ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІТЕЙ З МОТОРНОЮ АЛАЛІЄЮ 6
1.1. Моторна алалія у контексті психолого-педагогічних досліджень 6
1.2. Особливості пізнавальної діяльності дітей з порушенням мовлення 12
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ВПЛИВУ ІГОР ТА ІГРОВИХ ПРИЙОМІВ НА ЗБАГАЧЕННЯ, УТОЧНЕННЯ ТА АКТИВІЗАЦІЮ СЛОВНИКА У ДІТЕЙ З МОТОРНОЮ АЛАЛІЄЮ 18
2.1. Визначення показників словника у дітей з моторною алалією 18
2.2. Робота з дітьми по збагаченню, уточненню та активізації словника на основі ігор та ігрових прийомів 32
2.3. Порівняльний аналіз результатів дослідження 51
ВИСНОВКИ 54
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 56
ДОДАТКИ 59
Моторною алалією в логопедії називають первинний недорозвиток експресивного мовлення центрального органічного генезу. Її спричиняє порушення одного з двох специфічних психологічних механізмів мовлення, що пов’язаний з діяльністю центральних кіркових відділів мовно-рухового аналізатора. Таке порушення виникає внаслідок ураження премоторних та постцентральних (кінестетичний) відділів кори головного мозку, що в нормі забезпечують правильні, точні, координовані та автоматизовані рухи органів артикуляційного апарату. Центральним симптомом порушення мовленнєвої (артикуляційної моторики) при алалії є апраксія (О.Р.Лурія, Н.Н.Трауготт, Є.Ф.Соботович та ін.) [2, с.41].
Проте моторна алалія не зводиться лише до порушення моторної сторони мовлення. Значно серйознішими є порушення діяльності засвоєння та використання мови, що трапляються при моторній алалії, через які, власне, її й відносять до групи мовних порушень [3, с.55].
Означені мовні порушення проявляються в труднощах оволодіння та використання дитиною синтагматично та парадигматично організованих мовних одиниць, пов’язаних зі звуко-складовою структурою слова, синтаксисом, словотвором, морфологічною словозміною, процесами трансформації внутрішньої структури вислову у поверхневу, розумінням складних логіко- граматичних конструкцій тощо (Є. Ф. Соботович) [5, с.25].
Мовленнєва та немовленнєва симптоматика моторної алалії досить часто визначається третинними полями кори головного мозку, розташованими у складі зон органічного ураження чи безпосередньо поряд із ними.
Слід зазначити, що органічні ураження ЦНС, які спричиняють алалію, часто виникають у період внутрішньо утробного розвитку, коли нервова система дитини, зокрема і її центральні відділи перебувають у стадії формування (І.К.Самойлова, О.Л.Лінденбаум). Органічні порушення, що виникають у цей період, у міру збільшення обсягу головного мозку та площі його кори також збільшуються розміром. У результаті при алаліях досить часто відзначають значні зони ураження, де клітини кори головного мозку не досягають функціональної зрілості, залишаючись на стадії нейробластів. Саме значні обсяги зони ураження не дають можливості на практиці виділити більш диференційовані форми алалії (на відміну від афазії). Ось чому, окрім власне моторних центрів мовлення, при алалії до патологічного процесу долучаються й ділянки кори, розташовані поряд, у тому числі й третинні зони лобної та тім’яно-потилично-скроневої ділянок кори головного мозку.
Іншою особливістю алалії є певна специфічність локалізації порушення відносно домінантної півкулі головного мозку. Дослідники зазначають, що алалія виникає переважно при двосторонньому ураженні мовленнєвих зон кори головного мозку. В іншому разі, тобто коли ураження локалізується лише в одній (зазвичай генетично визначеній) домінантній півкулі, завжди залишається ймовірність міжпівкульної функціональної перебудови: мовленнєву функцію неспецифічно може взяти на себе здорова субдомінантна півкуля. Це є доволі складним і тривалим процесом. Уникаючи грубого порушення мовленнєвої функції, яке неминуче виникає при ураженні мовленнєвих зон генетично визначеної домінантної півкулі, така перебудова може спричинити затримку мовленнєвого розвитку, заїкання тощо. Зміна домінантної півкулі й пов’язаний із цим процес визначення провідної руки може частково пояснити численні порушення мовлення, які спостерігають у ліворуких дітей, звичайно, якщо їхня ліворукість не є наслідком генетичного домінування правої півкулі, а виникає в результаті описаної вище функціональної перебудови міжпівкульної взаємодії великих півкуль головного мозку.
