ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ПОЗИТИВНОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ 6
1.1.Особливості формування позитивного психологічного клімату 6
1.2. Роль психологічної готовності особистості до навчання у вузі 14
1.3. Концептуальні засади дослідження сучасних освітніх технологій у вищому навчальному закладі 15
РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ УМОВ ВПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ПОЗИТИВОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ 19
2.1. Психологічні умови ефективного впровадження сучасних освітніх технологій у вищому навчальному закладі 19
2.2. Аналіз дослідження 21
ВИСНОВКИ 24
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 27

Основними факторами, що впливають на формування соціально-психологічного клімату в школі є:
 взаємини з колегами по роботі і адміністрацією;
 рівень конфліктності відносин;
 професійна підготовка персоналу;
 зміст праці та ступінь задоволення нею;
 умови праці і побуту та задоволеність ними;
 ступінь задоволення характером міжособистісних стосунків педагогів з дітьми;
 особистість керівника, стиль керівництва та задоволеність ними.
Стратегія покращення психологічного мікроклімату.
Сприятливий психологічний клімат - це підсумок систематичної роботи керівників, психологів і всіх співробітників установи.
При порушенні позитивної атмосфери в колективі, спершу, визначається основне коло проблем колективу: характеристики і фактори сприятливого і несприятливого психологічного мікроклімату, формування і вдосконалення якого вимагає від психологів та адміністрації у закладах освіти розуміння емоційного стану людей, настроїв, відносин один з одним. Дуже важливим моментом в будь-якому колективі є наявність довіри[1,c. 45]. Адже, довіра - це потужна універсальна сила, що впливає практично на все, що відбувається всередині установи і у відносинах між іншими закладами і одночасно є структурною та культурною характеристикою кожного окремого закладу.
Для вивчення взаємовідносин в групі широко використовують методи соціометрії та референтометрії. За допомогою методів соціометрії визначаються популярність-непопулярність членів колективу, їх соціометричний статус, а також виявляються існуючі мікрогрупи. При соціометричному підході до групи основним чинником вибору в системі міжособистісних відносин є симпатія-антипатія.
На відміну від соціометрії в референтометрії підставою вибору є ціннісний фактор. У кожної людини є своя референтна група, з вимогами якої вона рахується і на думку якої орієнтується. В порівнянні з соціометричним методом референтне дослідження дає змогу більш глибше вивчити мікроклімат колективу. Референтометрія дозволяє визначити основні цінності, які прийняті в даному колективі та які регулюють внутрішньогрупову активність. При побудові програми покращення психологічного клімату з педагогами, необхідно врахувати не тільки спрямованість людини (її установок, відносин, інтересів і т.д.) і індивідуально-психологічні особливості (темперамент, індивідуальний стиль діяльності та поведінки), але і фактори спрацьованості та сумісності їх у колективі [2,c. 102].
Спрацьованість і ефективність роботи виробничих та управлінських груп залежать від психофізіологічної сумісності учасників груп, наявності паритетних тактик, спільності установок та інтересів, відсутності егоцентричної спрямованості тощо. Тому основним завданням адміністрації закладу освіти є оптимальна розстановка працівників у структурах трудового колективу і його первинних ланок.
Особливість психологічної сумісності полягає в тому, що контакт між працівниками опосередкований їхніми діями і вчинками, думками й оцінками. Ефективним можна вважати таке співіснування, яке задовольняє його учасників і зберігає певний рівень їхніх відносин. Несумісність же працівників породжує ворожість, антипатію, призводить до конфліктів, що негативно позначається на результатах спільної діяльності. Але, варто розмежовувати явища сумісності та спрацьованості. Ефект сумісності частіше виникає в особистих відносинах, а ефект спрацьованості зазвичай є результатом формальних, ділових відносин, пов'язаних з виробничою діяльністю [3,c.45]. Основа спрацьованості - успішність і результативність саме спільної діяльності, що передбачає узгодженість в роботі між її учасниками.
