ВСТУП
РОЗДІЛ 1. МОЛОДІЖНА СУБКУЛЬТУРА ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ОТОЧУЮЧОГО СЕРЕДОВИЩА ПІДЛІТКІВ
1.1. Сутність понять „субкультура”, „молодіжна субкультура” та „неформальні об’єднання”
1.2.Особливості молодіжних субкультур
1.3. Типологія сучасних молодіжних субкультур.
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДИ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА. ДОСЛІД НАЛЕЖНОСТІ ЛЮДИНИ ДО СУБКУЛЬТУРИ
2.1. Система роботи з молодіжними субкультурами та їх представниками
2.2. Аналіз передових наукових видань
2.3. Шляхи підвищення педагогічної культури батьків
ВИСНОВКИ.......37
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

За твердженням Т. Щепанської, поняття „субкультури” сформувалося внаслідок усвідомлення неоднорідності культурного простору, що стала особливо виразною в урбанізованому суспільстві. Поряд із терміном „субкультура” вживалися також терміни: „контркультура”, „суспільний рух”, „неформали”, „локальні мережі”, „соціальні страти”, „життєві стилі” тощо [51, с. 28].
Сьогодні саме поняття „субкультура” здобуває численних шанувальників і стає звичним для позначення деяких груп населення, об’єднаних спільними установками, цінностями, нормами, символікою. Т. Щепанська називає субкультурою „комунікативну систему, що самовідтворюється в часі” [51, с. 29].

1. Аза А. Формирование духовной культуры студенческой молодежи / А. Аза, Н. Бегака, В. Казачков и др. – К. : Вища школа, 1990. – 110 с.
2. Беллавіна Т. І. Деякі аспекти становлення молодіжної політичної субкультури в Україні / Т. І. Беллавіна // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави. – К., 2001. – Вип.3. – С. 156–160.
3. Белоусова А. А. Некоторые аспекты перевода понятийных категорий в иностранной научной литературе в области изучения социологии молодежи / А. А. Белоусова // Вопросы теории и практики перевода : материалы всероссийской научно-практической конференции. – Пенза, 2007. – С. 20–22.
4. Білецька О. О. Трансформаційні процеси української молодіжної субкультури наприкінці ХХ–початку ХХІ століття / О. О. Білецька // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури : збірник наукових праць. – № 24. – 2010 – С. 108–112.
5. Бобахо В. А. Современные тенденции молодёжной субкультуры : конфликт или преемственность поколений? / В. А. Бохало, С. И. Левикова // Общественные науки и современность. – 1996. – №3. – С. 56–65.

48. Шабанов Л. В. Социально-психологические характеристики молодежных субкультур : социальный протест или вынужденная маргинальность / Л. В. Шабанов. – Томск : ТГУ, 2005. – 64 с.
49. Шакурова М. В. Методика и технология работы социального педагога / М. В. Шакурова. – М. : Академия, 2002. – 272 с.
50. Шейко А. О. Субкультура як стиль життя сучаних молодих людей [Електроннй ресурс] / А. О. Шейко. – 2011 р. Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VKhnpu_psykhol/2011_40/22.html
51. Щепанская Т. Традиции городских субкультур / Т. Щепанская // Современный городской фольклор. – М. : РГГУ, 2003. – С. 27–33.
52. Якуба О. Молодіжні рухи та їх базова типологізація / О. Якуба // Незалежний культурологічний часопис „Ї”. – 2002. – № 24. – С. 127–134.

Значний внесок в розробку ключового поняття та проблематики молодіжної культури внесли вчені,...........................
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: ..................

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновку, додатків, списку використаних джерел.
Обсяг роботи становить 43 сторінок.
Робота містить 1 таблицю.
Список використаних джерел складається з 52 позицій.

На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури можна зробити наступні узагальнення:
1. У науковому дискурсі немає єдиної його інтерпретації, внаслідок чого в науковій теорії склалося безліч підходів до аналізу даного явища. Це пояснюється тим, що саму теорію субкультур і досі деякі соціологи вважають суперечливою. За твердженням Т. Щепанської, поняття „субкультури” сформувалося внаслідок усвідомлення неоднорідності культурного простору, що стала особливо виразною в урбанізованому суспільстві. Поряд із терміном „субкультура” вживалися також терміни: „контркультура”, „суспільний рух”, „неформали”, „локальні мережі”, „соціальні страти”, „життєві стилі” тощо.