ВСТУП 3
РОЗДIЛ 1. ТEОРEТИЧНI ОСНОВИ ВИКОРИСТAННЯ ТВОРЧОСТІ 5
1.1. Знaчeння народної творчості у виховaннi дiтeй дошкiльного вiку 5
1.2.Хaрaктeрнi особливості нaродноi творчостi 8
РОЗДIЛ 2. 14
МEТОДИКA ВИКОРИСТAННЯ НAРОДНОI ТВОРЧОСТI НA ЗAНЯТТЯХ З ПРИРОДИ ТA ВИХОВНIЙ ДIЯЛЬНОСТI 14
2.1. Нaроднa творчiсть в ознaйомлeнi дiтeй з природою 14
2.2. Нaроднi трaдицii тa родиннe виховання 26
2.3. Iнтeгровaнi зaняття 28
2.4. Фiзичнe виховaння з природою 34
ВИСНОВКИ 38
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 40
ДОДАТКИ. 43
Моральне виховання підростаючого покоління – одне з основних завдань суспільства. Маленька людина входить у складний багатогранний світ, в якому він зустрічається не лише з добром і справедливістю, героїзмом і відданістю, але і з зрадою, нечесністю, користю. Дитина повинна навчитися відрізняти хороше від поганого. Для цього необхідно сформувати людину з міцними ідейними переконаннями, високою мораллю, культурою праці і поведінки. Виховувати та формувати світобачення дитини необхідно, коли його життєвий досвід тільки починає накопичуватися. Саме в дитинстві визначається спрямованість особистості, з’являються перші моральні установки, погляди. [3, с.43]
Соціальні умови визначають зміст і напрямок виховання. Тому так важливо виявити потенційні можливості суспільного оточення в процесі морального становлення особистості. Зміст морального виховання об’єктивно задано вимогами нашого суспільного ладу, це свого роду соціальне замовлення суспільства всіх інститутів виховання: дитячому садку, школі, виробництва, вузу. В основі зміст виховання залишається в нашому суспільстві незмінним, проте конкретне його наповнення міняється в залежності від етапу розвитку суспільства, від віку вихованців, від їх психологічних можливостей в сприйнятті навколишнього світу.
1. Артемова Л.В. Ознайомлення з навколишньою дійсністю – засіб збагачення ігор дітей, С. 11т12.
2. Бабій В. Сімейні традиції та їх виховне значення // Позакласний час, 2004, – № 7-8, С.27-31.
3. Богуш А. М., Лисенко Н. В. Українське народознавство в дошкільному закладі. – К., 2002. – 407 с.
4. Богуш А. М., Лисенко Н. В. Українське народознавство в дошкільному закладі: Практикум: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2003. – 206 с.
5. Богуш А.М., Лисенко Н. Українська народознавство в дошкільному закладі. - К.: Вища школа, 2004.
6. Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному навчальному закладі. - К.: Вища школа, 2002.
7. Богуш АМ. Моє довкілля. Програма ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з довкіллям. - К: Шкільний світ. - 2006.
8. Ващенко Г. Виховний ідеал. – Полтава, 1994. – 190 с.
9. Гавриш Н. Сучасне заняття в дошкільному закладі: Навчально-методичний посібник. - Луганськ: Альма-матер, 2007.
10. Гарбар Л. Азбука дорожнього руху // Дошкільне виховання. - 2003. - №2. - С. 16-18.
11. Грама Н.Г. Професійна підготовка педагога-вихователя дошкільного закладу до економічного виховання дітей. - Одеса, 2002.
12. Гураш Л. Розумна обережність - запорука безпеки // Дошкільне виховання. - 2003. - №7. - С. 10-12.
13. Демчук М. Планування нетрадиційних занять // Дошкільне виховання. Палітра педагога. - 2000. - №4. - С. 16-20.
14. Дивний світ природи // Бібліотека вихователя дитячого садка № 13 – 14. 2006. с.80
15. Дитина в дошкільні роки. Програма розвитку, навчання та виховання дітей. - Запоріжжя: ЛІПС, 2004.
16. Діти і соціум: Монографія / Заг. ред. А.М.Богуш. -Луганськ: Альма-матер, 2006.
17. Досвід екологічного виховання в ДНЗ // Бібліотека вихователя дитячого садка. № 1-2. – 2005. с.12
18. Дядечко Т. Мандруємо екологічною стежиною // Дошкільне виховання - № 5. – 2002- с. 28
19. Іваниця Г.А. Виховання добродійності [Текст] // Виховна робота. - 2010. - № 10. - С. 2-18.
20. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні / Наук. ред. О. Л. Кононко. – К., 2003. – 14 с.
21. Лебеденко Т.А. Загальнолюдські цінності в духовному розвитку особистості [Текст] // Виховна робота. - 2010. - № 10. - С. 44-47.
22. Лисенко Н. Використання спостережень в роботі з екологічного виховання дошкільників // Дитячий садок. 2004. -№ 25-26. – с.10 – 44
23. Піапар В. Сучасний тлумачний психологічний словник. - Харків: Прапор, 2005.
24. Поніманська Т. І. Дошкільна педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академ.видав, 2006. – 456 с.
25. Постовий В. Духовність: потреби й інтереси дітей, батьків, сім'ї [Текст] // Шкільна бібліотека. - 2007. - № 2. - С. 2-6.
26. Про дошкільну освіту: Закон України. – К., 2001. – 46 с.
27. Провозюк Г.Г. Цікаві заняття для малят. - Тернопіль: Мальва - ОСО, 2006.
28. Програма виховання і навчання дітей дошк. віку «Дитина» / Наук. керівник Кузьменко В.У. Богдана, 2003.
29. Програма розвитку дитини дошкільного віку. - К.: Світич, 2004.
30. Романовська Д. Світ навколо нас – і я його частинка. Еколого – психологічний тренінг // Психолог № 9. - №9.- 2006. с. 5-7
31. Руденко Т.Д. Духовність: потреби та інтереси дітей, батьків, сім'ї [Текст ] // Управління школою. - 2009. - № 10, квітень.
32. Рудик О. Будьмо на дорозі обережні // Дошкільне виховання. - 2005. - №5. - С. 16-17.
33. Русова С.Ф. Вибрані педагогічні твори: У 2 кн. / За ред. Е.І.Коваленко. - К.: Либідь, 2001.
34. Сухомлинська О.В. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності // Дошкільне виховання. - 2003. - №2. - С. 3-9. 396
35. Усенко-Півторацька Н. Плекаємо духовність дитини [Текст] // Директор школи. - 2011. - № 9. - С. 6.
36. Хівренко Т. Академія маленьких пішоходів // Дошкільне виховання. - 2005. - №9. - С. 20-21.
37. Четверик АД. Розвиток естетичного сприймання старших дошкільників засобами образотворчого мистецтва. - Магістер. робота. - Миколаїв, 2007.
38. Яценко Т. О. Історичне коріння українського народного виховання // Українська література в загальноосвітній школі, 2001. – № 3, С.148-155.
39. Яценко Т. О. Родинне виховання на засадах народної педагогіки // Педагогіка і психологія, 1997. – № 2, С.88-94.
До найактуальніших проблем сьогодення, що торкаються кожного жителя планети й від якого залежить майбутнє людства, слід віднести проблеми екологічні. Викликані недалекоглядним, нерозумним, необґрунтованим ставленням людини до природи, вони виникли не сьогодні і не вчора.
Ознайомлення дітей з природою - одно із головних засобів їх розвитку. В процесі його розширюється орієнтація дітей в навколишньому середовищі, формуються пізнавальні здібності, виховується відповідне відношення до природи. Ознайомлення дітей з природою пропонує дати їм відповідний об''єм знань про предмети, явища неживої і живої природи, виховання інтересу і любові до неї.
Ознайомлення дітей дошкільного віку зі світом природи є найважливішим засобом формування гармонійної, всебічно розвиненої особистості, що володіє знаннями й навичками екологічно доцільної поведінки в природі.
Педагогічний навчально - виховний процес повинен бути спрямований на формування таких психологічних властивостей особистості, як потреба в спілкуванні з природою, інтерес до пізнання її законів, мотиви поведінки і діяльності по охороні природи, переконання - в соціальній обумовленості відношення людини до природи, в необхідності управління природними явищами.
Вивченням особливостей виховання дошкільників займалось багато педагогів, а саме К. Д. Ушинський, М. Г. Стельмахович, Любар О. О. В. А. Сухомлинський, А. С. Макаренко.
Але суть та значення використання народної творчості під час ознайомленні дітей з природою у роботах українських педагогів досліджені та висвітлені ще недостатньо. Тому ця тема потребує подальшого вивчення та дослідження.
Мета даної роботи – вивчення народної творчості як засобу виховання дітей дошкільного віку.
Об''єкт дослідження: ознайомлення дітей дошкільного віку з природою через усну народну творчість.
