ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ШВИДКІСНОГО ЧИТАННЯ 5
1.1. Читання як вид мовленнєвої діяльності 5
1.2. Психолого - педагогічні засади до навчання читання 7
1.3.Шляхи вдосконалення швидкості читання у практиці навчання молодших школярів 8
РОЗДІЛ II. ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ШВИДКОГО ЧИТАННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА ПРИКЛАДІ ЗОШ 11
2.1.Вибір методик для формування навичок швидкого читання в сучасній школі 11
2.2.Вправи для удосконалення навичок читання та їх практичне застосування 19
2.3.Висновки експериментального дослідження 23
ВИСНОВКИ 36
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 38
ДОДАТКИ 41

Читання – це вид мовленнєвої діяльності, що полягає в декодуванні графічних знаків, тобто перекладі буквеного коду в розумові образи. Які реалізуються в зовнішньому або внутрішньому мовленні [2, с.55].
Як стверджують психологи, для читання, як виду мовленнєвої діяльності, характерні дві взаємопов’язані складові: одна з них знаходить вираження «в русі ока і мовно - рухових процесах», друга – «в русі думки, почуттів і намірів читача, які викликані змістом того, що читається». Отже, процес читання охоплює такі компоненти, як зорове сприйняття, вимова й осмислення. Інакше кажучи: читання – це техніка читання і розуміння прочитаного.
У розвиткові навичок читання виділяють три етапи – аналітичний, синтетичний і етап автоматизації [3, с.44].
1) Аналітичний етап (навчальне читання) пов'язаний із складо–звуко-буквеним аналізом та складовим читанням. Увага під час такого читання зосереджується на розвитку в учнів зорово-слухових образів, на зміцненні зв'язку буква - звук (розвиток способу читання та правильності). Формування означених параметрів техніки читання – завдання вчителя в 1-2 класах. Він має слідкувати за розвитком способів читання та правильністю доти, поки не зникне складове читання в класі, коли помилки будуть поодинокими, а темп читання наблизиться до темпу розмовного мовлення. У такому випадку констатуємо синтетичне читання (кінець третього та четвертий класи).
2) Синтетичне читання (виникнення та становлення цілісної структури дій): читають цілими словами, розуміння відбувається одночасно із сприйняттям тексту, що учень читає, на основі синтезу графічних одиниць - смислові здогадки рідко бувають помилковими.
3) Автоматизація навички – процес читання відходить на другий план, на першому – усвідомлення прочитаного.
Чинною програмою передбачено такі види читання, як читання вголос і мовчки.
Читання вголос сприяє розвитку орфографічної грамотності, формуванню навичок сприйняття і відтворення інтонаційного і ритмомелодійного ладу мовлення, збагаченню словникового запасу і набору структурних моделей і тим самим удосконаленню усного і писемного мовлення [6, с.51].
Читання мовчки – «читання очима», без зовнішніх мовленнєвих рухів, - характеризується активізацією процесів розуміння, запам’ятовування і засвоєння прочитаного, а також зростання темпу, порівняно з читанням уголос. У читанні мовчки виключаю озвучування слів, що сприймаються зором. Учні роблять менше пауз, більше охоплюють знаків за одним рухом очей, тобто розширюється «поле читання». Це прискорює читання і дає можливість вдумуватися у зміст. Щоб читання мовчки було свідомим, даю учням перед читанням певне завдання. Так, залежно від розвитку й підготовленості учнів такі завдання можуть бути найрізноманітнішими.

1. Афанасьєва В.Х. Картки для перевірки навичок читання – 80 окремих арк. с. / В.Х. Афанасьєва. – Х., 2010.
2. Березіна О.М., Павловська Т.О. Мовні ігри та забави: Навчально-методичний посібник. - Тернопіль: Мальва - ОСО, 2012. - 104 с.
3. Жаборюк А.Н. I слово може бути мертвим... До проблеми виразного читання // Дивослово. - 2010. - №7. - с.51 -53.
4. Іванова Л. І. Удосконалення темпу читання молодших школярів як психолого-педагогічна проблема / Л.І. Іванова // Психолого-педагогічні основи гуманізації навч.-вихов. процесу в шк. та ВНЗ. – Рівне : РЕГІ. - 2010. - Вип.4. ч.1. - C. 205 - 209.
5. Коба B.I. Розвиток навичок читання, уміння працювати з книгою як засіб розумового виховання учнів // Початкове навчання та виховання. - 2010. -№ 23.-с.3-14.
6. Куріпта В.І. Нестандартні уроки читання. 1-2 клас / В.І. Куріпта. –Х. : Основа, 2010. - 203 с.
7. Курпіта В.І. Дидактична гра як метод формування навичок читання у дітей 6-річного віку // Початкове навчання та виховання. - 2010. - №29-30. -с.49-66.
8. Левченко О.М. Тренувальні вправи для учнів початкових класів» Вчимося читати швидше» // Початкове навчання та виховання. - 2010. -№ 15.-с.2-6.
