Вступ 3
Пароніми та Омоніми 4
Висновки 10
Список використаних джерел: 11

Омоніми – це слова, які мають однакову звукову форму, але зовсім різні значення.
Їхні значення – нічим не пов'язані між собою: коса «заплетене волосся», коса «знаряддя для косіння», коса «вузька смуга суходолу в морі, річці»; луг «угіддя для сінокосу», луг «хімічна речовина певного складу»; стигнути «достигати», стигнути «холонути».
Зовнішньо омонімія подібна до полісемії (багатозначності). Проте за своїм змістом і походженням це різні явища.
Кожне переносне значення багатозначного слова обов'язково так чи інакше пов'язане з його первинним значенням: вогнище – 1) «купа дров, що горить»; 2) «місце, де розкладали вогонь»; 3) «своя оселя, родина» (у давнину близькі люди збиралися навколо вогнища); 4) «центр, зосередження чогось».
Омоніми семантичної спільності не мають: бал «оцінка», бал «вечір із танцями»; стан «корпус людини», стан «становище», стан «стоянка», стан «машина» (прокатний стан).
Лексичні омоніми поділяють на повні (абсолютні) і неповні (часткові).
Повні омоніми збігаються в усіх граматичних формах: балка1 «дерев'яний чи металевий брус», балка «яр» (обидва іменники в усіх відмінках однини й множини мають однакові форми); точити «робити гострим», точити «цідити» (обидва дієслова змінюються абсолютно однаково); моторний1 «швидкий», моторний2 «пов'язаний із мотором» (обидва прикметники однаково змінюються за родами, відмінками та числами).

Список використаних джерел:

1. Глущик С. Сучасні ділові папери. - К.: Знання ПРЕСС, 2000. - 345 с.
2. Паламар Л., Кацавець Г. Мова ділових паперів. - К.: Вища школа, 1996. - 215 с.
3. Погиба Л., Грибінченко Т., Баган М. Складання ділових паперів. Практикум. - К.: Знання, 2002. - 265 с.
4. Шевченко Л., Різун В., Лисенко Ю. Сучасна українська мова. - К.: Просвіта, 1993. - 375 с.
5. Шевчук С. Українське ділове мовлення. - К.: Атіка, 2004. - 592 с.

Структурна класифікація лексики розрізняє словниковий склад мови залежно від кількості і характеру кореневих морфем, а також залежно від наявності словотворчих афіксів. Згідно чого у сучасній англійській мові можна виділити слова прості і складні, непохідні (кореневі) і похідні, повноосновні і абревіатури. Семантична диференціація лексики – це класифікація лексики по схожості значення. При семантичній класифікації весь словник може бути розділений на групи однопольових словарних одиниць, зв'язаних схожістю дефінуючого значення (інакше: тематично об'єднаних словарних одиниць або одиниць, що належать до одного семантичного поля). При семантичній класифікації лексики в ній виділяють синонімічні та антонімічні ряди. При класифікації лексики по схожості форми в мові виділяють групи омонімів і паронімів (помилкових омонімів). Омонімія – це збіг форми при нетотожності значення. Омонімічними можуть бути різнорідні по структурі елементи мови. Пароніми – це слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Часто вони мають один корінь, а різняться лише наростком, приростком чи закінченням, і така незначна відмінність у вимові може призвести до помилок.

Пароніми – слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Наприклад: білити і біліти; сильний і силовий. Часто вони мають один корінь, а різняться лише суфіксом, префіксом чи закінченням. Незначна відмінність у вимові призводить до помилок, тому варто приділяти увагу вживанню малознайомих слів, додатково перевіряючи їхнє тлумачення.
Омо́німи – це слова, які однаково звучать та пишуться, але мають різне значення. В народі омоніми часто не відрізняються від омографів та омофонів. Це частково пов'язано з тим, що в українській мові слова пишуться та читаються однаково.
Пароніми, як і омоніми, у художній літературі та в побуті використовуються для створення каламбурів – жартівливої гри слів: – Сумніваюсь, чи ти козак чи кізяк, – засміявся задоволений своїм жартом Варчук (М. Стельмах). Страшніш від огненних геєн голодна хіть зажерливих гієн (Б. Олійник). Прийомний син барона був баран (Л. Костенко). Нечесну приватизацію в народі називають прихватизацією; донощиків, шо на вухо доносять, іменують Навуходоносорами (за ім'ям вавилонского царя Навуходоносора). Використання омонімів і паронімів як художніх та стилістичних засобів називається парономазією.
Разом із тим треба пам'ятати, що звукова, а іноді й зна¬ченнєва близькість паронімів може призвести до сплутування їх: незгоди («відсутність взаємопорозуміння, розбіжність у поглядах») і знегоди («нещастя, труднощі»); факт («подія, явище») і фактор («умова, причина»); уява («здатність уявляти») і уявлення («розуміння, поняття»); зумовити («спричинити») і обумовити («зробити застереження») тощо.