Предметом дослідження: виступають народні ігри, казки, екскурсії як засоби виховання дітей дошкільного віку.
1. Розглянути народну творчість як фактор ознайомлення дошкільників з природою.
2. Виявити роль і значення народних казок в процесі ознайомлення з природою.
3. Провести експериментальне дослідження з використанням різних аспектів народної творчості в ознайомленні дітей з природою.
Робоча гіпотеза: успішне вивчення усної народної творчості як засобу виховання дітей дошкільного віку буде забезпечуватися, якщо буде створена система робіт по вивченню застосування основних складових усної народної творчості, якщо буде забезпечуватися безперервність процесу застосування елементів усної народної творчості при вихованні дошкільника.
Практична значущість: результат роботи вказує на те, що усна народна творчість є ефективним методом по ознайомленню дітей дошкільного віку з природою.
Базою практики виступає дитячий навчальний заклад.
Визначальним у ставленні дошкільнят до природи, згідно з даними екологічної психопедагогіки, є когнітивний компонент, тобто готовність і прагнення дитини одержувати, шикати та переробляти інформацію про об''єкти природи. Якщо дорослий радіє красі метелика, то першою реакцією дитини буде піймати його і дізнатися, який він на дотик.
Психологи експериментально дослідили, що рівень сформованості в дітей уявлень про живе, а також рівень розвитку пізнавальної сфери визначають характер взаємодії з природними об''єктами і ставлення до них. Тобто, чим вищий рівень знань дітей про природу, тим більше вони виявляють пізнавальний інтерес до неї, орієнтуючись на стан і благополуччя самого об''єкта, а не на оцінювання його дорослими. Важливо вчасно використати цю вікову особливість дошкільнят для організації процесу їхньої взаємодії зі світом природи.
Ключовим для розуміння особистісного ставлення є почуття суб''єктивного ставлення до об''єктів і явищ довкілля, яке пов''язане із задоволенням тих чи інших потреб особистості, а отже, є для неї суб''єктивно значущими. У випадку, коли в певному об''єкті чи явищі не закарбована потреба, «об''єктивне» не збігається з «суб''єктивним», то особистість ніяк не ставиться до них. Особистісні переживання для людини важливіші, а ніж те, що існує об''єктивно, не зачіпає її почуття.
Змістовною характеристикою суб''єктивного ставлення до природи є модальність, яка віддзеркалює модель взаємодії людини з об''єктами природи. Модальність суб''єктивного ставлення визначається двома факторами : як сприймає людина об''єкт природи та мотивами діяльності.
Об''єкт чи явище природи ( собака, кішка, яблунька тощо) може сприйматися особистістю як об''єкт чи суб''єкт.
Мотивом взаємодії людини з природою може бути задоволення корисливих потреб - у їжі, одязі, матеріалах для виробництва тощо. Така модель взаємодії має назву прагматичної. Якщо у взаємодії з природою відсутній мотив «корисності», ця модель є непрагматичною. Добираючи інформацію про природу (когнітивний канал формування екологічної свідомості), слід враховувати психологічні стимули, які сприяють кращому засвоєнню дітьми природничих знань. Так, дошкільнят доцільно знайомити з особливостями поведінки мурах, але не узагальнювати, а в деталях розповідати про цікаве в їхній поведінці: як вони будують мурашник, чистять його, тягнуть важку ношу до свого помешкання тощо. Саме такі відомості є психологічним релізером ( стимулом), який задіює пізнавальний інтерес.
Дитина у будь якому віці має змогу самостійно приймати рішення і поводитись на їх основі у своїй життєдіяльності. Діти, які привчені лише спостерігати і слухати, діяти за вказівкою дорослого або під примусом, виявляються безпорадними перед довкіллям.
Дорослі для дітей є взірцем для наслідування, останнє ж частіше відбувається на підсвідомому рівні. Коли дитина у своєму найближчому оточенні сприйматиме позитивні приклади взаємодії з оточуючим природним довкіллям, вона набуватиме певних знань та умінь, що в свою чергу сприятиме розвитку екологічних уявлень дошкільників. Разом з тим, дорослі, розкриваючи дошкільникам світ природи, ознайомлюючи із взаємозв''язками та залежностями, можуть розвивати у них такі морально-позитивні якості як любов, доброту, милосердя, турботу, толерантність, чуйність тощо.
Прийняття та дотримання дорослими (педагогами та батьками) методичних рекомендацій сприятиме розвитку екологічних уявлень у дошкільників на засадах народних природознавчих традицій.