9. Методичні рекомендації щодо усного і писемного мовлення молодших школярів. Норми оцінювання знань, умінь і навичок / A.M. Заїка. - К.:Магістр. - S, 2010. - 88 с.
10. Музичук С.В. Психологічні особливості навчання читання шестирічних малюків // Початкова освіта. - 2012. - №11. - с.2-3.
11. Науменко В. Навчання вдумливого читання і розуміння художнього тексту / В. Науменко // Початкова шк. – 2011. - № 7. – С. 50 – 5.1
12. Науменко В.О. Програма з читання // Початкова школа. - 2010. - №7. -с.24-28.
13. Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі. - Тернопіль: Астон, 2012. - 352 с.
14. Нестеренко А.І. Уроки читання в 2 класі (за новим підручником О.Я. Савченко) / А.І. Нестеренко, О.Ю. Чекіна, Н.М. Гула, М.С. Бикова. – Х. : Основа, 2011. – 333 с.
15. Паламарчук Л. Формування та удосконалення навичок читання //Початкова освіта. - 2010. - №2. - с.6-10.
16. Пархета Л.П. Виразне читання в практиці В.О. Сухомлинського //Педагогіка і психологія - 2012 - №3-4 - с.233-237.
17. Пришвін М. Яким повинно бути читання в початкових класах //Початкова освіта. - 2012. - №8. - с.4-5.
18. Про результати дослідження рівня сформованості навичок читання та розуміння тексту в учнів четвертих класів загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва // Освіта України . - 2011. - № 3. - C. 6.
19. Програми середньої загальноосвітньої школи. 1-2 класи. - К.: Початкова школа, 2011.-206 с.
20. Рощенко Т. Веселе місто Алфавіт (інтегрований урок навчання грамоти (читання і письмо) і комп’ютерної азбуки) / Т. Зощенко // Українська мова і л-ра в шк. – 2010. - № 3. – С. 36 – 38.
21. Салтишева В., Колосюк Г. Навчання учнів початкових класів осмисленому читанню / Колосюк Г. Салтишева В. // Нова пед. думка: Наук.-метод. журн. - Рівне, 2010. - № 1. - C. 49 – 51.
22. Сауляк Н.І. Робота зі словниковими словами: нестандартний дидактичний матеріал для уроків рідної мови, читання, природознавства / Н.І. Сауляк. – Х. : Основа, 2011 – 221 с.
23. Соняк Н. Формування у молодших школярів навичок роботи з текстовою інформацією / Н. Соняк // Початкова шк. - 2010. - № 7. - C. 10 – 13.
24. Суржук Т. Підвищення інтересу учнів до уроків читання / Т. Суржик // Поч. освіта. – 2010. – жовт. № 38 - С. 14 - 15.
25. Ткачук Г. Читання-розгляд як системний метод формування культури читацької діяльності учня / Г. Ткачук // Початкова шк. – 2010. - № 9. – С.7 – 10.
26. Трищ Л.М. Методика розвитку техніки читання в початковій школі / Л.М. Трищ, О.В. Халчанська // Постметодика. - 1996. - N 1. - С. 34.
27. Уроки читання в 3 класі (за новим підручником О.Я.Савченко) / упоряд. С.В. Мельничук. – Х. : Основа, 2010. – 240 с.
28. Уроки читання в 4 класі (за новим підручником О. Я. Савченко) / упоряд. Р.О. Петраківська – Х. : Основа, 2010. – 320 с.
29. Шарагова Н.Г. Цікаві завдання для розвитку техніки читання / Н.Г. Шарагова // Початкове навчання та виховання. - 2011. - № 14. - C. 15 – 18.
30. Шелехова Г. Розвиток умінь сприймати тексти на уроках українського читання в учнів 4-х класів шкіл з російською мовою навчання / Г. Шелехова // Українська мова і л-ра в шк. – 2010. - № 1. – С.40 – 43.
31. Шелехова Г. Формування вмінь читати на уроках української мови //Українська мова і література в школі. - 2011. - №6. - с.4-8.
32. Яцента Л. Формування якостей читання як методична проблема / Л. Яцента // Початкова шк. – 2011. - № 9. – С. 3 – 6.
33. Яцета Л. Як навчити шестиліток читати // Початкова школа. -2011. -№1.-с.21-23.
34. Яцух Ю.А. Цікаві вправи з розвитку навички читання до текстів» Читанок» для 2-4 класів // Початкове навчання та виховання. - 2010. - №8. -с.26-36.

Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному та політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері освіти та виховання, мета якої – формувати гармонійно досконалу, творчу особистість, яка спроможна до самовизначення, до самореалізації та самовдосконалення.
