ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. Показання, вимоги та причини ендопротезування кульшових та колінних суглобів. 6
1.1. Показання, причини та вимоги, що пред'являються до ендопротезування колінного суглоба 6
1.2. Захворювання і травми, при яких рекомендоване ендопротезування кульшового суглоба 13
РОЗДІЛ ІІ. Фізична реабілітація та ендопротезування колінних та кульшових суглобів 17
2.1. Реабілітація після операції з ендопротезування коліна 17
2.2. Особливості реабілітації хворих після ендопротезування кульшового суглоба 21
ВИСНОВОК 25
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 27
Розвиток технічного прогресу призвів до появи матеріалів, здатних замінити зношений суглоб штучним. Так само, як і звичайний колінний суглоб, штучний в точності повторює елементи природного суглоба, дозволяючи здійснювати необхідний обсяг рухів. Імплантація штучного колінного суглоба не вимагає великої резекції кістки і при операції зберігається власний зв'язковий апарат колінного суглоба, за винятком випадків, коли зв'язковий апарат пошкоджений і потрібно його відновлення. Для кожного конкретного випадку підбирається відповідний ендопротез.
Рис. 1. Анатомія колінного суглобу
Анатомія колінного суглоба.
Колінний суглоб – найбільший в нашому тілі. Він утворений стегновою, великогомілковою кісткою та надколінком (так званою колінною чашечкою). Між стегновою та великогомілковою кістками він містить два хрящі півмісяцевої форми. Це зовнішній (латеральний) та внутрішній (медіальний) меніски. Перший знаходиться з зовнішнього боку коліна, другий – із внутрішнього. Вони забезпечують відповідність форми суглобових поверхонь та амортизацію – пом’якшення ударів під час бігу, стрибків.
Стабільність коліна забезпечує суглобова капсула та ряд зв’язок, серед яких основні – це зовнішня та внутрішня колатеральні зв’язки, передня та задня хрещаті зв’язки та зв’язки надколінка. У здорової людини в коліні можливі згинально-розгинальні рухи, а при згинанні – деяке обертання.
Ендопротезування колінного суглоба, так само як і кульшового, виконується в тих випадках, коли медикаментозне лікування того чи іншого захворювання цього суглоба не приводить до бажаного результату, а функція ураженої кінцівки знижується на стільки, що призводить до інвалідності. Крім цього, у хворого виражений больовий синдром і наявні рентгенологічні ознаки. Все це підтверджує руйнування суглобових поверхонь. У такому випадку Ваш лікуючий лікар запропонує Вам ендопротезування.
Ендопротезування колінного суглоба - дуже точне хірургічне втручання, метою якого є повернути вам рухливий безболісний суглоб, що дозволяє повернутися до звичного Вам способу життя.
1. Алок Бансал. Асептическая нестабильность эндопротеза тазобедренного сустава //Ортопедия, травматология и протезирование. - 1998. -№3. -С.123-125.
2. Герасименко С. І. Критерії оцінки результатів ендопротезування кульшового суглоба та формування "Державного реєстру ендопротезування кульшових суглобів" / С. І. Герасименко, М. В. Полулях, А. С. Герасименко, В. М. Майко, Л. М. Юрійчук // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2008. - №4. - С. 57-59.
3. Дерновий І. В. Результати вимірювання жорсткостей систем фіксації переломів кісток людини / І. В. Дерновий, Л. М. Юрійчук, М. С. Шидловський // Тези доповідей загальної університетської наук.-техн. конференції, секція "Машинобудування", 4 частина. - 2009 р. - С. 47-49.
4. Лоскутов А.Е., Олейник А.Е. Эндопротезирование тазобедренного сустава при асептическом некрозе головки бедренной кости // Ортопедия, травматология и протезирование.- 1998. - №2.- С.48-52.
5. Лоскутов О.Є., Красовський В.Л., Головаха М.Л., Олійник О.Є., Нікіфоров І.О. Деякі біомеханічні аспекти проблеми ендопротезування // Матер.ХІІ з'їзду ортопедів-травматологів України.- Київ,1996.- С.141-142.
6. Лоскутов О.Є., КрасовськийВ.Л., Олійник О.Є. Механічні властивості голівки стегнової кістки в нормі та при асептичному некрозі // Медичні перспективи.- 1998. - Том 3. -№3.- С.5-9.
