ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………….. 3
ВСТУП………………………………………………………… 4
РОЗДІЛ 1. ФОРМИ І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТРУДОВОЇ МІГРАЦЇЇ……………………………………… 7
1.1. Поняття міграції робочої сили та основні причини її існування………………………………………………………. 7
1.2. Етапи, форми і тенденції міжнародних міграційних процесів………………………………………………………... 13
1.3. Теоритичні аспекти міжнародної трудової міграції………... 22
Висновки до розділу 1………………………………………. 34
РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ МІЖНАРОДНОЇ ТРУДОВОЇ МІГРАЦЇЇ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ……………………. 36
2.1. Сутність, структура та основні риси світового ринку праці 36
2.2. Масштаби, форми, напрямки сучасних міграційних процесів………………………………………………………... 44
2.3. Міжнародна міграція кваліфікованих робітників…………... 56
Висновки до розділу 2……………………………………… 63
РОЗДІЛ 3. МІЖНАРОДНА ТРУДОВА МІГРАЦІЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ…………………………………. 65
3.1. Регулювання міграційних процесів та Міжнародна Організація Праці……………………………………………... 65
3.2. Вплив глобалізаційних процесів на міжнародну трудову міграцію……………………………………………………….. 79
3.3. Аналіз тенденцій розвитку міжнародної трудової міграції в умовах глобалізації та інтернаціоналізації світової економіки……………………………………………………… 86
Висновки до розділу 3……………………………………….. 93
ВИСНОВКИ…………………………………………………... 96
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………. 98
ДОДАТКИ…………………………………………………….. 106
На прикладі Європейського Союзу можна визначити особливості міграційних процесів і формування міграційної політики в умовах глобалізації та інтернаціоналізації світової економіки. Як вже зазначалося в 2013 році на ЄС припало 72 мільйони міжнародних мігрантів.[69] Важливу роль для використання іноземної робочої сили відіграло створення ЄС, одним з елементів якого є спільний ринок робочої сили. З 1992 р. відмінено будь-які обмеження щодо міграції робочої сили в межах ЄС, а отже, сформовано єдиний ринок робочої сили. Тобто у результаті створення єврозони, трудові мігранти можуть вільно пересуватися по її території. Стратегічні настанови і рамкові умови, що створені ЄС, отримали розвиток у різних національних програмах і спрямовані насамперед на покращення положення мігрантів на ринку праці (зниження безробіття, працевлаштування етнічних меншин, недопущення расової дискримінації і т.п.), регулювання припливу іммігрантів ззовні (якісне і кількісне), а також посилення боротьби з нелегальною міграцією та її наслідками. У цьому ж руслі трансформується системи освіти і соціального забезпечення. Окремим напрямом є підтримка вимушених мігрантів. Країнами ЄС використовується достатньо широкий інструментарій для їх підтримки (адаптований до різних груп), рівень якої достатньо великий і забезпечує швидку інтеграцію переселенців у суспільство країн в’їзду. Все це стає характеристикою загальноєвропейського простору. Аналіз практики регулювання міграції різних гравців міграційної системи ЄС (Іспанії; Франції; Німеччини, Фінляндії, Швейцарії та ін.) показав, що вони, враховуючи специфічні проблеми власних економік і тенденції трансформації суспільства, у рамках інституційних і політичних настанов комунітарної політики наново формують національні підходи до регулювання імміграції. У межах встановлених компетенцій країн-членів ЄС у сфері міграційної політики кожна з них адаптує власну модель управління еміграцією й імміграцією, у тому числі адміністративний режим допуску іммігрантів і політику їх інтеграції до структури суспільства. За якісними ознаками міграційної політики зберігається достатня різноманітність країн ЄС, що стосується пріоритетів, законодавства і практичних дій.[8]
На підставі проведеного дослідження було встановлено такі особливості ММРС в умовах глобалізації:
