ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ СКЛАДСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5
1.1. Завдання організації постачання підприємства ресторанного господарства 5
1.2. Організація продовольчого постачання підприємств ресторанного господарства 8
1.3. Організація матеріально-технічного постачання 12
1.4. Організація тарного господарства 15
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОСТАЧАННЯ І РОБОТИ СКЛАДСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА ПРИКЛАДІ МАКДОНАЛЬДЗ 20
2.1. Характеристика досліджуваного закладу 20
2.2. Організація зберігання товарів та забезпечення ними виробництва в ресторані «МакДональдз» 21
2.3. Удосконалення організації зберігання товарів, їх передачі на виробництво у ресторані МакДональдз 27
Висновки 29
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: 30
ДОДАТКИ 32

Безперебійна і ритмічна робота підприємств ресторанного господарства значною мірою залежить від регулярного забезпечення їх сировиною, напівфабрикатами, предметами матеріально-технічного оснащення, тобто від раціональної організації постачання підприємств.
Для відпрацьованого механізму постачання велике значення мають заходи, що передбачають забезпечення широкого асортименту товарів у достатній кількості й високої якості протягом року незалежно від сезону, а також матеріалів, Інвентарю й обладнання; своєчасність і ритмічність завозу товарів при дотриманні графіків доставки; зведення до мінімуму трудових і матеріальних витрат при організації постачання та раціональне використання транспорту; своєчасність укладення договорів із постачальниками й автотранспортними підприємствами.
Згідно з «Правилами роботи підприємств ресторанного господарства», підприємства самостійно вирішують питання щодо організації постачання їх сировиною, напівфабрикатами, засобами матеріально-технічного забезпечення та вишукують найдешевші джерела постачання.
Джерелами продовольчого постачання підприємств ресторанного господарства в період формування в економіці ринкових відносин можуть бути підприємства харчової промисловості(м’ясокомбінати, молокозаводи, рибопереробні комбінати тощо), оптові бази, склади державної та кооперативної торгівлі. Підприємства Ресторанного господарства можуть вести закупівлю м’яса, птиці, молока, яєць, картоплі, овочів.
Для ефективної і ритмічної роботи підприємства необхідно організовувати постачання товарів із різних джерел. Основними джерелами являються підприємства-виробники.
Підприємства-виробники продовольчих товарів різних форм власності: державні підприємства харчової промисловості, акціонерні товариства, об’єднання, приватні фірми, які виготовляють продукти харчування. Більший внесок в організацію продуктового постачання вносять колективні сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, підсобні господарства і пункти для відгодовування худоби. Підприємства Ресторанного господарства можуть закупати продукти на ринках, оптових ринках, в магазинах; в сезон овочів, фруктів багато підприємств для розширення асортименту випущеної продукції займається самозаготовкою (соління, квашення, консервування). Великі фірми, підприємства, заводи можуть організовувати свої підсобні господарства.
Багато видів продуктів поступають на підприємство через посередників – оптові бази:
- оптові бази і холодильники, які постачають м’ясо, масло, рибні і гастрономічні продукти;
- оптові бази, які постачають бакалійну продукцію;
- оптові продовольчі бази.
Необхідність використовувати послуги посередників виникає в тих випадках, коли потребується накопичення продуктів і в підприємстві є умови, які необхідні для зберігання. В цих випадках посередник повинен взяти на себе функції, пов’язані з рухом товару від виробника до споживача.
Оптові бази закупають товари у підприємств виробників для наступного їх продажу роздрібно-торговим підприємствам і підприємствам Ресторанного господарства.
Вихідні бази розташовуються безпосередньо при великих промислових підприємствах. Головна їх функція – організація процесу товароруху із пункту виробництва у пункт споживання. Вони організовують оптовий продаж товарів великими партіями оптовим і роздрібним підприємствам.
Торгово-закупівельні бази розташовуються у районах, де багато підприємств-виробників накопичують товари для продажу у їх місцях споживання.
Торгові бази знаходяться у місцях споживання. Вони закуповують товари у виробників, вихідних і торгово-закупівельних баз і інших посередників і продають їх роздрібним підприємствам і підприємствам Ресторанного господарства.
Потреба у сировині визначається залежно від виробничої програми. На першому етапі планування виробництва складається план-меню, на основі якого для всього підприємства визначають план випуску продукції виробничими цехами та кількість сировини й продуктів, необхідних для приготування страв.
Для забезпечення безперебійної роботи виробництва, реалізації продукції та товарів у достатньому асортименті з урахуванням попиту споживачів на підприємствах Ресторанного господарства слід створювати певні товарні запаси. Їх норми визначаються для кожного підприємства окремо й мають бути правильно обґрунтовані, тобто враховувати тип підприємства, віддаленість підприємства від джерел постачання, умови постачання та зберігання продуктів.
