Вступ ………………………………………………………………………………3
Розділ І. Словниковий склад мови
1.1. Характеристика словникового складу мови ……………………..6
1.2. Запозичення як джерело збагачення словникового складу …….7
Розділ ІІ. Сутність та визначення інтернаціоналізмів
2.1. Класифікація інтернаціоналізмів …………………………….…..10
2.2. Взаємодія англійської та української мов ……………………....12
Розділ ІІІ. Складнощі перекладу інтернаціоналізмів
3.1. Проблеми перекладу міжнародних слів …………………….…..19
3.2. Інтернаціоналізми і псевдоінтернаціональні слова
у науково-технічних текстах та текстах офіційно-ділового стилю ….21
Висновки ……………………………………………………………………..….28
Список використаних джерел ……………………………………………...…..30
Додатки …………………………………………………………………………..32

Словниковий склад мови і його властивості (словотвір і значення) вивчає лексикологія. До компетенції лексикології належить загальне вивчення словника мови, всебічне вивчення лексичних значень слів, уживаних у ній, розкриття всієї складності й багатогранності цих значень. До її завдань належить також вивчення словникового складу мови з погляду його походження, загальна експресивно-стилістична характеристика лексики, можливостей її вживання в різних мовних ситуаціях і в різному словесному оточенні, визначення її активних і пасивних компонентів, а також найважливіших процесів, що відбуваються в ній на сучасному етапі.
Вихідною передумовою тут є положення про те, що лексика не становить механічної сукупності слів, а являє собою певну систему, елементи якої співвідносні і взаємозв’язані, підпорядковані внутрішнім закономірностям цієї системи [8, с.27].
Лексичні явища певним чином об’єднуються за спільними ознаками і вивчаються у сукупності - у їх морфологічному складі, за значенням, сталими властивостями, лексико-естетичними ознаками походженням, діалектними розбіжностями.
Слово вважається головною одиницею лексикологічного дослідження з тієї причини, що в ньому прославляються закони розвитку і зміни словникового складу мови. Провідна риса розвитку слова у новітній час - це перерозподіл значень.
У своїй сукупності слова складають лексичні підвалини мови, слова змінюються у мовленні за граматичними законами. Визначають слова, як одиниці мови, багато в залежності від критеріїв, підходу, точок зору. У лексичному розумінні воно визначається як одиниця називання, що має лексико-семантичне наповнення і може виражати сформульоване поняття.
Лексичний склад мови неоднорідний. У ньому виділяють категорії лексичних одиниць на різних підставах: за сферою вживання - лексика загальновживана й стилістично забарвлена, використовувана в певних умовах і сферах спілкування (поетичного, розмовна, просторіччя, діалектизми), за історичною перспективою (неологізми, архаїзми); за походженням (запозичення), активна й пасивна лексика. Важливим аспектом лексикології є вивчення слів у їхньому відношенні до дійсності, оскільки саме в словах, у їх значеннях найбезпосереднішим чином закріплюється життєвий досвід колективу в певну епоху. У зв'язку з цим розглядаються такі проблеми, як лексика й культура [8, с.16].
Лексика української мови складалася і розвивалася впродовж багатьох віків. У лексиці знаходять відображення зміни, що відбуваються в житті нашого суспільства, багата і славна історія українського народу, величезні досягнення в економіці і культурному житті сучасної України. Розвиток лексики визначається, з одного боку, дією внутрішньомовних факторів, а з іншого - він залежить безпосередньо і від позамовної дійсності.

