ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СПІВВІДНОШЕННЯ АДАПТИВНОСТІ ТА ПЕРЕЖИВАННЯ САМОТНОСТІ
1.1. Поняття про переживання самотності
1.2. Психологічні причини виникнення та розвитку переживання самотності
1.3. Загальна характеристика адаптивності та її властивості
РОЗДІЛ 2. ЗВ’ЯЗОК АДАПТИВНОСТІ З ЕМОЦІЙНОЮ СФЕРОЮ ЛЮДИНИ ТА ПЕРЕЖИВАННЯМ САМОТНОСТІ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.
Зауважимо, що якщо самотність – психічний стан, воно повинне характеризуватися специфічними тільки для нього параметрами. Різні типи і параметри самотності вивчалися як вітчизняними, так і зарубіжними дослідниками, що розробили різні теорії психічних станів. Однак, самотність не вписується ні в одну з них. Наприклад, А. О. Прохоров пише: „З позицій системного підходу та концепцій самоорганізації нерівноважні стани являють собою функціональну структуру, що утворюється при порушенні симетрії між організмом і середовищем” [38, с. 10–11]. З цих позицій самотність може бути розглянуто, швидше, як один з різновидів порушення зазначеної симетрії, на базі якої і виникають різні психічні стани. Іншими словами, самотність – причина, що викликає виникнення психічних станів, але воно не є самим станом [38, с. 27].
1. Айзенк Г. Ю. Структура личности / Г. Ю. Айзенк. – СПб. : Ювента, 1999. – 464 с.
2. Андреенкова Н. В. Проблемы социализации личности / Н. В. Андреенкова // Социальные исследования. – 1970. – № 3. – С. 36–39.
3. Асеев В. Г. Мотивация поведения и формирование личности / В. Г. Асеев. – М. : Мысль, 2001. − 158 с.
4. Безюлева Г. В. Психолого-педагогическое сопровождение профессиональной адаптации учащихся и студентов / Г. В. Безюлева. – М. : НОУВПО Московський психолого-социальный институт, 2008. – 320 с.
58. Шибутани Т. Социальная психология / Т. Шибутани. – Ростов-на-Дону : Феникс, 1999. – 538 с.
59. Якобсон П. М. Психология чувств и мотиваций / П. М. Якобсон. − М. : НПО „Модек”, 1998. − 304 с.
60. Ярошенко С. В. Самотність як психологічна проблема / С. В. Ярошенко // Психологічні науки. – № 51. – 2009. – 188–191.
Актуальність теми. Самотність – одна із складних психологічних проблем сучасної людини. Психіка, свідомість сучасної людини формується і розвивається в умовах все більш наростаючого інформаційного потоку, в процесі взаємодії з різними групами людей. Все це спонукає особистість перебувати в стані перманентної готовності до численних соціальних взаємодій. Тому поява все більшої кількості людей, що зазнають руйнівного впливу самотності, може здатися парадоксальною. На виникнення самотності впливають не тільки зовнішні соціально-економічні фактори, а й особистісні, вивчення яких дозволяє розширити цілісне уявлення про досліджуваний феномен.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та дослідити особливості переживання самотності у осіб з різною адаптивністю.
ВИСНОВКИ
1. Сучасні трактування дефініції поняття „самотності” неоднозначні. По-перше, його можна розглядати як соціально-психологічне явище, пов’язане з особистісними особливостями (особливості підліткового та раннього юнацького віку, коли відбувається розвиток самопізнання, формування світогляду, вплив низької самооцінки індивіда). Самотність виступає як перешкода і стимул розвитку. Як психічне утворення, вона виявляється в прагненні індивіда усвідомити свої можливості і своєрідність, мати свою особисту позицію. По-друге, як емоційний стан воно виражає переживання, що викликає комплексне і гостре почуття розколу внутрішнього світу, основною реальної мережі відносин і зв’язків внутрішнього світу особистості. Стан самотності має різні нюанси, відтінки, ...............
