ВСТУП 3
РОЗДІЛ І.ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИЧНОГО ЗАНЯТТЯ 5
В ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ 5
1.1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні про музичний розвиток дітей дошкільного віку 5
1.2. Завдання музичного розвитку дошкільників за різними віковими групами 9
1.3. Визначне значення музичних занять 9
РОЗДІЛ ІІ. ТЕХНОЛОГІЯ ПРОВЕДЕННЯ МУЗИЧНИХ ЗАНЯТЬ В ДНЗ 12
2.1. Види музичних занять 12
2.2. Організація й побудова музичних занять в дитячому садку 15
2.3. Планування та облік музичних занять 17
2.4. Методи та прийоми вихователя з дошкільниками на музичному занятті у різних вікових групах 21
РОЗДІЛ ІІІ. ВПЛИВ СЛУХАННЯ МУЗИКИ НА МУЗИЧНИЙ РОЗВИТОК ДОШКІЛЬНИКІВ ОДНІЄЇ З ВІКОВИХ ГРУП 23
РОЗДІЛ ІV. ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА 31
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 37
ДОДАТКИ 40
 

Становлення України як демократичної держави, входження її в єдиний європейський простір зумовлюють прогресивні зміни у стратегії розвитку національної системи дошкільної освіти. В умовах глобалізаційних змін на часі модернізація змісту дошкільної освіти, гуманізація її цілей та принципів, переорієнтація на розвиток особистості дитини як основний ресурс, що визначає поступальний рух суспільства [1, с.33].
Дошкільна освіта є самостійною системою, обов'язковою складовою освіти в Україні, яка гармонійно поєднує сімейне та суспільне виховання. Найпершим суспільним середовищем для дитини стає дошкільний навчальний заклад, метою якого є забезпечення гармонійного розвитку особистості дитини, її фізичного і психічного здоров'я, виховання ціннісного ставлення до природного й соціального довкілля, до самої себе, формування механізмів соціальної адаптації та творчого втілення в умовах життя в товаристві незнайомих дітей і дорослих. Дошкільна освіта як перша самоцінна ланка має гнучко реагувати на сучасні соціокультурні запити, збагачувати знання дитини необхідною якісною інформацією, допомагати їй реалізувати свій природний потенціал, орієнтуватися на загальнолюдські й національні цінності [2, с.22].
Базовий компонент дошкільної освіти України ґрунтується на основних положеннях Міжнародної конвенції ООН про права дитини, Законах України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», інших нормативних актах у галузі дитинства.
Засадами нового Базового компонента дошкільної освіти виступили:
 визнання самоцінності дошкільного дитинства, його особливої ролі в розвитку особистості;
 збереження дитячої субкультури;
 створення сприятливих умов для формування особистісної зрілості дитини, її базових якостей;
 пріоритет повноцінного проживання дитиною сьогодення у порівнянні з підготовкою до майбутнього етапу життя;
 повага до дитини, врахування індивідуального особистого досвіду дошкільника;
 компетентнісний підхід до розвитку особистості, збалансованість набутих знань, умінь, навичок, сформованих бажань, інтересів, намірів та особистісних якостей і вольової поведінки дитини;
 надання пріоритету соціально-моральному розвитку особистості, формування у дітей уміння узгоджувати особисті інтереси з колективними;
 формування у дітей цілісної, реалістичної картини світу, основ світогляду.
Базовий компонент дошкільної освіти - це Державний стандарт дошкільної освіти України, який реалізується програмами та навчально-методичним забезпеченням, що затверджуються Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України. У ньому зведено норми і положення, що визначають державні вимоги до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6 (7) років; сумарний кінцевий показник набутих компетенцій випускником дошкільного навчального закладу перед вступом його до школи.