Моторна аферентна (кінестетична) алалія виникає під час ураження постцентральних відділів кори головного мозку: у нижній третині задньої центральної звивини та нижній частині тім’яної долі. Її центральним симптомоутворювальним механізмом є оральна (кінестетична) апраксія, що виникає в результаті порушення пропріоцептивної (кінестетичної чутливості). Її наслідком є втрата контролю за рухами органів артикуляційного апарату. Це значно ускладнює оволодіння дитиною правильними артикуляційними укладами та утруднює їх відтворення у процесі породження мовлення [3, с.8].
Загальною специфічною особливістю дітей з моторною алалією є вербальні парафазії - заміни одних слів на інші. Вербальні парафазії виникають тоді, коли дитина не володіє руховим образом слова або не може його актуалізувати. У результаті виникає заміна на слово, близьке за звучанням чи значенням, або ж заміна слова громіздкою описовою конструкцією. Специфічною формою парафазії є використання жестів замість слів [2, с.7].
У цілому словник дітей з моторною алалією є непропорційним щодо представленості слів різних частин мови. У ньому значно переважають іменники, які позначають конкретні предмети з найближчого побутового оточення дитини. Відчувається значний дефіцит слів, які мають збірні та абстрактні значення. Довгий час у мовленні дітей відсутні прикметники, значні труднощі спостерігаються у засвоєнні та використанні дієслів.
Дефіцит дієслів негативно впливає і на розвиток синтаксичної сторони мовлення, оскільки більшість речень вимагає позначення предиката саме дієсловом. Через це діти з еферентною моторною алалією або пропускають дієслова в реченнях, або використовують так звані універсальні дієслова-замінники - кілька дієслів, що надто широко використовуються дітьми з алалією (робити на позначення усіх вид дій, іде - на позначення усіх форм пересування у просторі тощо).
Поряд з розширенням сфери вживання одних слів у дітей з моторною алалією спостерігається невиправдане звуження значень інших слів, що пов’язано з труднощами оволодіння семантичною структурою слова. Ці труднощі проявляються не лише в експресивному, але й в імпресивному мовленні.
У дітей зі значним запізненням формується узагальнене лексичне значення слова, що є основою для оволодіння різними мовно-семантичними явищами: омонімією, синонімією, переносним значенням тощо.
У результаті слова вживаються дітьми з моторною алалією переважно у прямому значенні. Їхнє мовлення збіднене та невиразне, стилістично не забарвлене. Через дефіцит лексики дитина не може чітко і правильно сформулювати власну думку, дати чітку відповідь. Описуючи картинку дитина здебільшого воліє до незначних несуттєвих деталей, які вона, однак, може позначити вербально.
Особливості граматичної сторони мовлення дітей з аферентною моторною алалією пов’язані передусім з порушенням функцій третинного поля кори головного мозку у його тім’яно-потилично- скроневій зоні. Ця функція забезпечує оволодіння парадигматичною системою мови [2, с.4].
Означене порушення специфічно впливає переважно на засвоєння та використання морфологічної словозміни, що виражає систему парадигматично організованих граматичних значень числа, роду, відмінка іменників, прикметників, числівників, займенників; виду, часу особи дієслів тощо.
Чим складнішою є граматична парадигма, тим більше труднощів спричиняє в дитини її засвоєння та використання.
Найскладнішою для дітей з аферентною формою алалії є система відмінків іменника. Будуючи речення чи словосполучення, дитина припускається значної кількості помилок вживання відмінкових форм іменників, прикметників, числівників, займенників. Ці аграматизми мають імпресивний характер, що вказує на їхню причину - труднощі засвоєння парадигматично організованих морфологічних одиниць мови. Неправильно вживаючи граматичну форму слова, дитина може послідовно перебрати всі відомі їй форми (у тому числі й правильні), але не може обрати одну єдину, яка задовольняє всі граматичні зобов’язання, що виникають між словами у реченні [3, с.7].
Особливістю цієї форми алалії є відносно збережена синтаксична структура речення. Обсяг та складність синтаксичних конструкцій напряму визначається обсягом словника та ступенем близькості ситуації спілкування мовному досвіду дитини. Тому речення дітей з моторною аферентною алалією порівняно з мовленням ровесників без порушень розвитку є дещо фрагментарними, неповно розкривають задум, вони позбавлені засобів увиразнення тощо.
