Вступ……………………………………………………………………………....
Аналітичний огляд 4-хлор-2-нітороаніліну…………………………..……....
1 Загальна характеристика виробництва і його техніко-економічний рівень....
2 Характеристика виробляє мої продукції………………………………..……..
3 Характеристика початкової сировини, матеріалів та напівпродуктів……….
4 Опис технологічного процесу………………………………………………….
4.1 Стадії та хімізм процесу……………………………………………………….
4.2 Приймання та підготовка сировини………………………………………….
4.3 Амінування 2,5-дихлорнітробензолу………………………………...………
4.4 Виділення 4-хлор-2-нітроаніліну……………………………………...……..
4.5 Фільтрування та промивка 4-хлор-2-нітроаніліну………………………….
4.6 Змішування, вивантаження та упакування готового продукту…………….
4.7 Допоміжні стадії………………………………………………………………
4.7.1 Отримання аміачної води с масовою часткою аміаку (40±0.5) % ………..
4.7.2 Поглинання аміаку при спусканні тиску з автоклава……………………...
4.7.3 Регенерація аміаку……………………………………………………………
4.7.3.1Отдувка аміаку………………………………………………………………
4.7.3.2Поглинання аміаку………………………………………………………….
4.7.4 Уловлювання газів, які відходять …...…………………………………..….
5 Щорічний розхід основних видів сировини, матеріалів і енерговитрат……..
6 Норми технологічного режиму………………………………………………..
7 Матеріальний баланс ………………………..………………………………...
8 Технологічний розрахунок обладнання……………………………...………...
9 Тепловий розрахунок ………………………...…………………………………
10 Охорона праці та навколишнього середовища……………………..……….
11 Техніко-економічна ефективність виробництва……………………….……...
Висновки……………………………………………………………………………
Список використаних джерел інформації……………………………………...…
Азогенами називають сполуки ,використані для утворення нерозчинних азобарвників безпосередньо на волокні.
Одним з дієвих методів підвищення стійкості забарвлень прямими барвниками до мокрих обробок є діазотування барвника на волокні (при наявність в його молекулі здібних до цієї реакції первинних аміногруп) і поєднання з азоскладовими, що не містять сульфо- і карбоксигрупп. Підвищення стійкості забарвлення в даному випадку є наслідком меншої розчинності продукту поєднання, що утворився.
Іншим, менш широко вживаним методом зміцнення забарвлень, є поєднання на волокні барвника, який має як кінцевий компонент залишки активної азоскладової, здатної поєднуватися двічі. Як і в першому випадку, підвищення стійкості забарвлень до мокрих обробок є результатом зменшення розчинності барвника після додаткового поєднання.
Прямим розвитком цих методів, особливо другого, з'явився спосіб так званого холодного або льодяного фарбування, названий також азоїдним, який полягає в послідовній обробці волокна розчинами азоскладовими і діазосполуками на холоду, часто із застосуванням льоду (звідси назва способу), тобто в утворенні барвника безпосередньо на волокні у момент фарбування.
Спосіб холодного фарбування, відкритий в 1880 році, мав особливе значення для утворення червоних забарвлень, оскільки він дозволив дуже простим і дешевим способом одержувати барвники, здатні по яскравості і стійкості конкурувати з дорогими і складними в застосуванні протравними алізариновими барвниками.
До однієї з груп азогенів відносяться аміни, що застосовуються як діазоскладові при отриманні на волокні нерозчинних азобарвиків. Вони носять назву азоамінів, причому до групового найменування додаються слова і буквені позначення, вказуючи колір і відтінок найважливішого барвника, утворюваного за участю даного азоаміну. Наприклад, о-хлоранілін – азоамін жовтий О, о-нітроанілін – азоамін оранжевий О, п-нітроанілін – азоамін червоний Ж, 2-аміно-4-нітротолуол – азоамін яскраво-червоний Ж, 2-аміно-4-нітроанізолл – азоамін яскраво-червоний К, 2-аміно-4-нітротолуол – азоамін яскраво-червоний Ж, 2,5-діхлоранілін – азоамін яскраво-червоний 2Ж, 2-аміно-4-хлоранілін – азоамін червоний З, 2-нітро-4-хлоранілін – азоамін червоний 2С, 2-аміно-5-нітротолуол – азоамін червоний 4С.
