Вступ ………………………………………………………………….…….……..3
Виконання судових рішень ………………………………………………..……..4
Висновок …………………………………………………………………………10
Список використаної літератури ……………………………………………….12

Особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду
1. Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:
1. державний орган;
2. державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство);
3. юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об’єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду. [1, с 45]
Особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу:
1. Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. [3, с 51]
2. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до Державної казначейської служби України у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.
Разом із заявою стягувач подає до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
3. У разі якщо стягувач подав не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, Державна казначейська служба України протягом п’яти днів з дня надходження заяви повідомляє в установленому порядку про це стягувача.
У разі неподання стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення Державна казначейська служба України повертає заяву стягувачу. [1, с 57]
Стягувач має право повторно звернутися до Державної казначейської служби України для виконання рішення суду у визначені частиною другою цієї статті строки, перебіг яких починається з дня отримання стягувачем повідомлення Державної казначейської служби України.
4. Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до Державної казначейської служби України необхідних для цього документів та відомостей.
Особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи:
1. Виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. [4, с 14]
2. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
3. Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

1. Алексеев С.С. Общая теория права. – М., 2011. – Т. 2. – 399 с.
2. Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 17, ст.158) № 238-VII від 15.05.2013
3. Мещерякова Н. Бути боржником вигідніше, ніж кредитором // Юридичний вісник України. – 2012. – № 9. – 5–11 березня.
4. Притика Д.М. Організаційно-правові засади становлення і діяльності господарських судів України: Автореферат дис… д.ю.н. – Харків, 2012. – 45 с.
5. Проблеми і перспективи Департаменту Державної виконавчої служби очима його керівника // Юридична практика. – 2012. – № 37 (403). – 13 вересня.

Згідно з законодавством про судоустрій правосуддя здійснюється тільки судом, шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях цивільних справ, зв'язаних з захистом прав і законних інтересів громадян, підприємств, установ і організацій; шляхом розгляду в судових засіданнях кримінальних справ, вирішення питань провинність підсудного, застосування встановлених законом мір покарання осіб, винних в учиненні злочину, або виправдання невинних.
Найбільш розвернуте визначення правосуддя зводиться до того, що правосуддя — одна із форм державного управління, засіб виконання державою внутрішньої функції охорони правопорядку, власності, прав і свобод громадян шляхом вирішення спеціальним органом державної влади — судом цивільних і кримінальних справ по правилам, передбаченим цивільним і кримінальним процесуальним правом, тобто шляхом застосування від імені держави норм права до встановлених у судовому засіданні фактів і відносин, а в необхідних випадках — і мір примусу до правопорушників.

01 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» № 4901-VI від 05 червня 2012 року. [2]
Прийняття даного Закону викликало значне «позитивне» здивування, адже відповідно до нього держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:
 державний орган;
 державні підприємство, установа, організація;
 юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється згідно із законодавства.
Фактичне виконання рішення суду здійснює Державна казначейська служба України за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Таким чином, у разі неможливості боржником, державним органом чи державним підприємством самостійно виконати рішення суду його виконує Державна казначейська служба України за рахунок бюджетних коштів.
А в разі невиконання такого рішення Державною казначейською службою України ст. 5 Закону встановлено компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Отже, що може бути кращим, адже виконання судового рішення щодо державного підприємства раніше завжди потребувало значного часу та ресурсів, а після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» таке рішення повинно бути виконаним у трьохмісячний строк.
Але, звичайно, лише за наявності коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
У графі «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою» додатка 3 «Видатки державного бюджету на 2013 рік» Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» № 5515-VI від 06 грудня 2012 року передбачено тільки 153 921 600,00 гривень.
В той же час заборгованість лише одного державного підприємства Міністерства оборони України, зведене виконавче провадження щодо якого перебуває в управлінні державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, становить понад 50 мільйонів гривень (1/3 від передбачених бюджетом коштів).
Тому можна прогнозувати, що Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» так і залишиться на папері для більшості стягувачів.