Вступ.
Розділ 1. Роман "Власник" – перша частина трилогії Ґолсуорсі "Сага про Форсайтів".
1.1. Творча біографія Ґолсуорсі.
1.2. Художня характеристика та особливості сюжету роману "Власник" у контексті "Саги про Форсайтів".
Розділ 2. Характеристика власників у романі "Власник".
2.1. Загальна характеристика власників та їхньої моралі.
2.2. Характеристика власників по персонажах.
Розділ 3. Характеристика творців у романі "Власник".
Розділ 4. Порівняльна характеристика власників і творців у романі "Власник". Конфлікти між ними.
4.1. Сутність та розвиток конфліктів.
4.2. Окремі паралелі між представниками власників і творців.
Висновки.
Список використаних джерел.

Розділ 4. Порівняльна характеристика власників і творців у романі "Власник". Конфлікти між ними.

4.1. Сутність та розвиток конфліктів (фрагменти).

Як уже зазначалося, головною ідеєю роману є протиставлення власників і творців. Звернемо увагу на те, що роман відкриває ціла галерея власників, які представляють непорушну твердиню родини Форсайтів. В Англії їх називали тоді "середнім класом", але тільки тому, що за традицією "вищим класом" вважалося дворянство. Насправді ж це був "вищий клас", тобто власники великого капіталу й нерухомості. Слід зазначити, що головними прототипами деяких персонажів роману стали члени сім'ї самого Джона Ґолсуорсі. "Вони не вмирали, – говорить автор про Форсайтів, – смерть суперечила їхнім принципам, вони вживали проти неї інстинктивних заходів, як то роблять життєздатні люди, які міцно тримаються за свою власність" [7; І, с. 25].
Але насправді власники не такі вже й непорушні. Тема розпаду непохитної сім'ї власників, якій так багато уваги приділялося радянськими дослідниками, в романі, безперечно, існує. Але в її основі ми бачимо виникнення та поглиблення конфлікту духовних інтересів власників і людей творчої спрямованості. Конфлікт розпочинається з двох важливих подій. Він, фактично, сягає ще фактів передсюжету роману, коли молодий Джоліон обрав собі професію художника і його було викинуто з родини, забуто всіма через його шлюб з гувернанткою, та ще й чужоземкою (це мало відбуватися ще десь у 60-х рр. ХІХ ст.). Тому з перших сторінок роману конфлікт між власниками і творцями не починається, а вже продовжується, і це пов'язано з появою Філіпа Босіні. Про це, до речі, твердять самі Форсайти, немов би відчуваючи початок майбутньої руйнації своєї родини. Небезпеку на прийомі у старого Джоліона на честь Джун і Босіні, "небезпеку, яка є неодмінною умовою для виявлення властивих якостей кожного суспільства, гурту чи особи, Форсайти почули зразу; передчуваючи небезпеку, вони до блиску начистили свій обладунок. Вперше всю їхню родину охопило інстинктивне відчуття, що вони зустрілися з чимось чужим і небезпечним" [7; І, с. 25].
Говорячи про зародження і розвиток цього конфлікту, слід звернутися й до результатів протиставлення власників і творців. Ідеться про тему протиставлення й боротьби ідеалів накопичення капіталу будь-якою ціною з ідеалами справжньої краси і мистецтва, які апріорі є наслідком творчості. До цієї теми, як відомо, зверталося чимало письменників (Т. Манн в епопеї "Будденброки", Дж. Лондон в "Мартіні Ідені", Р. Ролан в епопеї "Жан-Крістоф" і т. д.).
Ґолсуорсі зазначене протиставлення уособлює в постатях "бунтівника" з роду самих Форсайтів художника Джоліона-молодшого, архітектора Босіні та Айріні. Слід одразу зазначити, що у конфлікті з власниками вони постійно зазнають дошкульних ударів. Босіні взагалі гине, у Джоліона забирають старшу дочку Джун і на багато років позбавляють матеріальної підтримки (останній спосіб помсти стовідсотково вписується в канву свідомості власників). Та хто ж остаточно перемагає?
Один із найголовніших конфліктів – конфлікт між світом мистецтва і світом власності. Ґолсуорсі використав тему мистецтва з метою розкрити духовну і моральну обмеженість власників, їх ідейно-естетичне зубожіння. Це видно не лише на таких повністю байдужих до мистецтва і краси персонажах, якими є Джеймс, Тімоті, три тітки й т. п., але й на прикладі Джун (у наступних романах вона стане власницею картинної галереї), на прикладі Сомса, який перебуває під певним впливом мистецтва. Звичайно, творці роману – це творці мистецтва далеко не найвищого художнього рівня, недарма сам автор досить стримано висловлюється про творчі таланти художника Джоліона та майбутньої піаністки Айріні. Архітектор Босіні виглядає більш обдарованим, і його єдиний закінчений твір (Робін-Гіл) відіграє роль як твір мистецтва в житті обох Джоліонів і Джун. Але автора насамперед цікавить не рівень талантів творців, його цікавлять люди, для яких мистецтво є своєрідною зброєю у самозахисті проти принципів і законів власництва, для яких саме творчість є єдиним можливим шляхом самоутвердження в суспільстві. Тема мистецтва протиставляється у Ґолсуорсі власництву в образах чесних творців. Форсайти також діють чесно, якщо виходити з правових норм. Але є ще мораль.
Власництву протиставляються також Краса і Свобода – це інший аспект конфлікту. В передмові до "Саги про Форсайтів", написаної після завершення трилогії у 1922 р., Ґолсуорсі так сформулював її тему: "Набіги Краси й посягання Свободи на світ власників". Набіг Краси – це, звичайно, виклик Айріні форсайтівській моралі. Посягання Свободи – це вплив на світ власників Босіні та Джоліона-молодшого...

