ВСТУП 3
РОЗДІЛ І.ПІДРУЧНИКОТВОРЕННЯ В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ 4
1.1. Знахідки і втрати українського підручникотворення 4
1.2. Особливості підручникотворення в період незалежності 15
ВИСНОВКИ 19
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 20

Із розвитком літератури на народній мовній основі, коли художнє слово стає виразно національним за змістом і духом, навчання словесності і підручники кардинально змінюються. Становлення нової української літератури та переосмислення здобутків давньої літератури потужно впливають на шкільну літературну освіту.
Таким чином, починає розвиватись нова українська літературознавча наука, створюючи теоретичну основу для розвитку методики літератури.
І все ж першим укладачам підручників із літератури для середніх і старших класів шкіл та гімназій потрібно було розробляти не тільки зміст нової навчальної книжки, але й братися за дослідження історії та теорії літератури, спираючись на далеко не повні на той час студії у цій галузі
Умови колоніального становища України і трагічне роз'єднання її народу між кількома державами ускладнювали таку роботу, негативно впливали на консолідацію українських науково-педагогічних сил, на створення освітніх центрів, які б оперативно забезпечували розвиток теорії і практики навчання.
У ХІХ ст. національно свідома українська інтелігенція по обох берегах Дніпра витрачала величезні зусилля на об'єднання українського письменства, діячів освіти і культури навколо національної ідеї, переборюючи найрізноманітніші спроби ненависників українства розколоти історично єдиний народ, розчленувати його духовні здобутки, позбавити єдиної мови.
Заради історичної справедливості варто вказати на значну відмінність умов існування українства у Галичині і в «під російській» Україні. Якщо в Російській імперії українське слово й українська культура не визнавалися владою, не допускалися до середньої і вищої школи, цілком зрусифікованих, то значно відраднішу картину можна було спостерігати у Західній Україні, що входила до складу Австро-Угорщини.
За оцінками І.Франка, суспільно-політичне становище на початку ХІХ ст. потужної гілки українського народу в умовах Австро-Угорщини виглядало таким чином: «Перехід від польської анархії під австрійське бюрократичне панування відбився подекуди корисно на розвою тієї частини південно-руської нації, яка заселяла східну Галичину. Влекшення панщизняних тягарів, урядовий помір землі і забезпечення земельної власності.... заснування сільських і вищих шкіл з руською викладовою мовою, заведення правильнішого судівництва і громадських шпихлірів - се були важні культурні здобутки, наділені галицько-руській людності австрійськими монархами».
Отже, у цих більш-менш сприятливих суспільних умовах реорганізовується початкова школа, починає розвиватись українська середня освіта та початки вищої, стимулюючи підготовку відповідних підручників з літератури.

1. Височан Л.М. Психолого-дидактичні вимоги до підручників початкової школи (1959–1991 рр.) / Л.М. Височан // Современные научные достижения. – Т.4. Педагогика. – Днепропетровск: Наука и образование, 2007. – С. 71–76.
2. Кодлюк Я. Підручник для початкової школи: теорія і практика. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – 288 с.
3. Кодлюк Я.П. Ілюстративний матеріал як структурний компонент шкільного підручника (дидактичний аспект) // Рідна школа. – 2003. – № 12. – С. 26–29.
4. Овчінніков В. «Історія книги:Еволюція книжкової структури». — Л., 2005.
5. Одинцова Г., Кодлюк Я. Цікавинки на уроках рідної мови: Посібник для вчителя початкових класів. – 2-е вид., випр. і доп. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. – 128 с.
6. Савченко О. Я., Кодлюк Я. П. Організація роботи учнів з підручником // Навчання і виховання учнів 2 класу: Методичний посібник для вчителів / Упор. О. Я. Савченко. – К.: Вид-во «Початкова школа», 2003. – С. 109–124.
7. Фрис В. «Історія кириличної рукописної книги в Україні» - Д.,-2000.
8. Ярема С.М. «Технічне редагування». - К.:Університет «Україна», 2003.

На сучасному етапі розвитку української національної школи оновлення й удосконалення змісту навчання передбачає якісні зміни в теорії та практиці підручникотворення, оскільки суспільні й державні вимоги до якості освіти детермінують і нові вимоги до навчальної книги. Запровадження державного освітнього стандарту, нової структури школи, акцент на самостійне опрацювання навчального матеріалу потребують і нового підручника. Утім, сучасні дослідження засвідчують не завжди високу якість вітчизняних шкільних підручників, зокрема: невідповідність європейським стандартам, віковим і психологічним особливостям дітей, перевантаженість матеріалами, відсутність спрямованості на набуття стимулів до навчання тощо.
Проблема навчальної книги тісно пов’язана з теорією шкільного підручника та процесом підручникотворення на конкретному етапі розвитку школи. Її концептуальною основою виступає теорія шкільного підручника як галузь педагогічного дослідження, що вивчає дидактико-методичні аспекти даного виду навчальної літератури, а також закономірності конструювання підручника як книги (дизайн, поліграфічне оформлення, ілюстрації тощо), тобто розвивається на стику дидактики і книгознавства. Зазначена галузь невіддільна від процесу підручникотворення, є теоретичним підґрунтям його практичної реалізації. Цікаві, оригінальні, науково обґрунтовані вирішення тих чи інших завдань, пов’язаних з підготовкою підручника, збагачують концепцію навчальної книги, виступають джерелом нових ідей, теоретичних положень. Тому конструктивно-критичне вивчення досвіду теорії і практики підручника для школи першого ступеня є важливим джерелом розробки сучасної стратегії підручникотворення в галузі початкової освіти України.
Мета реферату – проаналізувати підручникотворення нашої країни.

В ході виконання роботи було визначено, що теоретичну модель підручника для початкової школи розглядаємо як засіб виявлення сучасних тенденцій підручникотворення у галузі початкової освіти України в роки незалежності.
Виявлено, що основними тенденціями сучасного підручникотворення в початковій освіті України є такі: варіативність підручників і навчальних посібників; домінування серед них інтегрованих та паралельних; посилення розвивальної спрямованості навчальних книг.
Інтегровані підручники для початкової школи представлені двома видами: ті, що об’єднують навчальний матеріал кількох освітніх галузей, та ті, які інтегрують зміст освіти у межах одного навчального предмета. Інтегруючі основи у них різні (загально навчальні уміння і навички, змістовий і процесуальний компоненти навчального предмета та ін.), а форма репрезентації змісту подібна – пізнавальні тексти та між предметні завдання і вправи. Доведено, що в паралельних (альтернативних) підручниках реалізовано авторські підходи до відбору і дидактичної організації навчального матеріалу.