ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА СКОЛІОЗУ ТА МЕТОДИ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ЛЮДЕЙ ЗІ СКОЛІОЗОМ 6
1.1. Етіологія, патогенез, класифікація та епідеміологія сколіозу 6
1.2. Методи фізичної реабілітації при сколіозі 11
1.3.Фактори ризику сколіозу 15
РОЗДІЛ II. ВПРАВИ У ПРОЦЕСІ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА СКОЛІОЗ 19
2.1. Масаж 19
2.2. Масаж при сколіозі 23
2.3.ЛФК 27
2.4.Санаторно-курортне лікування 31
ВИСНОВКИ 37
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 40
ДОДАТКИ 43

Сколіоз – це бокове викривлення хребта у фронтальній площині. Етіологічно розрізняють сколіози вроджені та набуті. В основі вроджених сколіозів лежать різні деформації хребців: недорозвиток, клиновидна їх форма, додаткові хребці та інші [10].
До набутих сколіозів відносять:
1. Ревматичні, виникаючі зазвичай раптово та обумовлені м’язовою контрактурою на здоровій стороні при наявності явищ міозиту та спондилоартриту;
2. Рахітичні, які дуже рано проявляються різними деформаціями опорно-рухового апарату. М’якість та слабкість м’язів, носіння дитини на руках (переважно на лівій), тривале сидіння, особливо у школі – все це сприяє прояву та прогресуванні сколіозу;
3. Паралітичні, частіше виникають після дитячого паралічу, при однобічному м’язовому ураженні, але можуть спостерігатися також і при інших нервових захворюваннях;
4. Звичні, на підґрунті звичної поганої осанки (часто їх називають «шкільними», так як у цьому віці вони отримують найбільше вираження). Безпосередньою причиною їх можуть бути неправильний устрій парти, розсаджування школярів без врахування їх зросту та номерів парт, носіння портфелів з перших класів, утримання дитини у час прогулянки за одну руку тощо [10, с.11].
Цим списком звичайно охоплюються не всі види сколіозів, а лише основні. Причини, які можуть призвести до порушення осанки (сколіозу), багато численні. Поганий вплив на формування осанки оказують неблагоприємні умови зовнішнього середовища, соціально-гігієнічні фактори. В результаті неправильного положення тіла виникає утворення навику неправильної постави тіла. В одних випадках цей навик неправильної постави тіла формується при відсутності функціональних та структурних змін зі сторони опорно-рухового апарату, а в інших – на фоні патологічних змін у опорно-руховому апараті вродженого або набутого характеру. В основі порушення осанки часто лежить недостатня рухова активність дітей (гіподинамія) або нераціональне збільшення одноманітними фізичними вправами, неправильне фізичне виховання. Крім того, поява неправильної осанки (сколіозу) пов’язана з недостатньою чутливістю рецепторів, що визначає вертикальне положення хребта або послабленням м’язів, утримуючих це положення, з обмеженням рухливості у суглобах, акселерацією сучасних дітей. Причиною сколіозу можуть бути також нераціональна одежа, захворювання внутрішніх органів, зниження зору, слуху, недостатнє освітлення робочого місця, невідповідність росту дитини меблі та ін.[10, с.11].