Товарні запаси не повинні перебільшувати рекомендовані нормативи. Наднормативні товарні запаси збільшують втрати під час зберігання, затримують оборотність товарів, захаращують складські приміщення, ускладнюють облік. Товарні запаси мають бути мінімальними, але достатніми для ритмічної роботи підприємства. На підприємстві Ресторанного господарства за нормальних умов організації постачання величина запасів продуктів із тривалим терміном зберігання(цукор, борошно, крупи) не повинна перебільшувати 8-10-денної реалізації, а продуктів, що швидко псуються (м’ясо, риба), – 2-5- денної реалізації. Тут ще можуть створюватися сезонні запаси окремих видів сировини й товарів на тривалий період(наприклад, картоплі і овочів на зимовий період).

1. А. М. Пирогова, Е. И. Свиридова . Ресторан, кафе, закусочная. Вершина, 2007.- 178 с.
2. Аграновский Е.Д. Організація виробництва в громадському харчуванні. – М.: 1995р.
3. Аграновський Е.Д. и др. Организация производства в общественном питании: Учеб. пособие для сред. спец. учеб. заведений/ Е.Д. Аграновский, М.М. Аносова, Р.Ф. Лифанова. – М.: Экономика. 1990.-264с.
4. Аносова М.М., Бобарыкина Т.Н., Кучер Л.С., Лифанова Р.Ф. – М.: Экономика, 1980 – 264с.
5. Архипов В. В. Організація ресторанного господарства: Навч. Посібник/Інкос – К., 2007. – 281 с.
6. Баранов В.С. Технология производства продуктов общественного питання. -М.: Экономика, 1982. - 399 с
7. Бенвеністе Г. «Оволодіння політикою планування» - М: «Прогрес» - 2003.
8. Богущева В.І. Бари і ресторани. – РнД.: 2005р.
9. В.Д. Карпенко, А.Л. Рогова, В.Г. Шкарупа, О.І. Положишнікова, М.І. Пилипей. Організація виробництва і обслуговування на підприємствах Ресторанного господарства. Навчальний посібник. – К.: НМЦ,,Укоопосвіта», 2003 – 248с.
10. Г.Т. П’ятницька, Н.О. П’ятницька. Менеджмент Ресторанного господарства. Підручник для вузів. – К.: Київ нац. торг.-екон. ун-т, 2001 – 655с.
11. Затуливетров А. Б. Ресторан: с чего начать, как преуспеть. Советы владельцам и управляючим. Питер , 2010, 224с.
12. Карсекін В.І. Проектування підприємств ресторанного господарства.: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1992 – 240с. :іл.
13. Ким С.А., Пушкін П.С., Овчинников С.И. «Організація і планування промислового виробництва», - Мінськ: «Вища школа», - 1980.
14. Кожекін Р. Я., Синиця Л. М. // «Організація виробництва», // Мінськ: ІП Екоперспектива», - 1998.
15. Козакова З.А., Поминова К.М., Меньшикова А.К. Основы физиологии питания. Гигиена и санитария. – М.: Экономика. Издание 2, 1978 – 244с.
16. Мате Е., Тіксье Д. «Матеріально-технічне забезпечення діяльності підприємства» - Москва: «Прогрес». 1993
17. Орлов О.О. «Планування діяльності підприємств харчування» Підручник. - К.: Скарби, 2002.
18. Планування діяльності підприємства: Навч. посіб. // За ред. Москалюка В.Є. // К.: 2007.
19. Романів // Ревізія і контроль -: Ревізія матеріально-технічного забезпечення.
20. СанПіН 42-123-4117-86 «Умови, терміни зберігання особливо швидкопсувних продуктів»
21. Смирнов П.В., Степанова З.І., Фасоляк Н.Д. «Організація і планування матеріально-технічного постачання в народному господарстві» - Москва: «Економіка» 2006.
22. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. Навч. Посіб. - К.: Каравела, 2003.
23. Фасоляк Н.Д., під ред., Економіка, організація і планування матеріально-технічного постачання і збуту: Підручник для екон. Вузів. - Москва: «Економіка», 2004.
24. Хан Д. Планирование и контроль: концепция контроллинга: пер. с нем. // М.: Финансы и статистика, 2007

Актуальність вибраної теми роботи пояснюється тим, що складські операції мають велике значення для діяльності всього підприємства. Тому дуже важливо правильно і раціонально організувати складський технологічний процес, а ретельне і уважне приймання товарів по кількості і якості дозволяє своєчасно виявити і запобігти надходженню товарів у недостатній кількості, а також товарів, якість яких не відповідає стандартам.
