ПЛАН
ВСТУП……………………………………………………..3
РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА ЯК ФОРМИ ВИРАЖЕННЯ ПРАВОВИХ НОРМ…………….4
РОЗДІЛ ІІ. КЛАСИФІКАЦІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ЗА РІЗНИМИ КРИТЕРІЯМИ………………………………8
2.1 Класифікація за юридичною силою……………….8
2.1.1 Закони……………………………………………9
2.1.2 Підзаконні нормативно-правові акти…………12
2.1.3 Міжнародні договори………………………….20
2.2 Класифікація за дією нормативно-правових актів в просторі і за колом осіб………………………………………………………23
РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА В УКРАЇНІ ТА ПРОБЛЕМИ ЙОГО АДАПТАЦІЇ ДО ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ…………..............26
3.1 Проблеми українського законодавства та шляхи їх вирішення…26
3.2 Вдосконалення українського законодавства в умовах інтеграції в європейське співтовариство……………………………………..29
ВИСНОВОК……………………………………………………34
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………35
Корпоративні нормативні акти різняться за суб'єктами:
- акти колективів підприємств, акціонерів у вигляді актів корпоративних референдумів, актів загальних зборів;
- акти виконавчих органів корпорацій — акти рад директорів, правлінь, рад підприємств та ін.;
- акти керівників корпорацій, ухвалених у порядку єдиноначальності.
Корпоративні нормативні акти різняться за галузевою ознакою:
- фінансові корпоративні акти — акти, що регулюють фінансову діяльність корпорації;
- адміністративні корпоративні акти — акти, що регулюють сферу управління;
- трудові корпоративні акти — акти, що регулюють сферу застосування праці;
- цивільно-правові нормативні акти — акти, що регулюють майнову сферу в межах корпорації, та ін.
Слід зазначити, що серед корпоративних нормативних актів є багато актів процедурного характеру, тобто актів, що регулюють порядок застосування матеріальної правової норми (наприклад, Положення про порядок накладення дисциплінарного стягнення, Положення про порядок нарахування заробітної плати, Положення про порядок розподілу прибутку, Положення про порядок укладення договорів тощо).
За наявності типових актів локальні акти розробляються стосовно них, а за їх відсутності — самостійно[6;с.247].
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.Андрусяк Т.Г. Теорія держави і права. - Львів : Фонд " Право для України", 1997.
2.Ведєрніков Ю.А. Грекул В.С. Теорія держави та права: Навчальний посібник. – К., 2005. – 224 с.
3.Загальна теорія держави і права / за ред. М.В. Цвіка. – Харків: Право, 2002. – 432 с.
4.Кельзен Г. Чисте правознавство – К.: «Юніверс», 2004 – 496с.
5.Конституція України // ВВР України – 1996 - №30 С 141.
6.Комаров С.А. Общая теория государства и права: Ученик. – М., 1998. - 400 с.
7.Коростей В. Подзаконные акты: реальность и перспектива // Право України – 2001. - №9 – С 61 – 62.
8. Коростенко. М.П.//Вдосконалення українського законодавства в умовах інтеграції в європейське співтовариство// Правовик онлайн//www.lowbit.com
9.Лазнюк Н.В. Нормативно-правові акти центральних органів державного управління як джерело права // Держава і право – 2003. - №13 – С 215 – 219
10.Общая теория государства и права В 2т. Академический курс. Т.2: Теория права / За ред. Марченка М.Н. – М.: Зерцало, 1998. – 639 с.
11.Пархоменко Н.М. Юридична сила: Основна властивість та один з критеріїв класифікації правових актів // Правова держава – 2001. - №13 – С 55 – 62.
12.Плечій О. Загальнотеоретичні проблеми дії нормативно-правових актів учасі // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. Матеріали VII регіональної науково-практичної конференції – Львів, 2001. – С 25 – 27
13.Плечій О. Юридична сила нормативно-правових актів: загальнотеоретична характеристика // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. Матеріали ІХ регіональної науково-практичної конференції – Львів, 2003. – С 40 – 41.
