ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. МАСОВА ІНФОРМАЦІЯ В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНОГО ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ 4
1.1. Форми і засоби засобів масової інформації 4
1.2. Функції масової інформації 5
РОЗДІЛ 2. 11
ВПЛИВ ТЕЛЕБАЧЕННЯ НА СОЦІАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ ДИТИНИ 11
2.1. Вплив телебачення на соціалізацію дитини 11
2.2. Соціально-психологічний вплив телебачення 16
2.3. Діти і телевізор 20
РОЗДІЛ 3. 22
ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДІА-НАСИЛЬСТВА І ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА: МИНУЛЕ І МАЙБУТНЄ 22
3.1. Поведінка дітей після перегляду телебачення 22
ВИСНОВКИ 36
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 37

Засоби масової інформації - могутня сила впливу на свідомість людей, засіб оперативного повідомлення інформації в різні куточки світу, найбільш ефективний засіб впливу на емоції людини, здатна переконувати реципієнта щонайкраще. Особливо чітко це виявляється у відношенні електронних ЗМІ. В міру розширення технічних можливостей їхня роль зростає. А по емоційному впливу на почуття і свідомість людей вони залишаються поки неперевершеними і збирають саму велику аудиторію.
У засобах масової інформації, а особливо на телебаченні питання підвищення ефективності виступів тісно зв'язані з рівнем організації творчого процесу, форм і засобів соціально-політичного виховання журналістського, художнього і технічного персоналу. Насамперед. це добір проблем, рішення яких може бути підтримано і підказане аудиторією, і створення перспективних планів роботи ЗМІ, що їх включають.
Важливе місце в арсеналі засобів, що активно сприяють росту ефективності виступів ЗМІ, займають питання підбору і розміщення кадрів Добре підготовлені і професійні виступи ЗМІ безсумнівно більш діючі й ефективні, ніж матеріали з низьким професійним рівнем підготовки.
Одним з найбільш важливих, на наш погляд, шляхів підвищення дієвості ЗМІ є залучення у творчу роботу аудиторії, її участь у формуванні інформаційного простору - це високий ступінь обґрунтованості, реальності і правдивості продукції ЗМІ, це глибина й емоційність, гострота і неординарність мислення, викладу матеріалу.
У результаті пошуку шляхів залучення людини у формування єдиного інформаційного простору народжуються нові форми роботи ЗМІ. Журналіст, одержавши відклик, включає автора у вивчення піднятої проблеми, допомагає йому упевнитися в правоті чи помилковості своїх висновків. Спілкування в рамках інформаційного простору журналіста й аудиторії дозволяє розкрити всю глибину і складність проблеми, не обходячи при цьому "гострих кутів". Подібного роду співробітництво тонко і ненав'язливе впливає на рішення найважливіших соціальних, економічних і політичних задач.
Таким чином, вивчення кореспонденції, залучення до широкої участі у виступах ЗМІ представників аудиторії - надійний шлях підвищення дієвості, а, отже, і ефективності засобів масової інформації.

1. Алексеев В.Г. Ценностные ориентации личности и проблема их формирования. М., 1999.
2. Багдикян Б. Монополия средств информации. – М: Прогресс, 1987.
3. Багиров Э.Г Место телевидения в системе СМИП: Учебное пособие. – М: Изд-во МГУ, 1976.
4. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. – М, 2003 г. – с. 24–27.
5. Богомолова Н.Н. Массовая коммуникация и общение. М., Знание., 1988.
6. Борев В.Ю., Коваленко А.В. Культура и массовая коммуникация. М.:Наука, 1986.
7. Бурдье П. О телевидении и журналистике. – М., 2003 – Ст. 29.
8. В зеркале критики: из истории изучения художественных возможностей массовой коммуникации. – М: Искусство, 1985.
9. Ворошилов В.В. Журналистика. Издание2. Пб., 2002.
10. Засоби масової інформації. Українське законодавство. – К., 1995.
11. Засоби масової інформації: поняттєвий апарат / За ред. А.3. Москаленка. – К., 1997.
12. Зернецька О.В. Нові засоби масової комунікації. – К., 1993.
13. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура. М., 2000. С. 349,
14. Компьютерная газета, №18. – Киев, 2002. – С. 3
15. Коновченко С.В. Общество-СМИ – власть. – Ростов-на-Дону: СКАГС, 2001.
16. Копиленко О.Л. Влада інформації. – К., 1991.

У сучасний період розвитку українського суспільства успішне рішення політичних, економічних і соціальних задач усе більше залежить від дії такого суб'єктивного фактора як соціальна активність особистості. Важливу роль у формуванні активності грають засоби масової інформації. Про зростаючу роль друкованих видань, радіо і телебачення в суспільному житті країни свідчать їхній бурхливий ріст, поширеність і доступність масової інформації. Друковане й усне слово, телевізійне зображення здатні в найкоротший термін досягти самих віддалених районів, проникнути в будь-яке соціальне середовище.
Широкі можливості засобів масової інформації викликають необхідність вивчати механізми їхнього функціонування і розвитку, ефективність впливу на аудиторію.
На відміну від традиційного підходу до вивчення ефективності засобів масової інформації, обмеженого аналізом споживання аудиторією масової інформації, при якому виміряються головним чином масштаби "охоплення" газетами, радіо і телебаченням багатомільйонних аудиторій, системний підхід дозволяє визначити, що масштаби реального впливу ЗМІ на соціальну активність особистості поки ще далекі від очікуваного.
Установлено, що масово-комунікаційна діяльність сучасної людини, зв'язана зі споживанням, використанням і виробництвом масової інформації, при тотальній поширеності і доступності інформація стає необхідною умовою і засобом здійснення практично будь-якої соціальної діяльності: суспільно-політичної, пізнавальної, трудової і ін. Однак це відбувається лише тоді, коли зміст і форма масової інформації змінюється відповідно до інформаційних інтересів і потреб людей.
Соціологічне дослідження проблем ефективності ЗМІ, впровадження їхніх результатів у журналістську практику буде сприяти більш повному відображенню процесу соціально-економічного розвитку суспільства.

Отже, телебачення - це особливий вид соціального спілкування, який є важливою передумовою розвитку і організації, що впливає на духовні цінності та соціальні норми дитини, які систематизованому вигляді відбивають світоглядні уявлення, переконання, суспільний настрій.
За визначенням нової соціологічної теорії інформатизації суспільства комплексу засобів масової інформації відводиться значне місце в системі відносин сучасного суспільства, оскільки саме вони перетворилися па повсякденний необхідний елемент жіття людини, стали оранічною частиною середовища, його існування, що в свою чергу сприяє розповсюдженню соціальної інформації і формування у дитини соціальної активності, а отже і свідомості.
Розповсюдження інформації за допомогою телебачення з засобом політичного, економічного та інших впливів на свідомість (мислення) та діяльність (поведінку) дітей.
Отже, можна сказати, що вплив телебачення відграють важливу роль у формуванні дитини та взагалі всіх людей.