Увага! JavaScript вимкнений в Вашому веб-браузері.
Стабільна робота сервісу неможлива! Як підключить написано тут

Курсова

"Формування духовної культури школярів"

Предмет:

Культурологія

Мова:

Українська

Рік здачі:

2019

Сторінки:

145 грн.

ВСТУП…………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ

ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ

ШКОЛЯРІВ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

1.1. Зміст поняття, "духовна культура", його критерії

та рівні сформованості у школярів…………………………………7

1.2. Література - як важливий засіб формування

духовної культури в школярів……………………………………...17

1.3. Педагогічні умови формування духовної культури

у навчальному процесі………………………………………………21

Висновки до першого розділу …………………………………………………26

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА

ПЕРЕВІРКА УМОВ ФОРМУВАННЯ ДУХОВНОЇ

КУЛЬТУРИ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

2.1. Визначення вихідного рівня сформованості

духовної культури школярів до учня………………………………28

2.2. Дослідно-експериментальна програма формування

духовної культури в школярів у навчальному процесі……………33

2.3. Результати дослідно-експериментальної

роботи по формуванню духовної культури в школярів………………………………………………………………36

Висновки до другого розділу…………………………………………………..40

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………42

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………....................43

ДОДАТКИ …………………………………………………………………….48

Проблема духовної культури цікавила людство в усі часи. Це проблема досліджувалась багатьма науками. До визначення цього поняття у вчених не має одностайної думки. Кожний науковець розуміє поняття “духовна культура” по-різному.
Поняття “духовна культура” завжди мало у філософії важливе значення, і відіграє визначну роль у ключових проблемах: людина, її місце й призначення у світі, зміст її буття, культура, суспільне життя. І тому такі філософи: Платон, Аристотель, Юркевич, Григорій Сковорода вважали, що поняття "духовна культура" є похідним від слова "дух" (лат. “spirit” та грец. “pneuma”), що означає рухливе повітря, повівання дихання, носія життя.
Уже в первісну епоху складаються перші уявлення про духовна культура. Але це поняття ще не розмежовувалось від тілесної суті. Вперше Платон відокремив тілесне і духовне, визначив, що духовна культура – це специфічна людська властивість, а тілесне – це нижче, те, що закладене природою людині. Аристотель теж відокремив ці поняття, але розглядав тілесне й духовне як рівно необхідні.
Новий підхід виробляється у християнській традиції. Тут духовна культура наділяється новим обличчям, і вважається, що духовна культура притаманна людині розумній, що виділяє її з тваринного світу, та уподібнює Богу.
Проблема духовної культури стала провідною і в російській релігійній філософії кінця XIX – початку XX ст. Її розробка пов'язана з іменами Федора Достоєвського, Володимира Соловйова, Івана Ільїна, Павла Флоренського, Миколи Федорова. Тут духовна культура розумілась подвійно. З одного боку:
Духовна культура – це одухотворення тваринності, сутнісна характеристика людини, що виділяє її зі світу тварин [34, с 507]
Інше розуміння:
Духовна культура – це ідеал, до якого прагнула людина у власному розвитку, орієнтація на вищі, абсолютні цінності [34, с 507] .
На думку вчених поняття “духовна культура” – це категорія етики, яка визначає моральний вимір людської життєдіяльності, це живе джерело доброчесностей людини, її моральна спроможність та вища цінність. [25, с 23]
В сучасній некласичній та посткласичній філософії проблема духовної культури набуває дедалі актуальності. Це пов`язано з загальним антропологічним зворотом, що стався у сучасній філософії, і прагненням подолати раціоналізм та ірраціоналізм у розумінні людини, з обміркуванням підстав глобальної духовної кризи, що вразила людство в XX ст., пошуком шляхів її подолання. Значний внесок у розробку проблеми духовної культури зроблений у філософії, притаманний таким філософам, як Мартін Бубер, Макс Шелер, П`єр Тейяр де Шарден, Хосе Ортега – і – Гассет, Альберт Швейцер, Еріх Фром, Віктор Франки.

Духовна культура - це одна з характеристик людини. яка включає в себе поняття "душа", внутрішнє "я". конструювання особистості. Структура духовної культури нами відзначається:

1) індивідуальною вираженістю людини;

2) духовними потребами;

3) пізнавальними потребами;

4) само актуалізацією людини;

5) соціальними потребами;

6) потребою в діяльності

В основу дослідної роботи була покладена програма середньої школи з української літератури для 9-х класів. Ми ставили перед собою мету, сформувати духовна культура в школярів за допомогою вміння аналізувати ситуації "добро-зло", "прекрасне-огидне", "щедрість-жадоба" та інші. Уроки будувались з погляду на формування в школярів поваги до рідної мови, національних традицій, моральних якостей українського народу. Уроки проводились у формі уроків-диспутів, уроків моделювання ігрових ситуацій, уроків рольової гри, уроків-діалогів та інші.

Отже на основі фактичного матеріалу, можемо говорити про ефективність розробленої нами програми по підвищенню рівня сформованості школярів шляхом впровадження на уроках літератури активних форм навчання, різноманітних ситуацій, які розкривають структуру духовної культури.

Але така робота не претендує на вичерпний аналіз даної програми, яка складна і багатогранна.

В подальших дослідженнях потрібно приділити увагу таким питанням:

1) соціальна потреба молоді;

2) консультаційні центри за питаннями міжособистісних відносин самопізнання

Щоб придбати дану роботу спочатку зареєструйтеся та поповніть баланс на 145.00 грн.

Також Ви можете замовити написання унікальної роботи у наших Виконавців.

Комарницький Євген (k-jore)

(4.6)

Увага! Файл роботи буде доступним до завантаження відразу після оплати. Дана робота перевірена адміністрацією сервісу: вся інформація (зміст, вступ, висновок, список використаної літератури, фрагмент роботи, кількість сторінок тощо) відповідає дійсності

Служба підтримки:

"Формування духовної культури школярів"

0 (800) 357-234