Зміст
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ПРИНЦИПІВ АНАЛІЗУ ЕКОНОМІЧНИХ РИЗИКІВ 5
1.1 Сутність дослідження економічних ризиків 5
1.2 Класифікація ризиків 9
1.3 Сутність аналізу економічних ризиків 21
РОЗДІЛ 2 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗАСТОСУВАННЯ ЯКІСНИХ ТА КІЛЬКІСНИХ МЕТОДІВ ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОГО РИЗИКУ 26
2.1 Кількісні методи оцінки ризиків 26
2.2 Якісні методи оцінки ризиків 33
ВИСНОВКИ 36
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 38

1.1 Сутність дослідження економічних ризиків

Ризик – складає об’єктивно неминучий елемент прийняття будь-якого управлінського рішення в силу того, що невизначеність – неминуча характеристика умов господарювання. Він має місце тільки там, де може бути як мінімум два і більше можливих альтернативних результатів. У ситуації, коли можливий тільки один результат, ризику немає, оскільки альтернативи відсутні. Більшість управлінських рішень підприємства приймається в умовах невизначеності та економічного ризику. Щоб вижити підприємствам потрібно не уникати ризику, а вміти правильно оцінювати його ступінь і безпосередньо управляти ним з метою обмеження. Підприємствам необхідні своєчасне врахування факторів ризику при прийнятті управлінських рішень; кваліфікована організація процесу управління ризиковою ситуацією, що спрямована на забезпечення адаптації діяльності підприємства до мінливих умов зовнішнього та внутрішнього середовища.
В умовах об’єктивного існування ризику виникла потреба в певному механізмі, який дозволяє врахувати останній при прийнятті та реалізації господарських рішень. Таким механізмом стало управління ризиком (ризик-менеджмент).
У світовій та вітчизняній спеціальній літературі поняття «управління ризиками» (ризик-менеджмент) використовується у широкому та вузькому значенні. У широкому змісті управління ризиком виступає мистецтвом і наукою, спрямованих про забезпечення умов успішного функціонування будь-якої виробничо-господарської одиниці в умовах ризику; у вузькому – являє собою процес розробки й впровадження програми зменшення будь-яких, випадково виникаючих, збитків фірми.
В наш час ризик став невід’ємним елементом економічного процесу. В зв’язку з цим, управління ризиків стало виступати самостійним видом професійної діяльності, який виконують спеціальні інститути, страхові компанії, фінансові менеджери, менеджери з ризику та ін. Головними завданнями спеціаліста з ризик-менеджменту є: виявлення областей підвищеного ризику; оцінка міри ризику, аналіз прийнятності даного ризику для підприємства; розробка заходів щодо попередження або зниження рівня ризику; пропозиції вживання заходів щодо максимально можливого відшкодування заподіяного збитку у випадку настання ризикової ситуації.
Управління ризиками сьогодні – один з видів професійної діяльності, що динамічно розвивається. У штаті багатьох західних фірм є особлива посада – менеджер з ризику (ризик-менеджер), у чиї обов’язки входить забезпечення зниження всіх видів ризику. Ризик-менеджер, поряд з відповідними фахівцями, бере участь у прийнятті ризикованих рішень (наприклад, видача кредиту чи вибір об’єкта інвестування) і шукає способи того, як уникнути небажаних ризиків. Ці дії й є системою управління ризиками [1, с. 268-270].
Сьогодення національної економіки характеризується розвитком та загостренням конкуренції серед вітчизняних підприємств. Внаслідок цього керівники українських виробництв знаходяться в постійному пошуку нових інструментів управління та важелів підвищення конкурентоспроможності і в даному процесі їм має допомогти ризик-менеджмент.
В даний час, щоб вижити в конкурентній боротьбі, підприємства та організації освоюють нові види послуг, нові форми бізнесу, висувають на перше місце не тільки своїх співробітників, але й борються за кожного клієнта. Для цього вивчається ринок, здійснюється збір необхідної інформації, яка аналізується, оцінюються можливі економічні ризики та розробляється стратегія управління ризиками.
