Вступ 3
1. Олігофренія: причини, лікування, профілактика 4
2. Фізична реабілітація при олігофренії 6
Висновки 9
Список використаних джерел та літератури 10

При реабілітації інвалідів з ураженнями ЦНС можуть широко використовуватися різноманітні засоби фізичного виховання. В той же час вони мають бути строго підібрані відповідно до коректувально-компенсаторних завдань і з урахуванням особливостей контингенту.
Завдання фізичної реабілітації:
— створення умов для правильного фізичного розвитку;
— корекція функцій дихальної і серцево-судинної системи;
— поліпшення координації і формування навику орієнтації в просторі;
— формування навику довільної напруги і розслаблення м’язів;
— нормалізація всіх функцій організму;
— підвищення загального тонусу організму.
У фізичній реабілітації олігофренів повинні широко використовуватися всі засоби фізичного виховання. Правильно підібрані і дозовані, вони є потужними чинниками, адресованими в різні відділи ЦНС, які змінюють співвідношення збудливих і гальмівних процесів в корі великих півкуль і можуть бути направлені на перебудову патологічних умовних рефлексів, що виникають в процесі захворювання.

1. Бастун Н.А., Журавель К.С., Куценко Т.О. Реабілітація дітей і молоді з помірною, важкою та глибокою інтелектуальною недостатністю: сьогоднішні реалії та перспективи / Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: 36. наукових праць. - К.: Університет "Україна", 2004.- 448 с.
2. Дети с задержкой психического развития / Под ред. Т.А. Власовой, В.И. Лубовского, Н.А. Цыпиной. М., 1984. – 256 с.
3. Инденбаум, Е.Н. Практика применения функционально-уровневого подхода в организации обучения детей с ЗПР // Дефектология. – 2005. – №4. – С. 41 – 54.
4. Михайлова Н.Є. Навчання дітей з важкими розумовими вадами // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту України: Зб. наук. пр. – Рівне: Редакційно-видавничий центр Міжнародного університету "РЕГІ" імені академіка Степана Дем’янчука, 2003. – Вип. ІІІ, Ч. ІІ. – С. 128-132.
5. Михайлова Н.Є. Фізична реабілітація дітей з вадами розумового розвитку: Методичні рекомендації. – Рівне: Редакційно-видавничий центр Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука, 2006. – 100 с.
6. Осіпова Н.Л. Порушення рухових функцій у дітей з помірним і тяжким ступенем інтелектуальної недостатності / [Електронний ресурс] Точка доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum./znpkp_sp/2009_12/68.pdf
7. Попов С.Н. Физическая реабилитация / Феникс, 3-е издание – 2005

Актуальність теми. Народне прислів’я говорить: «В здоровому тілі – здоровий дух». З цим важко не погодитися. Саме тому оздоровлення фізкультурою, фізична реабілітація при різноманітних захворюваннях міцно увійшла в наше життя і зайняла достойне місце поряд із традиційною медициною. Все частіше в лікарнях і поліклініках відкриваються кабінети фізичної реабілітації, на практиці доводячи мудрість і дієвість цього народного прислів’я.
Метою нашого дослідження є фізична реабілітація при захворюваннях на олігофренію. Відповідно до поставленої мети в даній роботі виконуються наступні завдання:
- проводиться аналіз причин, дослідження ступенів та загальний огляд лікування олігофренії;
- досліджується процес фізичної реабілітації хворих на олігофренію.
Загалом питання реабілітації осіб із затримкою психічного розвитку достатньо вивчене рядом вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема: Н.А.Бастун, Н.Долбишева та ін.. Проте в даних роботах переважно розглядається соціальна реабілітація і набагато менше уваги приділяється реабілітації фізичній.
Таким чином, питання фізичної реабілітації при різних ступенях олігофренії вважається нам достатньо актуальним і маловивченим.

Якщо у дитини розумова відсталість, перш за все слід поклопотатися про його фізичне виховання. Завжди треба пам’ятати, що зміцненню здоров’я інваліда сприяє рух. Саме рух активізує функції всього організму, підсилює процеси дихання, кровообігу, покращує апетит, нормалізує сон. При виконанні вправ хворим йому слід не лише допомагати, але і прагнути до того, аби він виконував їх правильно. Важливо пам’ятати, що розвиток всіх рухів починається з розвитку контролю за положенням голови. Неправильний руховий розвиток також починається з неправильного положення голови або спини. Для олігофренів характерна так звана піктоїдна постава або кругло-увігнута спина, розвиток I і II ступеня плоскостопості. Тому необхідно перш за все здійснювати контроль за положенням цих двох частин тіла.
Разом із спеціальними вправами (в рамках заняттях в спецгрупах і тому подібне) необхідний загальний руховий режим. На всіх заняттях у хворого розвивається відчуття пози і напрями руху, положення частин тіла. При заняттях потрібно широко використовувати звукові і мовні супроводи. Важливе значення мають слова, фрази, які нормалізують психологічну діяльність хворого, покращують розуміння мови, збагачують його словник. Корисно повторювати ряд вправ, які розучувалися протягом тижня. Важливо пам’ятати, що розумово відсталий інвалід зазвичай слабо представляє схему свого тіла і схему цілісного руху, тому потрібно фіксувати його увагу на тій частині тіла, яка в даний момент в роботі, в русі.