ЗМІСТ
ВСТУП
1 Теоретичні засади соціальної політики держави.
1.1 Економічна сутність соціальної політики…………..................................13
1.2 Пріоритетні напрямки та механізм здійснення соціальної політики України, її основні завдання……………………………………………….19
1.3 Нормативно-правове забезпечення реалізації соціальної політики в Україні……………………………………………………………………….22
2 Аналіз соціальної політики України.
2.1 Соціальний захист і підтримка рівня життя населення…………………36
2.2 Аналіз житлових умов населення…………………………………………42
2.3 Освіта у сучасній Україні………………………………………………….50
2.4 Рівень забезпечення охорони здоров’я………………………………….56
3 Шляхи удосконалення соціальної політики України в сучасних умовах…………………………………………………………………………..59
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Економічний розвиток України тяжіє до такої моделі соціального стану, для якої характерними є низький рівень оплати праці, висока частка доходів від особистого підсобного господарства, втрата високих моральних ідеалів та матеріальних стимулів до висококваліфікованої та інтелектуальної праці, засиллі у політичній та духовній сферах великих фінансових груп. Проте можливості для демократичної моделі розвитку Україна остаточно не втратила. Але це вимагає проведення тонко викресленої економічної політики з акцентом на розвиток людського капіталу, соціальної справедливості та обмеження засилля бюрократичного державного апарату і монополістичних формувань.
Це є пріоритетом соціальної політики поряд з формуванням значного прошарку середньо забезпечених громадян. Реалізація цього напрямку передбачає, по-перше, політику сприяння економічному зростанню та підвищенню на цій основі платоспроможного попиту. По-друге, необхідність реформування системи надання соціальних виплат громадянам на основі адресної соціальної допомоги бідним і малозабезпеченим громадянам відміну пільг забезпеченим і працюючим особам, суттєві зміни у системі соціального та пенсійного страхування, удосконалення та посилення діяльності служб соціального захисту для боротьби з бідністю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України 28.06.1996 року.
2. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. — К., 1996.
3. Закон України "Про освіту".
4. Законі України "Про вищу освіту".
5. Базилевич В. Д., Базилевич К. С. Страхова справа. — К., 1997.
6. Барков В. Ю. Національні й соціальні проблеми як предмет політики в сучасній Україні. — К., 1998.
7. Брегеда А. Ю.Основи політології Навчальний посібник / К.: КНЕУ, 2000.- 312 c. C 173-191.
8. Васильченко В. С., Гриненко А. М., Грішнова О. А., Керб Л. П. - Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 403 с.
9. Господарсько-правові аспекти забезпечення охорони здоров’я як соціальної домінанти національної безпеки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.apteka.ua/article/4887
10. Данюк Н. Тенденції розвитку медичної генетики в Україні//Ваше здоров’я. — № 46 (873). — 2006 р.
11. Економіка: Навч. Посібник. - В.В. Кириленко, Тернопіль: Економічна думка, 2002. – 193с.
12. Житловий кодекс Української РСР [Електронний ресурс]. – Режим доступу до закону: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-10.
13. Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 300 с.
14. Ленин В. И. Великий почин / Полн. собр. соч. — Т. 39. — С. 16.
15. Механизм реализации социальной политики [ Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bip-ip.com/mehanizm-realizatsii-sotsialnoy-poli/
16. Паламарчук В. М. Соціальна стратегія в Україні в період здійснення економічних реформ. — К., 1993.
17. Скляренко Ю. В. Динаміка показників розвитку охорони здоров'я //Форми ринкових відносин в Україні. - 2008. - №7-8. - с. 150-153.
18. Социальная структура общества и её динамика // Социология: наука об обществе. — Херсон: Константа, 1996. — С. 286—324.
19. Соціальна сфера у перехідний період. — К.: Основи, 1994.
20. Скуратівський В. А. Соціальна політика як суспільний феномен і вид практичної діяльності // Вісник УАДУ при Президентові України. — 1997. — № 1. — С. 130—147.