1. Регламент производства 4-хлор-2-нитроанилина. – Рубежное. 1983
2. Плановский А. Н., Гуревич Д. А. Аппаратура промышленности органических полупродуктов и красителей, - М.: Гос. научн.-техн. изд-во хим. лит-ры. 1961,-504 с.
3. Материальные, технологические и тепловые расчеты в дипломном проектировании./ Гуркаленко Ю.А., Слачинская А.И., Белобров А.Г. - Харьков: НТУ «ХПИ»,2002. - 60 с.
4. Каталог «Эмалированная аппаратура» / Ванда И.А., Родин Н.Г. - К., изд-во: «Рекламам, 1971.
5. Дмитриенко Е.А. Методические указания к выполнению экономической части дипломного проекта бакалавра. - Харьков: НТУ «ХПИ», 2002.
Касаткин А.Г. Основные процессы и аппараты химической технологе М, 1971.755 с.
6. Чекалин М.А, Еремин Ф.Ф Производство азокрасителей. М: 1952 – 447
7. Степанов Б. И. Введение в химию и технологию органических красителей М: 1971 – 447 с.
8. Сборник физических констант/ Под ред. Дорфмана Я.Г., Фриша С.Э. –М.-Л.:Главная редакция технико-теоретической литературы,1937. –568 с.
9. Ворожцев Н.Н Основы синтеза промежуточных красителей, М: 1955
10. Касаткин А.Г. Основные процессы и аппараты химической технологии. – М., 1971. 755 с.
11. Закон України «Про охорону праці», листопад 2002 р.
12. ГОСТ 12.0.003 – 74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. – Введ. 01.01.76.
13. Лазарев Н. В. Вредные вещества в промышленности. – М.: Химия, 1976. – Ч. І. – 336с.
14. Лазарев Н. В. Вредные вещества в промышленности. – М.: Химия, 1976. – Ч. ІІ. – 400с.
15. Макаров Г. В. И др. Охрана труда в химической промышленности. – М.: Химия, 1980. – 568 с.
16. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89.
17. Долин П. А. Справочник по технике безопасности. - Энергоатомиздат, 1984-324с.
18. СНиП 2.04.05-91 Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1991 г.
19. СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. - М .: Стройиздат, 1980. -110с.
20. ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введ. 01.01.1980.
21. ГОСТ 17.1.3.03-77*. Правила выбора и оценка качества источников централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. - Введ. 01.07.78.
22. Правила устройства электроустановок. Энергоатомиздат, 1987.
23. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. – Введ. 01. 07. 92.
24. ОНТП 24 – 86 МВД СССР. Общесоюзные нормы технологического проектирования. – М., 1986.
25. ДБН В.1.1 – 7 – 2002 Пожежна безпека об’єктів.
26. ДНАОП 0.00 – 1.32 – 01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок.
27. ДНАОП 0.00 – 1.29 – 97 Правила захисту від статичної електрики.
28. РД 34.21.122 – 87 Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений.
29. Родионов А.И., Клушин В.Н., Торочешников Н.С. Техника защиты окружающей среды. – М.: Химия, 1989. – 512 с.
В даному проекті представлений метод виробництва 4-хлор-2-нітроаніліну
4-хлор-2-нітроанілін – речовина, яка має застосування в анілінофарбної та лакофарбної промисловості.
Цей метод полягає в амонолізі 2,5-дихлорнітробензолу в аміачному середовищі з наступним очищенням продукту шляхом виділення та фільтрування.
Як ми можемо побачити 4-хлор-2-нітроанілін має застосування в лакофарбної, поліграфічної промисловості, тобто користується попитом на ринку України. Тому потужність виробництва була збільшена на 6 % і дорівнює 1484 т/рік.
В дипломному проекті проведено технологічні та техніко-економічні розрахунки виробництва 4-хлор-2-ніроаніліну.
За основу технології прийнятий метод одержання 4-хлор-2-ніроаніліну з 2,5-дихлор-нітробензолу в аміачному середовищі за допомогою методу амонолізу. Це єдиний оптимальний метод одержання цього азоаміну.
Проект містить опис технологічної схеми виробництва, характеристику та розрахунок основного технологічного устаткування, норми технологічного режиму, засоби контролю та керування параметрами процесу.
В проекті запропоновано рекомендації з охорони праці та навколишнього середовища. Проведені техніко-економічні розрахунки показали, що при збільшенні обсягу виробництва на 6 % рентабельність, збільшується з 17 % до 19 %,економічний ефект складає 270088 грн.
