Вступ……………………………………………………………………….3
Основна частина…………………………………………………………..4
Висновки…………………………………………………………………....7
Список використаних джерел……………………………………………..8
Темперамент - це стійка властивість особистості, що виражає індивідуально-своєрідну динаміку психіки і поведінки, котра однаково виявляється в різноманітній діяльності незалежно від її змісту, мети і мотивів.
У людини виявляються такі типи темпераменту: холеричний, сангвінічний, флегматичний і меланхолічний [10,c.66]. Усі типи темпераменту можна охарактеризувати за переліченими нижче основними якостями:лабільність; сенситивність; реактивність; активність;темп реакцій; швидкість перебігу психічних процесів і реакцій;пластичність; ригідність;екстраверсія; інтроверсія;емоційна збудливість [2, c.89].
Холерик - людина із сильною, неврівноваженою, рухливою нервовою системою, яка відзначається перевагою збудження над гальмуванням.
Холеричний темперамент вирізняється циклічністю та імпульсивністю у діяльності й поведінці. Холерик може цілком віддатися справі, завзято працюючи, енергійно переборюючи труднощі на шляху досягнення мети, і раптом усе кинути. Непостійність його настрою та циклічність поведінки, які вчені пояснюють неврівноваженістю вищої нервової діяльності, виявляються в переважанні збудження над гальмуванням. Тому інтенсивна діяльність підкірки не завжди достатньо регулюється корою [3, c.67]. Для особистості з таким типом темпераменту притаманна підвищена збудливість та емоційна реактивність. Вона буває нетерплячою, запальною та різкою у стосунках, прямолінійною. Її вольові дії дуже поривчасті, якщо їй цікаво, вона здатна до високої концентрації уваги, але виявляє недостатню здатність до переключення уваги. За спрямованістю холерик - екстраверт, полюбляє бути в центрі уваги, але в спілкуванні не є лагідним, любить, щоб усе було, як він того хоче, непоступливий. Має організаторські здібності. У нього жива міміка, виразна жестикуляція, часто швидкий темп мовлення.
1. Варій М.Й. Загальна психологія: Навч. посібник / Для студ. психол. і педагог. спеціальностей. - Львів: Край, 2012.- 356 с.
2. Венгер Л.А., В.С. Мухіна. Психологія. Просвітництво.. Київ 2008 р.- 456 с.
3. Гільбух Ю. З. Темперамент і пізнавальні здібності школяра: Діагностика, педагогіка. К.,2009. - 289 с.
4. Голинська О.Л. Основи генетики. - К.: Вид-во Київськ. ун-ту, 2006.376 с.
5. Гоноболін Ф.А. Психологія. Просвітництво.Харків.2013.-320 с.
6. Максименко С.Д. Основи генетичної психології: Навч. посібник. - К.: НПЦ Перспектива, 2008.-294 с.
7. Немов В. Д. Проблеми психології індивідуальності. К., 2010.- 221 с.
8. Роменець В.А., Маноха І.П. Історія психології: Навч. посіб. / Вст. ст. В.О. Татенка, Т.М. Татенко. - К.: Либідь, 2012.- 260 с.
9. Стреляу Я. Роль темперамента у психічному розвитку. - Харків, 2012.-293 с.
10. Симонов П. У., Єршов П. М. Темперамент. Характер. Особистість."Наука", К.,2010.- 250 с.
Наш світ не був би цікавим,якби усі люди були однаковими. Кожна особистість має свої індивідуальні прояви та по-своєму сприймає різні життєві ситуації. У психології відомо,що швидкість прийняття рішень залежить від темпераменту.
Темперамент можна визначити як природну особливість поведінки, типову для даного індивіда, яка виявляється в динаміці, темпі, швидкості, ритмі та інтенсивності його реакцій на життєві впливи.
Стародавній опис темпераменту належить «батькові» медицини Гіппократу (бл. 460-377 рр. до н.е.). Саме він першим спробував з´ясувати, чим зумовлюються індивідуальні відмінності в поведінці людей. Він та його послідовник Гален (давньоримський лікар, бл. 130 - 200 pp. н.е.) дійшли висновку, що ці відмінності зумовлені різним співвідношенням основних видів рідин в організмі людини. Якщо переважає кров (лат. sanguis) - людина поводиться, як сангвінік, слиз (грецьк. phlegma) - флегматик, жовта жовч (грецьк. chole) - холерик, чорна жовч (грецьк. melana chole) - меланхолік. Оптимальне співвідношення цих рідин визначає здоров´я, тоді як непропорційне є джерелом різних захворювань.
Конституційну теорію започаткував у XX ст. н. е. німецький психіатр Е. Кречмер. Головною ідеєю цієї теорії є функціональна залежність темпераменту від будови (конституції) тіла (див. главу 1.5). Е. Кречмер виділив чотири конституційні типи (астеничний, атлетичний, пікнічний, дисплатичний) і вважав, що кожному з них притаманний відповідний темперамент [1, c.67].
І.П. Павлов, доводячи наявність певної закономірності у вияві індивідуальних відмінностей, висунув гіпотезу, що в основі їх лежать фундаментальні властивості нервових процесів - збудження та гальмування, їх врівноваженість і рухливість.
Темперамент людини – це індивідуальні особливості, які визначають особливості психічних процесів, емоційних реакцій і форму поведінки. Від нього залежать такі якості, як рухливість, швидкість реакції або активність. Дослідження людського темпераменту почалися ще кілька століть тому, на що вказують праці давньогрецьких філософів.
Сучасні психологи виділяють чотири основних типи людського темпераменту. Кожен з цих типів має власні характеристики, від яких і залежить поведінка і динамічність людини.
Усі типи темпераменту мають свої позитивні та негативні риси. Позитивні якості холерика - активність, пристрасність, енергійність; сангвініка - рухливість, емоційність, чуйність; флегматика - витримка, спокій; меланхоліка - глибина та стійкість почуттів, емоційна чутливість. Водночас холерики можуть бути нестриманими, різкими, афективними; сангвініки - недостатньо зосередженими, легковажними.
У деяких різновидах діяльності, наприклад в екстремальних ситуаціях, від рис темпераменту може залежати розв´язання завдань.
Тому для певного різновиду діяльності слід добирати людей, орієнтуючись на більш чи менш сприятливі динамічні риси їх психіки.
Деякі різновиди діяльності висувають жорсткі вимоги щодо темпу та інтенсивності дій, отже, потребують спеціального відбору за цими якостями. Наприклад, тому, хто обрав професію військового льотчика, танкіста, оператора, десантника, треба мати рухливий і сильний тип нервової системи. Це також стосується людей, які мають діяти у надзвичайних (екстремальних) умовах.
Темперамент виявляється насамперед в особливостях використання способів роботи. Отже, риси темпераменту є однією з передумов розвитку характеру.