7. Лоскутов О.Є., Олійник О.Є. Первинне ендопротезування як засіб медичної та соціальної реабілітації хворих на асептичний некроз голівки стегнової кістки // В кн.: "Реабілітація хворих з захворюваннями опорно-рухового аппарату" Матер. конференції. - Вінниця, 1995. -С.66-69.
8. Мителева З.М., Органов В.В., Чуйко А.Н., Алок Бансал. Роль субхондральной пластинки вертлужной впадины при эндопротезировании // Ортопедия, травматология и протезирование. -1999. - №1. -С.33-37.
9. Олейник А.Е. К обоснованию выбора методов оперативного лечения при асептическом некрозе головки бедренной кости // В кн.: "Наука і освіта 98" Матер. конференції. - Дніпропетровськ – Одеса – Кривий Ріг – Київ – Харків – Дніпродзержинськ. - Т. 25 - С.1063.
10. Олейник А.Е. О свойствах головки бедренной кости в норме // В кн.:"Наука і освіта 98" Матер. конференції. - Дніпропетровськ – Одеса –Кривий Ріг – Київ – Харків – Дніпродзержинськ. - Т. 25 - С.1062.
11. Олейник А.Е. Первичное эндопротезирование тазобедренного сустава при асептическом некрозе головки бедренной кости // В кн.:"Актуальные вопросы травматологии и ортопедии" Тез.докл.конф.- Кривой Рог, 1995. -С. 59-60.
12. Олейник А.Е. Результаты первичного эндопротезирования тазобедренного сустава у больных с асептическим некрозом головки бедренной кости // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1998. - №3. - С.121-122
13. Олейник А.Е. Эндопротезирование как метод реабилитации больных с асептическим некрозом головки бедренной кости // В кн.:" К 200-летию областной клинической больницы им И.И.Мечникова." Сборник научно-практических статей. - Днепропетровск, 1998 -С.106-107.
14. Олійник О.Є. Диференційний підхід до проблеми ендопротезування кульшового суглоба при асептичному некрозі // Матер. ХII з'їзду ортопедів-травматологів України.- Київ, 1996.- С.147-148.
15. Патент №15078 А Україна, А61F2/32. Ендопротез кульшового суглоба / А.Є.Лоскутов, І.О.Нікіфоров, О.Є.Олійник, А.М.Назаренко, В.О.Тарасов; Заява 20.09.94.; Публ. 30.06.97; Промислова власність №3. - С. 3.1.30.
16. Патент №23147 А Україна, А61F2/32. Біполярний ендопротез кульшового суглоба / О.Є.Лоскутов, О.Є.Олійник, А.М.Назаренко, В.О.Тарасов; Заява 21.02.92; Публ. 31.08.98; Промислова власність №4. -С. 3.1.39.
17. Патент України на корисну модель № 34884. М. В. Полулях, С. І. Герасименко, Л. М. Юрійчук, Д. М. Полулях. Спосіб лікування через- та міжвертлюгових переломів стегнової кістки у хворих похилого та старечого віку // Промислова власність. - Бюл. №11. - 2008.
18. Полулях М. В. Первинне ендопротезування при через- та міжвертельних переломах стегнової кістки у хворих похилого та старечого віку / М. В. Полулях, С. І. Герасименко, В. С. Сулима, Л. М. Юрійчук // Український журнал екстремальної медицини імені Г. О. Можаєва. - 2008. - Том. 9. - №2. - С. 93-96.
19. Полулях М. В. Первичное тотальное эндопротезирование тазобедренного сустава при через- и межвертельных переломах бедренной кости у больных пожилого и старческого возраста / М. В. Полулях, С. И. Герасименко, Л. М. Юрийчук. // Тезисы Всероссийской конференции "Эндопротезирование крупных суставов". - Москва. - 2009. - С. 109-110.
20. Полулях М. В. Реабілітація хворих після ендопротезування кульшового суглоба з приводу через- та міжвертлюгових переломів стегнової кістки у хворих похилого та старечого віку / М. В. Полулях, С. І. Герасименко, Л. М. Юрійчук. // Вісник травматології та ортопедії. - 2009. - №2. - С. 33-35.