1) стабільне збільшення масштабів міжнародної міграції, посилення географічної (міжконтинентальної і внутрішньоконтинентальної) диверсифікації міграційних потоків;
2) випереджальне зростання чисельності інтелектуальної міграції у порівнянні з іншими видами міграції;
3) зародження нових потоків, поява їх нових типів і форм, а також виникнення нових видів самої міграції (людей з особливими професіями, вчених, транзитних мігрантів та ін.);
4) поява сталих циркуляційних міграцій, заснованих на економічних детермінантах, а також ротаційних форм міграції, викликаних збільшенням ролі глобальних інститутів;
5) активізація конкуренції на світовому ринку праці в основному між країнами-донорами робочої сили;
6) посилення хаотичності міграційних потоків і, відповідно, непередбачуваності їх траєкторій;
7) виникнення глобальних соціальних мереж, які об'єднують країни, сприяють активізації, відтворюванню і упорядковуванню міграційних потоків;
8) формування глобальних центрів залучення іноземних мігрантів;
9) підвищення ролі мігрантів у розвитку національних економік;
10) збільшення регулюючого впливу окремих держав і міжнародних організацій на глобальні міграційні потоки, а також поглиблення міжнародного співробітництва у цій сфері.[8, c. 292]
Основними факторами поширення жіночої міграції є:
1. Боротьба з бідністю, покращення умов життя, забезпечення дітей;
2. Зростання попиту на працю жінок на ринках послуг країн призначення;
3. Безробіття в країні походження;
4. Обмежені соціальні та економічні можливості в країнах походження;
5. Розширені можливості самореалізації висококваліфікованих жінок-мігрантів в країнах призначення;
6. Індивідуальні чинники: боротьба з обмеженням особистої свободи і дискримінацією, насилля в сім’ї, прагнення рівних з чоловіками можливостей, наявність осіб для управління залишеним домогосподарством в країні походження;
7. Пошук можливостей заміжжя за кордоном.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Brettell С. Migration Theory: Talking Across Disciplines [Text] / Brettell C., Hollifield J. F. — N.-Y. : Routledge, 2007. — 304 p.
2. International Migration /Офіційний веб-сайт Організації Об’єднаний Націй [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/esa/population/migration/index.html
3. Kyslytsyna O. Theoretical base and solutions of brain-drain migration / O. Kyslytsyna // Бізнес та умови його розвитку: національний та міжнародний дискурси: матер. першої міжнар. наук.-практ. конф. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2010. – С. 9-10.
4. Labour statistics operated by the ILO Department of Statistics [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://laborsta.ilo.org.
5. World Economic Outlook 2010. Recovery, Risk and Rebalancing /Офіційний веб-сайт Міжнародного Валютного Фонду [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2010/02/pdf/text.pdf.
6. Авдокушин Е.Ф. Міжнародні економічні відносини // Москва, Информационно-внедренческий центр “Маркетинг”, 2010. – 289с.
7. Архипов В. Австралия: экономика и иностранные инвестиции // Мировая экономика и международные отношения. – 2008. – № 5. – С. 82-89.
8. Бахченова Н. В. Міжнародна міграція робочої сили в умовах глобалізації. - УДК 331.556.4, 2013. – 292с.
9. Білецька Л. В. Економічна теорія: Підручник. -- К.: ЦУЛ, 2009. - 688 с.
10. Боков, О. В. Міграційні процеси населення України в умовах її інтеграції до світового економічного простору/ О. В. Боков //Формування ринкових відносин в Україні. – 2011. – № 10. - С. 200-207.
11. Бортник Н. П. Філософсько-правове розуміння причин трудової міграції населення / Н. П. Бортник // Митна справа. – 2012. – №1(79). – Ч.2. – Кн.2 – С. 329-333.
12. Варецька О. Соціально-економічне підґрунтя трудової міграції населення України // Україна: аспекти праці. -2012. -№ 5. - С. 34-39
13. Вербовий М. Доктринальні засади міжнародної трудової міграції/ М. Вербовий// «Демократичне врядування»: науковий вісник. – 2011. – Вип.7, - 6с.
