз питань, пов'язаних із напрямами, специфікою та методиками спортивної підготовки в художній гімнастиці.
Мета роботи – дослідити сучасні методи, засоби, вправи у процесі підготовки спортсменок старших розрядів у художній гімнастиці.
Завдання, що вирішуються в ході роботи:
• дати визначення художньої гімнастики як сучасного виду спорту, дослідити історію її становлення, охарактеризувати загальні правила та систему оцінювання;
• проаналізувати загальні принципи і основи спортивної підготовки в художній гімнастиці, окреслити сучасні кваліфікаційні вимоги до спортивної майстерності гімнасток;
• розглянути напрями і специфіку підготовки гімнасток старших розрядів, зміст роботи на різних етапах теоретичної, фізичної, хореографічної та іншої підготовки;
• розробити і навести методичні засоби і комплекси вправ фізичної та хореографічної підготовки спортсменок у художній гімнастиці при роботі за старшими розрядами;
• розробити і навести план підготовки і проведення тренувального заняття з художньої гімнастики з відповідними методичними рекомендаціями.
Об'єкт дослідження – процес спортивної підготовки дівчат у художній гімнастиці за старшими розрядами.
Предмет дослідження – методичні та організаційні заходи, техніка виконання вправ на тренувальних заняттях з юними гімнастками.
Теоретичне і практичне значення роботи полягає в тому, що в ній досліджені та глибоко розкриті питання сучасного стану і розвитку художньої гімнастики у світі та в Україні, сучасні підходи до проведення тренувальних занять з дівчатами, зміст роботи на різних етапах і напрямах спортивної підготовки в художній гімнастиці, відображено успіхи, яких досягали юні українські гімнастки.
Структура дипломної роботи. Структура роботи включає вступ, три розділи, висновки, англійськомовне резюме і список використаних джерел. До роботи включено 9 таблиць, які наочно ілюструють частину практичного матеріалу дослідження. Список використаних джерел включає 37 пунктів.

1. Синтез різних визначень дозволив дати в даній роботі своє, універсальне визначення художньої гімнастики: це складнокоординаційний вид спорту, в якому під музичний супровід виконуються комбінації гімнастичних і танцювальних вправ з предметами або без предметів, що містять елементи пластики, танцю, балетного і циркового мистецтва, деякі елементи спрощеної стилізованої акробатики. Це багатоборство; гімнастки молодших розрядів змагаються за обов'язковою програмою, старших – також і за довільною. Основними рисами художньої гімнастики є її багатогранність та виразність. До основних засобів художньої гімнастики належать вправи без предметів і з предметами (обручем, м'ячем, булавами, скакалкою, стрічкою), елементи класичного і народних танців, акробатичні вправи, ритміка, елементи пантоміми та основної (спортивної) гімнастики. В Україні художня гімнастика активно розвивається від середини ХХ ст., найбільших успіхів на міжнародній арені досягли Ірина Дерюгіна, Олександра Тимошенко і Катерина Серебрянська. Виступи гімнасток на змаганнях оцінюють різні бригади суддів за двадцятибальною системою, при цьому оцінювання є процесом доволі суб'єктивним, що підвищує актуальність удосконалення процесу суддівства через розробку універсальних науково обґрунтованих правил.
2. Система спортивного тренування, яке лежить в основі спортивної підготовки, – це сукупність теоретичних побудов і безпосередньо практична діяльність з організації тренувального процесу та управління ним. Основними принципами спортивного тренування є принципи спрямованості до вищих досягнень, усвідомленості, активності, наочності, доступності, міцності, систематичності, єдності загальної і спеціальної підготовки, безперервності тренувального процесу. До форм організації тренувального процесу належать тренувальні, зокрема й самостійні заняття, спортивні змагання. Типовий річний тренувальний цикл спортивної підготовки складається з підготовчого, змагального та перехідного періодів, що мають специфічні завдання, зміст і структуру. У художній гімнастиці, як і в інших видах спорту, має місце фізична, технічна, тактична, морально-вольова і теоретична підготовка спортсменок. Сучасні кваліфікаційні вимоги в художній гімнастиці регламентуються затвердженими Міністерством молоді та спорту кваліфікаційними нормами та вимогами Єдиної спортивної класифікації України з олімпійських видів спорту. Згідно з ними, для присвоєння ІІ розряду (9-10 років) необхідно на змаганнях VI рангу в особистій програмі отримати 72,0 бали в шести видах багатоборства, для присвоєння І розряду (11-12 років) – на змаганнях V рангу в особистій програмі отримати 78,0 балів у шести видах багатоборства.