21. Полулях М. В. Результати хірургічного лікування через- та міжвертлюгових переломів стегнової кістки / М. В. Полулях, С. І. Герасименко, Л. М. Юрійчук // Український журнал екстремальної медицини імені Г. О. Можаєва. - 2009. - Том. 10. - №2. - С. 87-90.
22. Полулях М. В. Тотальне ендопротезування кульшового суглоба при через- та міжвертлюгових переломах стегнової кістки у хворих похилого та старечого віку / М. В. Полулях, Л. М. Юрійчук // Вісник морської медицини. - 2009. - №2. - С. 32-36.
23. Филиппенко В. А., Мителева З. М., Танькут В. А., Алок Бансал. Клинико-биомеханические параллели при ранней асептической нестабильности эндопротеза тазобедренного сустава //Вісник ортопедії, травматології та протезування.-2000. -№2. -С.53-55.
24. Филиппенко В.А., Алок Бансал. Хирургическое лечение асептической нестабильности эндопротезов тазобедренного сустава // Ортопедия, травматология и протезирование. -2000. -№3. -С.46-50.
25. Філіпенко В. А., Танькут В. О., Алок Бансал. Діагностика і лікування асептичної нестабільності кульшового суглоба//Укр. Науково-практична конференція “Ендопротезування суглобів (показання, техніка, помилки)” Київ-Дніпропетровськ. -1997. -С.81-83.
26. Шидловський М. С. Метод вимірювання жорсткості систем фіксації переломів стегнових кісток людини / М. С. Шидловський, М. В. Полулях, Л. М. Юрійчук, Д. Ю. Шпак // Матеріали Х міжнародної конференції "Прогресивна техніка та технологія - 2009", (Київ-Севастополь, 22-25 червня 2009 р.). - 2009 р. - С. 60-61.
Такі термінологічні визначення як «остеоартроз», «артроз», «остеоартрит», «деформуючий артроз», згідно з Міжнародною класифікацією хвороб є синонімами. Вони представляють собою різну за етіологією групу захворювань, при яких у патологічний процес залучається не тільки суглобовий хрящ, але і весь суглоб, включаючи субхондральну кістку, зв'язку, капсулу, синовіальну оболонку і периартикулярні м'язи.
За даними різних авторів захворювання артрозом страждає в середньому 6 - 16% населення. Коксартроз зустрічається в 2 рази частіше в чоловічій популяції.
Вважається, що самим прогресивним і ефективним методом оперативного лікування коксартрозу є тотальне ендопротезування ураженого суглобу. До цього часу у всьому світі накопичений величезний досвід проведення подібних операцій та післяопераційного ведення таких хворих.
Цей метод широко розповсюджується і в Україні. Однак в силу організаційних причин, більшість хірургічних стаціонарів, що займаються ендопротезуванням, не мають можливості для проведення повноцінних післяопераційних реабілітаційних заходів. Як правило, хворі змушені самостійно відновлювати функцію проблемного суглобу, керуючись лише рекомендаціями, даними лікуючим лікарем при виписці.
Ми прийшли до висновку, що післяопераційна реабілітація в даному випадку не тільки необхідна, але і має ряд особливостей.
При цьому, слід враховувати, що за час розвитку хвороби, крім руйнування елементів суглобу, відбувається ще й зміна функції оточуючих його м'язів [5]. У результаті спочатку обмежується внутрішня ротація і абдукція, а пізніше - екстензії, флексії, зовнішньої ротації і аддукція. Одночасно з розвитком контрактур знижуються і силові характеристики м'язів за рахунок зближення їх точок прикріплення. Також розвивається вкорочення ураженої кінцівки, що приводить до розвитку сколіозу і поперекового гіперлордозу.
Як правило, в перший час після ендопротезування відзначається значне покращення самопочуття, а потім знову може з'явитися дискомфорт і біль у оперованому суглобі. Пацієнти починають «жалітись» на суглоб, повертається кульгавість, Можливо загострення остеохондрозу хребта, нерідко виникають думки про невдалу операцію.