Сколіотична хвороба виникає в період росту хребта. Це полі етіологічне захворювання. Первинні порушення відбуваються в між хребцевих дисках, де в силу обмінних порушень сполучної тканини виникають дистрофічні процеси, що приводять до зсуву диска, тобто эпіфізеолізу. Уражений диск зміщається в опуклу сторону, даючи початок біомеханічним порушенням. Подальший розвиток і прогресування сколіозу відбувається при активній участі нервово-м'язової системи, тому що зсув студенистого ядра змінює умови рівноваги. Паравертебральні м'язи, що здійснюють антигравітаційну функцію, роботу з утримання тіла у вертикальному положенні, діють у різних умовах на стороні опуклості й увігнутості хребта. Різна активність м'язів приводить до зміни конфігурації відростків, до яких вони прикріплюються і до поступової зміни форми зростаючого хребця. Провідну роль у цих змінах грають поперечно-остисті м'язи. При формуванні дуги скривлення у верхній і середній її частині м'язова активність підвищена на стороні опуклості, а в нижній частині - на стороні увігнутості. Як компенсація надмірної напруги паравертебральних м'язів, в організмі хворої дитини відбувається зміни статики й зв'язкового апарата хребта, нахил тіла й розтягання зв'язувань на стороні перенапружених м'язів. Зі скривленням хребта навантаження, що діє на зростаючі хребці, приводить до їхньої клиноподібної деформації, що збільшує сколіоз і до гвинтоподібного скручування - торсії. У процесі компенсації наявного скривлення хребта й відхилення центра ваги тіла від стійкого стану відбувається відхилення голови, зсув таза, а потім під впливом однобічної тяги м'язів формується викривлення хребта над основною дугою й під нею. Існує поділ сколіотичної хвороби по патогенетичній ознаці, виділяючи основний патогенетичний фактор, що формує сколіоз. Залежно від цього сколіози діляться на 3 групи – дискогенні, гравітаційні й міотичні

1. А. Очерет, сколиоз или жизнь в кривом зеркале. - Москва-Санкт-Петербург. - СПб.: Издательство “Диля", 2003. - 96с.
2. Автандилов А.Г., Ветрилэ С.Т., Неманова Д.И., Кулешов А.А. Стан кардіореспіраторної системи у хворих з IV степеню грудного сколіозу до і після оперативного лікування. //Вісник травматології і ортопедії ім. Н.Н. Пріорова. – 2003. - N 1.- С. 21-23.
3. Алабин В.Г., Олейник Н.А., Ровный А.С. Дипломные работы в вузах физического воспитания и спорта. Учебно-методическое пособие. - Харьков: ХаГИФК, 1998. - 143 с.
4. Брэгг П.С., Нордемар Р. Позвоночник - ключ к здоровью. - Санкт-Петербург: ТОО «Лейла», 1999. - 336 с.
5. Васичкин В.И. Сегментарный массаж. - Санкт-Петербург: Лань, 1997. - 176 с.
6. Васюра А.С., Новиков В.В., Михайловский М.В., Сарнадский В.Н. Тривимірна корекція ідіопатичного сколіозу інструментарієм COTREL-DUBOUSSET І HARRINGTON. Порівнювальна оцінка методом комп’ютерної оптичної топографії. //Конференція молодих учених «Нове в рішенні актуальних проблем травматології і ортопедії»: Тези доповідей. – Москва, 2000. – С. 120.
7. Ветриле С.Т., А.К. Морозов, Кисіль А.А., Кулешов А.А., Косова І.А. Можливості комп’ютерної томографії в комплексній оцінці сколіотичної деформації хребта. //Вісник травматології і ортопедії ім. Н.Н. Пріорова. – 2003. – Т.1, N 1. – С. 11-20. Можливості комп’ютерної діагностики у процесі виявлення сколіозів.
8. Губина Е.В., Михайловский М.В. Оперативне лікування сколіозу – оцінка результатів інструментом SRS. //Матеріали міжнародного симпозіуму «Адаптація різних систем організму при сколіотичній деформації хребта. Методи лікування»: Тези доповідей. – Москва, 2003. – С. 125-128. Висвітлено матеріали міжнародного симпозіуму присвяченого адаптації різних систем організму при сколіотичній деформації.
9. Демченко А.В. Биомеханические условия прогрессирования диспластического сколиоза // Ортопедия, травматология. - 1998. - №4. - С. 47-53.
10. Дніпропетров. держ. Ін. фіз. культури. - Київ : [б. в.], 2008. - 18 с. - Бібліогр.: с. 14-15. – Фізична реабілітація дітей молодшого шкільного віку з церебральним паралічем, ускладненим сколіозом : автореф. дис. ... канд. з фіз. виховання і спорту: 24.00.03 / Афанасьєв Сергій Михайлович.
11. Долженков А.В. Здоровье вашего позвоночника. - Санкт-Петербург, 2000. -192 с.