...Тверда впевненість Босіні, коли він діє на свій розсуд, не може бути прийнята Сомсом, оскільки це було би посяганням на святиню Форсайтів – на власність. До цього можна додати і роздратованість Сомса з приводу того, що Босіні руйнує його сім'ю. І все ж таки у цьому конфлікті мистецтва і власності перемагає Босіні, тріумф за ним, оскільки, незважаючи на всі перепони Сомса (як власника), він створив досконалий з точки зору його творчої еволюції витвір мистецтва. Цей конфлікт вийшов за межі предмету судового розгляду (перевищення кошторисних сум), він не вкладається і в рамки колізії, що має психологічну чи моральну основу. Отже, "відбулося зіткнення принципу свободи творчості з принципом неухильного панування власності, яка виходить з узаконеного нею права диктувати свою волю всім членам суспільства, визначати перебіг процесів матеріального та духовного життя"...

...В романі "Власник" Ґолсуорсі натякає й на конфлікт між світом власності (а власність є гарантом матеріального багатства) і світом бідності. Це видно, зокрема, зі сцени у Гайд-парку, в якому Джеймс почуває себе ніяково, адже він опинився за кордоном світу власності: "…Його похід через парк, …де стільки людей знаходили притулок, спочиваючи від жорстокої боротьби, що лютувала по той бік огорожі на бойовищі Власності, скидався на політ птаха, котрий покинув рідну землю і ширяє над морем" [7; І, с. 83].

(Посилання на критичну літературу дані у вигляді виносок у тексті роботи).

