Внимание! JavaScript отключен в Вашем веб-браузере.
Стабильная работа сервиса невозможна! Как включить написано здесь

Курсовая

"Емоції та почуття у дошкільному віці"

Предмет:

Психология

Язык:

Украинский

Год сдачи:

2020

Страницы:

145 грн.

ВСТУП ……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ……..8
1.1. Емоційна сфера дитини…………………………………………………… 8
1.2. Роль дорослого у формування почуттів дитини ………………………..19
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ ЕМОЦІЙНОГО РОЗВИТКУ У ДОШКІЛЬНИКІВ …………………………………………….26
2.1. Мета, завдання, методи та методики діагностичного дослідження …...26
2.2. Аналіз отриманих результатів …………………………………………..31
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………39
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………….41
ДОДАТКИ ………………………………………………………………………46

1.1. Емоційна сфера дитини
Емоційний розвиток є суттєвою частиною загального психічного розвитку дитини в перші три роки. Емоції зберігають своє значення і в пізнішому віці, але в ранньому вони переважно провідні, на них будується цілісна поведінка дитини. Ставлення малої дитини до навколишнього середовища визначається і залежить лише від емоцій, які збуджуються різними подразниками.
Звертаючись до експериментальних даних, які стосуються онтогенезу емоційної сфери, можна зазначити, що піонером в цій області став засновник біхевіоризму Д. Уотсон. Він розглядав емоцію як успадковану стереотипну реакцію організму, яку в чистому вигляді можна спостерігати лише на ранніх стадіях онтогенезу. Д. Уотсон виділяє в якості базальних біологічних реакцій страх, лють та любов, які можна повністю висловити в термінах ситуації та реакції на неї. Одним з головних досягнень біхевіористів у цій області можна вважати експерименти Д. Уотсона по формуванню емоцій. Він експериментально довів, що можна сформувати реакцію страху на нейтральний стимул, і таким чином довів, що наші емоції є результатом наших звичок і можуть кардинально змінитися в залежності від обставин. [6, с.66].
Інтерес у цій галузі представляють і дослідження асоціальної (агресивної) та про соціальної поведінки проведені психологами цього напрямку. Так, Доном Доллардом була розроблена «теорія фрустрації», яка стверджує, що слабкі прояви агресивності (які стали результатом минулих фрустрацій) можуть скластись і створити дуже сильну агресію. Але, ця теорія викликає дуже багато суперечностей. Так, С. Фаул підрахував, що щоденно кожна дитина дошкільного віку переживає близько 90 фрустраційних ситуацій в сім’ї і дитячому садку, але лише невелика кількість цих фрустрацій може привести до агресивної поведінки. [40]
Дослідження соціалізації дітей привели біхевіористів до відкриття таких важливих феноменів, як конформізм та негативізм, аналізу умов, які сприяють виникненню соціально бажаної поведінки.
Визнаючи великий внесок прибічників біхевіоризму у дослідження емоційної сфери дошкільників, ми все ж таки вважаємо помилковим твердження Д. Уотсона та його послідовників щодо вродженості чи спадковості (на початку ХХ ст. ці поняття не розрізнялись) первинних емоцій, якими він вважав страх, лють та любов, інші емоції він розумів як похідні від них. Але подальші дослідження інших вчених це спростували. Вже в 1927 р. М. Шерман показав, що майже всі реакції новонародженого неупорядковані і не піддаються класифікації. Розрізнити емоції немовляти майже неможливо не знаючи їх похідної. У подальшому К. Бриджес представив онтогенез розвитку емоцій як їх поступову диференціацію на підставі первинного стану загального збудження. [6, с.67]
Американські психологи К. Вульф і Р. Спітц показали поступовість розвитку посмішки в онтогенезі на тільки в плані більшої експресії, але і в плані розвитку вибірковості та опосередкованості. [6, с.67]