14. Відякіна М. М. Перспективи формування глобальної моделі регулювання міжнародної міграції / М. М. Відякіна // Економічний простір. – 2008. – № 15. – С. 13-24.
15. Власюк О. Вплив міжнародної міграції на сучасний розвиток України / О. Власюк // Міжнародна міграція та розвиток України в контексті європейської інтеграції: збірник матеріалів міжнародної наукової конференції (Київ, 16 жовтня 2007 р.). – К. : ПЦ «Фоліант», 2011. – С. 5-9.
16. Газета «Міграція», -2014.- №(1)143, - 20с.
17. Газета «Міграція», -2014.- №(4)146, - 16с.
18. Газета «Міграція». -2014.- №(2)144, - 16с.
19. Глобальное конкурентное пространство: монография / О. Г. Белорус и др.; Рук. авт. кол. и науч. ред. О. Г. Белорус. – К.: КНЭУ, 2010. – 720 c.
20. Горбач Л. М. Міжнародні економічні відносини: Підручник. -К.: Кондор, 2010. -263, с.
21. Грішнова О. А. Вплив міграції на глобальний перерозподіл людського капіталу / О. А. Грішнова // Міжнародна міграція та розвиток України в контексті європейської інтеграції : збірник матеріалів міжнародної наукової конференції (Київ, 16 жовтня 2007 р.). – К.: ПЦ «Фоліант», 2011. – С. 22-30.
22. Дерій, Ж.І. Міжнародна міграція в системі факторів економічного розвитку/ Ж. Дерій //Економіст. – 2011. – № 9. – С. 33-36.
23. Довжук Б.Актуальне регіональне дослідження трудової міграці // Україна: аспекти праці. -2009. -№ 3. - С. 37-39
24. Дяченко Б. І. Європейський ринок праці в системі міжнародної міграції трудових ресурсів // Економіка АПК. -2011. -№ 2. - С.138-143.
25. Еженедельник 2000, нелегальна міграція: основні аспекти, проблеми, вип. №8, - 2014. – 27с.
26. Економічна теорія: Політекономія / За ред. В. Д. Базилевича. — 2-ге вид., випр. — К.: Знання-Прес, 2010. – с.144
27. Євтух В. Міграційна криза і як її побороти. Спроба державного регулювання // Віче. -2013. -№ 7. - С. 62-77
28. За 2013 кількість емігрантів з України збільшилася у 1,5 рази - ЗМІ : News.ru.ua [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.newsru.ua/ukraine/05jan2014/capita.html
29. Зовнішньоекономічна діяльність. – Донецьк: КП „Регіон”, 2009. – 292 с.
30. Капітон О. В. Глобальні проблеми та міграційні процеси сучасного світу (на прикладі Канади) / О. В. Капітон, В. В. П’ятун // ФКЖ. – 2010. – № 34. – С. 215-224.
31. Киреев А. Международная экономика [навч. посібник], -М, 2009. – 197с.
32. Кириченко О. А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник. -К.: Знання-Прес, 2012. -382, с.
33. Кисільова Т. Регулювання трудової міграції // Праця і зарплата. -2013. -№ 19. - С. 6-7.
34. Кисільова Т. Регулювання трудової міграції // Юридичний Вісник України. -2013. -№ 17. - С. 4-5.
35. Кислицина О. В. Регулювання міжнародної економічної міграції в умовах глобалізації / О. В. Кислицина // Механізм регулювання економіки. – 2010.– № 4. – С. 248-252.
36. Кислицина О.В. Концепція регулювання міжнародної трудової міграції України в умовах глобалізації / О.В. Кислицина // Культура народов Причерноморья. - Симферополь: Межвуз. центр «Крым». – 2011. − № 197. − С. 62-66.
