ВСТУП 3
1. Міжнародна торгівля товарами 4
2. Надання міжнародних послуг 6
3. Міграція людського ресурсу 7
4. Транскордонний рух капіталів 9
5.Міжнародне науково-технологічне співробітництво 10
7.Міжнародні валютно-фінансові відносини 14
8. Спільне розв’язання економічними засобами глобальних проблем розвитку 17
ВИСНОВКИ 19
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 20

Аналізуючи сучасний процес формування договірних засад взаємовідносин України та Німеччини, потрібно зазначити наступне. Українсько-німецьке економічне співробітництво, як і інші форми співпраці, виходить на якісно новий рівень відносин - рівень стратегічного партнерства. Економічні відносини між нашими країнами мають стати тим фактором, який посприяє піднесенню економіки нашої країни, визнанню України як рівноправного члена світового співтовариства [5,c. 106].
Федеративна Республіка Німеччина - це одна з найбільш економічно розвинених країн світу, є одним з головних торговельних та інвестиційних європейських партнерів України, завдяки чому створено надійний фундамент двосторонньої взаємодії.
Показники двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та ФРН (млрд. дол. США)
Щодо торгівлі товарами, то у 2010 році порівняно із 2009 роком обсяг двосторонньої торгівлі товарами між Україною та ФРН збільшився на 19,6% і склав 6,1 млрд. дол. США. Зокрема експорт товарів збільшився на 20,1%, а імпорт товарів зріс на 19,5%. Але сальдо двосторонньої торгівлі товарами у 2010 р. для України залишається від’ємним і становить 3,1млрд. дол. США.
За офіційними даними, найбільша питома вага у структурі експорту товарів з України до ФРН у 2010 році припадає на такі види продукції: неблагородні метали та вироби - 32%; машини, устаткування та механізми - 24%; текстиль та текстильні вироби - 15%; продукція хімічної промисловості - 7%; деревина та вироби з неї - 5%.
Потрібно зазначити, що найпомітніше зріс обсяг експорту продукції по таких позиціях як неблагородні метали - у 1,8 рази; машини і устаткування - у 14 раз; мінеральні продукти - у 3,7 рази; деревина та вироби з неї - на 29%. Водночас за цей же період зменшились експортні поставки хімічної продукції (на 20%), дорогоцінних металів (на 38%), паперова маса з деревини (на 26%). Що стосується імпорту товарів з ФРН до України, то у 2010 році в його структурі переважали поставки таких видів продукції: машини, устаткування та механізми - 23%; продукція хімічної промисловості - 21%; наземні транспортні засоби - 14%; пластмаси і каучук - 10% .
При цьому, найбільше збільшення імпорту продукції спостерігалось по таких позиціях: наземні транспортні засоби - майже у 2 рази; продукція хімічної промисловості - на 14%; пластмаси і каучук - на 31%; неблагородні метали та вироби - на 26%; електричні машини і устаткування - на 18%.
Водночас, зменшились імпортні поставки по таких позиціях: котли, машини, апарати і механічні пристрої - на 6%, аеронавігаційні - у 1,9 рази, продукція тваринництва - на 11%, хімічні штапельні волокна - на 33% .
Аналізуючи вже обсяг двосторонньої торгівлі послугами між Україною та ФРН, можна сказати, за 2010 рік порівняно із відповідним періодом 2009 року обсяг двосторонньої торгівлі скоротився на 12% і склав 645 млн. дол. США. В свою чергу експорт послуг з України до ФРН зменшився на 11%, а імпорт на 14%[1,2].

1. Виступ Федерального канцлера ФРН Г. Коля на офіційному прийомі у Києві від імені Глави Української держави // Урядовий курєр. - 1996.
2. Угода про культурне співробітництво від 15.02.1993 року; (2)
3. Угода про направленні німецьких викладачів у навчальні заклади України від 10.06.1993 року; (3)
4. Угода в сфері молодіжної політики від 27.08.1993 року; (4)
5. Гайкен Е. На головних напрямах стабілізації // Політика і час. - 2008. - №12. - С. 491.
6. Горбач Л.М. Міжнародні економічні відносини: Підручник. - К.: Кондор, 2010. - 266 с.
7. Кудряченко А. Про стан і поліпшення українсько-німецьких зв’язків // Нова політика. – 2009. – № 4. (11).-456 С
8. Кудряченко А. Україна – Німеччина: можливості невичерпні, інтерес – спільний // Віче. – 2009. – № 7. – с. 153.

Важливою особливістю сучасного світового господарства є те, що в його межах жодна країна не здатна існувати і забезпечувати ефективну життєдіяльність в умовах економічної автаркії. Реалії сучасного економічного співробітництва і політичного співіснування вимагають від України розробки збалансованої зовнішньоекономічної стратегії з визначенням пріоритетів розвитку дво- і багатосторонніх взаємовідносин. Таким пріоритетним напрямом для України став європейський вектор зовнішньої політики, який передбачає інтенсивний розвиток вкрай важливих зв’язків, передусім зовнішньоекономічних. Належність України до Європи визначається не тільки географічними, а й історичними і культурними чинниками.
Особливе місце у зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних орієнтаціях України займає Німеччина, яка є складовою частиною Європейського Союзу та західного альянсу. Це зумовлено як історичними взаємовідносинами двох країн, так і тим, що саме від Німеччини Україна отримує відчутну економічну допомогу. На сьогодні Німеччина є одним з економічних лідерів у світі. Зараз Німеччина, як частина тісного європейського та атлантичного співробітництва і, по суті, «мотор» європейського об’єднання є для України ключовим партнером для успішного проникнення українських підприємств на ринки об’єднаної Європи.
Німеччина посідає вигідну стратегічну позицію «перехрестя» Європи і є одним із промислових та фінансових гігантів світу. Вона також здійснює активну інвестиційну політику. Важливу роль у налагодженні двосторонніх взаємин Німеччина відводить і нашій країні, беручи до уваги її геоекономічний потенціал і зовнішньополітичну роль як однієї з європейських держав.

Підсумовуючи, можна сказати, що зовнішньо економічне співробітництво України та Німеччини є досить успішними. З кожним роком торговельні, інвестиційні відносини, а також відносини щодо спільного підприємництва набирають все більших обертів. Проте, на жаль, існують і певні проблеми, які гальмують їх розвиток між Україною і Німеччиною, які потребують негайного вирішення. Загалом суттєве збільшення обсягів двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та ФРН у інвестиційній сфері.
Важливими позитивними чинниками та певною мірою стимулами для німецького бізнесу в Україні є стабілізація внутрішньополітичної ситуації, високі макроекономічні показники України, оптимістичні прогнози подальшого економічного зростання, високий потенціал низки галузей, зокрема аграрної та енергетичної; відновлення процесів приватизації; перспектива створення зони вільної торгівлі з ЄС.