Не дивлячись на те, що про емоції написано дуже багато як в художній так і в науковій літературі, вони продовжують викликати інтерес у філософів, фізіологів, психологів, клініцистів.
Найвідоміші узагальнюючі огляди експериментальних досліджень емоційної сфери надані в роботах західних психологів Р. Вудвортса (1950), К. Ізарда (2000), Д. Ліндслі (1960), Я. Рейковського (1979), П. Фресса (1975) та вітчизняних авторів Г.М. Бреслава (2004), В.К. Вілюнаса (1973), Д.І. Додонова (1987), Є.П. Ільїна (2001), Л.І. Кулікова (1997), П.В. Сімонова (1975, 1981, 1987), П.М. Якобсона (1958).
Обґрунтовуючи актуальність обраної теми, хотілося б відзначити роль емоцій в управлінні поведінкою людини, адже не випадково майже всі автори, говорячи про емоції, відмічають їх мотивуючу роль, пов’язують емоції з потребами та їх задоволенням. Отже, які б умови та детермінанти не визначали б життя та діяльність людини - внутрішньо, психологічно значущими, вони стають лише у тому випадку, коли їм вдається проникнути у сферу її емоційних відносин.
Але, не дивлячись на безперечну важливість вивчення емоційної сфери людини, є очевидним різкий дефіцит наукової літератури та експериментальних досліджень в даній галузі психології.
Звужуючи коло нашого аналізу до обраної теми, хотілося сказати декілька слів, про тих вчених, які безпосередньо займались дослідженням та аналізом емоційної сфери дитини та її розвитком.
Такі західні вчені, як Д. Боулбі, А. Валлон, М. Ейнсворт, Ж. Обрі-Рудінеско, Р. Спітц займались вивченням особливостей різноманітних впливів на психічний розвиток дитини, проводили різноманітні дослідження типів прив’язаності, намагались їх класифікувати, відтворити чітку класифікацію етапів емоційного розвитку дитини.
С. Гринспейн, Н. Гриспен та А. Срауф запропонували узагальнені варіанти процесу емоційного розвитку у ранньому дитинстві, у відповідності до теорії прив’язаності, автором якої вважається Д. Боулбі.
Н. Айзенберг, Т. Райк, М. Хофман тощо в своїх дослідженнях дуже багато уваги приділяли вивченню емпатії, проводили багато досліджень з метою з’ясування її природи та етапів розвитку.
Дослідження в цій галузі продовжуються і до теперішнього часу, як західними так і вітчизняними вченими.
Великий внесок у цій галузі належить вітчизняним вченим Г.М. Бреславу, Л.С. Виготському, О.В. Запорожцю, А.І. Захарову, Н.Л. Кряжевій, М.І. Лісіной, Я.З. Неверовичу тощо, які вивчаючи особливості розвитку особистості, багато уваги приділяли саме ранньому віку і, підкреслюючи його ефективність, займались дослідженнями впливу оточуючого середовища та процесу спілкування на розвиток емоційної сфери особистості у ранньому віці.
Ми помітили, що є така традиція, приступаючи до вивчення будь-якої проблеми в психології, в тому числі до проблеми емоцій, зазначати про її недостатню вивченість та розробку в психології і, разом з тим, має безперечно важливе теоретичне та практичне значення.
І як було наведено вище, така ситуація щодо вивчення емоцій та їх розвитку в психології дійсно має місце, але хотілося б ще раз підкреслити важливість та крайню необхідність її дослідження. Адже на нашу думку, моральні, естетичні та інтелектуальні почуття, які характеризують високорозвинену дорослу людину, здатну на благородні вчинки, не дані нам в готовому вигляді від народження. Вони виникають і розвиваються на протязі дитинства під впливом соціальних умов життя та виховання. На думку більшості вчених, до якої ми схиляємось, виховання емоцій та почуттів має найбільше значення, навіть якоюсь мірою, є більш важливим, ніж виховання розуму, ніж навчання дитини різного роду знанням та навичкам. Бо те, як будуть засвоюватись ці знання та навички і як, заради досягнення мети вони будуть використовуватись у подальшому, вирішальним чином залежить від емоційного ставлення суб’єкта до оточуючих людей и оточуючою предметної дійсності.
І саме розробка ефективних, науково обґрунтованих методів виховання почуттів та розвитку емоцій, є дуже важливою і надзвичайно складною задачею для психології та педагогіки. На нашу думку, більш важливою та складною ніж створення методів навчання дитини будь-яким знанням та навичкам.
Складність вивчення цієї проблеми, як ми вже казали полягає, в першу чергу, у великих методичних труднощах, пов’язаними з дослідженням емоцій а по-друге відсутність в психології єдиного підходу до вирішення проблеми походження та розвитку емоцій.
Чи народжується дитина вже з готовим апаратом емоційного реагування? Відкіля з’являються прив’язаність та почуття? Як дитина розпізнає емоції інших людей? Відкіля з’являються співчуття та страхи? Ці питання дуже давно цікавлять багатьох вчених. Щоб отримати запитання на них розробляються чисельні методики, проводиться багато різноманітних досліджень, на підставі яких ґрунтуються чисельні теорії щодо природи та розвитку емоційної сфери людини.