З кожним роком зростає матеріально-технічна база ресторанного господарства та збільшується випуск кулінарної продукції.
Тому дуже важливе місце у діяльності підприємства займає система постачання, бо саме з цієї фази розпочинається виробництво.
Процес матеріального забезпечення виробництва спрямований на своєчасну поставку на склад підприємства або на робочі місця працівників виробництва необхідних продовольчих, технічних ресурсів, до складу яких входять: сировина, напівфабрикати, готові продукти, технічне обладнання, транспортні засоби, навантажувально-розвантажувальне обладнання, обчислювальна техніка, а також енергія, вода тощо. Тобто все, що надходить до підприємства в матеріалізованій формі і у вигляді енергії, належить до елементів матеріально-технічного забезпечення виробництва.
При цьому сам процес забезпечення повинен відбуватися при мінімальних транспортно-складських витратах і найкращому використанні ресурсів на виробництві.
Проблемою забезпечення підприємств Ресторанного господарства сировиною, предметами матеріально-технічного забезпечення, паливом та іншими ресурсами в середніх та великих підприємствах займається певна група працівників, які забезпечують проходження матеріального потоку по колу: постачання - виробництво- збут. Саме вони аналізують й визначають потребу в ресурсах, визначають метод і форму постачання, вибирають постачальників ресурсів, які мають бути надійними як і рівень конкурентоспроможності випущеної ними продукції.
Отже, організація постачання можлива тільки при умові чіткої взаємодії основних елементів системи: замовники, постачальники і транспортні організації.
Невід’ємною частиною підприємства Ресторанного господарства являються складські приміщення, які служать для зберігання, обліку і контролю руху матеріально-технічних ресурсів, що надходять і підприємство.
Ці функції складське господарство повинно виконувати якісно, в установлений термін і з мінімальними витратами. Ці три показники і є критеріями функціонування складського господарства.
В свою чергу управління складським господарством здійснюється шляхом розробки планів роботи складським господарством, складанням графіків, прийому і видачі товарів, здійснення обліку і контролю руху матеріальних потоків і аналізуванням ефективності роботи.
Отже, раціональна організація забезпечення підприємства Ресторанного господарства всіма необхідними ресурсами, а також їх збереження значною мірою визначає рівень використання засобів виробництва, зростання продуктивності праці і зниження собівартості продукції, збільшення прибутку і рентабельності.
Метою даної курсової роботи є вивчення та аналіз організації зберігання товарів та забезпечення ними виробництва в МакДональдз, який знаходиться в місті Миколаєві.
Об’єктом дослідження курсової роботи є МакДональдз.
Завдання даної курсової роботи полягає в аналізі організації зберігання товарів та забезпечення ними виробництва МакДональдз, а також розробці проекту вдосконалення організації зберігання товарів, їх передачі на виробництво у досліджуваному закладі ресторанного господарства.

В роботі було досліджено один із закладів компанії МакДональдз, який знаходиться в місті Миколаєві.
Всі напівфабрикати надходять до ресторанів в замороженому або охолодженому стані, у відповідній картонно-паперовій тарі, на якій позначається вид напівфабриката. Така система тарного господарства значно спрощує облік тари адже він взагалі відсутній. Необхідно просто доставити напівфабрикати у виробничю зону, розпакувати їх розкласти у відповідні місця, а картонно-паперову тару зібрати у приміщенні під назвою компактор, де через певний час її заберути на вторинну переробку. Оскільки виробнича зона має малу площу і складські приміщення також, це полегшує доставку напівфабрикатів , адже всі вони дуже компактно розташовані в складських приміщеннях, що в свою чергу полегшує збір всіх необхідних напівфабрикатів. При цьому робітник долає надзвичайно малу відстань, за короткий час. Тобто збій операції доставки зводиться до мінімуму. Також великий плюс картонно-паперової тари втому що ризик забруднення товарів зводиться до мінімуму адже доступ до нього повністю закритий а ж до самої виробничої зони. Треба надати належне відповідній внутрішній контролюючій службі компанії – це супервайзери, завдання яких кожного дня перевіряти весь процес виробництва від початку до кінця.
Можна зробити висновок про успішність компанії за рахунок дотримання в роботі найвищих стандартів Якості, Обслуговування, Чистоти та Доступної ціни., без уклінне дотримання усіх стандартів, що є гарантом якісної продукції, яка буде подобатися споживачу.
Складське і тарне господарство у досліджуваному ресторані знаходиться на найвищому рівні, так само як і у всіх ресторанах в Києві, Україні та світі в цілому. Про що свідчить стрімко розвиваюча мережа по всьому світу.