1. Акуленко В.В. Питання інтернаціоналізації словникового складу мови. - Харків: Видавництво Харківського університету, 1972. - 216 с.
2. Білодід І.К. Інтернаціональні елементи в лексиці та термінології. - Харків: Вища школа, 1980. - 208 с.
3. Будагов Р.А. Нариси по мовознавству. - М.: Видавництво Академії Наук СРСР, 1953. - 280 с.
4. Запозичення // Вікіпедія: [сайт]. URL: http://uk. wikipedia.org/wiki.
5. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. - Вінниця: "Нова книга", 2004. - 575 с.
6. Каранська М. Річище нашої мови потребує очищення: "Про надмірне захоплення іншомовними словами" // Урок української. - 1999. - №6. - C.13.
7. Кочерга О. Проблема прикметника в науковій термінології // Вісн. Нац. ун-ту "Львівська політехніка". - 2002. - № 453: Проблеми української термінології. - С.224-227.
8. Крупнов В.Н. У творчій лабораторії перекладача: [сайт]. URL: http://www.library.ru/help/docs/n11466/krupnov. htm.
9. Михайленко В.В. Алгоритм інтро-перекладацьких стратегій у мультимедійному форматі // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції "Наука і освіта '2004". Том 25. Актуальні проблеми перекладу. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С.38-39.
10. Мостовий M.I. Лексикологія англійської мови. - Харків, 1993. - 397c.
11. Олійник А.Д. Роль запозичень-англіцизмів у розвитку сучасної української мікроекономічної термінології: Автореф. дис. канд. філолог. наук: 10.02.01/Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2002. - С.6-77.
12. Про "Фальшивих друзів перекладача" // LingvoStar: [сайт]. - Київ, 2002-2007. - URL: http://lingvostar. kiev.ua/for_trans/friends.html.
13. Пілецький В. Мовна специфіка українського терміна // Вісн. Нац. ун-ту "Львівська політехніка". - 2005. - № 538: Проблеми української термінології. - С.25-32.
14. Радчук В. Плекаємо укрлиш. Для кого? // Урок української. - 2003. - № 8-9. - С.26-30.
15. Рицарєва А.Е. Прагмалінгвістичний аспект інтернаціональної лексики: (на матеріалі анг. м.) // Волгоградський державний університет: [сайт]. - Волгоград, [2002]. - URL: http://www.volsu.ru.
16. Степанишин Б. Іншомовна лексика в українському мовленні // Київ. - 2002. - №11. - С.152 - 155.
17. Хайрулин М.В. Деякі питання єдності інтернаціонального й національного в різносистемних мовах, Казань, 1991. - 61 с.
18. Шилоносова А.А. Переклад інтернаціональної лексики. URL: http://ttech. pstu. ac.ru/mnp04/mnp04/s6/6_3. rtf.
19. Britain. Bribe Britannia // The Economist. - 2006. - December 23rd.
20. Ehlich K. Greek and Latin as a Permanent Source of Scientific Terminology: the German Case // Language Adaptation (edited by Florian Columas). - Cambridge: Cambridge University Press, 1989. - p.135-137.
21. Gorlach M. Dictionary of European Anglicisms. - 2001. - 340 p.
22. Khvichia M., Semenova O., Barrow J. False Friends // Business spotlight. - №2. - 2008. - P.40.

Наше курсове дослідження присвячене актуальній темі в області порівняльної лексикології: інтернаціоналізми та їх різновиди в українській та англійській мовах. Дослідження в області зіставлення мов є дуже важливими, тому що допомагають глибше проникнути в суть лексичних явищ досліджуваної мови, систематизувати знання лексики рідної мови, подолати проблеми перекладу інтернаціональних слів.
Опис інтернаціональної лексики неможливий без характеристики соціально-культурного і мовного тла, на якому виникає потреба в інтернаціоналізмах. Інтернаціоналізація лексики пов'язана з інтернаціоналізацією суспільного життя, з глобалізацією. Інтернаціоналізми розповсюдились на великих географічних територіях внаслідок мовного втілення спільних понять сучасної науки, культури, техніки, політики. Саме інтернаціоналізація суспільного життя, що отримала прискорений розвиток під впливом науково-технічної революції, збільшує суспільні потреби у вивченні іноземних мов, у перекладі наукової та художньої літератури. Неухильно прискорюється збільшення потоку інформації, у кожній галузі науки з’являються нові поняття, що потребують номінації. У наш час швидкими темпами розвивається тенденція до уніфікації мов.
Дослідження міжмовних відносин і породжуваних ними явищ та процесів має давню історію і є традиційним для науки про мову. В різні часи проблемами мовних контактів і двомовності займалися Л.В. Щерба, Ю.А. Жлуктенко, А.Е. Карлінській, М.М. Міхайлов В.Ю. Розенцвейг, У. Вайнрайх, Е. Хауген, аспекти інтернаціональної лексики привертали увагу В.В. Акуленко, Е.М. Солодухо, В.М. Жирмунського. Маючи рівнозначну актуальність для мовознавства вище перелічені питання мають різний ступінь розробленості.


