Вступ
Розділ 1. Теоретичне обґрунтування необхідності управління механічним рухом людських ресурсів
1.1. Механічний рух людських ресурсів: поняття, класифікація, причини та наслідки
1.2. Державне управління механічним рухом людських ресурсів
Розділ 2. Статистичне оцінювання обсягів охоплення механічним рухом людських ресурсів Рівненської області
Розділ 3. Прогнозування обсягів охоплення механічним рухом людських ресурсів Рівненської області.
Розділ 4. Заходи щодо ефективного управління механічним рухом людських ресурсів Рівненської області. Очікувані результати.
Висновки
Список використаних джерел

Дослідимо механічний рух людських ресурсів Рівненської області у розрізі міст області та її районів та в залежності від чисельності прибулих, вибулих, приросту (скорочення) з періодом дослідження в три роки (2009-2011рр.) (див. рис.2.1-2.3 )
Однозначного лідерства як за прибуттям так і за вибуттям людських ресурсів займає м. Рівне, так як воно є обласним центром. Наступні позиції займають Сарненський, Костопільський та Рівненський райони.
В цілому Рівненська область має від’ємне сальдо міграції. Та все ж деякі території області мають і приріст, зокрема до них відносяться (за даними 2009-2011рр.): м. Дубно, м. Острог, серед районів Гощанський, Дубенський, Здолбунівський, Костопільський, Рівненський. Найбільше скорочення спостерігаємо у м.Рівне та Березнівському районі.
Визначимо, в які області України мігрують людські ресурси Рівненської області за допомогою рис. 2.4
Лідируючі позиції, звісно, що займає столиця м. Київ, другу позицію —Волинська область, третю—Хмельницька, з невеликим відривом знаходиться на четвертому місці Львівська область. Як бачимо, територіально міграції здійснюються у близькі області-сусіди, області західного регіону України.
Відносні показники міграції обчислюють щодо всього населення. До таких загальних коефіцієнтів відносять:
• коефіцієнт прибуття,
• коефіцієнт вибуття,
• коефіцієнт рухомості (валової міграції),
• коефіцієнт механічного приросту.

1. Богиня Д. П. Основи економіки праці: Навчальний посібник / Д. П. Богиня, О. А. Грішнова. — К.: Знання-Прес, 2001. — 313 с.
2. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посіб.+компакт диск. Рекомендовано МОН / Іляш О.І., Гринкевич С.С. — К., 2010. — 476 с.
3. Косянчук Т. Ф. Статистика. [Ел. ресурс]. – Режим доступу:
http://bookdn.com/book_473_glava_36_4_Mekhan%D1%96chnijj_rukh_naselenn.html
4. Васильченко В. С., Гриненко А. М., Грішнова О. А., Керб Л. П. Управління трудовим потенціалом: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 403
5. За матеріалами прес-конференції Комісії Програми розвитку ООН, присвяченої представленню Звіту з людського розвитку 2009.Державна служба зайнятості України. [Ел. ресурс]. – Режим доступу: www.dcz.gov.ua/control/uk/publish/printable_article
6.Ровенчак О. визначення та класифікації міграцій: наближення до операційних понять. [Ел. ресурс]. – Режим доступу: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=56&c=1189
7. Малиновська О., Наслідки міжнародної міграції населення України та політико-управлінські дії щодо їх врегулювання". Аналітична записка. [Ел. ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/562/
8. Біль М.М., Управління міграційними процесами в контексті їх впливу на інтелектуально-трудовий потенціал України. [Ел. ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sre/2010_1/49.pdf
9. Калюжна Н. Л. Управління міграційними процесами та шляхи їх вдосконалення у вітчизняній та міжнародній практиці. [Ел. ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpdduu/du/2010_151/g%20(7).htm
10. Статистика: Підручник / С. С. Герасименко, А. В. Головач, А. М. Єріна та ін.; За наук. ред. д-ра екон. наук С. С. Герасименка. - 2-ге вид., . - К.: КНЕУ, 2000. - 467 с.
11. Державна служба статистики України. [Ел. ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
12. Безтелесна Л.І., Юрчик Г.М. Прогнозування та регулювання зайнятості населення регіону: Монорафія.—Рівне: НУВГП, 2010.—222с.
13. Головне управління статистики у Рівненській області. [Ел. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rv.ukrstat.gov.ua/