Для того щоб охарактеризувати поняття “ризик” розглянемо, що таке ситуація ризику. Кожна людина у побутовій, виробничій і інших видах діяльності постійно стикалася із ситуаціями, коли вона не має однозначного рішення, але обов’язково потрібно зробити вибір одного з декількох варіантів рішень, які мають різну ймовірність здійснення. Акт розуміння людиною того, що вона стикнулася із ситуацією ризику можна охарактеризувати терміном “усвідомлення ризику”. Це необхідний компонент, що взаємопов’язує існуючу ситуацію ризику і безпосередню ризикову дію, оскільки усвідомлення змісту ситуації ризику дозволяє людині зняти її шляхом-вибору й реалізації однієї з наявних альтернативних дій.
Цей комплекс зняття ситуації ризику і відповідає поняттю “ризик”, що в загальному представляє собою процес “зняття невизначеності”. Графічна модель ризику представлена на рис. 1.1.




Економічний ризик представляє собою об’єктивно-суб’єктивну категорію. З визначення поняття управління ризиком та його природи випливає, що основною метою менеджменту ризику є оптимізація роботи за критерієм раціоналізації ризиків. При цьому, раціоналізація ризику – це не обов’язково його мінімізація, а обґрунтування такого його рівня, що забезпечував би не лише максимальну очікувану ймовірність досягнення мети діяльності в конкретних умовах, але і сприяв би зміцненню та росту ефективності діяльності підприємства через виконання своїх позитивних функцій.
На основі вище сказаного можна сформулювати такі завдання управління ризиком на підприємстві:
1. Формування комплексу ризиків на основі визначення всіх можливих сприятливих і негативних наслідків в процесі аграрного використання осушуваних земель.
2. Якісний та кількісний аналіз всіх складових комплексу ризику.
3. Вибір та обґрунтування методів ризик – менеджменту на основі принципів його раціоналізації.
4. Прийняття рішень щодо діяльності підприємства на основі критерію раціонального ризику з урахуванням стратегії його оптимізації. Сучасний ризик визначається не стільки втратами, скільки відсутністю значних економічних результатів, але економічний ризик містить і негативні моменти для підприємця. Проте, з іншого боку, повна відсутність ризику для нього – свідчення серйозних дефектів в організації процесу управління підприємством.
 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абчук В.А. Предприимчивость и риск. - Л.: ЛФ ВИПК РП, 1991.
2. Альгин А.П. Риск и его роль в общественной жизни. - М.: Мысль, 1989.
3. Балабанов И.Т. Риск-менеджмент.- М., 1996.
4. Балика С.Ю. Управління господарським ризиком при переході підприємства на випуск нової продукції.// Автор. дис. на здобуття наук. ступ. канд. економ. наук. - Харків, 1998.
5. Бешелев С.Л., Гурвич Ф.Г. Математико-статистические методы экспертных оценок.-М.: Статистика, 1980.
6. Вітлінський В.В., Наконечний С.І. Ризик у менеджменті.-К.: ТОВ «Борисфен-М», 1996.
7. Гойко А.Ф. Методи аналізу та оцінки ризику діяльності будівельних фірм і підприємств в умовах ринку.// Будівництво України. - 1997. - №4.
8. Глущенко В.В. Управление рисками. Страхование. –Железнодорожный: Крылья, 1999.
9. Гранатуров В.М. Экономический риск: сущность, методы измерения, пути снижения.: Уч. пос. – М.: Дело и Сервис, 1999.
10. Дубров А.М., Лагоша Б.А., Хрусталев Е.Ю. Моделирование рисковых ситуаций в экономике и бизнесе: Уч. пос. / Под ред. Б.А.Лагоши.-М.: Финансы и статистика, 1999.
11. Едронова В.Н., Мизиковский Е.А. Учет и анализ финансовых активов: акции, облигации, векселя.-М.: Финансы и статистика, 1995.
12. Жигло А.Н. Расчет ставок дисконта и оценка риска.// Бухгалтерский учет. - 1996 . - №6.
13. Ільяшенко С.М. Господарський ризик та методи його вимірювання. Навчальний посібник. - Суми: «Мрія –1» ЛТД. 1996.
14. Клейнер Г.Б. Риски промышленных предприятий. // Российский экономический журнал.-1994.-№5-6.
