ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ПІДРОЗДІЛАМИ РОСЛИННИЦТВА ПІДПРИЄМСТВА 5
1.1. Значення, зміст і послідовність планування роботи підрозділів сільськогосподарських підприємств 5
1.2. Методики планування обсягів виробництва і використання продукції 10
РОЗДІЛ 2. СТАН І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПІДРОЗДІЛУ РОСЛИНИЦТВА В ДП «ДГ «ЗЕЛЕНІ КОШАРИ» ПЕРВОМАЙСЬКОГО РАЙОНУ 16
2.1. Аналіз природних умов, розміру і спеціалізації ДП «ДГ «Зелені Кошари»« Первомайського району 16
2.2. Значення і роль галузі в економіці дослідного підприємства «Зелені Кошари» Первомайського району 20
2.3. Площі та структура земельних угідь в ДП «ДГ «Зелені Кошари» Первомайського району 22
2.4. Площі, природний і сортовий склад сільськогосподарських культур 26
2.5. Врожайність культур та валові збори продукції в ДП «ДГ «Зелені Кошари» Первомайського району 31
2.6. Використання продукції в ДП «ДГ «Зелені Кошари» Первомайського району 34
2.7. Матеріально технічна база рослинництва в ДП «ДГ «Зелені Кошари» Первомайського району 36
2.8. Економічна ефективність виробництва продукції в ДП «ДГ «Зелені Кошари» Первомайського району 37
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ РОБОТИ ДП «ДГ «ЗЕЛЕНІ КОШАРИ»
ПЕРВОМАЙСЬКОГО РАЙОНУ 43
3.1. Планування використання земельних угідь і підвищення їх родючості 43
3.2. Обґрунтування асортименту та планової врожайності культур в ДП «ДГ «Зелені Кошари» Первомайського району 46
ВИСНОВКИ 51
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 53
При переході України до ринкових відносин планування виявилося практично напівзабутим. Це відбулося внаслідок поверхневого сприйняття ринкової економіки, нерозуміння виниклих з її утвердженням проблем і шляхів їх вирішення через перевагу найпростіших закордонних штампів над складним, багатогранним вітчизняним досвідом і забуття національних економічних традицій.
Через неспроможність подібного підходу економічні труднощі змусили згадати, що планування – одна з найважливіших функцій управління будь-яким виробництвом. Саме з планування і починається як створення, так і функціонування комерційної організації. Процвітаючі керівники добре знають, що усі великі битви спочатку виграються на папері, після ретельно розробленого плану, і тільки потім – на практиці.
Як вітчизняний, так і закордонний досвід показують, що недооцінка планування підприємницької діяльності в ринкових умовах, зведення його до мінімуму чи ігнорування, некомпетентне здійснення − найчастіше призводять до великих, нічим не виправданих економічних втрат і у кінцевому підсумку, до банкрутства підприємств. Тому грамотна економічна політика полягає не у запереченні планування, а в його використанні.
Запланувати діяльність підприємства – означає скласти план його функціонування і розвитку й надалі контролювати його виконання. Планування діяльності підприємства полягає в обробці інформації з обґрунтуванням майбутніх дій і у визначенні найкращих способів досягнення намічених підприємством цілей. Призначення планування можна виразити словами Огюста Конта: «Знати, щоб передбачати; передбачати, щоб керувати».
Найвизначніший представник російської економічної школи Микола Дмитрович Кондратьєв визначав план як систему перспектив, реалізація яких досягається органами регулювання виробництва. Відомий сучасний фахівець у галузі планування підприємницької діяльності Дитгер Хан розрізняє планування в широкому і вузькому сенсі. У широкому – планування являє собою прийняття управлінських рішень, пов’язаних з майбутніми подіями. З цього погляду планування охоплює процес складання і прийняття планів. У вузькому сенсі – планування – це виявлення майбутніх подій. На цій основі розробляють стратегію підприємства. Планування означає систематичну підготовку до формування майбутнього підприємства.
