Увага! JavaScript вимкнений в Вашому веб-браузері.
Стабільна робота сервісу неможлива! Як підключить написано тут

Курсова

"Пенсійне страхування в зарубіжних країнах"

Предмет:

Страхування, страхова справа

Мова:

Українська

Рік здачі:

2014

Сторінки:

290 грн.

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ 6
1.1.Необхідність та сутність пенсійного страхування 6
1.2. Форми пенсійного страхування 10
1.3. Державне пенсійне страхування та його характеристика 14
РОЗДІЛ 2. ПЕНСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ 189
2.1. Розвиток пенсійного страхування в зарубіжних країнах 199
2.2. Сучасний стан пенсійного страхування в зарубіжних країнах 23
2.3 Особливості недержавного пенсійного страхування в зарубіжних країнах 33
РОЗДІЛ 3.ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ 40
3.1. Напрямки розвитку пенсійного страхування в зарубіжних країнах 40
3.2.Впровадження зарубіжного досвіду пенсійного страхування в
Україні 44
ВИСНОВКИ 50
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 53

У сучасних умовах розвитку економіки система пенсійного страхування виступає не лише своєрідним індикатором досконалості розвитку соціальної сфери, а й результуючим показником трудового вкладу членів суспільства у досягнення прогресу, відіграє важливу роль у фінансовій системі держави, впливаючи на формування і перерозподіл грошових ресурсів у регіональному і галузевому аспектах.
Пенсія – це щомісячна грошова виплата з громадських фондів споживання, яка передбачена для непрацездатних громадян і яка проводиться в зв’язку зі старістю, в випадку інвалідності, втрати годувальника та за вислугою років, обумовлена конкретною тривалістю суспільно-корисної діяльності і в розмірі, що залежить від заробітної плати.
Стосовно системи пенсійного страхування, визначення поняття «пенсія» необхідно доповнити з точки зору врахування умов виплати. Тобто можна сформулювати наступним чином, пенсія – це регулярні грошові виплати, що надаються громадянам при досягненні відповідного віку, настанні інвалідності, у випадку втрати годувальника, а також за вислугу років і особливі заслуги перед державою, які призначаються на умовах сплати страхових внесків під час здійснення трудової діяльності протягом певного періоду. Саме таке визначення сутності пенсії підкреслює її зв’язок з економічною природою страхування.
Існують різні точки зору щодо поняття пенсійного страхування, яке є об'єктом дослідження науковцями різних сфер.

ВСТУП

Актуальність теми. Поряд із важливими політичними та соціально-економічними проблемами, що домінують у вітчизняному інформаційному просторі, останнім часом постійно обговорюється тема реформи пенсійної системи. Пенсійне забезпечення є важливою складовою соціально-економічної політики держави, тому його вдосконалення – необхідна умова створення ефективної системи соціального захисту непрацездатної частини населення. Пенсійне забезпечення має діяти як за принципами соціальної справедливості, так і за страховими принципами: всі громадяни мають право на пенсійне забезпечення, проте громадяни, які сплачують більші внески або працюють довше за інших, мають право й повинні отримувати більш високу пенсію.
Необхідно констатувати, що українська пенсійна система на сьогодні практично не відповідає вказаним принципам, є фінансово нестабільною, не забезпечує розмір пенсій відповідно до трудового внеску більшості громадян і водночас створює умови для пільгового (здебільшого несправедливого) пенсійного забезпечення значної чисельності пенсіонерів на відміну від пенсійного забезпечення зарубіжних країн, зокрема країн Європейського Союзу. Зазначене зумовлює актуальність дослідження системи пенсійного страхування в країнах ЄС та обгрунтування напрямів розвитку вітчизняного пенсійного страхування з врахуванням зарубіжного досвіду.
Питаннями інституціонального розвитку пенсійного забезпечення займалися такі вчені, як: В.Д. Базилевич, О.М. Залєтов, В.А. Куценко, В.М. Мних, Р.В.Пікус, А.Ф. Филонюк, Б.С. Юровський, І.Є.Януль. Проте через комплекс суб’єктивних та об’єктивних причин процес реформування вітчизняної пенсійної системи знаходиться лише на початковому етапі свого становлення. Постає завдання наукового обґрунтування та визначення шляхів, спрямованих на підвищення рівня соціальної захищеності громадян, які досягли пенсійного віку.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є дослідження розвитку пенсійного страхування в країнах ЄС та обґрунтування можливості застосування зарубіжного досвіду в Україні.
Відповідно до мети поставлені наступні завдання:
1. визначити необхідність та сутність пенсійного страхування;
2. описати форми пенсійного страхування;
3. охарактеризувати державне пенсійне страхування;
4. оцінити розвиток пенсійного страхування в країнах ЄС;
5. проаналізувати сучасний стан пенсійного страхування в країнах ЄС;
6. визначити особливості недержавного пенсійного страхування в зарубіжних країнах;
7. запропонувати напрямки розвитку пенсійного страхування в зарубіжних країнах;
8. визначити можливості впровадження зарубіжного досвіду пенсійного страхування в Україні.
Об`єктом дослідження є процеси, пов’язані з формуванням системи пенсійного забезпечення громадян.
Предметом дослідження є пенсійні системи країн світу.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, інші загальнонаукові методи і прийоми, використання яких дозволило здійснити комплексне дослідження й вирішити науково-прикладні завдання. Зокрема, це методи узагальнення, порівняння, табличний, графічний та інші, використання яких зумовлено метою та завданнями дослідження.
Інформаційною базою дослідження є Закони України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, «Про недержавне пенсійне забезпечення», а також офіційні дані Євростату, Міністерства фінансів України, Пенсійного фонду України, Державної податкової служби України, підручники П.Д. Пилипенка, С.О.Кропельницької та інших авторів, журнали «Економіка України», «Економіка та держава» та інші науково-періодичні видання.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Роботу викладено на 57 сторінках машинописного тексту, що містить 4 таблиці, 3 рисунки. Список використаних джерел налічує 46 найменувань.