Також, при реалізації розробленої програми покращення мікроклімату в закладах освіти, як і в будь-якій організації варто враховувати існування двох систем управління (формальну і неформальну) відповідно їх безпосередній вплив на взаємовідносини між членами колективу. Елементи формальної системи добре відомі кожному керівникові: планування, організація, мотивація та контроль. Однак, паралельно з цим стихійно складається інша система, яка виконує ті ж функції, але вже не з організаційної, а з соціальної, міжособистісної сторони. У той час як керівник мотивує співробітника зарплатою, колектив мотивує його спілкуванням, захистом, визнанням його як особистості. Колектив контролює, як би хто-небудь не вийшов за рамки негласно встановлених правил. Тому, кожен працівник, потрапивши в організацію, опиняється між двох вогнів: формальними вимогами керівництва і неформальними вимогами людей, які його оточують. Причому останні чинять на нього набагато більший, сильніший вплив. Чинником, який сприятиме стабілізації взаємин у сучасному педагогічному колективі та виступить буферною зоною між двома формами управління - це вміле керівництво. В більшій мірі, формування сприятливого психологічного мікроклімату залежить від вміння адміністрації знаходити з підлеглими спільну мову, а саме: цікавитися їхніми проблемами, делегувати повноваження, згуртовувати навколо себе, справедливо оцінювати результати праці, використовуючи розум і досвід, створювати особливу атмосферу задоволення педагогічною працею, яка сприяє розвитку творчості, педагогічної майстерності вчителя. Отже, на початку складання програми формування покращення сприятливого психологічного мікроклімату практичному психологу важливо вивчити стиль керівництва адміністрації закладу та наслідки даного впливу. В результаті, поінформувати директора щодо методів, засобів вивчення і розуміння інших людей, установок, бар’єрів, породжених соціальними стереотипами.

1. Водник В. Структура соціально-психологічного клімату колективу, шляхи його регуляції та формування // Бюлетень.—№ 5.,2009р.—С. 367
2. Дзюба Л. А. До питання про сучасні освітні технології // Проблеми
3. Дзюба Л.А. Активні методи навчання у процесі оволодіння англійською мовою/ Теоретичні і прикладні проблеми психології та педагогіки. Збірник наукових праць. № 1(1). - Луганськ, 2011. - С. 404.
4. Дзюба Л.А. Професійна придатність і професійне становлення в процесі навчання у вищому навчальному закладі // Теоретичні і прикладні проблеми психології і педагогіки: Збірник наукових праць. - №4. - Луганськ, 2012. - С. 271.
5. Дзюба Л.А. Психологічні чинники культури впровадження сучасних освітніх технологій // Тенденції та сучасні психолого-педагогічні проблеми підготовки фахівців у вищій школі: Збірник наукових праць за матеріалами Всеукраїнської науково-методичної конференції / Ред. колегія: ЩедроваГ.П. - голова, Кіяшко О.О., Левченко О.О., Третьяченко В.В. та ін. -Луганськ,2008р.-456 с.
6. Збірник наукових праць Інституту психології iмені Г. С. Костюка Національної АПН України: Проблеми загальної та педагогічної психології / Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. – К.: Вид-во “Гнозіс”, 2009. - Періодичність: 4-9 разів на рік. - ISSN 2077-2289
7. Культуротворчий підхід до впровадження освітнього менеджменту підготовки фахівців у вищій школі: науково-методичні рекомендації / Під ред. Кіяшко О.О., ЛевченкоО.Ол., Левченко О.Ом. та ін. - Луганськ: Видавництво Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, 2009. -456 с.
8. Лисих Л.П., Слащов В.А., Дзюба Л.А. Критерії щодо оцінки, яку одержує студент при складанні екзаменів та диференційованих заліків //Теоретичні і прикладні проблеми психології і педагогіки: Збірник наукових праць. № 3(3). - Луганськ, 2012.-С.339.
9. Молочко М.В. Створення сприятливого соціально-психологічного клімату як передумови ефективної діяльності педагогічного колективу дошкільного закладу // Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. – Випуск 6. – Вінниця: РВВ ДП “Державна картографічна фабрика”, 2012. – С.364.
10. Молочко М.В. Управління процесом формування соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі дошкільного закладу //Наукові записки: Збірник статей НПУ імені М.П.Драгоманова /Укл. П.В.Дмитренко, Л.Л.Макаренко. – К.: НПУ, 2010. – Випуск 44. - С.523
11. Молочко М.В. Формування соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі //Рідна школа. – 2014. - №4. – С.525.
12. Молочко М.В. Формування сприятливого соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі дошкільного закладу //Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Збірник наукових праць / Ред. кол. Гузій (відп. ред.) та ін. – К.: НПУ, 2011. – Вип.6. – С.246.
