ВСТУП………………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1.1 Сутність управлінської праці………………………………………………..5
1.2 Підвищення економічної ефективності виробництва………………………9
1.3 Ефективність управління……………………………………………………13
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ УПРАВЛІНСЬКОГО ПЕРСОНАЛУ В ФЕРМЕРСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ „ЗА МИР”
2.1 Характеристика господарства..………………………………………………21
2.2 Структура управління фермерського господарства „ За мир ”…...………..27
2.3 Управління персоналом у фермерському господарстві „ За мир ”...………31
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ
УПРАВЛІНСЬКОЇ ПРАЦІ
3.1 Управлінський персонал та оптимізація його чисельності………………..35
3.2 Професіоналізація керівних кадрів……………………………………….39
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….42
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………..44

Сутність управління, його функції і специфіка визначаються, з одного боку, завданнями, які воно розв'язує, з іншого — змістом „ простих ” факторів процесу управлінської праці, тобто її предметами, засобами і самою працею.
Управлінська праця - різновид розумової праці. Хоч вона безпосередньо і не виступає творцем матеріальних благ, але є невід'ємною частиною праці сукупного працівника, а отже, й продуктивною працею.
З формального погляду управлінська праця — це те, що роблять менеджери. Ще А. Файоль створив загальний образ менеджера як плановика, організатора, координатора, контролера. Для розуміння природи управлінської праці важливе значення має відповідь на запитання: "Праця менеджера й управлінська праця - це одне й те ж саме чи ні?"
З'ясування цього питання передбачає врахування таких фактів практичної діяльності менеджера:
1. управлінська праця об'єднує елементи менеджменту з елементами спеціальності й професії. Менеджери майже завжди в процесі виконання своїх безпосередніх обов'язків виконують також і не управлінські функції;
2. суттєві елементи управлінської праці передбачають налагодження зв'язків, управління людською поведінкою та прийняття на себе відповідальності за успішне виконання роботи;
3. природа управлінської праці досить мінлива за часом, періодами і непередбаченістю. Важко, а інколи навіть неможливо передбачити все різноманіття завдань в управлінській праці протягом заданого періоду. Значну частину свого щоденного робочого часу менеджери витрачають на розв'язання конфліктів і непередбачених проблем [14].
Структура інформаційного забезпечення, яким користуються менеджери, постійно змінюється залежно від того, про яку інформацію йде мова і з ким вони мають справу. Менеджери часто переконують інших і втягуються в конфлікти між співробітниками, внаслідок чого їм залишається мало часу для того, щоб присвятити себе конкретній фаховій діяльності, складанню систематичних планів. Чимало часу менеджер витрачає на звіти або пояснення того, що він робить, аналіз великої кількості варіантів рішень, які було прийнято раніше [1].
Дослідження показують, що значимість різних функцій управління в діяльності менеджерів різних рівнів неоднакова. Так, менеджери вищого рівня витрачають більше часу на планування, на нижчому ж рівні управління найбільш важлива функція мотивації. У той же час менеджери усіх рівнів управління витрачають майже в два рази більше часу на планування, ніж на організацію, координування, мотивацію і контроль разом узяті. Управлінська діяльність передбачає розподіл функцій, повноважень, відповідальності

1. Білокур М.Д., Шевченко О.О. Структура в організаціях аграрного сектору економіки України: Навчальний посібник. – Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2008.
2. Завадський Й.С. Менеджмент: Management. – У 3 томах. – Т.1. – 3 вид., доп. – К.: Видавництво Європейського університету, 2001
3. Завадський Й.С. Управління сільськогосподарським виробництвом у системі АПК: Підручник.—К.: Вища школа, 1992.
4. Зіновьєв Ф.В. Організація праці менеджера. – Сімферополь: Тавриця, 2004.
5. Михайлов С.І. Менеджмент: Навчальний посібник. – Вінниця: Нова книга, 2006.
6. Мочерний С.В. Основи підприємницької діяльності: Навчальний посібник. – К.: Вид. центр „Академія”, 2005.
7. Мурашко М.І. Менеджмент персоналу: Навч.-практ. посібник. – 2-ге вид., стер. – К.: Товариство „Знання”, КОО, 2006.
8. Панченко Е.Г., Кредісов В.А. та ін. Менеджмент для керівників. – К.: Товариство „Знання”, КОО, 1999.
9. Саблук П.Т., Амбросов В.Я, Мазднєв Т.Е. Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: Кол. монограф. у 2-х томах: Т2. – Київ: ІАЕ, 2000.
10. Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М. Менеджмент: теорія та практика: Підручник для вузів. – Тернопіль: Карт-бланш, 1997.
11. Федулова Л.І. Менеджмент організацій: Підручник. – Київ: Либідь, 2003.
12. Шегда А.В. Основи менеджменту: Навчальний посібник. – К.: Товариство „Знання”, КОО, 1998.

