ПЛАН
ВСТУП ………………………………………………………….….……3-4
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ І ЗМІСТ ДОГОВОРУ
КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ ....................................……………………………….5-18
1.1.ПОНЯТТЯ ДОГОВОРУ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ………………..…5-7
1.2. СТОРОНИ ТА ПРЕДМЕТ ЯК ЕЛЕМЕНТИ ДОГОВОРУ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ……………………………………………………………………..8-12
1.3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТРОКІВ У ДОГОВОРАХ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ…………………………………………………………………....13-18
РОЗДІЛ 2. ДОГОВІР КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ ……………………………………………………………….……….19-31
2.1. ДОГОВІР КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ В УКРАЇНСЬКОМУ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ПРАВІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ………………..19-24
2.2. ДОГОВІР КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ В МІЖНАРОДНІЙ
ТОРГІВЛІ …………………….………………………………………………25-31
ВИСНОВКИ ……………………………….………………………….32-33
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ……………………………………………..34-35

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ І ЗМІСТ ДОГОВОРУ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ
1.1 ПОНЯТТЯ ДОГОВОРУ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ
Договір купівлі-продажу — це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов'язується передати майно у власність покупцеві (друга сторона)., а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
У ч. 1 ст. 655 ЦК України закріплено найпоширеніше визначення договору купівлі-продажу, відповідно до якого «за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму».
Це визначення договору не змінилося порівняно із ЦК УРСР 1963 р. Ця дефініція настільки універсальна, що в літературі важко знайти будь-яке оспорювання цього поняття або пропонування якихось істотних варіацій на цю тему. Немає в Україні й жодних комплексних наукових досліджень загальних положень договору купівлі-продажу. А наявні дослідження стосуються тільки різновидів договору купівлі-продажу

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435–ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003 – №№ 40-44. – Ст. 356.
2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436–ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №№ 18, 19–20, 21–22. – Ст. 144.
3. Вільна енциклопедія Вікіпедія – http://uk.wikipedia.org/wiki
4. Юридична енциклопедія. – Т. 3. – К. : Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2001. – 789 с.
5. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга вторая : Договоры о передаче имущества / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – М. : «Статут», 2000. – 800 с.
6. Гражданское право. Учебник. / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. – М. : «Проспект», 1997. – Ч. ІІ. – 784 с.
7. Луць В. В. Контракти в підприємницькій діяльності: навч. посіб. / В. В. Луць – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 573 с.
Договірне право України. Особлива частина: навч. посіб. / за ред. О. В.Дзери. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 1200 с.
8. Про заставу : Закон України від 16.05.1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 47. – Ст. 642
9. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга вторая: Договоры о передаче имущества. Изд. 4-е, стереотипное. – М.: «Статут», 2002. – С. 23.
10. Иоффе О. С. Избранные труды. – В 4 т. – Т.ІІІ Обязательственное право. – СПб.: Издательство «Юридический центр «Пресс», 2004. – С. 250
11. Проблемні питання у застосуванні Цивільного та Господарського кодексів України / За ред. Яреми А. Г., Ротаня В. Г. – К.: Реферат, 2005. – С.241
12. Договірне право. Особлива частина: Навч. посібн. / Т. В. Боднар, О. В. Дзера, Н. С. Кузнєцова та ін.; за ред. О. В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – С.15.
13. Постанова Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17 червня 1992 р. № 2471-XII // Відомості Верховної Ради України, 1992. – № 35. – Ст. 517
14. Костенко Л. Розумні строки у відносинах купівлі-продажу // Юридичний журнал. – 2008. – № 5. – С. 114–116.
15. Цивільний кодекс УРСР 1963 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1966. – № 46. – С. 284.
16. Draft Articles of European Civil Code – http://www.sgecc.net/ pages/en/texts/index.draft_articles.htm
17. Цивільний кодекс України. Постатейний коментар у двох частинах. – Ч. 2 / кер. автор. колективу та відповідальні редактори проф. А. С. Довгерт, проф. Н. С. Кузнєцова. – К. : Юстиніан, 2006. – 1008 с.
18. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1991. – №29. – С. 377.
................
................
25. Болингер В. Ф. Внешнеторговый бартер (Правовые аспекты) / В. Ф. Болингер. – М. : Междунар. отношения, 1993. – 274 с.
26. Станіславський В. Реалізація продукції насінництва за договором міни / В. Станіславський // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 9. – С. 78–82.
27. Про міжнародний фінансовий лізинг : Конвенція УНІДРУА від 28 травня 1988 року. – Режим доступу : http: www.rada.gov.ua.
28. Гайнетдинов М. Лизинг – выгодная форма предпринимательства / М. Гайнетдинов // Хозяйство и право. – 1994. – № 5. – С. 28–33.
29. Чекмарева Е. Экономическая сущность лизинга / Е. Чекмарева // Хозяйство и право. – 1994. – № 4. – С. 15–19.
30. Назаренко В. Поняття договору комісії як інституту непрямого представництва в розвинутих країнах / В. Назаренко // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 1. – С. 67–71.
31. Розенберг М. Г. Из практики Международного коммерческого арбитражного суда при ТПП РФ / М. Г. Розенберг // Хозяйство и право. – 2002. – № 1. – С. 50–54.

ВСТУП
Актуальність теми дослідження зумовлена насамперед економічними чинниками. У зв’язку з ринковими перетвореннями, що відбулись останнім часом в економіці України, значно зросли можливості учасників майнового обороту щодо свободи укладення різного роду цивільно-правових договорів. Обумовлені соціально-економічними потребами ринкові реформи зблизили Україну з передовою світовою спільнотою і посприяли поширенню в її майновий обіг найбільш розповсюджених договірних конструкцій притаманних розвинутій ринковій економіці.
Становлення ринкових відносин в Україні також дало поштовх до оновлення приватноправового законодавства та виявило нагальну потребу приведення його у відповідність до міжнародних стандартів. Україна стала на шлях своєї інтеграції у світове законодавство. А так як договір купівлі-продажу є одним із самих значущих у цивільному обороті, відповідно правове регулювання договору купівлі-продажу є досить актуальною на сьогоднішній день.
.........................

ВИСНОВКИ
Отже, здійснивши дослідження правового регулювання договору купівлі-продажу та з врахуванням поставлених на почутку роботи завдань можна зробити наступні висновки:
Договір купівлі-продажу – це це цивільно-правове зобов’язання, під яким розуміють правовідношення, в якому одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.
Ознаки обмеження свободи договору наявні за умови, коли має місце зобов’язання щодо укладення договору купівлі-продажу, яке виникає на підставі вимоги до продавця, передбаченої законодавством, або за умови взяття на себе добровільного зобов’язання.
Законодавець під терміном «предмет договору» має на увазі його об’єкт, а саме товар.
...............................................