-

Для отримання доказів у кримінальному процесі потрібно в певних випадках використовувати наукові, технічні та інші спеціальні знання, що призводить до необхідності залучення експерта, який в свою чергу при проведенні досліджень надає висновок. Дане питання регулюється Кримінально-процесуальним кодексом України, Законом України «Про судову експертизу» та іншими нормативними актами. Згідно до ст. 101 Кримінально –процесуального кодексу, висновок експерта, - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обгрунтовані відповіді на питання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи[1].
Експертиза займає важливе місце серед джерел процесуального доказування, однак, на сьогодні, є досить значна кількість проблем, які стосуються саме оцінки висновку експерта.
Дані проблемні аспекти найчастіше проявляються не на теоретичному рівні, а на практиці. Перше питання – як здійснювати оцінку висновку особами, які здійснюють кримінальне провадження, судом, адвокатом, іншими учасниками кримінального процесу. Саме в даному контексті гостро постає питання про те, що дані учасники не володіють необхідним спеціальним комплексом знань для аналізу висновків, що надаються експертами. Другий момент – є досить невизначене положення ч.10 ст. 101 Кримінально-процесуального кодексу, де закріплено, що висновок експерта не є обов’язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку[1].

1.Кримінально-процесуальний кодекс України від 13.04.2012.- [Електронний ресурс]- Режим доступу:http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1011.59.0.
2.Про судову експертизу: Закон України від 25.02.1994 зі змінами та доповненнями станом на 19.11.2012. – [Електронний ресурс] - Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/go/4038-12.
3.Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» : від 30.05.1997 р., № 8 (із змінами, внесеними постановою № 15 від 25.05.1998 р.) // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах: 1973-2005 рр. – Х. : Одісей, 2006. – С. 444.
4.Белкин А. Р. Теория доказывания : науч.-метод. пособие / Белкин А. Р. – М. : Норма, 1999. - 418 с.
5.Владимиров Л. Е. Учение об уголовных доказательствах / Владимиров Л. Е. – Тула, 2000. – 463 с.
6.Грошевий Ю. М. Докази і доказування у кримінальному процесі: науково-практичний посібник / Ю. М. Грошевий, С. М. Стахівський. – К. : КНТ, Видавець Фурса С.Я., 2006. – 272 с.
7.Мирошниченко Ю.М. Дослідження, перевірка та оцінка судом висновку експерта. – [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-3/09mjmcve.pdf
8. Орлов Ю. К. Заключение эксперта как источник выводного знания в судебном доказывании (уголовно-процессуальные, криминалистические и логико-гносеологические проблемы) : автореф. дисс. на соискание уч. степени д-ра юрид. наук / Ю. К. Орлов. - М., 1985. - 54 с.
9. Панько Н.А. Висновок експерта та його оцінка. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2012-1/12pnatio.pdf
10.Панько Н.А. Допит експерта в суді як засіб оцінки висновку. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://kul.kiev.ua/images/ chasop/2013_1/yyyyy/280.pdf
11.Строгович М. С. Курс уголовного процесса: Порядок производства по уголовным делам по советскому уголовно-процессуальному праву / Строгович М. С. – М. : Наука, 1970. – Т. 2 . - 516 с.
12.Щербаковский М. Г. Судебные экспертизы: назначение, производство, использование : учебно-практическое пособие /М.Г. Щербаковский. – Х. : Эспада, 2005. – С. 161–162.
13.Юрчишин В.Д. Правова природа ймовірності висновків експерта: деякі питання їх оцінки та застосування. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Evp/2011_1_1/Yurchish.pdf

-

-