3. Зміст спортивної підготовки гімнасток старших розрядів становлять фізична (спеціальна, спеціальна рухова, функціональна), технічна (безпредметна, предметна, хореографічна, музично-рухова, композиційна), психологічна (базова, тренувальна, змагальна), тактична, теоретична підготовка; в інтегральній підготовці всі її компоненти пов'язуються в єдину систему. У процесі багаторічної спортивної підготовки гімнастки проходять етапи попередньої підготовки, початкової спортивної спеціалізації, поглибленої підготовки та вищої спортивної майстерності (старші розряди присуджуються на третьому і четвертому етапах). Теоретична підготовка гімнасток старших розрядів передбачає оволодіння знаннями з різних тематичних блоків (будова і функції організму, методика проведення навчально-тренувальних занять, складання довільних комбінацій, організація і проведення змагань, режим, харчування і гігієна спортсменки тощо). Основу технічної підготовки становлять вправи без предметів і з предметами. До перших належать пружинні рухи ногами, "хвилі", помахи, нахили, вправи на рівновагу, повороти. стрибки, акробатичні та інші вправи у найрізноманітніших варіантах, до других – різного роду кидки і перекидки, відбиви, ловля, передачі, перекати, оберти предметів, фігурні рухи, стрибки через предмет тощо. Хореографічна підготовка проходить початковий, базовий, профілюючий та подальші етапи різнобічної технічної підготовки, а також так званий "етюдний" етап. Музично-рухова (ритмічна) підготовка спортсменок старших розрядів включає виконання ритмічних вправ, опанування ритмікою музики. Складовими психологічної підготовки є базова, спеціальна та безпосередньо змагальна психологічна підготовка.
4. У роботі розроблено і наведено методичні засоби і комплекси вправ фізичної та хореографічної підготовки спортсменок у художній гімнастиці при роботі за старшими розрядами. У загальній та спеціальній фізичній підготовці запропоновано комплекси вправ для розвитку гнучкості і стрибучості з додатковими методичними вказівками та рекомендаціями. Методичну частину представляє також опис методики колового тренування, до якої наведені приклади вправ. Розроблено загальні вказівки щодо хореографічної підготовки гімнасток і приклади вправ з рухами вільної пластики. Для виконання на етапі спеціалізованої підготовки для спортсменок старших розрядів розроблені приблизні комплекси вправ, що поєднують у собі елементи фізичної, технічної та хореографічної підготовки. Основними є комплекси індивідуальних і групових вправ на основі класичного танцю і вільної пластики, що виконуються на середині майданчика (залу) та біля опори, а також комплекс індивідуальних вправ для виконання музичної композиції (етюду) на музику В. А. Моцарта.
5. Методичну розробку підготовки, організації і проведення тренувального заняття з художньої гімнастики проведено з використанням прикладу заняття з хореографії. Структура такого заняття класична: воно включає підготовчу, основну і заключну частини. Форма заняття залежить від його завдань та організації. При підборі вправ та складанні комбінацій з різних рухів слід дотримуватися правил і зважати на закономірності, проаналізовані в роботі. Тривалість і співмірність частин заняття змінюються залежно від педагогічних завдань, послідовність виконання вправ залежить від чіткого порядку, важливою складовою підготовки є продумане розташування гімнасток у залі (воно може бути різним у різних частинах заняття). У роботі розроблено і наведено загальний орієнтовний зміст різних частин хореографічного заняття – підготовчої, основної (складається з двох блоків – вправ, що виконуються біля опори, і вправ, що виконуються на середині залу) та заключної. При проведенні заняття дуже важливо контролювати фізичні навантаження, які повинні розумно чергуватися з паузами для відпочинку. Для забезпечення ефективного самоконтролю заняття іноді рекомендується проводити перед дзеркалом.