ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПЛАНУВАННЯ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ТА РЕАЛІЗАЦІЮ ПРОДУКЦІЇ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ 5
1.1. Сутність та завдання планування витрат на виробництво та реалізацію продукції на сільськогосподарських підприємствах 5
1.2. Методи планування витрат на виробництво та реалізацію продукції на сільськогосподарських підприємствах 12
РОЗДІЛ 2. ПЛАНУВАННЯ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ТА РЕАЛІЗАЦІЮ ПРОДУКЦІЇ НА КОНКРЕТНОМУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ПІДПРИЄМСТВІ 18
2.1. Фінансово-економічна характеристика підприємства 18
2.2. Планування витрат підприємства 25
2.3. Планування витрат на виробництво та реалізацію продукції 30
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПЛАНУВАННЯ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ТА РЕАЛІЗАЦІЮ ПРОДУКЦІЇ 34
ВИСНОВКИ 38
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 41
ДОДАТКИ 44

Враховуючи особливості сільськогосподарського виробництва і з метою забезпечення раціональної організації обліку, визначення величини витрат і здійснення контролю за формуванням собівартості продукції, важливе значення має науково обґрунтована класифікація витрат.
Складність встановлення класифікації витрат пояснюється масштабами виробництва, різною технологією, різноманітністю самих витрат. Вони виникають в різних місцях та в різний час. Є витрати одноелементні. а є: такі, до складу яких входить декілька елементів, одні прямо відносяться на виробництво, інші – непрямим шляхом; одні залежать від обсягу одержаної продукції, інші – не залежать.
Велике значення класифікації витрат в управлінні ними і, перш за все, при здійсненні калькуляції собівартості продукції для різних потреб управління.
Класифікація витрат – науково обґрунтоване групування витрат за визначеними однорідними ознаками для цілей обліку, аналізу, контролю, планування та прийняття управлінських рішень стосовно процесу виробництва продукції.
Класифікація, в загальному понятті – це один із методів пізнання та вивчення об'єктів. її суть у розподілі досліджуваних об'єктів на класи на базі визначених загальних властивостей об'єктів та закономірних зв'язків між ними [9, с. 43]. Класифікація витрат на виробництво, як об'єкт пізнання, детально досліджена в теорії обліку і аналізу. Дану проблему розглядали Т.А. Бутинець [16, с. 67]. С.Ф. Голов [19, с. 544], Л.К. Сук, В.П. Ярмоленко. Класифікація витрат має практичне значення. Групування видів витрат за окремими ознаками є основою обліку, аналізу та калькулювання собівартості продукції. До того ж, групування витрат допомагає знаходити рішення у нестандартних ситуаціях, у нових сферах діяльності. Класифікація витрат потрібна для визначення вартості продукції та, відповідно, для ціноутворення, і визначення собівартості одиниці продукції, тобто локальних затрат [16, с. 65]. Групування витрат є важливим не тільки для розрахунку собівартості, а й для встановлення певного співвідношення між ними з метою взаємного контролю та узгодження. Таке узгодження можливе тільки за наявності економічно обґрунтованої класифікації витрат за певними групами, що також має велике значення для економічного аналізу собівартості, встановлення та оцінки чинників її формування та зниження. [19, с.54] Одним із визначальних моментів раціональної організації обліку витрат є їх економічно обґрунтована класифікація, що, в свою чергу, залежить від правильного вибору класифікаційних ознак.
Програма реформування бухгалтерського обліку в Україні передбачає збереження стабільності бухгалтерського обліку і створення умов для еволюційного його розвитку без руйнування накопиченого досвіду його ведення в народному господарстві. [9, с.14] У 2000 році сталися принципові зміни в організації і веденні бухгалтерського обліку в Україні, які випливають із вимог міжнародних стандартів.
Згідно з Методичними рекомендаціями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції сільськогосподарських підприємств передбачено єдине для всіх підприємств групування витрат за економічними елементами: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати [9, с. 43]. Проте в наукових дослідженнях зустрічаємо позицію вчених щодо даного поділу. Зокрема, В.П. Ярмоленко вважає, що таке групування не зовсім аргументоване [8, с. 20]. Тому що, навряд чи правомірно виділяти амортизацію засобів окремою групою, оскільки вона також є матеріальними витратами, як перенесення вартості основних засобів відповідно до їх зносу на новостворений продукт. Якщо врахувати, що в своїй сукупності матеріальні витрати складаються із використаних засобів праці (саме амортизації основних засобів) і предметів праці, то виділення амортизації в окрему класифікаційну групу дає можливість другу частину матеріальних витрат об'єднати в групу «Предмети праці».