Швидкий розвиток науки, зростання обсягів нової інформації вимагають від школи підготовки активних, самостійних людей із розвиненими творчими здібностями, гнучким розумом, швидкою реакцією на все нове. У час непомірного зростання інформаційного потоку одним із засобів пізнання світу може стати читання, адже, за свідченням вчених, від 90 до 95% інформації людина одержує завдяки зоровому сприйняттю тексту.
Видатний український педагог В.О.Сухомлинський стверджував, що без високої культури читання немає ні школи, ні справжньої розумової праці. Читання – основа всіх наук, розвиток інтелекту.
Дійсно, на нашу думку, неможливо переоцінити значення читання. Адже, читання – важлива передумова для навчання всіх предметів. Читання як особливий вид діяльності відкриває великі можливості для розумового, естетичного і мовленнєвого розвитку. Тому навчання читання, аналізу й розуміння текстів є основою розвитку та вдосконалення таких видів мовленнєвої діяльності, як аудіювання, говоріння, письмо.
Питання ролі читацьких навичок у навчанні школярів і засобів їх формування є предметом педагогічних і психологічних досліджень, які здійснювали О.Я.Савченко, Л.А. Свінкова, Г.Я. Бабенко, В.І. Лозова, А.М. Алексюк, А.І. Зільберштейн, Н.Ф. Скрипченко, М.С. Вашуленко, І.П. Ґудзик, І.Т. Федоренка, В.М. Зайцева, В.І. Кузнецової, Є.Г. Сарапулової, в яких висвітлюються питання визначення основних методів організації дитячого читання і шляхів формування читацьких навичок в сучасній школі.
Метою курсової роботи є дослідження шляхів вдосконалення навичок читання в початкових класах.
Для досягнення цієї мети виконуються такі завдання:
1. формування в учнів навичок читання як виду мовленнєвої діяльності;
2. розвиток зв’язного мовлення;
3. вироблення у школярів уміння працювати з художніми текстами;
4. формування потреби в самостійному читанні книжок, розвиток інтересу до творчості письменників, майстрів мистецтва слова;
5. розвиток читацької самостійності учнів.
Об'єкт дослідження: психолого-дидактичні основи процесу формування читацьких навичок.
Предмет дослідження: проблемні аспекти формування читацьких навичок молодших школярів.
Гіпотеза курсового дослідження є: процес формування навички швидко читання в початковій школі буде ефективнішим, якщо він ґрунтується на системі спеціально відібраних вправ, що сприяють усвідомленому сприйняттю художнього тексту, а також за умови їх систематичного та послідовного використання на уроках читання.
Методи дослідження. У процесі написання курсової роботи використовувалися теоретичні та емпіричні методи дослідження. Основними методами стали: аналіз психолого-педагогічної літератури, спостереження, протоколювання уроків та психолого-педагогічний експеримент.
Структура дослідження. Курсова робота складається зі вступу, теоретичного та практичного розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
 

Провівши теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування навички швидкого читання у молодших школярів ми прийшли до таких висновків:
 темп читання повинен співвідноситися з розумінням прочитаного. Розуміння - основний критерій темпу читання кожного учня;
 у виробленні швидкого читання треба прагнути до темпу читання, який наближається до темпу розмовної мови людини і забезпечує свідоме сприйняття прочитаного;
 головним недоліком щодо швидкості читання є надто повільне читання і читання надто швидке. Як дуже повільне, так і надмірно швидке читання негативно відбивається на всьому процесі читання, а особливо на усвідомленні читання;
 слід враховувати психотравматичний вплив процесу перевірки техніки читання на дитину;
 без швидкого, свідомого читання неможливе успішне навчання дитини з усіх інших предметів;
 навчати дітей техніці швидкого читання рекомендується з першого класу школи;
 при перевірці техніки читання потрібно мати на увазі різновиди читання: вголос і мовчки;
 лише комплексне і систематичне використання вправ для формування виразності, свідомості, правильності та швидкості читання дають змогу сформувати повноцінну навичку читання у молодших школярів;
 техніку читання потрібно формувати при опрацюванні художніх творів;
 під час оцінювання техніки читання вчитель не повинен знижувати бал, якщо темп читання несуттєво нижчий (на 2-4 слова) від нормативного, таким чином стимулюючи розвиток читацьких потреб молодшого школяра.
 головним показником досягнень у підготовці дитини-читача є рівень розвитку навичок самостійної читацької діяльності.
Усі вище визначені напрямки та аспекти проблеми повинні бути враховані кожним вчителем, що прагне сформувати справжнього читача, готового до здійснення самостійної читацької діяльності, всебічно розвиненої особистості, що вміє цінувати та насолоджуватись красою слова у його подальшій науково-професійній діяльності.
Читання має стати стежиною, що веде до вершин розумового, морального й естетичного виховання.
Отже, інтерес до читання потрібно виховувати в учнів не лише тому, щоб вони були стали освіченими людьми, а головним чином для того, щоб росли вони добрими, відкритими, вміли розуміти іншого, співчувати та допомагати йому.