ЗМІСТ


ВСТУП………………………………………………………………………...3

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ «ФОРМА ДЕРЖАВИ». ОСНОВНІ ОЗНАКИ
1.1. Поняття та елементи форми держави……………………………………………...........................................6
1.2. Форма державного правління – організація державної влади………...9

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ФОРМ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ
2.1. Загальне поняття державного устрою…………………………………14
2.2. Унітарна форма державного устрою…………………………………..16
2.3. Особливості федеративного устрою держави………………………...18
2.4. Форма Української держави та проблеми її удосконалення…………22

РОЗДІЛ 3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЖАВНО - ПОЛІТИЧНОГО РЕЖИМУ.
3.1. Сутність та значення державно-політичного режиму………………..27
3.2. Ознаки авторитарного режиму…………………………………………29
3.3 Демократичний режим………………………………………………….32
ВИСНОВКИ………………………………………………………………...34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...37

1.1. Поняття та елементи форми держави

Держава являє собою найвищу форму організації суспільства, яка забезпечує захист та погодження групових, загальносуспільних та індивідуальних інтересів за допомогою права на певній території.
Більш широку відповідь на питання «Що таке держава?» можна дати наступним чином. Держава – це політична форма організації суспільства, що характеризується суверенною владою, політичним і публічним характером, реалізацією своїх повноважень на певній території через діяльність спеціально створених органів та організацій, наданням своїм рішенням обов’язкової правової форми, встановленням податків з метою ефективного функціонування механізму влади та реалізацією загально соціальних повноважень.
Взагалі ж держава є організацією політичної влади, що має спеціальні механізми для керування суспільством - законодавчу, виконавчу та судову гілки влади. В особливих випадках держава вдається до таких дій як примус - органи насильства (армія, органи безпеки).
.................................

14. Конституційне право України // За ред. В.Я. Тація, В.Ф. Погорілка. Укр. центр. правн. студій. 1999.- с.162.
15. Лоха Л. Сучасна держава: форма і функція // Історія в школах України. – 2004.- №5.- с.39
16. Лоха Л. Від монархії до республіки один крок? // Історія в школах України. – 2004.- №4.- с.23
17. Телешун С. Поняття державного устрою України: проблеми теорії і практики // Право України. – 2000. - №6. с. 14
18. Голосніченко Д. Залежність розподілу владних повноважень від політичного режиму // Наше право. – 2008. – №3. – с. 22
19. Сухонос В. Аналіз державного режиму: термінологія, класифікація та характеристика в постіндустріальну епоху // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - №12. – с. 12

ВСТУП

Актуальність теми. Аналіз феномену державності і всієї багатоманітності форм її прояву являє собою одну із складніших проблем сучасних теоретико-правових досліджень. Вже в античній науці було продемонстровано різноманіття існуючих і можливих підходів до типології форм держави. Еволюція гуманітарних наук, перспективи і напрями розвитку історичного процесу, закони і причини трансформації зумовили появу величезної кількості теорій, що обґрунтовують різне бачення державності, її конкретних типів і форм. Актуальність теми курсової роботи зумовлена, по-перше, необхідністю виявити природу і суть будь-якої конкретної держави; по-друге, в теоретичній формі розкрити її соціально-якісну характеристику і глибинні властивості; по-третє, зрозуміти можливі напрями і перспективи її розвитку. Дійсно, сьогодні у світі існує велика кількість різних моделей і форм державності, що відповідають різноманіттю національних умов. Тому відповідні дослідження якісно специфічних характеристик кожної держави з упорядкованою системою їх форм дадуть змогу виявити сутнісні її якості та властивості, що справляють найбільший вплив на функціонування держави і її подальший розвиток.
Проблематикою, присвяченою розвиткові та призначенню держави, займалися представники української та зарубіжної правової, історичної та соціологічної науки кінця ХІХ – початку ХХ століття, зокрема Р. Давид, М.Ж. Карбоньє, Г. Кельзен, Є. Пашуканіс, М. Рейснер, Д. Тернер, А. Уотсон, Л. Фрідмен. Серед представників близького зарубіжжя ця проблема досліджувалася С. Алексєєвим, В. Бабаєвим, О. Васильєвим, В. Карташовим, Д. Керімовим, В. Кудрявцевим, О. Малько, М. Марченко, М. Матузовим, А. Саїдовим, В. Синюковим, Ю. Тихомировим, Л. Явичем та ін.
На сучасному етапі розвитку концептуальних підходів визначення рівнів дослідження феномена держави присвячено праці В. Авер’янова, В. Бабкіна, В. Денисова, А. Зайця, В. Погорілка, П. Рабіновича, Ю. Римаренка, В. Селіванова, В. Сіренка, О. Скакун, І. Усенка, В. Цвєткова, Ю. Шемшученка та ін.
Останніми роками в Україні захищено ряд дисертацій, присвячених аналізу окремих аспектів зазначеної проблематики, однак загальнотеоретичних монографічних досліджень щодо форм держави донині не було, що й зумовило вибір теми курсової роботи.
Мета і завдання дослідження. Основна мета курсової роботи полягає у вивченні концептуальних підходів щодо форм держави, визначення рівнів дослідження та розгляду, систематизації сучасних наукових поглядів стосовно форм державотворення на сучасному етапі.
Визначена мета дослідження зумовила постановку та розв’язання таких завдань:
1) узагальнити причини виникнення держави як універсального соціального інституту та ознаки, які відрізняють її від інших форм соціальної організації діяльності людей;
2) підкреслити, що форма держави завжди має безпосередній зв’язок із змістом держави, виступає як виразник її сутності та природи, проілюструвавши це на певних етапах часового та просторового вимірів;
3) обґрунтувати сутність, поняття та значення категорії „формоутворення” держави;
4) проаналізувати класичні та нетипові форми правління держави;
5) обґрунтувати можливості та умови існування основних, специфічної та особливих форм державного устрою;
6) здійснити аналіз співвідношення категорій "політичний" і "державний" режими;
7) класифікувати типи, ознаки та властивості політичних режимів за їх видами та підвидами;
8) визначити залежність та взаємозв'язок форми держави з державною владою;
9) охарактеризувати особливості форми держави, що функціонує в межах розвинутого громадянського суспільства.
Об’єктом курсової роботи є феномен держави: концептуальні підходи, рівні його дослідження та розгляду.
Предметом курсової роботи є проблеми формоутворення держави на різних етапах її виникнення, розвитку та функціонування.
Структура курсової роботи. Курсова робота складається із вступу, трьох розділів (дев’ять підрозділів), висновків та списку використаних джерел.
У вступі визначено актуальність теми дослідження, мету і завдання дослідження, його об’єкт і предмет.
Перший розділ курсової роботи присвячений встановленню змісту та суті форми держави .
В другому розділі розглянуто загальний аналіз устрою держави та особливості формування Української держави та проблеми її удосконалення.
Третій розділ присвячений характеристиці та значенню державно-політичних режимів.
Висновки містять основні підсумки проведеного дослідження.