Головним завданням побудови системи пенсійного страхування є забезпечення максимальної мобілізації наявних у суспільстві фінансових ресурсів та залучення при обґрунтованих потребах їх ззовні, установлення передумов для їх ефективного використання і максимізації на цій основі виробництва ВВП. Пенсійне страхування відіграє вирішальну роль не лише в соціальному і суспільно-політичному житті країни, а й в її фінансовій системі, впливаючи на формування і перерозподіл грошових ресурсів у регіональному і галузевому аспектах. Це зумовлює необхідність постійного вдосконалення пенсійної системи у відповідності до потреб суспільства і реального рівня економічних досягнень.
Існує три базові стратегії пенсійного страхування: солідарна, накопичувальна та змішана. Солідарна система базується на засадах солідарності і субсидування та виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів пенсійного фонду. Накопичувальна система базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у накопичувальному фонді та подальшого інвестування їх для захисту внесків в майбутньому. Змішана стратегія передбачає комплексне використання в пенсійній моделі елементів солідарної та накопичувальної стратегій. Існуючі в світі моделі пенсійних систем використовують три рівні: перший — це забезпечення всім громадянам, які досягли пенсійного віку, фіксованого мінімуму пенсійного забезпечення незалежно від трудового стажу; другий — це пенсії, розмір яких залежить від попереднього заробітку; третій — це приватне страхування пенсій за принципом персоніфікації страхових рахунків і капіталізації внесків.
Державне пенсійне страхування характеризується загальнообов'язковим характером, соціальними гарантіями для застрахованих осіб, державною гарантією захисту від соціальних страхових ризиків, державним регулюванням системи державного пенсійного страхування, обов'язковою сплатою страхових внесків. Використовуючи поняття базових стратегій пенсійного забезпечення державне пенсійне страхування має два рівні: солідарне та накопичувальне.
Особливістю розвитку пенсійного страхування в країнах ЄС є наявність всеохоплюючих розподільних схем, доповнених добровільними накопичувальними системами, заснованими на комерційному страхуванні та недержавними пенсійними системами. Кожна країна обирала свій шлях реформування, враховуючи конкретні соціально-економічні, політичні, соціокультурні та соціально-психологічні особливості. Кожна з пенсійних систем має свої переваги та недоліки, а тому потребують постійної модернізації та уваги зі сторони держави.
Аналіз сучасного стану пенсійного страхування показує, що приватне пенсійне забезпечення поступово витісняє державне. Недержавна пенсійна система, індивідуальні добровільні накопичувальні схеми користуються найбільшою популярністю серед населення розвинених країн. Вони дають змогу отримувати пенсію, розмір якої працівник регулює самостійно. За кордоном недержавні пенсійні фонди визнані найважливішими соціальними інститутами щодо поліпшення матеріального становища непрацездатних членів суспільства і мають високий рівень довіри громадян. В Україні запровадження недержавних пенсійних фондів знаходиться на початковій стадії і потребує створення сприятливих умов та дієвої державної підтримки.
Основними факторами, що визначають перспективи та темпи розвитку пенсійного страхування в світі, специфіку вибору пенсійної системи і рівень її динаміки в країнах з різним рівнем економічного розвитку є: величина ВВП і рівень ВВП на душу населення, розмір доходів державного бюджету, рівень інфляції і заробітної плати населення, рівень і стан життя громадян країни, стан ринку капіталу (ринку цінних паперів) і кредитної системи.
Базуючись на досвіді зарубіжних країн, при реформування пенсійної системи в Україні необхідно застосувати трирівневу пенсійну систему, яка дозволить розподілити між її складовими ризики, пов’язані із змінами у демографічній ситуації (до яких найбільш чутливим є солідарний рівень песійної системи) та із коливаннями в економіці і на ринку капіталу (що найбільшим чином впливає на накопичувальні рівні пенсійної системи) та запровадити розвиток недержавного пенсійного страхування. Такий розподіл ризиків надасть пенсійній системі більшої фінансової збалансованості та стійкості, що застрахує працівників від різкого зниження рівня доходів після виходу на пенсію.
Серед перешкод, що стримують розвиток недержавного пенсійного страхування в Україні основними є: недостатня поінформованість населення про концепцію пенсійної реформи та значення у ній системи НПЗ; недовіра населення до НПФ та відсутність просування позитивного іміджу існуючих НПФ; висока частка витрат населення спрямовується на поточні потреби, а не на заощадження; недосконалість нормативно-правової бази з питань НПЗ, яка потребує опрацювання та удосконалення; невирішені питання стосовно надання податкових пільг у системі НПЗ.
Основними завданнями та цілями пенсійної реформи в Україні мають бути: підвищення рівня життя пенсіонерів; встановлення залежності розмірів пенсій від величини заробітку та страхового стажу; забезпечення фінансової стабільності пенсійної системи; заохочення громадян до заощадження коштів на старість; створення дієвої системи адміністративного управління в пенсійному страхуванні.

Щоб придбати дану роботу спочатку зареєструйтеся та поповніть баланс на 290.00 грн.

Також Ви можете замовити написання унікальної роботи у наших Виконавців.

Ирина Андреева (irina2409)

(0)

Увага! Файл роботи буде доступним до завантаження відразу після оплати. Дана робота перевірена адміністрацією сервісу: вся інформація (зміст, вступ, висновок, список використаної літератури, фрагмент роботи, кількість сторінок тощо) відповідає дійсності

Служба підтримки:

"Пенсійне страхування в зарубіжних країнах"

0 (800) 357-234