Певні труднощі побудови речень передусім пов’язані з бідністю дієслівної лексики та недоліками у визначенні психологічної структури вислову, зокрема предиката ситуації. Через це в реченнях трапляються пропуски присудків, заміна їх жестами.
1. Блохіна Л. Формування фонематичного сприйняття в дітей з мовленнєвими порушеннями // Дефектолог (укр. Пошта). – 2008. - №6.- С.48-49.
2. Вренёва Е. Готовим к школе детей с системным недоразвитием речи. // Здоровье детей: Прилож.к газ. «Первое сент.» 2007. - №16. – С.37-41.
3. Горай І.В. Формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ / І.В. Горай // Реабілітаційна педагогіка: Теорія і практика. Полтава. – 2009. ПДПУ. – С. 50.
4. Деревянко Н.П. Формирование словарного запаса у дошкольников с общим недоразвитием речи/ Н.П. Деревянко, Е.А. Лапп// Практическая психология и логопедия. – 2006. - №4. – С.57-60.
5. Дубова Н.В. Об особенностях навыков общения дошкольников с ОНР // Логопед в детском саду. – 2006. №3 – С.36-38.
6. Дубровина Т.И. //Развитие памяти в системе коррекционно-развивающего обучения у детей с общим недоразвитием речи // Логопедия.- 2007. №2. – С.64-68.
7. Дудьев В.П. Системный подход в развитии коммуникативного потенциала дошкольников с общим недоразвитием речи// Логопедия. – 2006. - №2. – С.22-27.
8. К вопросу о формировании лексико-граматических средств языка у дошкольников с ОНР// Логопед в детском саду.- 2007. - №6. – С.40-52.
9. Карта логопедична обстеження дитини з порушеннями мовлення: Методичні рекомендації для практичної роботи / Автори-укладачі І. Г. Дмитрієнко, Л. О. Федорович. –– Полтава, 2006. – 33 с.
10. Крутій К.Л. Перспективно-календарне планування занять із навчанням мови і розвиту мовлення дітей . – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПМ» ЛТД, 2005. – 192с.
11. Леханова О. Робота с дошкольниками с ОНР по обучению пониманию социальных причинно-следственных закономерностей// Дошкольное воспитание. – 2007. - №9. – С.100-105.
12. Машковська Т. Обстеження дітей із загальним недорозвимтокм мовлення // Дефектолог. – 2008. - №2. – с. 7-21.
13. Мелихова О.В. Формирование готовности дошкольников с ОНР к овладению навыков письма/О.В.Мелихова, Ю.В.Федосова// Логопедия. – 2006. - №3. – С.26-36.
14. Нищева Н. В. Программа корекционно-розвивающей роботы в младшей логопедической группе детского сада. – СПб.: ДЕТСТВО–ПРЕСС: 2007. – 192с.
15. Нікішенко Г. Підготовка дітей з вадами мовлення в компенсуючому дитячому садку (групі) // Дитячий садок. 2005.- № 35 .
16. Сафонов О.В. Корекционно-педагогическая работа по активизации речевой деятельности дошкольников с общим недоразвитием речи // Логопед в детском саду. – 2006. – №6. – С.48-53.
17. Сафонова О.В. О проблеме активизации речевой деятельности старших дошкольников с общим недоразвитием речи // Логопед в детском саду. – 2006ю - №4. – С.29-34.
18. Семёнова И.С. Современные подходы к созданию условий для корекционно-образовательной работы с детьми дошкольного возраста с нарушениями речи // Логопед в детском саду. – 2007. – №4. – С.54-58.
19. Теорія і практика сучасної логопедії: Збірник наукових праць: Вип. 3. – К.: Актуальна освіта, 2006. – 148 с.
20. Тишина Л.А. Влияние словарной работы на развитие связной речи дошкольников с ОНР// Логопедия. 2007. - №2. – С. 59-63.
21. Тишина Л.А. Влияние словарной роботы на развитие связной речи дошкольников с общим недоразвитием речи / Л.А. Тишина, Г.Р. Кузахметова// Логопедия. – 2007. – №2. – С.59-63.
22. Трофименко Л. Новий зміст колекційного навчання з розвитку мовлення дітей середнього із ЗНМ II-III ступенів // Дефектологія. 2007. – №3. – С.34-40.
23. Туманова Т.В. О словообразовательной компетенции детей с общим недоразвитием речи// Логопед в детском саду. – 2006. – №5. – С.17-19.
24. Филичева Т.Б. Работа воспитателя в группе детей с ОНР // Логопедия сегодня. – 2008. - №3. – С.63-70.