Управління механічним рухом є одним із пріоритетних завдань стабільного розвитку трудового потенціалу в країні. Адже безпосередньо людські ресурси є потужним поштовхом для формування інтелектуального потенціалу та забезпечення всебічного розвитку та зростання продуктивних сил суспільства, зміцнення духовної та національної культури, що тягне за собою забезпечення конкурентоспроможного суспільства, розвитку національної економіки, зростання ВВП. У разі відпливу таких ресурсів закордон у великих масштабах, це може призвести до неповоротних наслідків.
Актуальність теми: питання механічного руху останнім часом є досить актуальним, а управління ним на даний час є важливою пріоритетною умовою, щосприяє формуванню потужного трудового потенціалу нації.
Практичне значення: результати дослідження можуть бути враховані при розробці відповідних місцевих програм та стратегій розвитку регіону зокрема для ефективного управління механічним рухом Рівненської області.
Мета:
1) виявлення основних тенденцій міграційних процесів людських ресурсів Рівненської області,
2) пропозиція можливих заходів по удосконаленню управління механічним рухом Рівненської області.
Завдання:
1) дослідження сутності понять „механічний рух”, його класифікації, виявити причини та наслідки;
2) статистичне оцінювання обсягів охоплення механічним рухом людських ресурсів Рівненської області та його прогнозування;
3) обґрунтування пріоритетних проблем, заходів та очікуваних результатів ефективного управління механічним рухом людських ресурсів Рівненської області.
Предмет: ефективне управління механічним рухом людських ресурсів Рівненської області.
Об’єкт: людські ресурси Рівненської області.
Інформаційна база дослідження: статистичні дані Головного управління статистики в Рівненській області, застосування формалізованого методу прогнозування, зокрема екстраполяції на основі середньорічного абсолютного приросту, використано чинні законодавчі акти України та публікації і статті на дану тему.

Здійснивши дослідження механічного руху людських ресурсів Рівненської області можна підвести наступні підсумки:
1.Механічний рух людських ресурсів—це просторове переміщення певної чисельності населення з професійними навичками, знаннями, які можуть використовуватися на практиці.
2. Механічний рух стосовно країни переміщення поділяють на зовнішній (міжконтинентальний, внутрішньоконтинентальний) та внутрішній (внутрішньорегіональний та міжрегіональний); за тривалістю – постійний та тимчасовий (в т.ч. маятниковий, циклічний, епізодичний); за способом реалізації – організований, неорганізований, індивідуальний. Кожний із вищеперерахованих видів міграції розподіляється на короткострокову та довгострокову. Мігрантів виділяють як легальних, напівлегальний та нелегальних.
3. Виділяють наступні причини міграції: міграція членів сім’ї, політичні, релігійні, етнічні, екологічні, туристичні, економічні, освітні, реімміграція.
4. Наслідки трудової міграції: демографічні, вплив трудової міграції на ринок праці,вплив на економіку, вплив на розвиток людського капіталу, вплив на сімейні відносини та виховання дітей, вплив на соціальну сферу, вплив на політичну сферу.
5.Універсальні норми міграційного права закладені в Загальній декларації прав людини від 10 грудня 1948 p., Між¬народному пакті про громадянські та політичні права (1966 p.), Конвенції про статус біженців (1951 p.), Міжнародній конвенції про ліквідацію усіх форм ра¬сової дискримінації (1966 р.) та інших міжнародних документах.
6. Управління механічним рухом в Україні здійснюється через такі правові акти: Конституція України, ЗУ «Про громадянство»; ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ЗУ«Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», Концепція державної міграційної політики.
7. Оцінивши ситуацію з механічним рухом на основі статистичних даних, відмітимо, що міграційні процеси зростають з 2007 до 2010 року за всіма сторонами руху, тобто як вибулих так і прибулих, а також як регіональна, міжрегіональна та міждержавна міграція, а в 2011 році ці показники починають спадати. Частка вибулих у загальній чисельності по Україні найвища в 2008 році, проте з роками починає спадати та не перевищує 3,2 % , серед прибулих не перевищує 1% у 2009 році. Сальдо міграції є від’ємним у всіх досліджуваних періодах. За ознакою поселене, звісно, що лідерство тримають міські поселення по міграційних процесах. В розрізі територій області як за прибуттям так і за вибуттям людських ресурсів займає м. Рівне, так як воно є обласним центром. Наступні позиції займають Сарненський, Костопільський та Рівненський райони. Область має від’ємне сальдо міграції. Та все ж деякі території області мають і приріст, зокрема до них відносяться (за даними 2009-2011рр.): м. Дубно, м. Острог, серед районів Гощанський, Дубенський, Здолбунівський, Костопільський, Рівненський. Найбільше скорочення спостерігаємо у м.Рівне та Березнівському районі.
8. Прогнозовані значення на 2012 рік по прибуттю та вибуттю людських ресурсів Рівненської області зростають, але не досягають рівня 2009-2010 рр. Зниження показників відбувається лише по внутрішньорегіональній міграції.
В Рівненській області чисельність прибулих скоротилася в порівнянні із 2011 роком на 0,01%, при цьому чисельність вибулих залишилася незмінною.Найбільших змін по чисельності прибулих в порівнянні із попереднім періодом зазнали такі території: Березнівський, Рокитнівський райони (зменшення) та Демидівський, Корецький райони (зростання). А серед вибулих — Зарічненський, Сарненський райони (зменшення) та Демидівський район (зростання).
9. Заходи щодо ефективного управління механічним рухом людських ресурсів Рівненської області: 1) Підвищення розмірів середньомісячної заробітної плати в розрахунку на одну особу в Рівненській області; 2) Розробка програм щодо зменшення безробіття, в тому числі залучення інвесторів для створення нових робочих місць в Рівненській області; 3) Запровадження державного молодіжного кредитування для отримання доступного житла.