13. Пірен М.І. Деонтологія конфліктів та управління. Навчально-практичний посібник. – К.: УАДУ, 2011. - 377 с.
14. Основи загальної психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименко С. Д. - К.:2008, т. IV, Ч. 7. - С. 279.
15. Скотт Д.Г. Конфлікти.– К.,2008. -322с.
16. Словник-довідник термінів з конфліктології / За ред. М.І.Пірен. – Київ-Чернівці.: Чернівецький державний університет ім. Ю.Федьковича, 2005. - 318 с.
17. Третьяченко В.В., Дзюба Л.А. Соціально-психологічні особливості студентського самоуправління та умови його формування. Проблеми освіти: Наук-метод, зб./ Кол. авт. - К.: Наук, метод, центр вищої освіти , 2000. - Вип. 2009. - С. 261.

Соціально-психологічний клімат - це якісний бік міжособистісних стосунків, що виявляється у сукупності психологічних умов, які сприяють або перешкоджають продуктивній діяльності колективу та всебічному розвиткові особистості в групі.
Одним із перших розкрив зміст психологічного клімату В.М.Шепель. Психологічний клімат, на його думку - це емоційне забарвлення психологічних зв'язків членів колективу, що виникає на основі їх симпатії, збігів характерів, інтересів, схильностей. Він вважав, що клімат стосунків між людьми в організації складається з трьох складових. Перша складова - це соціальний клімат, який визначається усвідомленням спільних цілей і завдань організації. Друга складова - моральний клімат, який визначається прийнятими моральними цінностями організації. Третя складова - це психологічний клімат, тобто ті неофіційні відносини, які складаються між працівниками. У цілому, цей феномен прийнято називати соціально-психологічним кліматом колективу організації.
Залежно від особливостей вияву соціально-психологічний клімат виконує в колективі відповідні функції: консолідуюча (полягає у згуртуванні колективу, об'єднанні зусиль для вирішення навчально-виховних завдань); стимулюючу (виявляється в реалізації «емоційних потенціалів колективу» (А. Лутошкін), його життєвої енергії); стабілізуючу (забезпечує стійкість внутрішньоколективних відносин, створює необхідні передумови для успішної адаптації нових членів колективу); регулюючу (виявляється в утвердженні норм взаємин, прогресивно-етичного оцінювання поведінки членів колективу).
Педагогічний колектив формує й виховує, передає молоді знання й досвід, накопичений людством. Цим визначаються особливості його функціонування, моральних відносин, громадської відповідальності, єдності, колективності та гуманістичної спрямованості. Колектив учителів складається з людей, які відрізняються віком і досвідом, смаками й інтересами, фахом і педагогічними поглядами, моральним рівнем й інтелектом. Тут зустрічаються сімейні й одинокі, люди з різними типами нервової системи, характерами і темпераментами, з різним рівнем морального розвитку.
Сучасна філософська, культурологічна й психолого-педагогічна науки
виробили значну кількість теоретико-практичних знань із питань організації навчально-виховного процесу в вищих навчальних закладах.
Так, в роботах В.Афанасьєва, Г.Балла, О.Винославської, М.Євтуха,
В.Кременя, С.Максименка, Е.Машбиця, А.Пригожина, М.Поташніка, В.Садовського, М.Смульсон, А.Фурмана, Ю.Швалба та ін. Представлені системно-діяльнісний підхід як теоретико-методологічна основа дослідження психолого-освітніх проблем вищої школи та психолого-генетичний підхід до розробки та впровадження сучасних технологій навчання в освіті.
Безпосередньо впровадження сучасних технологій навчання у вищих навчальних закладах різного рівня вивчали В.Безпалько, В.Бондар, Г.Бордовський, О.Гаврилюк, О.Долженко, М.Кларін, Н.Корсунська, І.Прокопенко, А.Слободянюк, Д.Чернилевський, Ф.Янушкевич та ін.
Теоретичні й практичні аспекти сучасних технологій організації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах розглядались у низці дисертаційних досліджень різних років, зокрема в дослідженнях О.Гохберг, О.Євдокимова, А.Слободянюка та ін.
