Увага! JavaScript вимкнений в Вашому веб-браузері.
Стабільна робота сервісу неможлива! Як підключить написано тут

Диплом

"Зайнятість та мотивація персоналу сільськогосподарських підприємств"

Предмет:

Економіка підприємств

Мова:

Українська

Рік здачі:

2014

Сторінки:

108

500 грн.

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЗАЙНЯТОСТІ ТА МОТИВАЦІЇ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ 6
1.1. Економічна сутність зайнятості населення в сільському господарстві 6
1.2. Характеристика зайнятості в сільському господарстві 22
Висновки до розділу 1 34
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЗАЙНЯТОСТІ ТА СИСТЕМИ МОТИВАЦІЇ ТОВ «СВІТАНОК ПЛЮС» 35
2.1. Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Світанок Плюс» 35
2.2. Діагностика стану зайнятості трудових ресурсів ТОВ «Світанок Плюс» 42
2.3. Аналіз переваг та недоліків системи мотивації ТОВ «Світанок Плюс» 55
Висновки до розділу 2 64
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ЕФЕКТИВНОГО ФОРМУВАННЯ ЗАЙНЯТОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУМОТИВАЦІЇ ТОВ «СВІТАНОК ПЛЮС» 66
3.1. Напрями продуктивної зайнятості працівників 66
3.2. Основні заходи раціоналізації мотиваційного механізму 79
Висновки до розділу 3 96
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 98
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 104
ДОДАТКИ 110

1.2. Характеристика зайнятості в сільському господарстві

На сьогоднішній день зайнятість переважно базується на особистій праці громадян з метою отримання доходу, окрім того, зайнятість визначає передумови ефективного використання трудового потенціалу як держави в цілому, так і кожного окремого регіону, і звичайно ж – працівника та пов’язана із дотриманням масштабів і форм залучення громадян до суспільної праці.
На сучасному етапі розвитку вітчизняного аграрного сектору економіки постають принципово нові вимоги до формування і забезпеченості трудовими ресурсами сільського господарства. Нижчий рівень оплати аграрної праці порівняно з іншими галузями економіки, погіршення мотивація праці, низькокваліфіковане управління персоналом, відсутність збалансованості між трудовими ресурсами та робочими місцями спричиняють значний спад зайнятості у сільськогосподарському виробництві. Це призводить до відтоку з аграрного виробництва найбільш працездатних, досвідчених і перспективних трудових ресурсів, що негативно позначається на економіці села й продовольчій безпеці України.
Слід зважати й на те, що сільськогосподарське виробництво залишається переважаючим видом діяльності неформального сектору економіки (65,5% зайнятих у цьому секторі, або 72,2% усіх зайнятих у сільському господарстві). Переважна їх частка в сільській місцевості – це особи віком 60-70 років. За офіційною статистикою, серед зайнятого населення кожен п’ятий працівник є зайнятим у сільському господарстві. Так, кількість зайнятих в особистих селянських господарствах у 2013 році складала 4,6 млн. осіб, або 21,8% загальної кількості зайнятого населення віком 15-70 років. Тобто, неформальний сектор економіки в останні два роки був основним місцем прикладання праці для кожної другої особи з числа зайнятих сільських жителів.
Специфіка сільської зайнятості як основи функціонування пов’язана з якісними характеристиками сфер прикладання праці на селі, у якій, на жаль, недостатній рівень продуктивності, про що свідчать низькі показники ефективності, фондо-, енерго- і електроозброєності праці.
Розглянемо динаміку продуктивності сільськогосподарської праці за допомогою рисунку 1.4.

Рисунок 1.4. Динаміка продуктивності праці в сільськогосподарських підприємствах, тис. грн.
Сільська сфера зайнятості відрізняються від міської більш вузьким набором фахів, за котрими можуть бути використані працівники, крім того, в сільській місцевості вужче коло посад і фахів у середині підприємств і обмежене число самих підприємств та організацій, сільські працівники не мають достатніх можливостей для переривання праці взагалі і з метою службового росту, природно, тут недостатні, а навіть можна сказати, відсутні умови для виробничого росту.
Потрібно звернути увагу й на те, що у сільській місцевості умови праці та життя сімей тісно пов’язані, як правило, з одним господарством і з результатами його діяльності, рівнем його економічного розвитку, що значно зменшує можливості маневрування аграрного трудового потенціалу.
При нинішній структурі видів праці в АПК гостро постає проблема використання жіночої праці на селі, тому що на багатьох сільськогосподарських роботах, у тому числі і механізованих, умови праці несприятливі для жінок.
Негативний вплив на рівень зайнятості в сільському господарстві України спричинило знецінення сільськогосподарської праці та переважання екстенсивного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до основного Закону України – Конституції, що гарантує рівність умов праці для всіх громадян, що іншими словами значить й рівність в аспекті зайнятості - найбільшим національним багатством виступає земля, котра перебуває під особливо посиленою охороною держави. Однак, на сьогоднішній день ситуація діаметрально протилежна – фактично відбулось усунення держави від управління земельним фондом, розпаювання та передання земельних угідь в приватну власність спричинило виникнення «земельних монополій». Дане явище призвело до зниження ефективності використання земельних угідь в сільській місцевості, що, в свою чергу, призвело до банкрутства та зниження рентабельності багатьох середніх та малих сільськогосподарських підприємств, спричиняючи зниження рівня зайнятості в сільському господарстві.
Ті ж підприємницькі структури, котрі залишились у змозі й надалі здійснювати виробничо-господарську діяльність в сфері сільського господарства з метою прибутковості та рентабельності використовують інноваційні технології, що дають можливість збільшити обсяги виробництва, отримати значний дохід від вирощування швидкоокупних сільськогосподарських культур, і при цьому постійно сприяти вивільненню трудової сили за рахунок повної автоматизації операційно-господарських процесів [27].
Окрім того, власники функціонуючих сільськогосподарських підприємств найрізноманітнішими засобами сприяють процвітанню тонізації праці у сільському господарстві. Починаючи від дрібних товаровиробників в сільському господарстві і завершуючи великими агрохолдингами управлінський апарат зараховує до власного штату трудові ресурси без належного нормативно-правового оформлення та супроводу. А зважаючи на низьку сплачуваність важких сільськогосподарських робіт – й самі працівники погоджуються на такі лихварські заробітки з метою підвищення рівня власного доходу будь-якими чином. Тінізація зайнято в сільському господарстві сприяє викривленню статистично-звітової документації фондів соціального страхування - відбувається фінансове забезпечення членів суспільства, що мають тіньовий дохід і не є безробітними.
Соціально-трудові відносини в сфері зайнятості у сільському господарстві – це правові відносини між керівниками сільськогосподарських підприємств різноманітних форм власності та організації виробничо-господарського процесу, пов’язані з чітким окресленням прав та обов’язків робітників, режиму та форми оплати праці, соціальних гарантій, чіткого окреслення функції працівника в управлінні підприємством
Загалом, система організації зайнятості в сільському господарстві носить систематичний, тристоронній характер.

Щоб придбати дану роботу спочатку зареєструйтеся та поповніть баланс на 500.00 грн.

Також Ви можете замовити написання унікальної роботи у наших Виконавців.

Якименко Олена (kiruha2007)

(4.8)

Увага! Файл роботи буде доступним до завантаження відразу після оплати. Дана робота перевірена адміністрацією сервісу: вся інформація (зміст, вступ, висновок, список використаної літератури, фрагмент роботи, кількість сторінок тощо) відповідає дійсності

Служба підтримки:

"Зайнятість та мотивація персоналу сільськогосподарських підприємств"

0 (800) 357-234