Відомий американський вчений Рассел Лінкольн Акофф сказав: «Мудрість − це здатність передбачати наслідки здійснюваних дій, готовність пожертвувати миттєвою вигодою заради великих благ в майбутньому. Планування − це зброя мудрих, але планування − один з найскладніших видів розумової роботи, доступних людині».
План − це кількісне відображення цілей та розробка шляхів їх досягнення. Іншими словами, це результат планування, мотивована модель дій, створена на основі кон'юнктурного прогнозу економічного середовища і поставленої мети.
План підприємства − це завчасно розроблена система заходів, що передбачає цілі, зміст, збалансовану взаємодію ресурсів, обсяг, методи, послідовність і строки виконання робіт по виробництву і реалізації продукції або наданню послуг. План дозволяє підприємству оцінити наскільки реальне досягнення поставлених цілей, що допомагає, а що заважає їх досягати.
Планування − це процес перетворення цілей підприємства в прогнози та плани, процес визначення пріоритетів, засобів та методів їх досягнення [2].
У зарубіжній літературі є ряд визначень планування, які відрізняються між собою, але по суті вони дуже схожі. Можна привести кілька прикладів таких визначень: планування − «творче мислення майбутнього» (Adam Planug); планування (у широкому понятті) − «формування управлінських рішень на базі системної підготовки, прийняття рішень по визначенню майбутніх подій»; «планування - це системно-методичний процес пізнання і вирішення проблем майбутнього».
Планування не можливе без складення виробничої програми підприємства, яка являє собою розгорнутий або комплексний план виробництва та продажу продукції, який характеризує річний обсяг, номенклатуру, якість та терміни випуску необхідних ринком товарів і послуг. Вона визначає структуру підприємства, спеціалізацію і темпи розвитку та є основним розділом його плану. Крім того, вона є основою розробки показників усіх інших розділів плану.
Обґрунтування виробничої програми сільськогосподарського підприємства включає в себе планування структури посівних площ, поголів'я худоби і птиці, план виробництва і розподілу продукції певного асортименту, кількості і якості. Крім того, ця програма містить комплекс агрозоотехнічних заходів щодо виконання плану виробництва продукції (сорти, насіння, добрива, корми, сировина, засоби захисту рослин і тварин, меліорація тощо).
В основі обґрунтування виробничої програми підприємства лежить аналіз існуючої та планування перспективної галузевої структури, її характеризує система показників: структура валової і товарної продукції підприємства, структура посівних площ та поголів'я худоби і птиці.
На особливу увагу заслуговує використання виробничих функцій продуктивності для побудови альтернативних прогнозів з урахуванням реальних можливостей взаємозаміни факторів і наступного вибору оптимального з тієї чи іншої точки зору варіанта розвитку, і відповідної економічної політики, а також для встановлення нормативів ефективності.
Розробка та складання виробничої програми повинна обов'язково спиратися на цілі підприємства, поставлені перед ним на майбутнє. Згідно з сучасною економічною теорією розробка виробничої програми повинна відповідати вимогам: комплексності, узгодженості, результативності
1. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку: Інформаційно-аналітичний збірник. Вип. 5 / За ред. П.Т. Саблука та iн. – К.: IАЕ, 2013. – 647 с.
2. Азізов С.П., Канівський П.К., Скупий В.М.Організація сільськогосподарського виробництва: Практикум/Заред..проф.. С.П.Азізова.–К.:ННЦІАЕ,2005.-270с.
3. Арєф’єва О.В. Економічні засади формування потенціалу підприємства ]/ О.В. Арєф’єва, Т.В. Харчук // Актуальні проблеми економіки. – 2011. – №7 (85). – С. 71-76.
4. Березівський П.С., Михалюк Н.І. Організація, прогнозування та планування агропромислового комплексу. Навчальний посібник / За ред. Березівського П.С.-Львів:Магнолія Плюс, видавець СПДФО Піча В.М., 2005.-443 с.
5. Бондаренко И.В. Формирование приоритетов в развитии предприятий: аспекты управления маркетинговым потенциалом / И.В. Бондаренко // Прометей: peг. зб. наук праць з економіки. — 2011. – №1. – С. 156–162.
6. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – Житомир: «Рута», 2005. – 756с.
7. Верба Н. Програмні продукти для автоматизації бухгалтерського обліку на сільськогосподарських підприємствах // Вісник аграрної науки Причорномор’я – 2005 – ВНП №4 – с.132-135.
8. Воронкова А.Е. Потенціал підприємства як основа його довгострокового розвитку / А.Е. Воронкова, Ю.С. Погорелов // Актуальні проблеми економіки. – 2012. – №4 (94). – С. 77–82.
9. Горяча О.Л. Структура та відтворення економічного потенціалу підприємства // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. – № 6. – С. 71-75.
10. Господарський кодекс України: від 16.01.2003р. №436-VI за станом на 27 лютого 2011р. // Звід кодексів України: / ВРУ. – Офіц. Видання. – К.: Парламентське видавництво, 2012. – Т. 1. – С. 3-153.
11. Должанський І.З. Конкурентоспроможність підприємства: навч. посібник / І.З. Должанський, Т.О. Загорна. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 384 с.
12. Должанський І.З. Управління потенціалом підприємства: навчальний посібник/ І.З. Должанський, Т.О. Загорна, О.О. Удалих. – К.: Центр навчальної літератури, 2012. – 362 с.
13. Жук В.М. Нові методологічні засади обліку сільськогосподарської діяльності та проблеми практичного застосування П(С)БО 30 «Біологічні активи» // Облік і фінанси АПК – 2006 - №6 – с.34-42.
14. Канцуров О.О. Облік сільськогосподарської діяльності відповідно до П(С)БО 30 «Біологічні активи» // Облік і фінанси АПК – 2006 - №11- с.90-91.
15. Касьянова Н.В. Основы развития потенциала предприятия в современных условиях /Н.В. Касьянова //Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: сб. науч. тр. – 2014. – №1 – С. 139-148.
16. Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: навч. посібник / Н.С. Краснокутська. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. 352 с.
17. Крисанов Д. Кластеризація економічної діяльності та обслуговування як інструмент сталого розвитку сільських територій / Д. Крисанов, Л. Удова // Економіка України. – 2012. - №11. – С. 3-13.
18. Круш П.В. Методологічні підходи до розкриття сутності категорії «потенціал підприємства» / П.В. Круш, М.О. Зеленська// Теорії мікро-макроекономіки: зб. наук. праць. – 2012. – №2 – С.12-18.
19. Лаврінко Л. Що змінилося в обліку сільськогосподарської продукції // Баланс-Агро – 2010 - №4- с.26-27.
20. Лузан Ю.Я. Напрями розвитку сільськогосподарського виробництва і соціальної сфери села / Лузан Ю. Я. // Економіка АПК. – 2012.- №7. – С. 3-12.
21. Малюга Н. Первинні документи та вимоги до їх складання: облік в сільському господарстві // Баланс-Агро – 2006 - №5 – с.17-18.
22. Маренич Т.Г. Бухгалтерський облік в агроформуваннях: Підручник/ За ред. В.Я. Амбросова. – 2-е видання, доповнене і перероблене. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 896с.
23. Недбаєва С. М. Державне регулювання страхуванням сільськогосподарських ризиків / Недбаєва С. М. // Інвестиції: практика та досвід. – 2012. - №24. – С. 88-91.
24. Нужний К.М. Сутнісна характеристика економічного потенціалу підприємства / К.М. Нужний, О.Ю. Бобкова // Европейская наука ХХI века – 2010 : матер. ІІ Междунар. научно-практ. конф., 16-31 мая 2010 р. – Т. 3. – Днепропетровск : Изд-во «Наука и образование», 2010. – С. 727.
25. Огійчук М.Ф., Плаксієнко В.Я., Панченко Л.Г. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник/ За ред. проф. М.Ф. Огійчука. – 3-тє вид., перероблене і доповнене. – К.: Алеута, 2006. – 878с.
26. Офіційний сайт Держкомстату України. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.
27. Підприємництво в аграрній сфері економіки / М.Й. Малік, Ю.О.Лупенко, Л.В. Романова та ін. / За ред. П.Т. Саблука, М.Й. Маліка. – К.: ІАЕ, 2005р. – 514 с.