37. Кислицина О.В. Міграційна політика в Україні: засади та тенденції / О.В. Кислицина // Проблеми сталого розвитку: економічне зростання та соціалізація: міжнар. наук.-практ. конф. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2010. – С. 277-279.
38. Кислицина О.В. Міграційна політика економічно розвинутих країн / О.В. Кислицина // Економіка і управління в умовах глобалізації: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. − Донецьк, 2010. – С. 252-254.
і т.д. Всього джерел 89.
ВСТУП
Актуальність теми полягає в тому, що на початку ХХI ст. міжнародна трудова міграція перетворилася на невід’ємну складову міжнародних економічних відносин і впливовий фактор світового розвитку. Глобалізація світової економіки створює нові умови для інтенсифікації міграційних процесів і сприяє глибоким перетворенням у структурі міграційних зв’язків країн та регіонів світу.
Метою магістерської роботи є поглиблення теоретичних положень щодо особливостей міжнародної трудової міграції в умовах глобалізації та інтернаціоналізації світової економіки, аналіз сучасних тенденцій розвитку цього процесу та визначення особливостей міграційної політики .
Для досягнення мети поставлено й вирішено такі завдання:
• уточнити сутність і визначити основні рушійні сили міжнародної трудової міграції в умовах глобалізації;
• узагальнити й систематизувати теоретичні засади дослідження міжнародної трудової міграції;
• виокремити складові механізму регулювання міжнародної трудової міграції на глобальному та національному рівнях;
• обґрунтувати закономірності розвитку міжнародної трудової міграції на сучасному етапі глобалізації;
• визначити особливості міграційних процесів і формування міграційної політики розвинених країн в умовах глобалізації;
• установити специфіку міграційних процесів на просторі СНД;
• оцінити тенденції розвитку міграційних зв’язків України та якість їх регулювання;
Об'єктом дослідження є міжнародна міграція робочої сили.
Предметом дослідження є закономірності та рушійні сили розвитку міжнародної міграції робочої сили.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є положення сучасної економічної теорії, роботи провідних вітчизняних і зарубіжних учених у сфері дослідження міжнародної трудової міграції. Методологія дослідження базується на діалектичному методі наукового пізнання і загальнонаукових методах: теоретичного узагальнення, індукції та дедукції (для дослідження сутності, факторів і функцій міжнародної трудової міграції в умовах глобалізації), графічному й історичному методі (для оцінки закономірностей розвитку міграційних процесів), системного аналізу і синтезу (для виявлення складових регулювання міжнародної трудової міграції на глобальному і національному рівнях), аналогії (для розробки моделі стратегічного управління міжнародними міграційними потоками), групування і класифікації (для розробки класифікації видів міжнародної трудової міграції та методів державної міграційної політики), моделювання й абстрагування (для розробки комплексної моделі міграційного процесу); аналітичних методів: статистичного і структурного аналізу (для дослідження причин і параметрів процесів міжнародної трудової міграції та розвитку міграційних зв’язків окремих країн).
Наукова новизна одержаних результатів. Для підготовки цієї роботи використано низку наукових праць фундаментально-теоретичного і прикладного характеру. Емпіричні дані відносно особливостей ММРС узагальнено із використанням останніх досліджень у цій сфері, наприклад, А. Кучеренко та О.Потьомкіної. Також інформаційну базу дипломної роботи доповнили звіти й аналітичні публікації міжнародних організацій, законодавчі та нормативно-правові акти України, інформація Державного комітету статистики України, нормативно-правові акти й офіційні статистичні матеріали інших країн, міжнародні угоди і конвенції у сфері трудової міграції, вітчизняні та зарубіжні періодичні видання, наукова література, інформаційні ресурси мережі Інтернет.
