Вступ 3
1. Зв’язки органів державної влади з громадськістю: інформаційна взаємодія 4
2. Служби зі зв’язків з громадськістю в державних органах влади 20
Висновки 24
Список використаних джерел: 25
Аналіз нормативно-правової бази забезпечення правових гарантій участі громадян у виробленні та реалізації управлінських рішень за досліджуваний період свідчить, що не тільки не опрацьовані такі гарантії, а й жоден чинний нормативно-правовий акт не регламентує чітких процедур щодо забезпечення громадян з боку Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, окремих міністерств та інших центральних органів державного управління інформацією стосовно обговорюваних цими органами питань, прийнятих рішень, проектів та механізмів прийняття важливих для суспільства рішень.
Таким чином, існує необхідність прийняття законодавчих норм, які забезпечували б процедури взаємозв’язку органів державного управління та громадян України в сфері вироблення нової суспільної політики, яка містить дієві механізми стримувань і противаг, а також забезпечує основне право громадянина на інформацію про діяльність владних структур. Вироблення таких норм може бути вагомим кроком на шляху лібералізації та демократизації національного законодавства.
Виходячи з вищенаведеного, мета даного дослідження полягає в аналізі взаємовідносин органів державної влади з громадськістю в умовах виникнення кризових явищ.
Виклад основного матеріалу. Система зв’язків з громадськістю, що є невід’ємною складовою діяльності органів державного управління у демократичних країнах, насамперед, у країнах – членах Ради Європи, забезпечує дієву взаємодію рівноправних і взаємозалежних суб’єктів суспільного життя.
Така система фінансується з державних бюджетів, але жодного року за досліджуваний період у проектах Державного бюджету України не передбачалося коштів на фінансування зв’язків з громадськістю, які сприяли б аналізу та оцінюванню, насамперед, правозахисної діяльності влади, або врахування пропозицій громадян у цій сфері.
Для дослідження (моніторингу) громадської думки та її аналізу органами державного управління передбачено адміністративну структура (Національний інститут стратегічних досліджень), а також певні суб’єкти, які обрано державним замовником.
Крім того, Закон України від 23.09.1997 р. № 539/97-ВР «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» передбачає, що аналіз взаємодії громадян та органів державного управління всіх рівнів повинні здійснювати відділи звернень громадян, фінансування діяльності яких забезпечує держава.
В Україні передбачено важливий механізм для організації вивчення громадської думки з метою отримання об’єктивної та достовірної інформації. Зокрема, органи державного управління можуть, згідно з законодавством, укладати на умовах відкритого конкурсу договори з експертами, окремими фахівцями, дослідницькими організаціями та об’єднаннями громадян на проведення науково обґрунтованих спостережень, опитувань, соціологічних досліджень, експрес-аналізу думок різних соціальних груп.
При Національному інституті стратегічних досліджень існує соціологічна служба, яка забезпечує потреби Президента України в інформації про соціально-політичні та соціально-економічні процеси. Інститут має публікувати щорічні звіти про комплексні соціологічні дослідження. Разом з тим, як саме можуть громадяни України ознайомитися з результатами проведеного аналізу, соціологічних досліджень або своїх звернень, нормативні акти досліджуваного періоду не роз’яснюють.
Аналіз прийнятих Верховною Радою України законів, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України або актів окремих урядових структур та органів державного управління всіх рівнів засвідчує, що, всупереч рекомендаціям резолюцій Ради Європи, Моніторингового комітету Парламентської Асамблеї Ради Європи, органи державного управління не забезпечили у досліджуваний період належного рівня громадської участі в процесі вироблення та реалізації державної політики.
Без активного залучення громадськості до керівництва суспільними процесами важко розмежувати й збалансувати функції та обов’язки центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, забезпечити їх ефективну діяльність.
Для налагодження соціального партнерства держави і громадських організацій, самих громадян, для активізації участі громадськості в державному управлінні потрібні кардинально нові підходи та ефективні механізми.
Серед них першочерговими є, насамперед, законодавче закріплення прав і визначення механізмів проведення консультацій з громадськими організаціями в процесі вироблення й реалізації політики захисту прав людини, а також проведення громадських експертиз нормативних актів та проектів рішень.
1. Блек С. Паблик рилейшнз. Что это такое? - М.: Новости, 1990. - 239 с.
2. Буари Ф. А. Паблик рилейшнз, или стратегия доверия: Пер. с фр. - М.: Консалтинг, гр. "ИМИДЖ -Контакт": ИНФРА-М, 2001. - 178 с.
3. Водолазский В. К вопросу о паблик рилейшнз в структуре органов местного самоуправления // Соціальні виміри суспільства : зб. наук. праць. — Випуск 4. — К.: І-нт соціології НАН Украіни, 2001. — С. 154–165.