Базовий компонент дошкільної освіти передбачає засвоєння її змісту, як завершеного етапу, розрахованого на весь період дошкільного дитинства, сформованість мінімально достатнього та необхідного рівня освітніх компетенцій дитини перших 6 (7) років життя, що забезпечує її повноцінний психофізичний та особистісний розвиток і психологічну готовність до навчання у школі. Визначені Базовим компонентом дошкільної освіти вимоги до обсягу необхідної інформації, життєво важливих умінь і навичок, системи ціннісних ставлень до світу та самої себе є обов'язковими для виконання всіма учасниками освітнього процесу в дошкільних закладах, незалежно від їх підпорядкування, типу і форм власності [3, с.56].
Зміст Базового компонента дошкільної освіти побудовано відповідно до вікових можливостей дітей на основі компетентнісного підходу, тобто спрямованості навчально-виховного процесу на досягнення соціально закріпленого результату (заданої норми, вимог до розвиненості, навченості та вихованості дитини), що зумовлює необхідність чіткого визначення засвоєння дитиною змісту освітніх ліній (знає, обізнана, розуміє, вміє, усвідомлює, здатна, дотримується, застосовує, виявляє ставлення, оцінює), орієнтує освітян на цілісний і загальний розвиток дитини, підкреслює важливість закладання в дошкільному віці фундаменту для набуття у подальшому спеціальних знань та вмінь. Увага педагога має спрямовуватися на головні лінії розвитку фізичного, психічного та морально-духовного здоров'я, особистісних цінностей як своєрідного внутрішнього стрижня, ціннісної етичної орієнтації з формування навичок практичного життя, емоційної сприйнятливості та сприяння розвитку індивідуальності дитини.
Набуття різних видів компетенцій дитиною дошкільного віку відбувається в різних видах діяльності (ігровій - провідній для дітей дошкільного віку; руховій; природничій; предметній; образотворчій, музичній, театральній, літературній; сенсорно-пізнавальній і математичній; мовленнєвій; соціокультурній та ін.) і вимагає практичного засвоєння дитиною системи елементарних (доступних) знань про себе та довкілля, моральних цінностей, уміння доречно застосовувати набуту інформацію. Життєво компетентний дошкільник поводиться самостійно і конструктивно в різних соціальних і життєвих ситуаціях

1. Алексєєва Т. Григорій Сковорода: мандри у вічних пошуках істини: великі українці [Текст] / Т. Алексєєва // Я вивчаю українську. – 2012. – № 1. – С. 28–33.
2. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» [Текст] / наук. кер. та заг. ред. О. Л. Кононко. – 3-тє вид., випр. – К.: Світич, 2009. – 430 с.
3. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі». – К.: Вид-во «Світич», 2008.
4. Бурова А. Організація ігрової діяльності в дошкільному навчальному закладі [Текст] / А. Бурова // Дошкільне виховання. – К.: Світич, 2007. – № 10. – С. 8-13.
5. Ватаманюк Г. Роль родини в музичному вихованні дітей [Текст] / Г. Ватаманюк // Палітра педагога. – Київ, 2009. – № 3. – С. 26-31.
6. Вовк Т. Ознайомлення дітей з музичною термінологією через «історії-хвилинки» [Текст] / Т. Вовк // Музичний керівник. – 2011. – № 5. – С. 22-24.
7. Грицюк Л. Батьківський комітет – допомога в усьому [Текст] / Л. Грицюк // Директор школи. – 2013. – № 21 (717). – С. 4-21.
8. Деркунская В. А. Гогоберідзе А.Г Дитинство з музикою. Сучасні педагогічні технології музичного виховання та розвитку дітей раннього віку - С-П.// Дитинство-Прес 2010р. с. 213
9. Еманова З. І. Музично-виконавська діяльність: сучасні підходи [Текст] / З. І. Еманова // Дошкільне виховання. – Київ: Світич. – 2009. – № 8. – С. 14-17.
10. Калашнік Н. Г. Густосологія [навч. посібник для ВНЗ]: зб. творів: в 10 Т. [Текст] / Н. Г. Калашнік ; Ін-т інноваційних технологій і змісту освіти. – Харків: Колегіум, 2009. – Т. 3. – С. 3-136.