Наукова новизна одержаних результатів роботи полягає в аналізі тенденцій розвитку міжнародної міграції робочої сили у зв’язку з глобалізацією та інтернаціоналізацією світової економіки. Вказано реалізацію практичних заходів за такими напрямами: оптимізація параметрів міграційних потоків, здійснення програм щодо селекції та адаптації мігрантів, боротьба з нелегальною міграцією, підвищення якості прикордонного контролю тощо, що дозволяє розробити національну стратегію регулювання міграційних процесів, націлену на забезпечення сталого економічного зростання.
Автором самостійно сформульовано й обґрунтовано наукові положення та висновки, подані в роботі. Усі результати дослідження одержані безпосередньо здобувачем і знайшли відображення в опублікованих працях.
Структура дипломної роботи складається з переліку умовних позначень, вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків. У першому розділі вказані основні причини та етапи міжнародної трудової міграції та теоритичні аспекти світових міграційних процесів.
У другому розділі визначено основні риси світового ринку праці, напрямки сучасних міграційних процесів та міграцію висококваліфікованих працівників. У третьому розділі проаналізовано тенденції розвитку міжнародної трудової міграції в умовах глобалізації та інтернаціоналізації світової економіки, вказано види регулювання міграційних процесів.
ВИСНОВКИ
Розвиток МТМ у глобальному вимірі стимулюється демографічними тенденціями, розривами в рівнях безробіття, заробітної плати, соціальних стандартів, забезпеченості трудовими ресурсами тощо. Посилюється міграційна асиметрія між регіонами світу; прискорюються міграційні процеси за сталими траєкторіями; підвищується міграційна активність (на основі розвитку міграційних мереж і транснаціональної міграції), що поєднується зі збільшення хаотичності й турбулентності міграційних потоків, а також проявом різнорідних явищ у мобільності різних категорій (за рівнем кваліфікації) мігрантів. Розвиток МТМ позначається на віковій структурі мігрантів і призводить до зростання обсягів грошових переказів. Ураховуючи вплив глобальних умов, обґрунтовано, що для дослідження МТМ необхідно розглядати глобальну, регіонально-інтеграційні та національні системи міграційних зв’язків, що дозволяє аналізувати відповідні ринки праці й інститути регулювання. Об’єктивним наслідком глобалізації є поступове формування глобальної системи регулювання МТМ (міжнародні організації, угоди і програми регулювання тощо) і посилення значущості національних міграційних політик, механізми яких стають більш орієнтованими на міжнародне середовище. Для розробки пропозицій щодо регулювання МТМ визначено домінанти глобально орієнтованої міграційної політики держави, які розподіляються на дві складові: зовнішню (націлена на ефективне включення у глобальну систему регулювання міграційних процесів, що передбачає поглиблення участі в міжнародному співробітництві, удосконаленні системи міжнародного права, міжнародній системі координації й інформаційного обміну та посилення взаємодії з міжнародними організаціями тощо) і внутрішню (націлена на адаптацію національної системи регулювання до вимог глобального середовища, що передбачає реформування режимів в’їзду/виїзду відповідно до міжнародних стандартів, диференціацію міграційних потоків і вдосконалення системи «фільтрів» тощо). Отже, в ході дипломної роботи було вирішено наступні завдання:
• визначено сутність та основні причини ММРС;
• визначено основні центри тяжіння мігрантів та їх джерела;
• за допомогою таблиць та графіків визначено кількість мігрантів та біженців у світі;
• розглянуто проблему «відтоку мізків» висококваліфікованих працівників;
• обґрунтовано механізм регулювання міжнародної трудової міграції на глобальному та національному рівнях;
• проаналізовано сучасні тенденції розвитку МТМ в умовах глобалізації та інтернаціоналізації світової економіки.
• досліджено основні тенденції взаємовпливу та взаємозв’язку поширення процесів глобалізації та характеру заходів міграційної політики держави за сучасних умов,
• охарактеризовано проблеми поширення міграційних процесів за умов глобалізації,
• охарактеризовано роль держави, що стимулює або обмежує міграційні процеси, реалізуючи міграційну політику, керуючись певними політичними, демографічними та економічними інтересами, тенденціями та обставинами.