За економічними елементами доцільно виділити витрати за такими групами: матеріальні витрати (включаючи амортизацію основних засобів), витрати на оплату праці з відрахуваннями, інші операційні витрати. Така класифікація дозволить більш чітко отримати інформацію про витрати, що дасть змогу ефективніше організувати їх облік і контроль.

1. Азаренкова Г.М., Самородова Н.М. Бухгалтерський облік: Навч.-метод. Посіб. Для самостійного вивчення дисципліни. – К.: Знання, 2004. – 415 с.
2. Андрющенко Н.С. Формування інформації про адміністративні витрати в управлінському обліку // Баланс. -2011.– №4. С. 33–43
3. Безверхий К.В. Особливості удосконалення фінансової звітності щодо відображення непрямих витрат у частині інших витрат операційної діяльності підприємства // Вісник ЖДТУ. – 2011.– №3. – С. 40–42
4. Безверхий К.В. Класифікація непрямих витрат у системі управлінського обліку // Вісник КНТЕУ. – 2010. – №4. С. 106–116
5. Білова Н. Подаємо звітність вчасно. // Податки та бухгалтерський облік – №59 – 2010 р. – С. 9 – 28.
6. Бутинець Ф.Ф., Малюга Н.М. Бухгалтерський облік: облікова політика і план рахунків, стандарти і кореспонденція рахунків, звітність. Навч. посіб. для студ. – Житомир: ПП «Рута», 2007. – 512 с.
7. Гладких Т.В. Фінансовий облік: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2008.–480 с.
8. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ВРУ №996-XIV від 16.07.1997 р.
9. Кашканов А.А. Аналіз витрат звичайної діяльності з урахуванням зміни їх структурних елементів // Вісник ДІАТ. – 2010. – №3. С. 9 – 14
10. Кисіль Н.М. Особливості витрат у підприємствах лісової галузі // Збірник праць УДЛУ. – 2003. – №3 С. 196 – 200
11. Півнюк О.П. Облік операційних витрат на підприємствах в умовах глобалізації економіки України // Наукові записки. Серія економіка. -2010. – №13. С 150–156
12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» МФУ №8 від 31.03.1997 р.
13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» Наказ МФУ від 31.03.1999 р. №87.
14. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» МФУ №87 від 31.03.1998 р.
15. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» МФУ №318 від 31.12.1999 р.
16. Проданчук М.А. Удосконалення обліку і контролю фінансових результатів. – К.: ННЦ ІАЕ, 2008. – 232 с.
17. Растяпін А.В., Бубенко С.П. Максимізація прибутку підприємства // Фінанси України. – 2008. – №2. – C.19–30.
18. Рура О.В. Спрощені методики обліку витрат: проблеми застосування // Вісник СевДТУ.: Економіка и фінанси. – 2008. – №92. С. 171–174
19. Сєрікова Т.М., Понікаров В.Д. Бухгалтерський облік. – Х.: ВД «Інжек», 2010. – 392 с.
20. Скамай Л.Г. Прибыль и методы ее анализа // РИСК: ресурсы, информация, снабжение, конкуренция. – 2006. – №1. – C.72–82.
21. Скригун Н., Цимбалюк Л. Оптимізація виробничих запасів як один із напрямів управління витратами // Економіст. – 2007. – №2. – C.39–42.
22. Череп А.В. Удосконалення управління фінансовими ресурсами з метою підвищення результативності діяльності суб`єктів господарювання // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – №7. – C.44–48.
23. Череп А.В., Лазнева І.О. Методи управління витратами виробництва продукції та їх порівняльний аналіз // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – №11. – C.67–72.
24. Чорновіл І.А. Управління операційними витратами як основа забезпечення прибутковості підприємства // Економіка підприємств. – 2011. – №2.
25. Шумило Ю.О. Аналіз операційних витрат у системі бюджетів підприємств // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – №2. С. 183–188.
26. Жук В. М. Облік сільськогосподарської діяльності: Навчальний посібник – К.:Видавництво ФГ «Юг-Агро-Веста», 2007. - 368 с.
27. Завгородній Д.П. Автоматизация бухгалтерского учета, контроля, анализа и аудита. - К.: ''А.С.К.'', 1998 г. - 590 с
28. Закон України Про аудиторську діяльність, затверджений президентом України 14 вересня 1996 р. № 3125-12 // «Баланс», 2002, – № 43 – 34 с.
29. Зубілевич С. Обзор публикаций в профессиональной прессе относительно введения П(С)БО №30 (1 полугодие 2007 г.). // “Бухгалтерский учет и аудит”, 2007, – №№7-8– С.41-54
30. Івахненко С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту% Навч.посіб. – 2-ге вид., випр. – К.: Знання, 2004р.
31. Івахненков С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиті. Навчальний посібник. - К: ''Знання'', 2004 р. - 348 с.