4. Водолазький В. Експертні методи аналізу ефективності PR-діяльності муніципальних органів місцевого самоврядування // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. — 2002. — № 3. — С. 103–116.
5. Державне управління в умовах адміністративної реформи в Україні / Кол. авт.; За заг. ред. Н.Р. Нижник і О.Д. Крупчана. - К.: Вид. дім "Ін-Юре", 2002 - 95 с
6. Нижник Н.Р. Государственно-управленческие отношения в демократическом обществе . - К.: ИГП HAH Украины, 1995. - 207 с.
7. Органи державної влади в Україні: структура, функції та перспективи розвитку: Навч. посіб. / Кол. авт. За заг. ред. Н.Р. Нижник. - К.: ЗАТ "НІЧЛАВА", 2003. - 288 с
8. Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади: Указ Президента України № 683/2002 від 1 серп. 2002 р. // Офіц. вісн.-2002.-№31.-Ст. 1463.
9. Про додаткові заходи щодо забезпечення реалізації громадянами консти-туційного права на звернення: Указ Президента України № 700/2002 від 13 серп. 2002 р. // Офіц. вісн. - 2002. - № 33. - Ст. 1528.
10. Райт Г. Державне управління. - К.: Основи, 1994. - 191 с.
11. Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи. - К.: Оріяни, 1998. - 364 с.
Активна взаємодія між урядом і громадянами повинна існувати в усіх сферах суспільного життя, однак вона особливо необхідна у сфері захисту прав людини. Участь громадян у виробленні політичного курсу, управлінні державою на демократичних засадах через встановлені законом форми безпосереднього співробітництва, а також через дозволену законом діяльність громадських організацій, незалежний нагляд за діяльністю органів управління як основи механізмів стримувань і противаг неможлива без забезпечення вільного доступу до інформації та відкритого обговорення рішень влади.
Відкритість органів державного управління, згідно з вимогами нормативних документів Парламентської Асамблеї Ради Європи, у контексті розбудови правової, демократичної, суверенної держави є не лише умовою виконання рекомендацій Ради Європи, а й необхідністю на сучасному етапі державного будівництва.
За роки членства України в Раді Європи почали створюватися і поступово впроваджуватися в життя механізми залучення громадськості до вироблення та реалізації відкритої та прозорої державної політики. Відчувається нагальна потреба наукового дослідження таких механізмів, однак у науковій літературі не спостерігається інтересу до цієї проблеми. Чинна Конституція України гарантує громадянам достатньо широкі права та можливості участі в різних формах у процесі прийняття рішень органами державного управління України (ст. 5, 36, 38, 40, 55, 69). Проте в Конституції України, як і в інших нормативно-правових актах, не виписано чіткі механізми для реального забезпечення проголошених прав.
Сьогодні потрібні нові підходи до співпраці із ЗМІ. Органам виконавчої влади необхідно встановлювати відносини довіри та ділового співробітництва з журналістами, налагоджувати цивілізовані зв'язки з друкованими та електронними ЗМІ всіх форм власності.
Аналіз проблем зв’язків із громадськістю свідчить, що інститут PR є атрибутом сучасного демократичного суспільства, уособлює ідеологію і технологію управління громадськими зв’язками. За своєю соціальною сутністю PR, з одного боку, виступає важливим інструментом соціального управління, за допомогою якого органи влади дістають різноманітну інформацію про стан суспільства, настрої, думки громадян щодо конкретних проблем і шляхів їх розв’язання, завдяки чому з’являється можливість приймати адекватні управлінські рішення. З іншого боку, забезпечуючи комунікаційний процес між суб’єктом управління (владою) та його об’єктом (суспільством), PR відіграє важливу роль у зміцненні демократії, соціальної взаємодії в суспільстві, формуванні особистості громадянина, зменшенні психологічного напруження, досягненні соціально бажаних орієнтирів мислення і поведінки як органів влади, так і населення.
Особливо важливою є роль PR в органах місцевого самоврядування, природа яких вимагає як максимальної прозорості, так і активної участі територіальної громади в процесі управління. Інформуючи населення про роботу органів місцевого самоврядування та їхніх посадовців, PR-структури не тільки сприяють формуванню позитивного іміджу місцевої влади, а й надають громадянам можливість дізнатися і зрозуміти, над якими проблемами вона працює, які є варіанти їх розв’язання, оцінити ймовірні переваги та вади цих варіантів і висловити власне ставлення до них. Каналами зворотного зв’язку думки й оцінки громадськості доводяться до органів самоврядування, впливаючи тим самим на ухвалення відповідних управлінських рішень.