21. Статистичний щорічник України за 2010 рік. За редакцією О.Г. Осауленка. - Київ: ТОВ «Август Трейд», 2011. – 560 с.
22. Україна у цифрах у2011 році. Статистичний збірник. - За редакцією Осауленка Олександра Григоровича. – Київ, 2011. – 250 с.
23. Уманців Ю.М. Механізм економічної політики: Навчальний посібник / Ю.М. Уманців, О.І. Міняйло. - Івано-Франківськ : Місто НВ, 2010. - 436 с.
24. Шляхи вдосконалення системи соціального захисту в Україні: політологічний аналіз [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua
25. Юхименко П.І., Федосов В.М., Лазебник Л.М. та ін.. Теорія фінансів: Підручник за ред. В.М. Федосова і С.І. Юрія. – Київ, 2010.

ВСТУП
Актуальність досліджуваної теми пояснюється тим, що соціальна політика держави покликана забезпечити громадянам гарантовані Конституцією України права: на життя, безпечні умови праці, винагороду за працю, захист сім’ї, відпочинок, освіту, житло, охорону здоров’я та медичну допомогу, соціальне забезпечення та сприятливе навколишнє середовище. Відтак очевидно, що визначальним пріоритетом державної економічної (зокрема соціальної) політики має стати забезпечення прав і свобод людини і громадянина, передбачених розділом II Конституції України. Серед таких положень, зокрема:
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43).
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).
Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48).
Кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності. Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя (стаття 49).
На основі визначеної Президентом України соціальної стратегії урядом ухвалено Програму 2010, яка містить головні параметри соціального розвитку країни. Державна політика в соціальній сфері спрямовується на підвищення рівня життя населення, створення умов і реальних можливостей для забезпечення власного добробуту.
Об’єктом дослідження курсової роботи є соціальна політика України, предметом – пріоритетні напрямки здійснення соціальної політики України.
Головною метою даної курсової роботи є дослідження основних напрямків соціальної політики України. Основними завданнями курсової роботи є : розглянути теоретичні засади соціальної політики держави; проаналізувати соціальну політику за її основними напрямками; запропонувати шляхи удосконалення соціальної політики України в сучасних умовах.

Щоб забезпечити повноцінний розвиток усіх сфер, держава створила різні види політик, основними з яких є: бюджетна, інвестиційна, соціальна, податкова, грошово-кредитна тощо.
Кожна політика відіграє свою роль у існуванні та розвитку держави. Однією з найважливіших є соціальна політика. Соціальна політика - це діяльність владних структур, інших суб’єктів соціально-політичного життя, що знаходить свій вияв в управлінні соціальним розвитком суспільства, у здійсненні заходів для задоволення матеріальних і духовних потреб його членів та в регулюванні процесів соціальної диференціації суспільства. Основною метою соціальної політики є досягнення в суспільстві рівноваги, стабільності, цілісності й динамізму.
Ми провели короткий аналіз основних напрямків соціальної політики: соціальний захист; житлові умови населення; освіта; медицина, і бачимо, що соціальна політика значно покращує шляхи свого розвитку. Проте ці покращення не виключають існування проблем, вирішення яких повинне ставитися на важливу ступінь в діяльності самої соціальної політики.
Наприклад, соціальний захист потребує уваги з боку уряду, адже цей напрямок соціальної політики чи не найважливіший для майбутнього нашої країни. Стан освіти в Україні, як ми бачимо, за останні десятиріччя набув значного піднесення, тому що випускники українських шкіл і ВНЗ стають конкурентоспроможними на ринку праці не лише в нашій країні, а й за кордоном.
Якщо ж робити висновок щодо стану охорони здоров’я в Україні, то бачимо, що постає багато питань, які потребують негайного вирішення. Адже саме ці проблеми стоять на заваді суспільного добробуту.
Вирішення проблем в соціальній політиці, які існують на сьогоднішній день, неможливе без впровадження нових напрямків покращення соціальної політики.
Отже, розвиток нашої країни з соціально захищеною, здоровою, забезпеченою житлом і освідченою нацією – це основне завдання соціальної політики України.