Вступ………………………………………………………………….…………..3
1. Державний лад Скіфії……………………………………………………4
2. Суспільний лад Скіфії……………………………………………………7
3. Джерела та основні риси права……………………………………...…10
Висновок………………………………………………………………………...12
Список використаної літератури
Апарат державного управління складався в основному із найближчих роди¬чів царя та представників аристократії. На рівні місцевого управління продовжу¬вали панувати пережитки родоплемінної організації. Старійшини та вожді пле¬мен традиційно очолювали місцеві органи влади. [2, c. 12]
Виникнення державного апарату не знищило повністю колишню родову організацію. її пережитки ще тривалий час дава¬лися взнаки (особливо у місцевому управлінні, де зберігалися свої старійшини та вожді).
Державна структура скіфів значною мірою відрізнялася від розвинутих рабовласницьких або феодальних держав, хоча за свої¬ми функціями — підтримання відносин землевласності й пануван¬ня, зміцнення верховної влади, накопичення в руках верхівки су¬спільства величезних багатств — вона була вже політичною орга¬нізацією. Тому можна стверджувати: перші паростки державності на території сучасної України з’явилися саме у скіфську добу. [1, c. 13]
1. Тацій В.Я., Рогожин А.Й., Гончаренко В.Д. Історія держави і права України у 2- х томах. ТОМ 2, - Харків: Консум, 2004. — 656 с.;
2. Захарченко П.П. Історія держави та права України: Навч. посіб. для дист. навч. — К.: Університет „Україна", 2005. — 208 с;
3. Музиченко П.П. Історія держави і права: навч. посіб. – 5-те вид. – К.: Знання, 2006. – 437 с.;
4. Манько О.Є. Форми державного правління від ранньофеодальних утворень до часів Київської Русі//Історія України. – 2006. - №7. – С. 39 – 42;
5. Мірошниченко М.І. Виникнення перших утворень прасловян на теренах України//Держава і право. – 2003. - №22. – С.12;
6. Гребенніков В. Пізньосхідне царство//Держава і право. – 2005. - №5. – С. 42 – 45;
7. Паламарчук В.І., Ігнатова Л.Р. Протодержавні об’єднання слов’ян на теренах сучасної України//Віче. – 1998. - №7. – С. 23 – 25;
8. Гавриленко О.А. Основны риси права скіфських ранньофеодальних утворень// Часопис Київського університету права. – 2007. – № 1. – С. 17-22.
Дослідження витоків української державності є цікавою у пізнавальному плані і також має певне практичне значення, адже без знання минулого, без осмислення історичного досвіду неможливе вирішення комплексу актуальних питань, пов’язаних із вдосконаленням державної системи новітньої України. Сьогодні розвиток країни має базуватися на глибоких знаннях історичного минулого, злагоді громадянського суспільства і держави, використанні всіх позитивних рис менталітету українського етносу, спрямованих на загальноукраїнську ідею „духовність – народовладдя – державність”, що і актуалізує, в свою чергу, дослідження даного питання.
Даним питанням займалися такі вчені, як Мірошниченко М.І., Тацій В.Я., Рогожин А.Й., Гончаренко В.Д., Гребенніков В. та інші, наукові розробки яких використані для написання даної роботи.
Отже, з огляду на зазначене вище, Скіфія вважається рабовласницькою державою варварського типу, яка піддалася сильній еллінізації, але зберегла залишки військової демократії. Влада в країні належала царю і передавалася спадкоємцям.
За часів Геродота у скіфському суспільстві існував також демократичний орган - народні збори всіх воїнів, де обговорювалися важливі питання суспільного життя й і престолонаслідування. Зі зміцненням царської влади, починаючи від Атея, збори втратили своє значення. Виникнення державного апарату не знищило повністю колишньої родової організації, особливо в місцевому управлінні, де зберігалися старійшини й вожді.
Державна структура скіфів значною мірою відрізнялась від рабовласницьких і феодальних держав. Але за своїми основними функціями вона була політичною організацією.