Об'єктом дослідження є інтернаціональна лексика англійської й української мов. Переважна більшість сучасних інтернаціональних слів належать до міжнародних. Вони зустрічаються зараз не тільки в межах європейського культурно-історичного ареалу, але й за його межами. Особливо це стосується науково-технічних термінів. Українська мова належить до європейської мовної зони, основу інтернаціоналізмів якої становлять грецькі або латинські корені, хоч інтернаціоналізмом у цьому ареалі може стати й назва, утворена на ґрунті будь-якої іншої європейської мови, що проникла в не близькоспоріднені мови.
Предметом дослідження курсової роботи є функції й значення інтернаціональних елементів у лексиці англійської й української мов. Інтернаціоналізми поки що відіграють незначну роль у подоланні мовних бар'єрів, проте їх поширення полегшує процес міжнародного використання інформації, активний обмін якою у новітній час сприяє зростанню кількості міжмовних слів. За останні роки роль інтернаціональної лексики в процесі міжнародного обміну інформацією стрімко зросла.
Мета роботи - проаналізувати інтернаціональну лексику та виявити складнощі при її перекладі на прикладі англійської та української мов. Мета обумовила наступні завдання:
1. розглянути принципи класифікації інтернаціональних елементів;
2. проаналізувати складнощі перекладу інтернаціоналізмів;
3. виявити загальне й різне у використанні одиниць міжнародної лексики;
4. прослідкувати за розвитком міжнародної лексики та її перспективами;
5. виявити переваги та недоліки зростання кількості інтернаціоналізмів у лексиках обох мов.
Основним методом дослідження в даній роботі є порівняльний метод. Наявність семантично ідентичних або близьких за змістом лексичних одиниць встановлюється за допомогою зіставно-історичного і синхронно-зіставного методів.
Практичне значення курсової роботи полягає у можливості використання її результатів у подальших дослідженнях основних характеристик міжнародної лексики, при аналізі змін, які відбуваються в лексиці української мови на сучасному етапі її розвитку, при написанні дипломної роботи.
Структура роботи: вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел.

Через глобалізацію та підсилену взаємодію мов виникає особий шар запозичень, що йменуються інтернаціональними словами. Інтернаціоналізми є невід’ємною частиною словникового складу мови при зростаючій ролі культурних та економічних зв’язків між народами та країнами.
Лексика будь-якої мови постійно поповнюється, збагачується, відновлюється. Деякі слова зникають, інші, навпаки, з’являються, а носії мови активно їх використовують. Отже, інтернаціоналізми в сучасній українській мові виконують основну функцію - комунікативну. Вони беруть участь у словотворчих процесах і тим самим збагачують словниковий фонд української мови.
Присутність інтернаціонального елементу в будь-якому відношенні значно полегшує спілкування між носіями різних мов, а саме:
а) сприяє повсякденній комунікації;
б) має широке застосування у вивченні та викладанні іноземних мов;
в) передає інформацію стосовно культурно-історичних контактів між різними народами;
г) може інтерпретуватися як словник пан-європейської культури;
г) робить вагомий внесок у дискусії стосовно іншомовних запозичень.
Інтернаціоналізми розповсюдились на великих географічних територіях внаслідок мовного втілення спільних понять сучасної науки, культури, техніки, політики. Вони поки що відіграють незначну роль у подоланні мовних бар'єрів, проте їх поширення полегшує процес міжнародного використання інформації, активний обмін якою у новітній час сприяє зростанню кількості міжмовних слів.
У сучасній українській мові з’являється велика кількість інтернаціональної лексики англійського походження внаслідок приоритетної позиції англійської мови в якості глобальної мови. Також можна відзначити проникнення інтернаціоналізмів у всі сфери людської мовної діяльності. Англійська мова, що поширюється й функціонує в теперішній час, забезпечує міжнародне спілкування й сприяє об'єднанню світового співтовариства, особливо у сферах науки й техніки.
Проблема перекладу інтернаціональної лексики на сьогоднішній день одна з найактуальніших, але, на жаль, вона не так багато вивчалася. "Фальшиві друзі перекладача" вводять в оману не тільки перекладачів-початківців, але і досвідчених майстрів.
Перекладачеві доводиться остерігатися не тільки численних псевдоінтернаціоналізмів, які можуть збити з пантелику навіть досвідченого професіонала, і повністю перекрутити зміст вислову, але і складнощів, які можуть виникнути при виборі між збереженням інтернаціональної форми і підбором однокореневого еквівалента рідної або іноземної мови.
Оптимального варіанту перекладу інтернаціоналізмів не існує: у кожному тексті зустрічаються як "фальшиві друзі перекладача”, так і слова, що вимагають дослівного перекладу.