28. Плаксієнко В.Я., Пісьмаченко Л.М., Рябий Є.І. Бухгалтерський облік в сільському господарстві України: Підручник/ За ред. В.Я. Плаксієнко. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 490с.
29. Про аудиторську діяльність. Закон України від 14 вересня 2006 р. № 3125-12// «Баланс» № 43, с.814.
30. Прокопенко О. Статистична звітність сільськогосподарських підприємств // Баланс-Агро – 2006 - №1-2 – с.47-48.
31. Рєпіна І.М. Підприємницький потенціал: методологія оцінки та управління // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. – 2011. – № 2. – С. 262-271.
32. Романова В.В. Взаємозв’язок конкурентоспроможності і конкурентоспроможного потенціалу / В.В. Романова // Держава та регіони. Сер.: Економіка і підприємництво. – 2010. – №1. – С. 283-285.
33. Саблук П. Т. Аграрна реформа в Україні (здобутки, проблеми і шляхи їх вирішення) / П. Т. Саблук, В. Я. Месель-Веселяк, М. М. Федоров // Економіка АПК. – 2012. - №12. – С. 3-13.
34. Сук Л. Бухгалтерський облік сільськогосподарської продукції // Бухгалтерія в сільському господарстві – 2010 - №6 – с.49-50.
35. Сус Т. Й. Інвестиційна політика в сільському господарстві регіону /Сус Т. Й. // Науковий вісник БДФА: зб. праць. – Чернівці, 2011. – Вип. 4. – С. 518-523.
36. Трегобчук В.М. Економічні проблеми відтворення ресурсного потенціалу АПК // Економіка АПК. – 2012. – №1(51). – С. 54-57.
37. Уланчук В., Оляднічук Н. Удосконалення первинного обліку в аграрних підприємствах сьогодення // Облік і фінанси АПК – 2006 - №1 – с.120-125.
38. Управління інноваційною системою аграрного підприємства /Сіренко Н. М. // Економіка АПК. - 2013. - №9. – С. 43-46.
39. Фесенко Д.М. Актуальні питання бухгалтерського обліку в сільськогосподарських підприємствах: Навч. посібник. – Полтава, 2006. – 500с.
Управління підрозділами підприємства здійснюється в контексті місії організації, і його фундаментальна задача полягає в тому, щоб забезпечити взаємозв’язок місії з основними цілями організації в умовах змінного економічного середовища.
Рослинництво як галузь господарства характеризується низкою особливостей. Воно визначається, з одного боку, впливом природних факторів, з другого – соціальних, які необхідно враховувати при організації бухгалтерського обліку. Такою особливістю є те, що земля – один із основних засобів виробництва, тоді як у промисловості вона – лише територія, місце, на якому розташоване підприємство. На відміну від інших засобів, які у процесі виробництва поступово зношуються, внаслідок чого їх через певний проміжок часу необхідно замінювати новими, земля є незмінним засобом виробництва. При раціональному використанні вона не тільки не зношується, а навпаки – підвищує свою родючість. Стан виробництва характеризується ефективністю, ступенем використання досягнень науково-технічного прогресу, місцем і роллю робітника у виробничому процесі. В умовах обмеженості ресурсів і досягнення планової ефективності виникає потреба постійного порівняння понесених витрат і отриманих результатів. Ця проблема посилюється під впливом інфляції, коли дані про виробничі витрати необхідно повсякденно порівнювати з майбутніми витратами, що значною мірою залежить від впливу зовнішнього середовища. Можливість усунення або передбачення впливу багатьох негативних внутрішніх і зовнішніх факторів з'являється завдяки раціонально організованому обліку витрат на виробництво.
Сільське господарство забезпечує населення продовольством, тому галузь рослинництва є важливою в народному господарстві.