1. Алексеев М. П. Английская литература: Очерки и исследования. Избранные труды / М. П. Алексеев. – Отв. редакторы Н. Я. Дьяконова, Ю. Д. Левин. – АН СССР, Отделение литературы и языка. – Л.: Наука, Ленинградское отделение, 1991. – 460 с.
2. Аникин Г. В. История английской литературы / Г. В. Аникин, Н. П. Михальская. – М.: Высшая школа, 1985. – 431 с.
3. Дубашинский И. А. "Сага о Форсайтах" Джона Голсуорси / И. А. Дубашинский. – М.: Высшая школа, 1979. – 111 с.
4. Венгеров Л. М. Зарубіжна література. 1871-1973. Огляди і портрети / Л. М. Венгеров. – К.: Вища школа, 1974. – С. 215-223.
5. Гаврилюк А. М. Стиль форсайтовского цикла Джона Голсуорси: К борьбе за реализм в английской литературе ХХ в. / А. М. Гаврилюк. – Львов: Вища школа, 1977. – 167 с.
6. Голсуорси Дж. Сага о Форсайтах: Романы / Дж. Голсуорси. – М.: Эксмо, 2008. – 799 с.
7. Ґолсуорсі Дж. Сага про Форсайтів: Власник; В зашморгу; Здаємо в оренду: Романи / Дж. Ґолсуорсі. – Пер. з англ. О. Тереха; Передмова А. Іллічевського. – К.: Дніпро, 1988. – 847 с.
8. Дьяконова Н. Я. Джон Голсуорси / Н. Я. Дьяконова. – Л.-М.: Искусство, 1960. – 132 с.
9. Дюпре К. Джон Голсуорси: Биография / К. Дюпре. – Пер. с англ. – Послесловие Н. П. Михальской. – М.: Радуга, 1986. – 312 с.
10. Жантиева Д. Джон Голсуорси / Д. Жантиева // Голсуорси Дж. Собрание сочинений в шестнадцати томах. Библиотека "Огонек". – М.: Правда, 1962. – Т. 1. – С. 3-32.
11. Затонский Д. В. Европейский реализм XIX в.: Линии и лики / Д. В. Затонский. – К.: Наукова думка, 1984. – 279 с.
12. Зверев А. Права собственности и набеги красоты / А. Зверев // Голсуорси Дж. Сага о Форсайтах. – Пер. с англ. – Под общ. ред. М. Ф.
Лорие. – Т. 1. – М.: Правда, 1983. – С. 3-18.
13. Ивашева В. Английский реалистический роман XIX века в его современном звучании / В. Ивашева. – М.: Художественная литература, 1974. – 464 с.
14. История зарубежной литературы ХХ века / Под общ. ред. В. Н. Богословского. – Москва: Просвещение, 1983. – С. 192-198.
15. Курс лекций по истории зарубежной литературы ХХ века / Под ред. М. Елизаровой, Н. Михальской. – М.: Высшая школа, 1965. – С. 234-253.
16. Современная украинская энциклопедия. – Т. 4. – Харьков: Книжный Клуб "Клуб Семейного Досуга", 2006. – 416 с.
17. Тугушева М. П. Джон Голсуорси. Жизнь и творчество / М. П. Тугушева. – М.: Наука, 1973. – 176 с.
18. Федоров А. А. Зарубежная литература ХІХ-ХХ веков: Эстетика и художественное творчество / А. А. Федоров. – Ред. и сост. Е. А. Цурганова. – М.: Изд-во МГУ, 1989. – 252 с.
19. Хмара В. Я. Соціально-психологічний аналіз "форсайтизму" у романі Дж. Ґолсуорсі "Власник" / В. Я. Хмара. – Харків: Прогрес, 1996. – С. 28.

Роман Джона Ґолсуорсі "Власник" (перша частина трилогії "Сага про Форсайтів") розглядався критиками та літературознавцями, фахівцями в області західноєвропейської реалістичної літератури здебільшого з позицій аналізу художнього методу і стилю художнього твору. Окремі вагомі дослідження з обраної теми практично відсутні. Отже, тема курсової роботи представляється вельми актуальною.
Мета роботи – охарактеризувати творців і власників у романі Ґолсуорсі "Власник", порівняти їх найбільш значущі характеристики, визначити головні принципи їх світогляду та життєвої діяльності.
Задачі дослідження:
 охарактеризувати в цілому роман "Власник", визначити його художні та сюжетні особливості в контексті всієї трилогії;
 окреслити поняття "світ власності", як його розумів Ґолсуорсі, та визначити власницьку мораль;
 дати характеристику найголовніших персонажів, які відносяться до табору власників;
 дати характеристику персонажів, які відносяться до табору творців;
 визначити сутність та розвиток конфліктних ситуацій між власниками і творцями в романі "Власник";
 провести порівняльні паралелі між найцікавішими персонажами – представниками двох протилежних таборів.
Об'єкт дослідження – роман Джона Ґолсуорсі "Власник" (перша частина трилогії – "Саги про Форсайтів").
Предмет дослідження – персонажі роману та конфліктні ситуації.
Структура та принципи оформлення роботи. Структурна будова курсової роботи цілком визначається поставленими задачами. Робота складається з чотирьох розділів. Перший розділ вступний – в ньому даються короткі відомості про Джона Ґолсуорсі та особливості його творчості, про художні аспекти та сюжет роману "Власник" та інших романів "Саги про Форсайтів". Другий розділ присвячений власникам, третій – творцям. Найголовніші результати дослідження представлені в четвертому, останньому, розділі, в якому два протилежних табори (власників і творців) розглядаються у взаємозв'язку, в сюжетних діях та колізіях, проводяться порівняльні паралелі між різними персонажами, визначається сутність та розвиток конфліктів між власниками і творцями.
В роботі використано два види посилань:
1) посилання на текст роману "Власник" подаються у вигляді цифрових посилань безпосередньо в тексті роботи у квадратних дужках із зазначенням порядкового номеру у списку використаних джерел, номеру частини роману і сторінки;
2) посилання на всі інші джерела подаються у вигляді виносок на кожній окремій сторінці внизу сторінки (нумерація на кожній сторінці окрема).
Це пояснюється великою чисельністю посилань на текст оригіналу.
В роботі, окрім тексту самого роману, використані тексти й матеріали праць з європейського реалізму, англійського реалістичного роману, біографії та творчості Джона Ґолсуорсі (зокрема, "Саги про Форсайтів").
Перспективу подальшої розробки обраної теми вбачаємо в аналогічному аналізі двох інших романів "Саги про Форсайтів" – "В зашморгу" і "Здаємо в оренду".