Проведений теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури, аналіз експертних результатів дозволив зробити наступні висновки:
Теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми розвитку емоційної сфери дошкільників, проведений у першому розділі нашої роботи, дозволив виділити основні чинники, які на думку більшості психологів впливають на розвиток емоційної сфери. Найголовнішу роль у її розвитку, на думку більшості, грає вид та зміст провідної діяльності та зміст і характер спілкування дитини з оточуючими.
Базуючись на проведеному теоретичному аналізі, у другому розділі нашої роботи, був проведений діагностичний експеримент, в ході якого було визначено особливості емоційної сфери дошкільників, рівень її розвитку та загальний психічний стан досліджуваних в залежності від виду та характеру діяльності та спілкування.
За результатами даного експерименту була відібрана група дітей, які мали негативний психічний стан, виявляли негативні емоційний прояви по відношенню до оточуючих та мали низький рівень розвитку емоційної сфери Вважаючи на виявлені недоліки та порушення ця група дітей потребувала певної психологічної допомоги.
На третьому етапі, нами була розроблена та апробована розвиваючо-корекційна робота, спрямована на розвиток емоційної сфери дитини, навчання розрізняти певні емоційні стани, покращення міжособистісних стосунків між дітьми та попередження негативних взаємодій з однолітками і дорослими.
Внаслідок проведеної розвиваючо-корекційної роботи ми отримали досить позитивні результати, які свідчать про те, що у разі спрямування виховного процесу на розвиток емоційної сфери дитини у ранньому віці, ми отримуємо можливість більш швидкої та ефективної соціальної адаптації дитини, стабілізації психічних станів, корекції негативних проявів поведінки.
В своїх дослідженнях ми знайшли підтвердження визначень вітчизняних психологів, щодо афективного характеру сприймання дитини, значущості змісту спілкування та провідної діяльності дитини на формування її емоційної сфери. А також того, що дитина раннього віку лише вчиться розпізнавати свої емоції і ми, оточуючи дорослі, повинні їй в цьому всіляко допомагати.
Отримані дані дозволяють говорити про можливість раннього діагностування несприятливого варіанту формування особистості на підставі вивчення характеру емоційної регуляції основних видів діяльності дошкільників. Така діагностика дає можливість батькам та вихователям більш адекватно організовувати процес спілкування з дитиною і, враховуючи виявлені особливості емоційної сфери дошкільників, сприяти розвитку психічно здорової та повноцінної дитини.
Звичайно отримані дані носять лише попередній характер і потребують більш розгорнутого експериментального підтвердження, але за результатами нашого дослідження можна говорити про залежність розвитку емоційної сфери з загальним розвитком особистості. Ми вважаємо перспективними і актуальними вивчення емоційної сфери дитини в онтогенезі.

Для приобретения данной работы вначале зарегистрируйтесь и пополните баланс на 145.00 грн.

Также Вы можете заказать написание уникальной работы у наших Исполнителей.

Комарницький Євген (k-jore)

(4.6)

Внимание! Файл работы будет доступен для скачивания сразу после оплаты. Работа проверена администрацией сервиса: вся информация (содержание, введение, заключение, список использованной литературы, фрагмент работы, количество страниц и т.д.) соответствует действительности

Служба поддержки:

"Емоції та почуття у дошкільному віці"

0 (800) 357-234