14.Подковенко Т. Система законодавства України: стан та шляхи вдосконалення // Підприємництво, господарство, право : Науково-практичний господарсько-правовий журнал. -2005. -№9. - С 40-44.
15.Теорія держави і права: Навч. посіб. За ред. Волинка К.Г. – К., 2003. – 240 с.
16.Теория государства и права: Учебник для вузов / Под ред. проф. В.М. Корельского и проф. В.Д. Перевалова. – М., 2002. – 616 с.
17.Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. – М., 2001. – 776 с.
18.Цвік М. Про систему юридичних актів // Вісник Академії правових наук України. – 2002. - №4. С. 14 – 24.
19. Шмельова Г. Юридичні засоби удосконалення змісту і форми законодавства. Концепції розвитку законодавства України. Матеріали науково-практичної конференції. К. – 1996. – 508 с.
ВСТУП
Нормативно-правовий акт є основною, а іноді єдиною формою (джерелом) права для багатьох держав із континентальною або романо- німецькою моделлю правової системи. Поширеність саме цієї форми права може бути пояснена можливістю чітко, ясно і однозначно сформулювати зміст юридичних приписів та швидко довести до відома зацікавлених суб'єктів зміст нормативних приписів.
Нормативно-правові акти виступають засобами оформлення рішень відповідних державних органів щодо встановлення, зміни або відміни норм права та зовнішньою формою буття самих цих норм. Тому значна увага приділяється їм як в загальній теорії права, так і в окремих галузях юридичної науки. Значною мірою це пояснюється тим, що визначення поняття нормативно-правового акта необхідно для вдосконалення українського законодавства. Безпосереднє практичне значения поняття нормативного акта не вичерпується його значенням для систематизації. Воно важливе для підготовки проектів рішень державних органів, для обліку діючого законодавства в державних органах, для публікації законодавчих актів тощо.
На мою думку, найбільш вдалим є поняття, запропоноване В.О. Котюком, який визначає його як юридичний документ, який має загальнообов'язковий характер, прийнятий компетентними державними органами, підтримується і охороняється державною владою від порушень, направлений на регулювання суспільних відносин і охорону соціальних цінностей.
Метою даної роботи буде проаналізувати види нормативно-правових актів за різними критеріями класифікації. Також дати загальну характеристику системи законодавства України, проаналізувати сучасний його стан та шляхи його вдосконалення.
ВИСНОВОК
Отже, підсумовуючи все вище сказане можна сказати, що нормативно-правові акти стоять над усіма іншими юридичними актами. В їх нормативних приписах найбільш повно і концентровано втілюється всезагальна справедливість. Теорія правових актів є досить докладно розробленою юридичною наукою, зокрема означено їх систему та ієрархічну супідрядність, проведено їх поділ на такі види, як галузеві й міжгалузеві, загальні й спеціальні, матеріальні й процесуальні, постійні й тимчасові, звичайні й надзвичайні, локальні тощо.
Також потрібно сказати, що нормативно-правові акти можна класифікувати:
1) за юридичною силою — на закони-акти вищої юридичної сили, і підзаконні акти — акти, засновані на законах, що їм не суперечать;
2) за суб'єктами правотворчості — на нормативні акти, прийняті народом, главою держави, органами законодавчої, виконавчої влади, органами місцевого самоврядування і т. д.;
3) за обсягом і характером дії — на акти загальної дії, які охоплюють всю сукупність відносин певного виду на даній території; акти обмеженої дії (спеціальні), які поширюються на частину території або на певне коло осіб; акти виняткової дії (надзвичайної), регулятивні можливості яких реалізуються при наявності виняткових обставин (воєнних дій, стихійного лиха, тощо);
4) за галузевою належністю — на нормативні акти, які містять норми конституційного чи адміністративного, цивільного, кримінального, трудового, сімейного та інших галузей права;
5) за зовнішньою формою виразу — на закони, укази, постанови, рішення, розпорядження, накази тощо.