25. Филичева, Т.Б. Психолого-педагогическая характеристика детей с общи недоразвитием речи // Логопедия. – 2006. - №2. – С. 57-68.
26. Черкасова Е. Воспитание речевого слуха у детей с общим недоразвитием речи / Дошкольное воспитание. – 2006. – №11. – С.65-75.
27. Чернова Т.В. Организация взаимодействия логопеда с родителями старших дошкольников с ОНР/ Т.В.Чернова, И.Ю.Лебеденко // Дошкольная педагогика. – 2007. – №2. – С.48-51.
28. Чиркина Г.В. Программы дошкольных образовательных учреждений – компенсирующего вида для детей с нарушениями речи / Т.Б.Филичева, Г.В.Чиркина, Т.В.Туманова, С.А. Миронова, А.В.Лагутина. – М.: Просвещение, 2008.
29. Шведова И. Формирование фонематического восприятия и звукового анализа у дошкольников с общин недоразвитием речи // Дошкольное воспитание. 2007. – №5. – С. 71-77.
30. Юсупова Г.Х. Особенности личного развития старших дошкольников с ОНР // Коррекционная педагогика. – 2007. - №4. – С.56-61.
У дітей часто зустрічаються порушення в розвитку мови. Спеціальні дослідження показали різноманітність проявів мовних патологій. В одних випадках відзначаються тільки відхилення у розвитку звукової сторони мови. В інших - у дітей порушується формування всіх компонентів мовленнєвої системи.
Така форма мовної патології в логопедії розуміється як загальне недорозвинення мови і має різний механізм. При загальному недорозвитку мовлення спотворюється процес мовного онтогенезу, причому структура дефекту неоднорідна. Ступені недорозвинення мови бувають різні: від повної її відсутності до не різко вираженого недорозвинення.
Симптомокомплекс мовних розладів призводить до вторинного недоразвитию інтелекту, порушуються психічні процеси. У таких дітей недостатні увагу, сприйняття, пам'ять, порушення емоційно - вольової сфери, поведінки. Діти вперті, примхливі, негавістічни. Відзначається схильність до сліз, рухове занепокоєння, підвищена сінзетівность.
Мова регулює поведінку людини, контролює його вчинки, думки, дії. Тому відсутність мови накладає дуже тяжкий відбиток на все життя людини, а насамперед на загальний розвиток дитини.
Тому одним з найтяжчих мовленевих порушень у дітей є алалія. «Науково обґрунтованих статистичних відомостей про поширеність даного дефекту немає. Наявні відомості, що у дітей алалії зустрічаються приблизно у 1 % дітей, а серед дітей шкільного віку у 0,6 - 0,2% дітей. У середньому можна вважати, що алалія зустрічається приблизно у 0,1% населення».(10). Але це не робить проблему алалії менш значною.
Логопедичну роботу з даною категорією дітей необхідно починати в ранньому віці. Для досягнення позитивних результатів педагог-логопед повинен чітко представляти на якому тлі виникає недорозвинення мови, який вплив на темп мовленнєвого розвитку надають супутні неврологічні порушення, генетичні передумови, особливості психологічної діяльності дитини, тобто знати структуру дефекту, а також методи і прийоми корекційної роботи.
Однією з форм алалії є моторна алалія. Порушення та затримки у розвитку мови дітей, страждаючих на моторну алалію, дуже важко піддаються корекції, негативно впливають на формування та розвиток дитини.
Моторна алалія неоднорідна за своїми механізмами, проявами та ступеням вираженості. Для дітей з алалією типові не тільки появлення мови з запізненням, але й патологічний хід її розвитку, в формування словника дитини. Тому дуже важливо проводити спеціальну корекційну роботу по збагаченню, активізації та уточненню словника дитини, що страждає на моторну форму алалії. Вона займає значний час, потребує наполегливої праці, ефективність якої залежить від зацікавленості дитини. Останню в дошкільному віці може забезпечити використання ігор та ігрових прийомів.
За своїм характером дидактичні ігри в більшій мірі, ніж інші, мають відповідати цілям та задачам роботи по збагаченню, активізації та уточненню словника у процесі логокорекційної роботи з дітьми-алаліками.