12. Дубровский В.И. Лечебная физическая культура. - М.: ВЛАДОС, 1999. - С 344-347.
13. Дубровский В.И. Массаж. - М.: ВЛАДОС, 1999. - С.324-355.
14. Е. Незлобина, боль в спине. - М.: Крон-Пресс, 2000. - 96с.
15. Евсеев СП., Шапкова Л.В. Адаптивная физическая культура: Учебное пособие. - М.: Советский спорт, 2000. - 240 с.
16. Ефіменко П.Б. Техшка та методика масажу. Навчальний посібник. - Харків: "ОВС", 2001.-144 с.
17. Єфименко, М. Сколіозу – ні! /М. Єфименко //Дошкільне виховання. –2008. – № 6. – С. – 21 – 23.
18. И.В. Милюкова, Т.А. Евдокимова, Лечебная физкультура: Новейший справочник (под общ. ред. проф. Т.А. Евдокимовой. - СПб.: Сова; М.: Изд-воЭксмо, 2003. - 86с., ил.
19. Лисовский В.А., Евсеев СП., Голофеевский В.Ю., Мироненко А.Н. Комплексная профилактика заболеваний и реабилитация больных и инвалидов.- М.: Советский спорт, 2001. - С. 247-267.
20. Лукомский И.В., Стих Э.Э., Улащик B.C. Физиотерапия. Лечебная физкультура. Массаж. - Минск: Выш. шк., 1998. - 335 с.
21. Медицинская реабилитация (руководство) /Под ред. акад. РАМН, проф. В.М. Боголюбова. - Москва - Пермь: ИПК "Звезда", 1998. - Т. 1. - 697 с.
22. Н. Шоммер, Как остановить сколиоз. М.: Крон-Пресс, 1996.
23. Н.Васичкин В.И. Все о массаже. - М.: АСТ-ПРЕСС, 1999. - 368 с.
24. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. - Санкт-Петербург: Изд-во «Гиппократ», 2000. - С.62-79.
25. Руководство по реабилитации больных с двигательными нарушениями /Под ред. А.Н. Беловой, О.Н. Щепетовой. - М.: АОЗТ «АНТИДОР», 1998. - Т. 1. - 224 с.
26. С. Салманс, боль в спине. М.: Крон-Пресс, 1997
27. С.И. Латогуз, Руководство по технике массажа и мануальной терапии. - М.: ООО “Издательство АСТ"; Харьков: ”Торсинг", 2002. - 186с
28. Сердюк Александр Андреевич Глубинная медицина. - Запорожье: Дикое Поле, 2003. - 216с.
29. Сударушкина И.А. Боль в спине. - Санкт-Петербург, Москва. Харьков, Минск: ПИТЕР, 2001.-192 с.
30. Султанов В.К. Исследование объективного статуса больного. - Санкт-Петербург: ПИТЕР, 1997. - 240 с.
31. Физическая реабилитация детей с нарушениями функций опорно-двигательного аппарата /Под ред Н.А. Гросс. - М: Советский спорт, 2000. -224 с.
32. Халер X. Изучение торсии и клиновидности позвонков при комбинированном сколиозе // Ортопедия, травматология. -1999. - №3. - С. 104-107.
33. Халер X. Методика измерения торсии позвонков при структуральном сколиозе // Ортопедия, травматология. - 1999. - №2. - С. 103-106.
34. Шевченко С.Д., Ермак Г.А. Остеопения у больных сколиозом детей // Ортопедия, травматология. - 1999. - №4. - С. 71-75.

Актуальність дослідження. Мільйони людей кожного дня страждають від нестерпного болю в спині. Таблетки і пілюлі, мазі і бальзами, комплексні вправи і різноманітні види лікування створюються з ціллю полегшення або профілактики болю в спині. Операції на хребті являються одними із самих частих у клінічній практиці. Хіропрактики і масажисти пробують лікувати подібні болі. Терапевти і спеціалісти по лікувальній фізкультурі розробляють різноманітні процедури, складають пам’ятки для хворих та ін.