32. Ільків Л.А. Класифікація витрат виробництва як необхідна передумова об’єктивного обліку і дієвого контролю // Облік і фінанси АПК, - 2007,- № 1-2.- С.105-108
33. Каверіна О. Огляд економічної літератури 2007 р. // www.dtkt.com.ua
34. Камінська Т.Г. Облік витрат і доходів за видами діяльності сільськогосподарських підприємств. // “Економіка АПК”, 2005, – №8 –12-18
35. Каричковський В.Д. Розрахунок собівартості продукції рослинництва за нормативними показниками. // “Економіка АПК”,2006,– №6 – 97 с.
36. Кириленко І. Г. Зернове господарство та ринок зерна в Україні. // “Економіка АПК”, 2007, – №9 – С. 111-114
37. Кляцкий М. Журнально – ордерная форма бухгалерского учета в условиях новой учетной политики. // “Бухгалтерский учет и аудит”, 2006 –№9 – 52 с.
38. Коваленко Н.Я. Экономика сельского хозяйства с основами аграрных

Одним з найважливіших завдань аналізу господарської діяльності є оцінка дій господарюючого суб'єкта, що полягає в аналізі його умов господарювання, а також результатів даного процесу. Аналітик після оцінки діяльності підприємства, його витратної та доходної частини, аналізує його фінансову звітність.
Важливе значення відіграє науково-обгрунтований аналіз витрат підприємства, що формує інформацію про використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, собівартості виробництва і реалізації, а в кінцевому результаті показники ефективності роботи підприємства і об’єднань.
Аналіз витрат підприємства має найбільшу специфіку в зв’язку з особливостями технології виробництва на підприємствах різних галузей і підгалузей промисловості та сільського господарства.
Актуальність теми дослідження визначається важливістю аналізу виробничих та інших витрат з метою удосконалення організації виробничого процесу, з метою зниження собівартості продукції та підвищення обсягів реалізації продукції. Саме ефективна організація виробничого процесу та контролю за витратами повинна активно сприяти подальшій модернізації виробництва і, відповідно, попиту на продукцію.
Метою роботи є обґрунтування теоретичних і дослідження методологічних положень з аналізу витрат підприємства, а також розробка практичних рекомендацій по удосконаленню методики аналізу витрат.
На основі мети роботи ставилися наступні завдання:
 здійснити огляд літературних джерел з аналізу витрат підприємства;
 розглянути нормативно-правове регулювання аналізу витрат;
 надати організаційно-економічна характеристика підприємства;
 встановити економічну сутність та класифікація витрат підприємства;
 провести аналіз витрат виробництва продукції;
 здійснити аналіз прямих витрат;
 проаналізувати непрямі витрати підприємства.
Об'єктом дослідження є фермерське господарство «Гуліна Володимира Анатолійовича», Миколаївська обл., Єланецький р-н, смт. Єланець, вул. 30 років Перемоги, 22.
Відповідно до об'єкту, предметом дослідження є аналіз витрат виробництва продукції рослинництва на досліджуваному підприємстві.
Джерелами вихідної інформації, що використовувалась у дослідженні були наукові статті, монографії, положення (стандарти) бухгалтерського обліку), фінансова звітність підприємства тощо.
Дослідженню проблем аналізу витрат підприємства присвячені праці провідних вітчизняних та зарубіжних економістів, таких як Бутинець, Гура Н.О., Давидов Г.М., Болюх М.А., Загородній А.Г., Кадуріна Л.О., Нашкерська М.А., Пушкар М.С., Сопко В.В., Цал-Цалко Ю.С. та інші.
Як основний метод дослідження у курсовій роботі застосований системний підхід до вивчення економічних процесів у їх взаємозв’язку та взаємозалежності з урахуванням причинно-наслідкових зв’язків. Зокрема, операційні витрати підприємства розглядаються як організована врегульована система, що покладена в основу господарської діяльності і є необхідною умовою забезпечення стабільного фінансового стану суб’єкта господарювання.
Структура курсової роботи складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У першому розділі ми зробимо огляд економічних джерел та нормативно-правової бази, що регулює аналіз витрат підприємства; в наступному розділі здійснимо оцінку фінансового стану підприємства; в третьому розділі встановимо економічну сутність витрат, проаналізуємо витрати виробництва продукції рослинництва, а також прямі і непрямі витрати підприємства.

У ході дослідження ми аналізували звітні дані підприємства ФГ «Гуліна Володимира Анатолійовича».
Проаналізувавши майновий стан ФГ «Гуліна Володимира Анатолійовича» ми можемо зробити висновок, що ситуація є задовільною. Позитивним є те, що коефіцієнт зносу хоч і не значно, але зменшився за 2014 рік. Коефіцієнт оновлення зменшився досить суттєво – на 0,896 що є негативним Позитивним є те, що коефіцієнт вибуття основних засобів дорівнює нулю у 2012–2014 роках, а отже він менший, ніж коефіцієнт оновлення основних засобів, що становить всього 0,442. Таким чином, основні засоби підприємства оновлюються, ніж вибувають.