Мета роботи. Розкрити особливості створення позитивного психологічного клімату в закладах освіти. Для досягнення мети були поставленні наступні завдання:
 розглянути собливості формування позитивного психологічного клімату;
 визначити роль психологічної готовності особистості до навчання у вузі;

 охарактеризувати концептуальні засади дослідження сучасних освітніх технологій у вищому навчальному закладі;
 дослідити психологічні умови впровадження сучасних технологій для покращення позитивного психологічного клімату.
Об'єкт дослідження - навчально-виховний процес у навчальних закладах.
Предмет дослідження - психологічні чинники створення позитивного клімату взакладах освіти.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу,двох розділів,висновку,списку використаних джерел.

Таким чином, виокремленні психологічні чинники сприяють оптимізації навчально-виховного процесу, який побудовано на базі сучасних освітніх технологій.
Результати реферативного дослідження дозволили сформулювати наступні положення:
1. Психологічними недоліками діяльності вищого навчального закладу в сучасних умовах є:
 недостатні психолого-педагогічна інформація та характеристики на
 студентів, які щойно вступили до вищого навчального закладу;
 недостатнє вистежування особистісного змінювання студентів за етапами навчання та оволодіння ними професійними навичками;
 відсутність даних про рівень готовності педагогів до впровадженнясучасних освітніх технологій в навчально-виховний процес.
2. Впровадження сучасних освітніх технологій викликає суттєві
динамічні зміни у викладацькій діяльності, збільшується роль педагогічної культури викладача як суб'єкта управління в навчальному процесі. Ці зміни носять дискретний, циклічний характер, тісно пов'язаний з життєвим циклом нововведення та залежать від дії її психологічних чинників.
3.Основними психологічними чинниками ефективного впровадження сучасних освітніх технологій є:
 готовність студентів до сприяння сучасних освітніх технологій та позитивна мотивація навчальної діяльності в цій ситуації;
 готовність викладачів і студентів до творчої діяльності;
 оптимальний психологічний клімат освітнього процесу та майстерність педагогів;
 врахування психологічних аспектів управління вищим навчальним закладом.
4.Психологічні чинники ефективного впровадження сучасних освітніх технологій впливають не тільки на збереження вже наявного досвіду, а на його трансформацію й перехід в іншу якість. Тут неминучими є ризик не оптимальності або навіть нежиттєздатності запропонованого, необхідність ревізії застарілих норм і ролей, а доволі часто - кардинальна їх зміна.
Для виявлення останніх необхідне впровадження експертних систем (оцінок) на кожному з етапів навчання студентів у вищому навчальному закладі.
Головним у визначенні психологічних умов підготовки суб'єктів навчальне - виховного процесу до ефективного впровадження сучасних освітніх технологій у вищому навчальному закладі, як показало дослідження, є:
 інноваційне управління процесом впровадження сучасних освітніх технологій, що базується на новітніх дослідженнях відомих учених у галузі управління;
 робота з практичним моделюванням систем впровадження сучасних освітніх технологій у вищому навчальному закладі та їх ефективним впровадженням;
 вдосконалення науково-методичного супроводу впровадження сучасних освітніх технологій в навчально-виховний процес вищого навчального закладу;
 науково обґрунтована психологічна підготовка студентів для сприйняття навчального матеріалу на сучасному технологічному рівні.
6.Досягнення оптимальних психологічних умов ефективного впровадження сучасних освітніх технологій у вищому навчальному закладі дає можливість бачити ускладнення, які можуть бути усунені в разі:
 заповнення новим змістом і застосування нового способу, завдання, цілей, уміннями та існуючим досвідом впровадження.
Для керівника такими уміннями виступають організаторські, управлінські й контрольно-коригувальні;
 передбачення у програмі курсів соціально-гуманітарних та спеціальних дисциплін завдань, які б виробляли готовність до оволодіння у вищому навчальному закладі психологічними знаннями та управлінськими якостями досвіду майбутнього керівника;
 змін у науково-методичному супроводі та підготовці як викладачів, так і управлінців, який повинен змінюватися не тільки у формах, а й у змісті навчання, зорієнтованому на забезпечення необхідних умов у вищому навчальному закладі, де здійснюється впровадження сучасних освітніх технологій.
Перспектива подальшої роботи полягає у розробці універсальних моделей впровадження в освітній процес інноваційних технологій, які б враховували як психологічні, так і соціальні чинники.