Вступ ……………………………………………………………………………3
Покоління електро – обчислювальної машини (ЕОМ) ……………………...5
Висновки ………………………………………………………………………..10
Список використаних джерел …………………………………………………11

Перші електронно-обчислювальні машини
Перші електронні комп'ютери з'явилися в першій половині XX ст. На відміну від попередніх, вони могли виконувати задану послідовність операцій за програмою, що була задана раніше, або послідовно розв'язувати задачі різних типів. Перші комп'ютери були здатні зберігати інформацію в спеціальній пам'яті.
Конрад Цузе
1934 року німецький студент Конрад Цузе, який працював над дипломним проектом, вирішив створити у себе вдома цифрову обчислювальну машину з програмним управлінням та з використанням (вперше в світі) двійкової системи числення. 1937 року машина 21 (Цузе 1) запрацювала. Вона була 22-розрядною, з пам'яттю на 64 числа і працювала на суто механічній (важільній) базі.
Необхідність у швидких та точних обчисленнях особливо зросла під час Дру¬гої світової війни (1939—1945 рр.) перш за все для розв'язання задач балістики, тобто науки про траєкторію польоту артилерійських та інших снарядів до цілі.
Джон Атанасов
1937 року Джон Атанасов (американський вчений, болгарин за походженням) вперше запропонував ідею використання електронних ламп як носіїв інформації.
Алан Тьюрінг
В 1942—1943 роках в Англії була створена за участю Алана Тьюрінга обчислювальна машина «Колос». В ній було 2000 електронних ламп. Машина призначалася для розшифрування радіограм німецького вермахту. «Колос» вперше в світі зберігав та обробляв дані за допомогою електроніки, а не механічно.
Машини Цузе та Тьюрінга були засекреченими, про їх створення стало відомо через багато років після закінчення війни.
Говард Айкен - Марк 1
1944 року під керівництвом професора Гарвардського університету Говарда Айкена було створено обчислювальну машину з автоматичним керуванням послідовністю дій, відому під назвою Марк 1. Ця обчислювальна машина була здатна сприймати вхідні дані з перфокарт або перфострічок. Машина Марк 1 була електромеханічною, для зберігання даних використовувались механічні прилади (коліщатка та перемикачі). Машина Айкена могла виконувати близько однієї операції за секунду та мала величезні розміри: понад 15 м завдовжки та близько 2,5 м заввишки і складалася більш ніж із 750 тисяч деталей.
Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - ЕНІАК
1946 року групою інженерів під керівництвом Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта на замовлення військового відомства США було створено ма¬шину ЕНІАК, яка була здатна виконувати близько 3 тисяч операцій за секун¬ду. За розмірами ЕНІАК був більшим за Марк 1: понад ЗО метрів завдовжки, його об'єм становив 85 м3. Важив ЕНІАК ЗО тонн. Замість тисяч механічних деталей Марка 1, в ЕНІАКу було використано 18 тисяч електронних ламп.
Джон фон Нейман
Суттєвий внесок у створення ЕОМ зробив американський математик Джон фон Нейман, що брав участь у створенні ЕНІАКа. Фон Нейман запропонував ідею зберігання програми в пам'яті машини. Такі ЕОМ були знач¬ним кроком уперед на шляху створення більш досконалих машин. Вони були здатні обробляти команди в різному порядку.
ЕДСАК
Перша ЕОМ, яка зберігала програми у пам'яті, дістала назву ЕДСАК (Electronic Delay Storage Automatic Calculator — електронний калькулятор з пам'яттю на лініях затримки). Вона була створена в Кембріджському університеті (Англія) 1949 року. З того часу всі ЕОМ є комп'ютерами з програмами, які зберігаються у пам'яті.
С. Лєбєдєв – МЕОМ, ШЕОМ
1951 року в Києві під керівництвом С. Лєбєдєва незалежно було створено МЕОМ (Мала Електрична Обчислювальна Машина). 1952 року ним же було створено ШЕОМ (Швидкодіюча Електрична Обчислювальна Машина), яка була на той час кращою в світі та могла виконувати близько 8 тисяч операцій за секунду.

1. Ворст І., Ревентлоу П. Економіка фірми: підручник – М.: Висша школа, 1994.
2. Горфінкель В.Я. Економіка підприємств, Москва «Банки і біржі», 1996 – с.155-175.
3. Економіка і бізнес/ Под ред. В.В. Кашаева – М.:МГТУ ім. Баумана, 1993.
4. Крайзмер Л.П. Бионика. – М.-Л.: Госэнергоиздат, 1962. – 72 с.
5. Семененко В.А. и др. Электронные вычислительные машины. – М.: Высш. шк., 1991. – 288 с.
6. Терминологический словарь по основам информатики и вычислительной техники / А.П. Ершов, Н.М. Шанский, А.П. Окунева, Н.В. Баско; Под ред. А.П. Ершова, Н.М. Шанского. – М.: Просвещение, 1991. – 159 с.