ВИСНОВКИ
З огляду на розкриття питання форми держави та на викладення таких важливих питань політичного життя кожного суспільства, як питання про державну владу, методи її здійснення та регулювання в даній курсовій роботі необхідно підвести певні висновки.
При утворенні нової організації суспільства – держави, виникли різноманітні фактори, які сприяли творенню сучасної форми держави, державного правління. А так, як показала історія, державна влада не може зводитись до одноосібного органу, відбувся поділ державної влади на структурні одиниці, поставлені на виконання певних функцій та збереження правового характеру суспільного життя.
Форма держави, яка сформувалася у країні, проходячи через часові перешкоди, видозмінюється, розширюється, скорочується, відчуваючи на собі характер менталітету нації, її моралі, впливу на нього зовнішніх чинників, таких як міжнародні організації, але, маючи у своїй основі той же принцип збереження прав людини.
В курсовій роботі розглянуто також структурні елементи форми держави, тобто розкрито поняття форми правління держави, організацію державної влади, державний та територіальний устрій, види політичного режиму.
Якщо все це віднести до України, то можна сказати, що її державна форма правління є адаптована до характеру нації, до її менталітету і відображає принципи та взаємовідносини між людьми.
Можливо даний тип форми держави в контексті України та українців не є найбільш досконалим, і безумовно вимагає удосконалення державного правління, державного устрою і державного режиму в Україні, але він є теперішньою найкращою спробою у творенні держави, яка знаходиться на перехідному періоді від авторитаризму до демократії.
В умовах розбудови правової системи України, що базується на дотриманні гарантій прав людини й громадянина, безсумнівно важливим є підняття рівня правосвідомості і правової культури населення України. А правовому вихованню і правовій освіті належить вагома роль у реалізації цього процесу. Дана курсова робота, на мою думку, також виступає засобом правового виховання.
Вищевикладені поняття дають змогу зрозуміти принцип демократизму та гуманізму в правовій діяльності держави, тобто усвідомити вагомість волі суспільства, силу держави, направлену на здійснення, охорону та захист основних прав людини; принцип національної рівноправності – визнання і рівною мірою сприяння здійсненню, охороні та захисту основних прав “титульної” (корінної) нації та всіх інших націй, що живуть в даній державі; принцип законності – свою організацію і діяльність спрямовує на виконання законів, здійснює на підставі законів і у порядку, передбаченому законом; принцип суверенності державної влади – базується на основі єдності й незалежності державної влади як єдиного носія її виразника суверенітету народу, його права на самовизначення; принцип “розподілу влади” – розподіляє основні функціональні напрямки діяльності державного апарату (законодавство, законовиконання, судочинство, нагляд і контроль) між відповідно спеціалізованими системами органів; принцип ненасильства – у своїй діяльності основну роль відводить організаційним та виховним методам (методи примусу мають відносно другорядне, допоміжне значення); принцип “громадянськості” – свої функції виконує із залученням муніципальних органів та різноманітних громадських об’єднань, співпрацюючи з ним.
Отже, актуальність питань, розглянутих у даній курсовій роботі є беззаперечною. Знання і розуміння цього правового матеріалу тільки зміцнює розуміння правової політики нашої держави, забезпечує знання і розуміння засобів, їх дотримання, - підносить правосвідомість і культуру населення України в цілому і кожного громадянина окремо.
В ході дослідження даної теми курсової роботи, мені вдалося узагальнити причини виникнення держави як універсального соціального інституту та ознаки, які відрізняють її від інших форм соціальної організації діяльності людей; підкреслити, що форма держави завжди має безпосередній зв’язок із змістом держави, виступає як виразник її сутності та природи; обґрунтувати сутність, поняття та значення категорії „формоутворення” держави; проаналізувати класичні та нетипові форми правління держави;обґрунтувати можливості та умови існування основних, специфічної та особливих форм державного устрою;здійснити аналіз співвідношення категорій "політичний" і "державний" режими; охарактеризувати особливості форми держави, що функціонує в межах розвинутого громадянського суспільства та зробити для себе висновок, що дана тема є надзвичайно цікавою і потрібною для нас.