Увага! JavaScript вимкнений в Вашому веб-браузері.
Стабільна робота сервісу неможлива! Як підключить написано тут

Курсова

"Захворювання опорно-рухового апарату- Сколіоз "

Предмет:

Медицина

Мова:

Українська

Рік здачі:

2019

Сторінки:

145 грн.

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА СКОЛІОЗУ ТА МЕТОДИ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ЛЮДЕЙ ЗІ СКОЛІОЗОМ 6
1.1. Етіологія, патогенез, класифікація та епідеміологія сколіозу 6
1.2. Методи фізичної реабілітації при сколіозі 11
1.3.Фактори ризику сколіозу 15
РОЗДІЛ II. ВПРАВИ У ПРОЦЕСІ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА СКОЛІОЗ 19
2.1. Масаж 19
2.2. Масаж при сколіозі 23
2.3.ЛФК 27
2.4.Санаторно-курортне лікування 31
ВИСНОВКИ 37
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 40
ДОДАТКИ 43

Сколіоз – це бокове викривлення хребта у фронтальній площині. Етіологічно розрізняють сколіози вроджені та набуті. В основі вроджених сколіозів лежать різні деформації хребців: недорозвиток, клиновидна їх форма, додаткові хребці та інші [10].
До набутих сколіозів відносять:
1. Ревматичні, виникаючі зазвичай раптово та обумовлені м’язовою контрактурою на здоровій стороні при наявності явищ міозиту та спондилоартриту;
2. Рахітичні, які дуже рано проявляються різними деформаціями опорно-рухового апарату. М’якість та слабкість м’язів, носіння дитини на руках (переважно на лівій), тривале сидіння, особливо у школі – все це сприяє прояву та прогресуванні сколіозу;
3. Паралітичні, частіше виникають після дитячого паралічу, при однобічному м’язовому ураженні, але можуть спостерігатися також і при інших нервових захворюваннях;
4. Звичні, на підґрунті звичної поганої осанки (часто їх називають «шкільними», так як у цьому віці вони отримують найбільше вираження). Безпосередньою причиною їх можуть бути неправильний устрій парти, розсаджування школярів без врахування їх зросту та номерів парт, носіння портфелів з перших класів, утримання дитини у час прогулянки за одну руку тощо [10, с.11].
Цим списком звичайно охоплюються не всі види сколіозів, а лише основні. Причини, які можуть призвести до порушення осанки (сколіозу), багато численні. Поганий вплив на формування осанки оказують неблагоприємні умови зовнішнього середовища, соціально-гігієнічні фактори. В результаті неправильного положення тіла виникає утворення навику неправильної постави тіла. В одних випадках цей навик неправильної постави тіла формується при відсутності функціональних та структурних змін зі сторони опорно-рухового апарату, а в інших – на фоні патологічних змін у опорно-руховому апараті вродженого або набутого характеру. В основі порушення осанки часто лежить недостатня рухова активність дітей (гіподинамія) або нераціональне збільшення одноманітними фізичними вправами, неправильне фізичне виховання. Крім того, поява неправильної осанки (сколіозу) пов’язана з недостатньою чутливістю рецепторів, що визначає вертикальне положення хребта або послабленням м’язів, утримуючих це положення, з обмеженням рухливості у суглобах, акселерацією сучасних дітей. Причиною сколіозу можуть бути також нераціональна одежа, захворювання внутрішніх органів, зниження зору, слуху, недостатнє освітлення робочого місця, невідповідність росту дитини меблі та ін.[10, с.11].
Сколіотична хвороба виникає в період росту хребта. Це полі етіологічне захворювання. Первинні порушення відбуваються в між хребцевих дисках, де в силу обмінних порушень сполучної тканини виникають дистрофічні процеси, що приводять до зсуву диска, тобто эпіфізеолізу. Уражений диск зміщається в опуклу сторону, даючи початок біомеханічним порушенням. Подальший розвиток і прогресування сколіозу відбувається при активній участі нервово-м'язової системи, тому що зсув студенистого ядра змінює умови рівноваги. Паравертебральні м'язи, що здійснюють антигравітаційну функцію, роботу з утримання тіла у вертикальному положенні, діють у різних умовах на стороні опуклості й увігнутості хребта. Різна активність м'язів приводить до зміни конфігурації відростків, до яких вони прикріплюються і до поступової зміни форми зростаючого хребця. Провідну роль у цих змінах грають поперечно-остисті м'язи. При формуванні дуги скривлення у верхній і середній її частині м'язова активність підвищена на стороні опуклості, а в нижній частині - на стороні увігнутості. Як компенсація надмірної напруги паравертебральних м'язів, в організмі хворої дитини відбувається зміни статики й зв'язкового апарата хребта, нахил тіла й розтягання зв'язувань на стороні перенапружених м'язів. Зі скривленням хребта навантаження, що діє на зростаючі хребці, приводить до їхньої клиноподібної деформації, що збільшує сколіоз і до гвинтоподібного скручування - торсії. У процесі компенсації наявного скривлення хребта й відхилення центра ваги тіла від стійкого стану відбувається відхилення голови, зсув таза, а потім під впливом однобічної тяги м'язів формується викривлення хребта над основною дугою й під нею. Існує поділ сколіотичної хвороби по патогенетичній ознаці, виділяючи основний патогенетичний фактор, що формує сколіоз. Залежно від цього сколіози діляться на 3 групи – дискогенні, гравітаційні й міотичні