Така велика увага до цієї групи захворювань дозволяє розширити наші знання про причини виникнення і боротьби із хворобами хребта на більш високому рівні.
В наш час, розробляючи стратегію боротьби з болями у спині, лікарі часто звертають свою увагу не тільки на медикаментозне і хірургічне лікування, але і на правильне харчування, фізичну активність і застосування нетрадиційних методів лікування.
Як правило людина народжується з прямим хребтом, потім виникає його викривлення вперед і назад. Викривлення хребта вперед називається - лордоз, назад - кіфоз. Фізіологічні вигини у назначеному напрямку пом’якшують рухи і допомагають зберегти рівновагу. Але це відноситься лише до тих випадків, коли криві виражені не більш чим фізіологічно.
Сколіоз - це викривлення хребта у бокову сторону (у фронтальній площині). Сколіоз уражує біля 2%населення і часто має спадкову природу.
Мета дослідження - визначити найефективніший метод ФР при сколіозі. Одним із методів Фізичної реабілітації являється - масаж. Метою масажу являється підвищення загального тонусу організму; нормалізація функціональних можливостей серцево-судинної і дихальної систем; формування правильної осанки; сприяння укріплення м’язів, і м’язового корсету.
Навіть при наявності схильності організму до захворювань хребта їх можна уникнути, якщо розробити навики правильної осанки і виконувати вправи, направлені на гармонійний розвиток опорно-рухового апарату. Одним із головних методів лікування неправильної осанки і захворювань хребта являється лікувальна фізкультура. Але ніяке лікування не може бути ефективним без усунення причини захворювання, і всі профілактичні заходи необхідно виконувати під час лікування.
Мета дослідження - проаналізувати проблему сколіозів.
Виходячи з мети нашого дослідження перед нами постають наступні завдання:
1. проаналізувати причини виникнення;
2. аналіз видів фізичної реабілітації при сколіозі;
3. знайти найефективніший вид чи комплекс фізичної реабілітації при сколіозі;
Об’єктом дослідження – сколіоз, як захворювання опорно-рухового апарату.
Предмет дослідження - використання та застосування засобів фізичної реабілітації (масаж, ЛФК) в процесі лікування хворих на сколіоз.
Методи дослідження - теоретичний аналіз літературних джерел; вивчення передового досвіду практики; визначення ступенів важкості сколіозу.

Причини, які можуть призвести до сколіозу, багато численні. Поява сколіозу пов’язана з недостатньою чутливістю рецепторів, що визначає вертикальне положення хребта або послабленням м’язів, утримуючих це положення, з обмеженням рухливості у суглобах, акселерацією сучасних дітей. Причиною сколіозу можуть бути також нераціональна одежа, захворювання внутрішніх органів, зниження зору, слуху, недостатнє освітлення робочого місця, невідповідність росту дитини меблі та ін. Дискогенні сколіози формуються на ґрунті дисплазії хребта, при яких студеністе ядро міжхребцевого диска первинно зміщюється, внаслідок чого виникають всі наступні ланки сколіотичної хвороби. Гравітаційні сколіози виникають внаслідок порушення симетрії тіла дитини щодо хребта: при кривошиї, грубих однобічних рубцях, перекосі таза, укороченні м'язів на одній стороні. Міотичні сколіози виникають при функціональній неспроможності м'язів тулуба, внаслідок ураження нервової системи при церебральних інфекціях, міопатії, поліомієліті.
Велике місце в реабілітації хворих сколіозом займає консервативний метод лікування, під яким розуміється комплекс медичного, ортопедичного, педагогічного, психологічного і соціального порядку. Методика фізичної реабілітації в системі комплексного лікування дітей зі сколіотичними ураженнями хребта включає в себе: виконання режиму дня, дотримання ортопедичного режиму, лікувальну гімнастику, масаж, лікувальне плавання, застосування ортопедичних корсетів (фіксуючих, коригуючих), фізіопроцедури, раціональне харчування, визначені види фізкультури, лікування суміжних захворювань. На характер перебігу сколіозу впливають вид та регулярність виконання заданого комплексу фізичних вправ.