ЕЛЕКТРОННІ ДЖЕРЕЛА
13. http://pidruchniki.com.ua
14. http://www.vuzlib.net/beta3/
15. http://library.if.ua/books/3.html
16. http://buklib.net/index.php?option=com_jbook&catid=120
17. http://agroua.net/economics/documents/category-95/doc-96

В умовах ринкової економіки забезпечення ефективності управління є метою будь-якого підприємства, оскільки саме ефективність управління забезпечує успішне функціонування та розвиток кожної організаційно-господарчої ланки.
Ефективність управління не визначається лише факторами зовнішнього середовища підприємства, в першу чергу ефективність залежить від дій персоналу в процесі діяльності організації, в процесі реалізації розроблених планів і програм розвитку підприємства, в процесі досягнення певних цілей. Тобто, ефективність управління залежить від якості ціле покладання, адекватності обраних стратегій цілям підприємства, оптимальності процесів реалізації стратегій, мотивації персоналу на досягнення цілей, кваліфікації персоналу, технології та стилю управління.
Один з найважливіших напрямків програми реформ у нашій країні – перебудова систем управління підприємством. Особливе значення ця проблема набуває на рівні тих підприємств, місце яких у ринковій економіці повністю змінюється. Коли підприємство стає економічно самостійним об’єктом товарно-грошових відносин, що повністю відповідає за результати своєї господарської діяльності, воно повинно сформувати систему управління (менеджменту), яка б забезпечила йому високу ефективність роботи, конкурентоздатність та стійкість положення на ринку.
В нових умовах з’являються нові функції, які раніше були не потрібні. В ринковій економіці підприємство самостійно приймає рішення, розробляє стратегію свого розвитку, знаходить потрібні для їх реалізації засоби, наймає працівників, придбає обладнання та матеріали, вирішує багато структурних питань, в тому числі таких, як створення, злиття, ліквідація, розподіл, реорганізація виробничої та перебудова організаційної структури управління. Підприємства набувають рис самостійності, які характерні для умов ринкової економіки. Це вимагає значного розширення сфери управління, збільшення обсягу та ускладнення характеру робіт, що виконуються менеджерами. Також зростає відповідальність за якість та своєчасність прийняття тих чи інших рішень. Науково-технічний прогрес перетворюється на потужний засіб управлінських нововведень, направлених на створення умов для ефективної роботи. У зв’язку з цим, менеджмент на підприємстві, що працює у ринковому середовищі, ставить високі вимоги щодо професіоналізму управлінського персоналу, від якого залежить ефективність процесу управління, а отже й ефективність діяльності всього підприємства. Оцінка управлінського персоналу - це невід’ємна та одна з найважливіших частин в структурі управління роботою управлінського персоналу.
Все це зумовлює необхідність розробки механізму оцінки ефективності використання керівного персоналу підприємств, а потім і його оптимізації з врахуванням нових ринкових умов та специфіки діяльності окремого керівника як складової частини управлінського апарату підприємства.
Таким чином, недостатня розробка означеної проблеми, її теоретичне та практичне значення зумовлюють актуальність обраної теми роботи [4].
Метою роботи визначено розроблення рекомендацій щодо підвищення ефективності кадрово-управлінського персоналу сільськогосподарських підприємств.
Об’єктом дослідження є фермерське господарство "За Мир" Синельниківського району Дніпропетровської області.
Предметом роботи є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів проблеми підвищення ефективності використання управлінців у фермерському господарстві "За Мир" Синельниківського району Дніпропетровської області.
Ця тема вибрана не випадково, тому як, ефективність кадрово-управлінського персоналу сільськогосподарських підприємств є актуальним питанням для економіки будь-якої країни, у тому числі й нашої.
Курсова робота складається з вступу, трьох розділів основної частини, висновків та списку використаної літератури.

На основі проведеного дослідження теоретичних і методологічних засад можна зробити наступні висновки:
1. Обґрунтовано, що у структурі управлінського персоналу доцільно виділяти менеджерський персонал, як сукупність працівників, які на професійній основі здійснюють управлінський вплив на інших працівників і реалізовують функції менеджменту, для досягнення визначених тактичних та стратегічних цілей підприємства, організації. Доцільно розглядати й окремий вид праці, яка в галузі сільського господарства набуває додаткових специфічних рис. Менеджерська праця в сільському господарстві – це особливий вид людської діяльності, основним завданням якої є координація та організація окремих працівників і структурних підрозділів на основі врахування об’єктивних законів і закономірностей виробничого процесу в сільському господарстві.
2. Обґрунтовано, що в сучасних умовах зовнішнього і внутрішнього середовища важливою є проблема підготовки й підвищення кваліфікації персоналу. Доведено, що наявна система аграрної освіти не в достатній мірі відповідає характеру трансформаційних процесів, що відбуваються в суспільстві, а це ще більше ускладнює ситуацію у сільському господарстві. Процес підготовки і підвищення кваліфікації менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств матиме максимальну віддачу лише за умови, якщо він буде організований методично і науково правильно, а також відбуватиметься систематично та безперервно. Саме тому запропоновано систему навчання менеджерського персоналу, яка має охоплювати окремі навчальні центри на базі вищих навчальних аграрних закладів, а також навчання за місцем праці.
3. Також показано необхідність оцінки менеджерської діяльності на підприємстві, що дає змогу проаналізувати роботу управлінського персоналу, а головне несе мотиваційний характер для працівників. Однак, на даний момент методологія оцінки не досить розвинена
4. Результати комплексної оцінки ефективності праці менеджерського персоналу у ФГ „ За мир ” доводять досить достатній її рівень в переважній більшості випадків. Але це суто кількісний економічний показник, який не висвітлює інші важливі аспекти, наприклад, соціальні. Це є одним із недоліків методології аналізу, адже не існує універсальної системи аналізу ефективності діяльності управлінського персоналу. Взагалі, на сьогодні не надається великого значення необхідності даного аналізу, що призводить до недосконалості системи управління. Тому важливо проводити оцінку роботи управлінських кадрів, і не просто за допомогою кількісних показників, а також враховувати інші соціальні фактори.