Дослідженню проблем моторної алалії у дітей займалися багато вчених, особливу увагу ми хочемо приділити наступним: Блохін Л., Вренёва Е., Горай І.В., Деревянко Н.П., Дубова Н.В. Дубровина Т.И., Дудьев В.П., І. Г. Дмитрієнко, Л. О. Федорович, Крутій К.Л., Леханова О., Машковська Т., Мелихова О.В., Нищева Н. В., Нікішенко Г., Сафонов О.В., Семёнова И.С., Тишина Л.А., Тишина Л.А., Трофименко Л., Туманова Т.В., Филичева Т.Б., Черкасова Е., Чернова Т.В., Чиркина Г.В., Шведова И., Юсупова Г.Х..
Об’єкт дослідження - робота по збагаченню, уточненню, та активізації словника дітей з моторною алалією.
Предмет дослідження - спеціально дібрана система дидактичних ігор та ігрових прийомів, як найбільш ефективний засіб збагачення, уточнення, активізації словника дітей з моторною алалією.
Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити вплив спеціально дібраних дидактичних ігор та ігрових прийомів для збагачення, уточнення, активізації пізнавальної діяльності дітей з моторною алалією.
Гіпотеза дослідження - у своєму дослідженні ми виходимо з припущення, що використання спеціально дібраних дидактичних ігор та ігрових прийомів, спрямованих на збагачення, уточнення, активізацію словника дітей з моторною алалією, буде сприяти більш ефективному розвитку мови дітей і підвищить ефективність логокорекційної роботи в спеціальних дитячих закладах.
Виходячи з вищевикладеного були визначені завдання дослідження:
1. Вивчити і проаналізувати загальну і спеціальну літературу з проблеми дослідження;
2. Вивчити особливості формування складової структури слова у дитини-алаліка;
3. Апробувати різні методи і прийоми, які використовуються на логопедичних занять із формування складової структури слова;
4. Експериментально перевірити вплив дидактичних ігор та ігрових прийомів на розширення, активізацію, уточнення словника дітей, що страждають моторною алалією.
Методи дослідження: аналіз наукової літератури з проблеми дослідження, аналіз та узагальнення масового та передового педагогічного досвіду, спостереження, обстеження стану словника дітей, формуючий експеримент, метод математичної статистики.
Структура дослідження. Робота складається зі Вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел.
При проведенні експериментального дослідження з теми нашої курсової роботи, на основі вивчення літературних джерел було розкрито сутність понять: моторна форма алалії, загальний недорозвиток мови ІІ рівня ; ігри та ігрові прийоми; психологічні особливості ігрової діяльності дітей -алаліків.
Система логопедичного впливу при алалії має комплексний характер: корекція звуковимови поєднується з формуванням звукового аналізу і синтезу, розвитком лексико-граматичного боку мови і зв’язного мовлення.
Одним з найбільш важливих аспектів роботи при корекції алалії є робота по формуванню активного і пасивного словника дітей. Він займає достатньо значний час, потребує багатьох тренувань, ефективність яких залежить від зацікавленості дитини.
При моторній формі алалії основними завданнями у роботі по формуванню активного і пасивного словника дітей, є збагачення, уточнення, активізація словника різними частинами мови, навчання застосуванню їх у мові. Робота по збагаченню словника повинна бути комплексною, вона включає у себе розвиток не тільки лексичного боку мови, але і граматичного, підготовку до вірної звуковимови та інше.
Також було теоретично обґрунтовано необхідність використання спеціально дібраних і розроблених на українській мові дидактичних ігор та ігрових прийомів для формування активного та пасивного словника у дітей, які страждають на моторну алалію.
На основі цього обґрунтування було розроблено спеціальну логопедичну картку для вивчення недоліків сформованості активного і пасивного словника за допомогою спеціально дібраної системи завдань. Вона включала: вивчення стану активного і пасивного іменникового, дієслівного, прикметникового, прислівникового, числівникового словників, а також розуміння значення та можливості використання у мові прийменників та часток.
Для проведення формуючого експерименту нами були дібрані, модифіковані та розроблені дидактичні ігри та ігрові прийоми для роботи по збагаченню, уточненню та активізації словника у дітей, які страждають на ЗНМ ІІ рівня, обумовлений моторною алалією. З цією метою були використані ігри та ігрові прийоми для роботи над збагаченням, уточненням та активізації словника різними частинами мови.
Після чого експериментально перевірено ефективність застосування спеціально дібраних і розроблених дидактичних ігор та ігрових прийомів у роботі з дітьми середнього, які страждають на моторну алалію, та здійснено якісний порівняльний аналіз результатів експериментального дослідження.
Таким чином, гіпотеза нашого дослідження була підтверджена практично.
Розроблена методика може використовуватись у роботі з дітьми, які страждають на моторну алалію.