11. Кислашко О. Педагогічні ідеї Г. С. Сковороди в українській духовності [Текст] / О. Кислашко // Укр. л-ра в загальноосвіт. шк. – 2011. – № 6. – С. 42–44.
12. Климчук І. Кітч та особливості сприйняття популярної музики юними слухачами [Текст] / І. Климчук // Мистецтво і освіта. – 2011. – № 3. – С.16-19.
13. Луганська Л. М. Формування духовної культури та творчого потенціалу дошкільника засобами класичного музичного мистецтва [Текст] / Л. М. Луганська // Обдарована дитина. – 2010. – № 8. – С. 53-59.
14. Лузан П. Г. Історія педагогіки та освіти в Україні: навч. посіб. [Текст] / П. Г. Лузан, О. В. Васюк – [2-ге вид., доп. і перероб.]. – К.: ДАКККіМ. – 2010. – 296 с.
15. Недериця С. Музична терапія як засіб лікувального та розвивального впливу на дітей [Текст] / С. Недериця // Музичний керівник. – 2011. – № 5. – С. 4-9.
16. Новгородська Ю. Г. Методика музичного виховання дошкільників. Тексти лекцій: навч. посіб. для спец. «Дошкільне виховання, практична психологія» [Текст] / Ю. Г. Новгородська ; Ніжин. держ. ун-т ім. М.В. Гоголя.– 2008.- 128 с.
17. Пахальчук Н. Місточок до прекрасного [Текст] / Н. Пахальчук // Дошкільне виховання. – 2011. – № 5. – С. 18-22.
18. Семенюк І. Система роботи з батьками [Текст] / І. Семенюк // Директор школи. – 2013. – № 22 (718). – С. 45-47.
19. Сиротич Н. Від гри – до театру [Текст] / Н. Сиротич // Дошкільне виховання. – 2008. – № 2. – С. 26-27.
20. Скуйбіда В. Велике світле вікно у навколишній світ [Текст] / В. Скуйбіда // Дитячий садок: всеукраїнський часопис для педагогів-»дошкільників». – Вип. №34. – Київ, 2008. – С. 1-12
21. Чернявська М. В. Навколишнє середовище як засіб естетичного виховання у вітчизняних дошкільних закладах освіти (друга половина ХХ століття) [Текст] / М.В. Чернявська // Теорія та методика навчання та виховання: зб. наук. праць. – Харків: ХНПУ імені Г.С. Сковороди. – 2009. – Вип. 23. – С. 167-173.
22. Чулкова Н. Всесвіт музичних звуків. Використання системи Карла Орфа на музичних заняттях [Текст] / Н. Чулкова // Дошкільне виховання. – Київ: Світич. – 2008. – № 2. – С. 18-24.
23. Шевченко Л. Л. Музичне джерельце: зб. муз. творів. – Х.: Веста: Ранок, 2004.
24. Шевчук А. Розвиток дошкільнят в музично-руховій діяльності. – К.: Шкільний світ, 2006.
25. Шуть М. М. Школа ігромайстерності [Текст] / М. М. Шуть. – Київ: Вид. дім «Шкіл. світ»: Вид. Л. Галіцина. – 2006. – 128 с.
26. Яковчук Г. Ейдетика у вивченні текстів пісень та нотної грамоти [Текст] / Г. Яковчук // Музичний керівник. – 2011. – № 8. – С.12-19.

Музичне виховання в дитячому садку має на меті розвивати, поглиблювати, удосконалювати музичні та творчі здібності дітей, збагачувати їх духовний світ. Тобто музика керує розвитком емоцій дитини, завдяки чому пробуджує у дітей вищі духовні почуття (любов до рідної природи, до свого народу, до національних культурних традицій, до рідних людей і до себе самого).
На сучасному етапі розвитку дошкільної педагогіки утвердився погляд на заняття як на форму педагогічного впливу на дітей, що поєднує розвивальний і виховний ефекти навчання, формує у дітей уміння активно опановувати знання і творчо використовувати їх за безпосередньої участі педагога, що сприяє набуттю досвіду спільної діяльності з дорослими й однолітками.