Природно, що такі пацієнти потребують періодичного огляду лікуючого лікаря спеціаліста з лікувальної фізкультури з метою відстеження правильність виконання рекомендацій і при необхідності - їх корекції. Розроблені програми динамічного спостереження за даними контингентом хворих передбачає їх повторне надходження в стаціонар через 3, 6 і 12 місяців після операції. Під час кожної госпіталізації оцінюється стан ендопротезу, проводиться курс фізіолікування, масажу та лікувальної фізкультури (ЛФК). Це дозволяє відновлювати функцію периартикулярних м'язів і покращувати загальний стан пацієнта.
Період післяопераційної реконвалесценції зазвичай складає 12 місяців. За цей час при вдало виконаної операції та адекватному руховому режимі у хворого практично повністю відновлюються порушені раніше статично-локомоторні функції.
Мета дослідження: обґрунтувати роль засобів фізичної реабілітації в післяопераційному періоді після ендопротезування кульшових і колінних суглобів.
Об’єкт дослідження: хворі в післяопераційному періоді на ендопротезування кульшових і колінних суглобів.
Предмет дослідження: засоби лікувальної фізичної культури в післяопераційний період.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати причини, показання та вимоги до проведення операцій на ендопротезування кульшових та колінних суглобів.
2. Обґрунтувати роль засобів фізичної реабілітації після ендопротезування колінних та кульшових суглобів.
3. Зробити висновки
Структура дослідження: курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновку, списку використаної літератури. Обсяг роботи 29 сторінок.
Після того, як проведено ендопротезування колінного суглоба реабілітація є дуже важливим елементом для його подальшої тривалої служби. Після виписки з хірургічного стаціонару необхідно строго виконувати рекомендовані комплекси вправ, уникаючи надмірного навантаження на ноги. Період збільшення навантаження настає зазвичай через 6 тижнів поле операції.
Якщо процес реабілітації колінного суглоба проходить вдало, то повне відновлення обсягу рухової активності спостерігається через 9-14 тижнів. Для всіх фаз відновного періоду передбачені різні групи вправ, а також тести на їх ефективність. Головна умова при виконанні відновлювальних комплексів — не допускати больових відчуттів.
Після повного загоєння оперованого суглоба лікар зазвичай дозволяє вести звичний спосіб життя з помірним навантаженням на суглоб ноги. Наявність штучного протеза не є перешкодою для занять деякими видами спорту, наприклад, ходьбою, помірним бігом або поїздками на велосипеді. Забороняються контактні види спорту з надмірним навантаженням, стрибками і зіткненнями, які можуть призвести до травмування та руйнування імплантату.
Після ендопротезування на кульшовому суглобі рекомендовано займатися вправами 6-8 разів у добу починаючи з 10-20 разів за підхід з поступовим збільшенням навантаження (до 30 дня після операції - по 50-70 разів кожної вправи). Потрібно відзначити, що регулярні і "систематичні заняття лікувальною фізкультурою є запорукою швидкого відновлення працездатності хворих. Через 2-3 тижні від початку занять можна приступити до найбільш значимої вправи - підняттю прямої ноги без згинання в колінному суглобі. Крім того ця вправа є критерієм оцінки наполегловості хворого в заняттях - якщо воно виконується з легкістю, значить лікувальній фізкультурі приділялося досить часу й уваги.
Небезпечні рухи - це рухи при який кут згинання в прооперованому кульшовому суглобі не складає більш 90°, що може привести до вивиху ендопротезу, а саме:
глибоке присідання в крісло та дивані,
самостійне вдягання носків чи чулків,
нахил тулуба вперед до підлоги.
Цих рухів потрібно уникати протягом 3-4 місяців після операції, а в літніх і важких пацієнтів - до 6-8 місяців.
Операції із заміни суглобів — найважливіший крок у розвитку медицини. Завдяки ендопротезування мільйони людей повертаються до звичного життя на багато десятиліть. Матеріали для штучного суглоба і технології постійно вдосконалюються. І якщо ще деякий час тому таке оперативне втручання було не завжди вдалим, то сучасний розвиток ортопедичної хірургії дозволило звести ризик до мінімуму.
Щоб уникнути травматизму взимку, слід використовувати спеціальні насадки на взуття або користуватися милицями (так само з насадками) при ходьбі по слизькій поверхні. Машину можна водити, як тільки дозволить загальний стан. Посвідчення, в якому вказується наявність ендопротеза, слід брати з собою при плануванні перельотів.