15. Короткий тлумачний словник української мови. / За ред. Д.Г. Гринчишина.-2-ге вид., перероб. і допов.-К.: Рад. школа, 1988.
16. Лапуста М.Г., Шаршукова Л.Г. Риски в предпринимательской деятельности. - М.: ИНФРА-М, 1996.
17. Нікбахт Е., Гроппеллі А. Фінанси./Пер. з англ.. В.Ф. Овсієнка та В.Я.Мусієнка:-К.: Основа, 1993.
18. Ожегов С.И. Словарь русского языка.-М.: Русский язык, 1981.
19. Онуфриева Т.Л. Учет производственных рисков в договорной цене на строительную продукцию.// Экономика строительства. - 1997, - №8.
20. Первозванский А.А., Первозванская Т.Н. Финансовый рынок: расчет и риск. - М.: Инфра-М, 1992.
21. Платонов С.В., Третьяк В.И., Черкасов В.В. Искусство управленческой деятельности.-К.: «Либра», 1996.
22. Проблеми економічного ризику: аналіз та управління. Збірник наукових праць за матеріалами Першої Всеукраїнської науково-практичної конференції (26-28 жовтня 1998 р.). - К.: КНЕУ, 1998.
23. Рабочая книга по прогнозированию. Отв. ред. И.В.Бестужев-Лада -М.: 1982.
24. Райзберг Б.А. Предпринимательство и риск.-М.: Знание, 1992.
25. Риски в современном бизнесе. Авторы: П.Г.Грабовый, Петрова, С.И.Полтавцев, К.Г.Романцова, Б.Б.Хрусталев, С.М.Яровенко. - М.: Аланс,1994.
26. Самуельсон П. Економіка.-Львів: Освіта, 1993.
27. Севрук В.Т. Банковские риски.-М.: Дело ЛТД, 1995.
28. Статистика рынка товаров и услуг.// Под ред. И.К. Белявского.-М.: Финансы и статистика, 1995.
29. Тематическое досье «Риски в рыночной экономике». Сост. Васильев В.Е., Внукова Н.Н., Кагановский С.А. - Харьков: Лизинговый фонд. Центр анализа рисков, 1995.
30. Тони Райс, Брайн Койли. Финансовые инвестиции и риск. Пер. с англ.- К.: Торг. – изд. бюро ВНY, 1995.
31. Устенко О.Л. Теория экономического риска.- К.: МАУП, 1997.
32. Финансовый менеджмент / Под ред. Стояновой Е.С.-М.: Перспектива, 1993.
33. Хейне П. Экономический образ мышления: Пер. с англ.-2-е изд..-М.: Дело при участии изд-ва «Catallaxy», 1993.
34. Хозяйственный риск и методы его измерения: Пер. с венг./ Т.Бочкаи, Д.Месена, Д.Мико, Е.Сеп, Э.Хусти.-М.: Экономика, 1979.
35. Хохлов Н.В. Управление риском: Учеб. пособие для вузов.-М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999.
36. Черкасов В.В. Деловой риск в предпринимательской деятельности.-К.: Либра, 1996.
37. Чернов В.А. Анализ коммерческого риска.-М.,1998.
38. Черняк В.З. Оценка бизнеса.-М.: Финансы м статистика, 1996.
39. Шумпетер Й. Теория экономического развития (исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры).-М.: Прогресс, 1982.
40. Економіка підприємства.: Підручник.-В 2т./За ред. С.Ф.Покропивного.-К.: Хвиля-Прес, 1995.
41. Экспресс-анализ финансового состояния предприятия.// Финансовая тема. - 1997 - №3.

В умовах ринку та ринкової інфраструктури фінансово-економічна діяльність немислима без ризику. Ризик виникає завжди, оскільки ринкова економічна система функціонує в умовах невизначеності, конфліктності, відсутності повної інформації, а прийняття рішень відбувається серед багатьох альтернативних, що забезпечується високим ступенем економічної свободи. Ризик існує об'єктивно, згідно з притаманними економіці законами, перебуваючи у взаємозв'язку з іншими економічними категоріями. У зв'язку з цим необхідно враховувати різні фактори ризику та кількісно оцінювати його, обґрунтовуючи тим самим прийняття фінансово-економічних рішень.