Запропоновані плани-конспекти в курсовому дослідження, передбачають проведення таких видів музичних занять, як: традиційне, домінантне, тематичне, комплексне.
Традиційне заняття – заняття, в ході якого поєднані всі запропоновані програмою види дитячої музичної діяльності: слухання, спів, музично-ритмічні рухи, гра на музичних інструментах.
Домінантне заняття – заняття, у якому домінує один із видів дитячої музичної діяльності.
Тематичне заняття – заняття, у зміст якого інтегровано музичну діяльність, під час якої діти навчаються розуміти музичні твори з трьох провідних аспектів («Які емоції та почуття передає та викликає музика?», «Про що розповідає музика?», «Як розповідає музика?»).
Комплексне заняття – заняття, що інтегрує кілька видів діяльності (здебільшого художніх): пісенну (або танцювальну), художньо-мовленнєву, образотворчу. Отже, певну тему розкривають через ці види художньої діяльності.
Музичний керівник проводить музичні заняття, свята, розваги за участю вихователя. Значну частину роботи з музичного виховання дітей вихователь здійснює тільки за допомогою музичного керівника та за умови його особистої участі. Тільки така співпраця буде плідною і допоможе цілеспрямовано розвивати музичні здібності дітей.
Запропоновані конспекти тематичних занять допоможуть музичним керівникам проводити заняття з музичного виховання дітей цікаво й захоплено, а також скласти власні конспекти до музичних занять.
Метою нашого курсового дослідження: дослідження особливостей видів музичних занять.
Виходячи з мети нашого дослідження перед нами постають наступні завдання:
1. На основі аналізу наукової літератури з’ясувати сутність проблеми проведення музичного заняття у дітей старшого дошкільного віку;
2. Розкрити виховний потенціал музичного мистецтва для дітей старшого дошкільного віку;
3. Теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити ефективність проведення музичного заняття для дітей старшого дошкільного віку.
Об’єкт дослідження – форми музичної діяльності у дітей старшого дошкільного віку.
Предмет дослідження – педагогічні умови проведення музичного заняття для дітей старшого дошкільного віку.
Методи дослідження: теоретичні – аналіз наукових джерел з проблеми дослідження, нормативних і програмних документів, методи порівняння, систематизації, класифікації й узагальнення здобутих теоретичних та емпіричних даних.
Базою дослідження виступає дитячий навчальний заклад.

Виховні можливості музики - найдавнішого виду мистецтва, визнавали видатні уми минулого. Значення впливу музики на особистість відзначали античні філософи: Аристотель, Піфагор, Платон. Важливе значення музики у становлення особистості підкреслюють у своїх дослідженнях вітчизняні педагоги Н.А. Ветлугіна, О.П. Радинова, що займалися пошуком і розробкою умов для успішного формування сприйняття музики дітей дошкільного віку, як засобу розвитку їх музикальності.
Всі знання і вміння, все те, нове, що відкриває дитячий сад дитячому розуму, повинні приходити дітям у живому вигляді, таким, яким все це приходить до нас у житті. Треба, щоб, вникаючи в ці незнайомі ще розуму речі, почуття дітей розкривалося для життя як можна повніше, щоб широкий, багатозвучні світ відкривався перед ними і, щоб вони, через ці нові знання, входили в нього всім своїм життєвим істотою, радіючи життю. І цьому може сильніше за все допомогти музика.
Захоплення дітей музикою, їх бажання грати та співати під час слухання музики, є настільки сильним, що вони не помічають тої великої навчальної роботи, яка проводиться з ними в процесі. Під музику вони охоче співають, танцюють та навчаються грати колективно, отримуючи від цього задоволення. Саме тому слухання музики є найпершим ефективним засобом розвитку музичних здібностей у дітей дошкільного віку.