Ліквідність підприємства значно погіршилась. Зокрема зменшився коефіцієнт покриття та коефіцієнт швидкої ліквідності Також варто відзначити збільшення чистого оборотного капіталу до 8852 тис. грн., натомість в 2012 році він був 8389 тис. грн. Разом із тим, незважаючи на негативну динаміку, коефіцієнти ліквідності перевищують нормативні значення, що свідчить про те, що підприємство залишається ліквідним.
Платоспроможність підприємства у 2014 році порівняно з 2012 роком погіршилась. Коефіцієнт автономії знизився на 0,098 і становив 0,864 у 2014 році. Коефіцієнт фінансування збільшився, що згідно нормативних даних також є негативним. Забезпеченість власними оборотними засобами також різко знизилась, адже зменшився відповідний коефіцієнт до 2,580 у 2014 році, коли у 2012 році він становив 18,72. Маневреність власного капіталу поступово зменшується, про що свідчить зменшення однойменного коефіцієнту.
Проаналізувавши ділову активність ФГ «Гуліна Володимира Анатолійовича», ми дійшли висновку, що підприємству не загрожують проблеми, пов’язані із неплатежами. Про це свідчать показники оборотності дебіторської та кредиторської заборгованості та періоди їх погашення. Зокрема період погашення кредиторської заборгованості збільшився з 48,97 дні до 52 дня, що є досить не суттєвим. Крім того період погашення дебіторської заборгованості знизився з 178,7 дня до 111,2 дня, що є досить непоганим показником.
Показники рентабельності та прибутковості ФГ «Гуліна Володимира Анатолійовича» у 2013 році покращились у порівнянні із 2012 роком. Зросли усі показники. Відчутним є зростання рентабельності власного капіталу, коефіцієнт якого у 2014 році становив 0,513, а у 2012 році – 0,3, що свідчить про ефективне його використання. Крім того, рентабельність діяльності також зросла і у 2014 році становить 0,467, що на 0,094 більше, ніж у 2012 році.
Отже, в цілому у ФГ «Гуліна Володимира Анатолійовича» добрий фінансовий стан з непоганим рівнем рентабельності та ліквідності. Платоспроможність та фінансова стійкість також на непоганому рівні. Підприємству варто приділити увагу збереженню даних показників, адже динаміка їх переважно негативно, хоч поки вони і залишаються на високому рівні.
У ході дослідження ми проаналізували динаміку витрат виробництва продукції рослинництва. В цілому за 3 роки сума витрат зросла на 5033,2 тис. грн., тобто майже вдвічі. Тенденцію до зменшення не виявляють жодні з витрат. Найбільш суттєво зросли витрати на нафтопродукти – 1721 тис. грн. у звітному 2014 році проти 661,2 тис. грн. у базовому 2012 році, та витрати на оплату праці працівникам рослинництва – 1705,3 тис. грн. у 2014 році проти 654,4 тис. грн. у 2012 році.
На основі даних звіту про основні економічні показники діяльності підприємства нам вдалось проаналізувати зміну прямих витрат в динаміці за три останні роки. В цілому, витрати підприємства зростають. Скоротились лише прямі матеріальні витрати рослинництва в цілому, зокрема за рахунок зменшення витрат на сировину та посадкові матеріали. Прямі витрати на оплату праці зросли, оскільки протягом 2012–2014 року рівень мінімальної заробітної плати та соціальних стандартів постійно зростав, а кількість співробітників не зменшувалась. Інші прямі та загальновиробничі витрати у 2014 році зросли на 135,7 тис. грн. порівняно із базисним 2012, що також є дуже суттєвим.
Непрямі витрати підприємства зростають. Адміністративні витрати зросли на 217 тис. грн. у 2014 році, порівняно із 2012 роком, витрати на збут зросли на 60 тис. грн., інші операційні витрати на 176 тис. грн. та фінансові витрати – на 353 тис. грн. за той самий період. Загалом сума непрямих витрат зросла на 806 тис. грн. у 2014 році порівняно із базисним 2012 роком і склала 1479 тис. грн.
Можна зробити висновок про те, що непрямі витрати у формуванні собівартості продукції займають провідне місце, а тому вимагають детальної класифікації та вивчення всіх можливих способів віднесення непрямих витрат на собівартість продукції.
До пропозицій, щодо зниження витрат підприємства можна віднести:
 зниження витрат сировини, матеріалів, палива і енергії на одиницю продукції;
 зменшення розміру амортизаційних відрахувань, що припадають на одиницю продукції;
 зниження витрат заробітної плати на одиницю продукції.