Починаючи з 1950 року, кожні 7-10 років кардинально оновлювалися конструктивно- технологічні та програмно - алгоритмічні принципи побудови та використання ЕОМ. У зв'язку з цим правомірно говорити про покоління обчислювальних машин. Умовно кожному поколінню можна відвести 10 років.
ЕОМ виконали великий еволюційний шлях в сенсі елементної бази ( від ламп до мікропроцесорах ) а також в сенсі появи нових можливостей, розширення області застосування і характеру їх використання.
Розподіл ЕОМ на покоління - дуже умовна, класифікація обчислювальних систем по ступеню розвитку апаратних і програмних засобів, а також способів спілкування з ЕОМ.
До першого покоління ЕОМ відносяться машини, створені на рубежі 50 - х років: у схемах використовувалися електронні лампи. Команд було мало, управління - простим, а показники обсягу оперативної пам'яті і швидкодії - низькими. Швидкодія порядку 10-20 тисяч операцій в секунду.
Для введення і виведення використовувалися друкують устрою, магнітні стрічки, перфокарти і перфострічки.
До другого покоління ЕОМ належать ті машини, які були сконструйовані в 1955-65 рр.. У них використовувалися як електронні лампи, так і транзистори. Оперативна пам'ять була побудована на магнітних сердечниках. У цей час з'явилися магнітні барабани і перші магнітні диски. З'явилися так звані мови високого рівня, кошти яких допускають опис всієї послідовності обчислень в наочному, легко сприйманої вигляді. З'явився великий набір бібліотечних програм для вирішення різних математичних завдань. Машин другого покоління була властива програмна несумісність, яка ускладнювала організацію великих інформаційних систем, тому в середині 60х років намітився перехід до створення ЕОМ, програмно сумісних і побудованих на мікроелектронної технологічній базі.
Третє покоління ЕОМ. Це машини, створювані після 60х років, що володіють єдиною архітектурою, тобто програмно сумісних. З'явилися можливості мультипрограмування, тобто одночасного виконання декількох програм. У ЕОМ третього покоління застосовувалися інтегральні схеми.
Четверте покоління ЕОМ. Це нинішнє покоління ЕОМ, розроблених після 1970 р. машина 4го покоління проектувалися в розрахунку на ефективне використання сучасних високорівневих мов і спрощення процесу програмування для кінцевого користувача.
Машини 4- го покоління - багатопроцесорні, багатомашинні комплекси, що працюють на зовнішню пам'ять і загальне поле зовн. пристроїв. Швидкодія досягає десятків мільйонів операцій в сек, пам'ять - декількох млн. слів.
Перехід до п'ятого покоління ЕОМ вже почався. Він полягає в якісному переході від обробки даних до обробки знань і в підвищенні основних параметрів ЕОМ. Основний упор буде зроблений на "інтелектуальність".
На сьогоднішній день реальний «інтелект», демонстрований найскладнішими нейронними мережами, знаходиться нижче рівня дощового хробака, однак, як би не були обмежені можливості нейронних мереж сьогодні, безліч революційних відкриттів, можуть бути не за горами.

Всі етапи розвитку ЕОМ прийнято умовно ділити на покоління.
Перше покоління створювалося на основі вакуумних електроламп, машина справлялася з пульта і перфокарт з використанням машинних кодів. Ці ЕОМ розміщувалися в кількох великих металевих шафах, які займали цілі зали.
Втричі покоління з'явилося в 60-і роки 20 століття. Елементи ЕОМ виконувалися на основі напівпровідникових транзисторів. Ці машини обробляли інформацію під управлінням програм мовою Асемблер. Введення даних і програм здійснювався з перфокарт і перфострічок.
Третє покоління виконувалося на мікросхемах, що містили на одній платівці сотні або тисячі транзисторів. Приклад машини третього покоління - ЄС ЕОМ. Управління роботою цих машин відбувалося з алфавітно - цифрових терміналів. Для управління використовувалися мови високого рівня і Асемблер. Дані та програми вводилися як з терміналу, так і з перфокарт і перфострічок.
Четверте покоління було створено на основі великих інтегральних схем ( ВІС). Найбільш яскраві представники четвертого покоління ЕОМ - персональні комп'ютери (ПК). Персональної називається універсальна одно користувальницька мікроЕОМ. Зв'язок з користувачем здійснювалася за допомогою кольорового графічного дисплея з використанням мов високого рівня.
П'яте покоління створено на основі надвеликих інтегральних схем ( НВІС ), які відрізняються колосальної щільністю розміщення логічних елементів на кристалі.
Передбачається, що в майбутньому широко пошириться введення інформації в ЕОМ з голосу, спілкування з машиною на природній мові, машинне зір, машинне дотик, створення інтелектуальних роботів і робото технічних пристроїв.