Вступ…………………………………………………………..…………..………..3

В.І. Вернадський і його вклад у розвиток ноосфери……………………..…….4

Висновок…………………………………………………..………………..……..21

Список використаних джерел……………………………………………………22

Він народився в Петербурзі в 1863 році, всього через два роки після відміни кріпосного права в Росії, в сім'ї професора політичної економії, яскравого представника російської ліберальної інтелігенції минулого століття. Через п'ять років сім'я Вернадськіх переїхала до Харкова, де на формування особи Вернадського вплинув його двоюрідний дядько – Е. М. Короленко, офіцер у відставці, що захоплюється науково-філософськими дослідженнями. Понад усе його цікавили проблеми, пов'язані з життям кожної людини і людства в цілому. Цілком імовірно, що деякі думки Е. М. Короленко, деякі з питань, поставлені їм, збереглися в пам'яті Вернадського і усвідомлено або несвідомо вплинули на його наукову творчість
Петербурзька класична гімназія, де з третього класу вчився Вернадській, була одна з кращих в Росії. Тут добре викладалися іноземні мови, історія, філософія. Надалі Вернадській самостійно вивчив декілька європейських мов. Він читав літературу, переважно наукову, на п'ятнадцяти мовах, а деякі свої статті писав по-французьки, по-англійськи і по-німецьки. Інтерес до історії і філософії учений зберіг на все життя.

1. Багров М. Вернадський: ноосферологія та геополітика // Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2002.-№78.-с.2-4,6.
2. Баландин Р.К. В.И.Вернадский. - М.: Просвещение, 1987.-120с.
3. Братерська-Дронь М. Володимир Вернадський про роль науки в ноосферному процесі // Фізика та астрономія. - 2001.-№4.-с.52-55.
4. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста: [Сборник: К 125-летию со дня рождения].-М.:Наука, 1988.-519с.
5. Вернадський В. Наукова думка як планетне явище//Хроніка 2000.-2004.-№1-2(57-58).-с.11-219.
6. Наумов Г. Ноосфера в прошлом и будущем // Наука и жизнь.-2004.-№9.-с.92-97.
7. Роль В.І.Вернадського у вивченні біосфери та ноосфери // Джиригей В. Екологія та охорона навколишнього середовища.-К, с.31-32 (1997р.).

1944 р. В. І. Вернадський написав знамениту статтю «Декілька слів про ноосферу». Термін «ноосфера» було запропоновано Е. Леруа 1927 р. Розглянувши закономірності еволюції життя, Е. Леруа дійшов висновку, що в людині біологічна еволюція себе вичерпала. Подальша еволюція живого на нашій планеті, за його твердженням, здійснюватиметься тільки духовними засобами: індукція, суспільство, мова, розум і т. д. І це буде ноосфера, яка заступить біосферу. Під ноосферою Е. Леруа розумів закономірний етап розвитку органічного світу, коли домінуюча роль в еволюції належатиме духовній творчості людини та продуктові її праці. І в цьому його погляди відрізнялись від уявлень Тейяра де Шардена, який розглядав ноосферу як такий собі мислячий пласт, що поступово розгортається зі світу тварин і рослин і приходить на останньому етапі психогенезу до усвідомлення тотож-ності всього сущого з точкою «Омега» -- божеством.

За В. І. Вернадським, поняття «ноосфера -- останній з багатьох етапів еволюції біосфери в геологічний історії -- етап наших днів. Перебіг цього процесу тільки починає нам прояснюватися з вивчення її геологічного минулого у деяких своїх аспектах... Ноосфера -- нове геологічне явище на нашій планеті. У ній людина вперше стає величезною геологічною силою. Вона може й повинна перебудувати своєю працею і думкою царину свого життя, перебудувати докорінно порівняно з тим, що було раніше».

Могутньою геологічною силою людину вперше назвав А. П. Павлов (1854 -- 1929), який казав про антропогенну еру в розвитку Землі. В. І. Вернадський підкреслював, що людство фізично яв¬ляє собою надзвичайно малу масу речовини планети, але міць його пов''язана не з його матерією, а з роботою його свідомості, з його розумом і спрямованою цим розумом працею. Ноосферу Вернадський розумів як природне тіло, компонентами якого будуть літосфера, гідросфера, атмосфера та органічний світ, перетворений розумною дія¬льністю людини.

У ході розвитку людства, росту чисельності населення на Земній Кулі, появи технічних споруд, розвитку культурних та соціальних феноменів у межах біосфери з''явилася нова підсистема „людство - природне середовище”. Людство зі своїм виробництвом та культурою стало складовою частиною біосфери. Зростає вплив на біосферні компоненти виробничих та соціальних факторів, спричинений існуванням людини. Взаємодія в підсистемі „людство - природне середовище” має двобічний характер, але з ростом технічної озброєності людини в ній почав переважати однонаправлений вплив людини на природні компоненти. Такий вплив отримав назву антропогенного, а зміни природних комплексів під впливом людини - антропогенезу.

Так на Землі з''явилася нова структура - антропосфера, або, як її ще називають, соціосфера. Соціосфера - це зона життя людського суспільства. Сучасна соціосфера охоплює усі геосфери Землі і навіть поширюється на найближчий космос. Соціосфера - це сфера виробничої та наукової діяльності людини, що здійснюється безпосередньо людиною або при допомозі знарядь, які вона виготовляє. Життя біосфери в доантропогенний період являло собою лише взаємодію живої та неживої матерії. Людство привнесло в життя біосфери принципово нові економічні, соціальні, загальнокультурні та технічні феномени і тим якісно змінило біосферні процеси.