Головний пафос роману "Власник" полягає у викритті власницької моралі Форсайтів, які представляють табір власників. Основним принципом їхнього життя є матеріальне збагачення і самозбереження, яке асоціюється в них із збереженням своєї власності. Гроші є для Форсайтів найбільшою чеснотою, а їх здобуття – єдиним сенсом життя.
Форсайти (власники) – це комерсанти і посередники, які засідають у правліннях промислових і торговельних компаній, захищають інтереси власного капіталу у своїх юридичних конторах, збагачуються, чесно з точки зору права здобуваючи свої частки від прибутків великих компаній. У романі вони зображені як єдина організована родина, що представляє собою "світ власності", в якому панують свої інтереси і своя власницька мораль. Їх об'єднує безліч рис, вони всі живуть немов би у шкаралупі, зневажають оточуючий світ, демонструють надмірну приязнь один до одного, хоча насправді їм властива підсвідома агресивність, і в їхніх взаємних стосунках панує антагонізм.
Головний персонаж цього табору – Сомс Форсайт, розумний хижак, інший – глава родини Форсайтів, старий Джоліон. Це найвпливовіші із власників. Взагалі ж їх дуже багато – величезна родина.
Власникам протиставляються творці – творчі особистості. Вони вступають у конфлікт зі світом власності. Це художник Джоліон Форсайт-молодший, який сам називає себе "середньою ланкою", оскільки, давши Форсайтам бій, ще не зміг повністю позбутися відчуття того, що він і сам із роду Форсайтів. Це молодий архітектор Філіп Босіні, автор чудового витвору архітектури – заміського будинку Сомса. Це, нарешті, Айріні Сомс, яка, за словами самого Ґолсуорсі, робить на світ власності "набіг Краси".
Головний конфлікт роману – конфлікт між світом мистецтва та світом власності. Конфлікт викликаний тим, що молодий Джоліон, а потім і Босіні кидають Форсайтам сміливий виклик. У цьому конфлікті реалізується тема протиставлення й боротьби ідеалів накопичення капіталу будь-якою ціною з ідеалами справжньої краси і мистецтва, які є наслідком творчості.
У боротьбі власників із творцями остаточного переможця немає. Творці зазнають дошкульних ударів, але частково перемагають: Босіні вдається втілити в життя свій найкращий архітектурний проект, Айріні не скоряється Сомсові, який дивиться на неї як на свою власність. Власництву протиставляються також Краса і Свобода. Ядро конфлікту складає будівництво заміського будинку для Сомса. Його сутність – зіткнення принципу свободи творчості із принципом неухильного панування власності.
Серед порівняльних паралелей між представниками власників і творців найбільш цікавими є паралелі між Босіні й Форсайтами (особливо Сомсом), Сомсом та Айріні, старим і молодим Джоліонами Форсайтами.