Розроблена програма комплексного лікування, в яке ми включили ЛФК, масаж, фітбол-гімнастику та лікувальне плавання. Лікувальну фізкультуру необхідно проводити, враховуючи витривалість м’язевої системи, інакше вона може дати негативний наслідок. У кожному конкретному випадку необхідно дозувати вправи, спираючись на результати функціональних проб, а також перевірки сили і витривалості м’язів. Серед засобів лікування сколіозу важливе місце займають вправи на воді. При плаванні відбувається природне розвантаження м’язів хребта, створюються умови для нормального росту хребцевих тіл. Також спеціальна гімнастика на надувних еластичних м'ячах різного діаметра та конфігурації дозволяє створити оптимальні умови для правильного становища м'язів і навіть підвищення рівноваги і рухової координації.
Проведений порівняльний аналіз результатів розробленого комплексу фізичної реабілітації. Тести контролю за ефективністю методики лікування сколіозу ми проводили до початку експерименту і після всього курсу. Контроль ЧСС і АТ проводився до і після першої процедури з ціллю виявлення реактивності серцево-судинної системи.
Згідно з отриманими результатами, процес корекції успішніше протікав в основній групі, де масаж застосовувався відповідно до наявного виду порушення. При оцінці ефективності ЛФК при усіх видах дефектів хребта ми орієнтувалися на поставленній лікувальній задачі.
Рухливість хребта вперед і назад збільшилася в основній групі на 22%, у контрольній на 18%, бічна рухливість хребта вліво і вправо зросла в основній групі на 17%, у контрольній на 14%, сила бічних мишц тулуба збільшилася в основній групі на 15%, у контрольній на 12%, сила м'язів черевного преса збільшилася на 45% в основній групі і 35% у контрольній, приріст сили м'язів спини в основній групі становив 35%, а в контрольній 33%.
При зовнішньому огляді виявлені позитивні зміни як становища плечового пояса, так і пропорційності трикутників талії в усіх дітей основної групи. Дослідження зміни частоти серцевих скорочень у спокої свідчить про позитивні зміни у стані серцево-судинної системи досліджуваних вихованців. Якщо у контрольній групі показник ЧСС у спокої позитивно знизився на 15%, то в основній групі поліпшення становило 20%. Протягом часу експериментальної роботи життєва ємкість легких у вихованців контрольної групи зросла на 10%, то в основній групі збільшення становило15%.
Таким чином, порівняння отриманих експериментальних даних дозволяє зробити наступний висновок. Процес корекції проходив найуспішніше в основній групі, де застосовувався масаж, відповідний до ступеня сколіозу, ЛФК, а також плавання та спеціальні фізичні вправи на фітболі в порівнянні з контрольною, де застосовувався тільки класичний масаж і фізичні вправи.
Практичні рекомендації: організовувати групи в кабінетах лікувальної гімнастики можливо тільки по віку, в якій треба об'єднувати хлопчиків і дівчаток, які мають однаковий ступінь і локалізацію сколіозу. Чисельність групи повинна складати не більше 10-12 чоловік. Заняття проводити не менше трьох разів на тиждень. При проведенні уроку важливо керуватися наступними положеннями: на всьому протязі уроку викладач не повинен забувати про основну спрямованість занять - свідоме освоєння хворими правильного положення тіла. При проведенні групових занять потрібно максимально індивідуалізувати вправи, як по дозуванню, так і по підбору цілого комплексу індивідуальних вправ. У зв'язку з посиленим тренуванням силової витривалості фізіологічне навантаження (крива пульсу) поступово збільшується до кінця основної частини уроку, в межах 40-50% прискорення пульсу по відношенню до початкових цифр, тому необхідна уміла організація відпочинку. При сколіозі I ступеня можна застосовувати всі прийоми масажу для зміцнення м'язів. Сколіоз II і III ступеня вимагає диференціації методики з урахуванням особливостей клінічних форм поразки. Одержані нами дані можна використовувати в роботі фахівців з фізичної реабілітації в умовах лікувальних та реабілітаційних закладів.