Для ефективного виконання роботи використаємо літературні джерела, які присвяченні питанням управління підпрозділами в аграрному виробництві: В.М.Нелепа, В.І.Дробота, А.І.Батіга, П.Я.Збірника, С.П.Азізова та ін. Також використаємо праці авторів, які пишуть про економіку сільськогосподарських підприємств та аналіз їх діяльності: В.Г.Андрійчука, В.І.Мацибори, С.І.Михайлова, Г.Г.Лещенка, М.І.Ковальчука, Н.А.Семенюка та ін.
Метою даного курсового дослідження є оцінка існуючої системи стратегічного управління виробництвом продукції рослинництва в конкретному аграрному підприємстві та розробка заходів по її вдосконаленню.
Завданнями дослідження являються:
1. теоретичний аналіз поставленої проблеми з розробкою методики дослідження;
2. оцінка умов діяльності аграрного підприємства;
3. аналіз рівня розвитку системи управління в галузі рослинництва в цілому,
4. розробка механізму оптимізації системи управління галуззю.
Об'єктом дослідження даної курсової роботи є процес управління господарської діяльності сільськогосподарського підприємство ДГ «Зелені Кошари».
Предметом дослідження є управління підрозділами рослинництва сільськогосподарського підприємство ДГ «Зелені Кошари».
У процесі виконання курсової роботи використовують такі методи: узагальнення, порівняння, динаміки, аналізу, економіко-математичні методи та ін.
Структура курсового дослідження: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
Підводячи підсумки виконаного курсового проекту з планування виробничої прогарами рослинництва в державному підприємстві дослідного господарства «Зелені Кошари» Первомайського району, можна зробити висновок, що досліджуване господарство є спеціалізованим з вирощування зернових культур та соняшнику. В основному діяльність підприємства полягає у вирощуванні насіння сільськогосподарських культур та їх реалізацією. Для здійснення цієї діяльності в господарстві відведено близько 800 га ріллі.
Географічне положення господарства сприяє його виробничій діяльності, так як воно знаходиться не так вже і далеко від районного та обласного центру, дорога до яких має тверде покриття та знаходиться в доброму стані.
Так як підприємство спеціалізується на вирощування зернових культур, то планування виробничої програми ми здійснювали безпосередньо по зернових культурах, а саме по озимій пшениці, яка займає більшу частину в структурі прибутку господарства. Так її прибуток в середньому за період з 2012 по 2014 рік становить 815,65 грн. на 1 га посіву, при виробничій та реалізаційній собі вартостях відповідно 6,98 та 79,68 грн. на 1 ц виробленої продукції. Рівень рентабельності пшениці за той же самий період складає 29,3%.
Що стосується безпосередньо планування виробничої програми озимої пшениці, то:
розпочали ми з того, що провели трансформацію земель господарства, і тим самим збільшили площу оброблюваної ріллі господарства на 190 га;
поліпшили якість та стан ґрунтів, провівши відповідні заходи: вапнування земель, боротьбу з водною ерозією та запровадження новітньої технології у виробництво;
потім ми спланували посівні площі культур виходячи уже з нової площі ріллі;
визначили приріст врожайності пшениці за вихідними даними та обчисливши її за формулою наведеними в завданні. Нова врожайність склала – 43,9ц з 1 га;
спланувавши потребу в насінні та норми висіву пшениці, розрахували вартість затрат понесених на закупівлю посадкого матеріалу нового сорту, котрий ми плануємо ввести – Федорівка та затрати понесені на захист пшениці від шкідників;
потім розрахували собівартість 1 ц пшениці та обчислили прибуток, який ми отримаємо після всіх спланованих нами заходів. Прибуток склав – 4709,90 тис. грн;
ну і нарешті розрахували економічну ефективність введеного нами нового сорту, і побачили, що прибуток продукції рослинництва в 2012 році планується отримати на 7690,61 тис. грн більше, ніж в середньому за три останні роки в господарстві, при цьому виробничі витрати знизяться на 3820,67 тис. грн.., а прямі затрати праці на – 81290 люд.-год. Рентабельність продукції рослинництва зросте з 31,5% до 200,5%, а це означає, що запланована нами виробнича програма є ефективною, вона сприяє зростанню як обсягів продукції, так і результатам від її реалізації.