Актуальність дослідження. Мільйони людей кожного дня страждають від нестерпного болю в спині. Таблетки і пілюлі, мазі і бальзами, комплексні вправи і різноманітні види лікування створюються з ціллю полегшення або профілактики болю в спині. Операції на хребті являються одними із самих частих у клінічній практиці. Хіропрактики і масажисти пробують лікувати подібні болі. Терапевти і спеціалісти по лікувальній фізкультурі розробляють різноманітні процедури, складають пам’ятки для хворих та ін.
Така велика увага до цієї групи захворювань дозволяє розширити наші знання про причини виникнення і боротьби із хворобами хребта на більш високому рівні.
В наш час, розробляючи стратегію боротьби з болями у спині, лікарі часто звертають свою увагу не тільки на медикаментозне і хірургічне лікування, але і на правильне харчування, фізичну активність і застосування нетрадиційних методів лікування.
Як правило людина народжується з прямим хребтом, потім виникає його викривлення вперед і назад. Викривлення хребта вперед називається - лордоз, назад - кіфоз. Фізіологічні вигини у назначеному напрямку пом’якшують рухи і допомагають зберегти рівновагу. Але це відноситься лише до тих випадків, коли криві виражені не більш чим фізіологічно.
Сколіоз - це викривлення хребта у бокову сторону (у фронтальній площині). Сколіоз уражує біля 2%населення і часто має спадкову природу.
Мета дослідження - визначити найефективніший метод ФР при сколіозі. Одним із методів Фізичної реабілітації являється - масаж. Метою масажу являється підвищення загального тонусу організму; нормалізація функціональних можливостей серцево-судинної і дихальної систем; формування правильної осанки; сприяння укріплення м’язів, і м’язового корсету.
Навіть при наявності схильності організму до захворювань хребта їх можна уникнути, якщо розробити навики правильної осанки і виконувати вправи, направлені на гармонійний розвиток опорно-рухового апарату. Одним із головних методів лікування неправильної осанки і захворювань хребта являється лікувальна фізкультура. Але ніяке лікування не може бути ефективним без усунення причини захворювання, і всі профілактичні заходи необхідно виконувати під час лікування.
Мета дослідження - проаналізувати проблему сколіозів.
Виходячи з мети нашого дослідження перед нами постають наступні завдання:
1. проаналізувати причини виникнення;
2. аналіз видів фізичної реабілітації при сколіозі;
3. знайти найефективніший вид чи комплекс фізичної реабілітації при сколіозі;
Об’єктом дослідження – сколіоз, як захворювання опорно-рухового апарату.
Предмет дослідження - використання та застосування засобів фізичної реабілітації (масаж, ЛФК) в процесі лікування хворих на сколіоз.
Методи дослідження - теоретичний аналіз літературних джерел; вивчення передового досвіду практики; визначення ступенів важкості сколіозу.