Слід виходити з того, що діти вже мають деяку навичку в цьому виді діяльності. Сприйняття музики стає емоційнішим і диференційованим. Твори, пропоновані для слухання, за своєю музичною характеристикою мають бути яскраво емоційними. Їх краще давати попарно: спочатку з різко контрастним характером, потім - з менш яскраво вираженим. Дітей учать порівнювати твори, для чого доцільно прослуховувати їх кілька разів; підказують відповідні епітети для їх характеристики. Перше прослуховування - це знайомство з твором і його естетичне сприйняття в цілому. Друге і третє прослуховування - це сприйняття музичного твору з детальнішим обговоренням характеру і змісту, виконання найбільш яскравих фрагментів. На наступних заняттях діти, як правило, вже дізнаються твір по вступу, ув'язненню і окремим фрагментам.
З метою вдосконалення уміння вслухуватися в музику педагога наслідує більше уваги приділяти виразному, грамотному виконанню музичного твору. Із самого початку слід привчати дітей слухати досконалу музику. З метою активізації слухового сприйняття слід використовувати слухання музичного твору в різному виконанні: фортепіанному, оркестровому, камерно-ансамблевому.
Умовно можна визначити пріоритетні завдання необхідні для розвитку музичних творчих здібностей. Пріоритетні завдання на заняттях:
 допомогти дітям увійти в світ музики, відчути і пережити її чуттєво;
 створити передумови до формування творчого мислення;
 розвивати творчу уяву та фантазію дітей;
 формувати у дітей риси характеру, що сприяють самоствердженню особистості, самостійності та свободи мислення, індивідуальності сприйняття.
Основними видами діяльності на заняттях з елементарного музикування є: спів, гра на дитячих інструментах, мовно-ритмічні ігри та вправи, творчість у пластиці та русі. Сучасна дитяча музична педагогіка все частіше рекомендує не просто пасивно слухати музику, а поєднувати сприйняття музики з будь-яким рухом. Слухати музику і одночасно чути її, реагувати діями на окремі її елементи - метр, ритм, динаміку тощо - це і буде активне слухання музики. Найчастіше починаються творчі музичні заняття з комунікативних ігор. Це ігри для формування навичок спілкування дітей. Ці ігри допомагають не тільки створенню відповідної атмосфери на занятті, а й вирішують цілий комплекс педагогічних, моральних та психологічних задач.
Це свого роду розминка, що залучає та заохочує всіх дітей до спільної діяльності.
На музичному занятті дітям надають можливість бути самим собою. Тому головним на заняттях не є створення музичних шедеврів, а сам творчий процес. Творчість дітей тут розуміється, як вміння і бажання зробити щось по-своєму. “Зіграй, затанцюй, як ти хочеш” – ці магічні слова відкривають перед дитиною ворота у світ фантазії. Важливо співати, гратись, рухатись, придумувати, змінювати, слухати своє виконання та виконання інших дітей. Можливість зробити по-своєму (добре придумав, цікаво продемонстрував, гарно повторив), дозволяє дитині бути індивідуальною, неповторною.
Розвиток музичних здібностей – одне з головних завдань музичного виховання дітей дошкільного віку. Кардинальний для методики музики є питання про природу музичних здібностей: чи являють вони собою природжені властивості людини або розвиваються в результаті дії навколишнього середовища навчання і виховання.
Одним з важливих завдань всебічного розвитку дитини є виховання музичної культури. Її основи закладаються вже в дитинстві. В зв'язку з цим, велике місце відводиться музиці в дитячих садах, – вона звучить і на музичних заняттях, і в самостійній музичній діяльності, і під час свят і розваг.
Зміст музичного виховання передбачає виховання у дітей сприйнятливості, інтересу, любові до музики, розвиток емоційної чуйності на неї, залучення їх до різноманітних видів музичної діяльності, що дозволяє розвивати загальну музичність дитини, її творчі здібності. Музика розвиває емоційну сферу. Емоційна чуйність на музику - одна з найважливіших функцій музичних здібностей. Вона пов'язана з розвитком емоційної чуйності і в житті, з вихованням таких якостей особистості, як доброта, вміння співчувати іншій людині.