Підприємницька діяльність завжди пов'язана з більшим чи меншим рівнем невизначеності, тобто завжди підлягає впливу різних економічних ризиків.
Найбільш важливі рішення, що які приймає керівник підприємства, визначаються тим, який рівень економічних ризиків прийнятний для підприємства, як можна знизити дію ризиків, можливі втрати, неприпустимі для підприємства. Ймовірний характер економічних рішень, що приймаються в умовах ризикових ринкових відносин, може бути виявлений лише за допомогою конкретних методів аналізу ризиків та їх впливу на діяльність підприємства. У кожній ситуації, що пов'язана з ризиком, виникають питання: що означає виправданий (допустимий) ризик, де проходить межа, що відділяє допустимий ризик від нерозумного? Тобто завжди в господарській діяльності треба вміти виявити ті етапи діяльності, де виникають ризики, проаналізувати причини їх появи. Але й цього недостатньо. Важливо не тільки знати про існування економічного ризику, а й оцінити його ступінь, ймовірність того, що певна подія дійсно відбудеться, а тоді вже – як це вплине на ситуацію. Такі дії в економічній науці називають аналізом ризиків. Чим досконалішими є методи дослідження та оцінювання ризику, тим меншим стає чинник невизначеності.
Методи кількісного аналізу та оцінювання ризику є одними з найбільш важливих розділів сучасної економетричної науки. При цьому поряд з традиційними кількісними методами дослідження ризику безпосередньо пов'язано із сучасними та поширеними в Україні комп'ютерними технологіями, які надають найбільш ефективні засоби не тільки вимірювання ризику, а й комп'ютерного моделювання ризикових фінансово-економічних ситуацій.
Метою даної роботи є визначення сутності та основних методів якісного та кількісного аналізу економічних ризиків. Для досягнення цієї мети необхідно дослідити ряд питань , а саме:
- визначення сутності методів аналізу ризиків;
- дослідити сфери застосування методів аналізу ризиків;
При написанні роботі були використані навчальні посібники, монографії та статті зарубіжних та вітчизняних вчених.

ВИСНОВКИ

У господарській діяльності треба вміти аналізувати ризики, тобто виявляти ті етапи діяльності, на яких виникають ризики, аналізувати причини їх появи, оцінювати ступінь кожного з ризиків та ймовірність настання ризикової події.
Щоб кількісно визначити величину економічного ризику, треба знати всі можливі наслідки окремої події та відповідну ймовірність її настання. Таким чином, економічний ризик має математично виражену імовірність настання втрат, що може бути розрахована з достатнім ступенем точності на базі статистичних даних. Існують два методи визначення ймовірності настання певної події: об`єктивний і суб`єктивний.
Найбільш розповсюдженими методами кількісної оцінки економічних ризиків є статистичний метод, метод експертних оцінок, аналітичний метод.
Статистичним методом ризик оцінюється через розрахунок коливання (мінливості) можливого результату. Для характеристики міри мінливості використовують дисперсію, середньоквадратичне відхилення, а також коефіцієнт варіації.
Для визначення ризику існують поняття «області ризику», кожна з яких характеризується різними значеннями коефіцієнта ризику. Виділяють безризикову область, область мінімального ризику, область підвищеного ризику, область критичного ризику і область недопустимого ризику.
В основі експертних методів оцінки ризиків покладена інформація, тобто думка експертів про ймовірність та величину можливих втрат від ризикових ситуацій. На практиці існують різні варіанти застосування експертних методів у кількісній оцінці ризиків.
Методи оцінки ризиків підприємства за результатами аналізу фінансового стану є найдоступнішими методами відносної оцінки ризику як для самого підприємства, так і для його партнерів. Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, що характеризується системою абсолютних та відносних показників. Аналіз фінансового стану підприємства дозволяє оцінити фінансову стійкість, що є критерієм оцінки ризику підприємства і виступає одним з важливих елементів запобігання банкрутству на самих ранніх стадіях.
Існують також інші методи оцінки економічних ризиків, а саме визначення точки беззбитковості, коефіцієнта чутливості бета і т.д.