Причини, які можуть призвести до сколіозу, багато численні. Поява сколіозу пов’язана з недостатньою чутливістю рецепторів, що визначає вертикальне положення хребта або послабленням м’язів, утримуючих це положення, з обмеженням рухливості у суглобах, акселерацією сучасних дітей. Причиною сколіозу можуть бути також нераціональна одежа, захворювання внутрішніх органів, зниження зору, слуху, недостатнє освітлення робочого місця, невідповідність росту дитини меблі та ін. Дискогенні сколіози формуються на ґрунті дисплазії хребта, при яких студеністе ядро міжхребцевого диска первинно зміщюється, внаслідок чого виникають всі наступні ланки сколіотичної хвороби. Гравітаційні сколіози виникають внаслідок порушення симетрії тіла дитини щодо хребта: при кривошиї, грубих однобічних рубцях, перекосі таза, укороченні м'язів на одній стороні. Міотичні сколіози виникають при функціональній неспроможності м'язів тулуба, внаслідок ураження нервової системи при церебральних інфекціях, міопатії, поліомієліті.
Велике місце в реабілітації хворих сколіозом займає консервативний метод лікування, під яким розуміється комплекс медичного, ортопедичного, педагогічного, психологічного і соціального порядку. Методика фізичної реабілітації в системі комплексного лікування дітей зі сколіотичними ураженнями хребта включає в себе: виконання режиму дня, дотримання ортопедичного режиму, лікувальну гімнастику, масаж, лікувальне плавання, застосування ортопедичних корсетів (фіксуючих, коригуючих), фізіопроцедури, раціональне харчування, визначені види фізкультури, лікування суміжних захворювань. На характер перебігу сколіозу впливають вид та регулярність виконання заданого комплексу фізичних вправ.
Розроблена програма комплексного лікування, в яке ми включили ЛФК, масаж, фітбол-гімнастику та лікувальне плавання. Лікувальну фізкультуру необхідно проводити, враховуючи витривалість м’язевої системи, інакше вона може дати негативний наслідок. У кожному конкретному випадку необхідно дозувати вправи, спираючись на результати функціональних проб, а також перевірки сили і витривалості м’язів. Серед засобів лікування сколіозу важливе місце займають вправи на воді. При плаванні відбувається природне розвантаження м’язів хребта, створюються умови для нормального росту хребцевих тіл. Також спеціальна гімнастика на надувних еластичних м'ячах різного діаметра та конфігурації дозволяє створити оптимальні умови для правильного становища м'язів і навіть підвищення рівноваги і рухової координації.
Проведений порівняльний аналіз результатів розробленого комплексу фізичної реабілітації. Тести контролю за ефективністю методики лікування сколіозу ми проводили до початку експерименту і після всього курсу. Контроль ЧСС і АТ проводився до і після першої процедури з ціллю виявлення реактивності серцево-судинної системи.
Згідно з отриманими результатами, процес корекції успішніше протікав в основній групі, де масаж застосовувався відповідно до наявного виду порушення. При оцінці ефективності ЛФК при усіх видах дефектів хребта ми орієнтувалися на поставленній лікувальній задачі.
Рухливість хребта вперед і назад збільшилася в основній групі на 22%, у контрольній на 18%, бічна рухливість хребта вліво і вправо зросла в основній групі на 17%, у контрольній на 14%, сила бічних мишц тулуба збільшилася в основній групі на 15%, у контрольній на 12%, сила м'язів черевного преса збільшилася на 45% в основній групі і 35% у контрольній, приріст сили м'язів спини в основній групі становив 35%, а в контрольній 33%.
При зовнішньому огляді виявлені позитивні зміни як становища плечового пояса, так і пропорційності трикутників талії в усіх дітей основної групи. Дослідження зміни частоти серцевих скорочень у спокої свідчить про позитивні зміни у стані серцево-судинної системи досліджуваних вихованців. Якщо у контрольній групі показник ЧСС у спокої позитивно знизився на 15%, то в основній групі поліпшення становило 20%. Протягом часу експериментальної роботи життєва ємкість легких у вихованців контрольної групи зросла на 10%, то в основній групі збільшення становило15%.
Таким чином, порівняння отриманих експериментальних даних дозволяє зробити наступний висновок. Процес корекції проходив найуспішніше в основній групі, де застосовувався масаж, відповідний до ступеня сколіозу, ЛФК, а також плавання та спеціальні фізичні вправи на фітболі в порівнянні з контрольною, де застосовувався тільки класичний масаж і фізичні вправи.
Практичні рекомендації: організовувати групи в кабінетах лікувальної гімнастики можливо тільки по віку, в якій треба об'єднувати хлопчиків і дівчаток, які мають однаковий ступінь і локалізацію сколіозу. Чисельність групи повинна складати не більше 10-12 чоловік. Заняття проводити не менше трьох разів на тиждень. При проведенні уроку важливо керуватися наступними положеннями: на всьому протязі уроку викладач не повинен забувати про основну спрямованість занять - свідоме освоєння хворими правильного положення тіла. При проведенні групових занять потрібно максимально індивідуалізувати вправи, як по дозуванню, так і по підбору цілого комплексу індивідуальних вправ. У зв'язку з посиленим тренуванням силової витривалості фізіологічне навантаження (крива пульсу) поступово збільшується до кінця основної частини уроку, в межах 40-50% прискорення пульсу по відношенню до початкових цифр, тому необхідна уміла організація відпочинку. При сколіозі I ступеня можна застосовувати всі прийоми масажу для зміцнення м'язів. Сколіоз II і III ступеня вимагає диференціації методики з урахуванням особливостей клінічних форм поразки. Одержані нами дані можна використовувати в роботі фахівців з фізичної реабілітації в умовах лікувальних та реабілітаційних закладів.

Щоб придбати дану роботу спочатку зареєструйтеся та поповніть баланс на 145.00 грн.

Також Ви можете замовити написання унікальної роботи у наших Виконавців.

Комарницький Євген (k-jore)

(4.6)

Увага! Файл роботи буде доступним до завантаження відразу після оплати. Дана робота перевірена адміністрацією сервісу: вся інформація (зміст, вступ, висновок, список використаної літератури, фрагмент роботи, кількість сторінок тощо) відповідає дійсності

Служба підтримки:

"Захворювання опорно-рухового апарату- Сколіоз "

0 (800) 357-234