Вступ 3
Розділ 1. Характеристика світового ринку туристичних послуг 4
1.1. Сутність міжнародного туризму та його значення 4
1.2. Місце України на ринку міжнародного туризму 8
Висновок 18
Список використаної літератури 19
 

У багатьох державах світу туризм розвивається як система, що надає всі можливості для ознайомлення з історією, культурою, звичаями, духовними і релігійними цінностями даної країни і її народу, і дає доход у скарбницю. Не говорячи вже про те, що «годує» ця система дуже багато фізичних і юридичних осіб, так чи інакше зв'язаних з наданням туристичних послуг. Крім значної статті доходу туризм є ще й одним з могутніх факторів посилення престижу країни, росту її значення в очах світового співтовариства і рядових громадян.
Згідно з Міждержавним стандартом (ГОСТ 28681.0), туристична послуга – результат діяльності туристичного підприємства по задоволенню відповідних потреб туристів:
1. Міжнародний туризм – джерело валютних надходжень для країни і засіб для забезпечення зайнятості.
2. Міжнародний туризм розширює внески в платіжний баланс і ВНП країни.
3. Міжнародний туризм сприяє диверсифікованості економіки, створюючи галузі, що обслуговують сфери туризму.
4. З ростом зайнятості в сфері туризму ростуть доходи населення і підвищується рівень добробуту нації.
5. Розвиток міжнародного туризму приводить до розвитку економічної інфраструктури країни і мирних процесів. У такий спосіб міжнародний туризм варто розглядати, співвідносячи з економічними відносинами окремих країн [8, с.54].
Значення туризму як джерела валютних надходжень, забезпечення зайнятості населення, розширення міжособистісних контактів зростає.
Міжнародний туризм у світі вкрай не рівномірний, що пояснюється в першу чергу різними рівнями соціально-економічного розвитку окремих країн і регіонів.
Найбільший розвиток міжнародний туризм одержав у західноєвропейських країнах. На долю цього регіону припадає понад 70% світового туристичного ринку і близько 60% валютних надходжень. Приблизно 20% приходиться на Америку, менш 10% – на Азію, Африку й Австралію разом узяті.
Всесвітня організація з туризму у своїй класифікації виділяє країни, що є переважно постачальниками туристів (США, Бельгія, Данія, Німеччина, Голландія, Нова Зеландія, Швеція, Канада, Англія) і країни що є, в основному, такими, які приймають туристів (Австралія, Греція, Кіпр, Італія, Іспанія, Мексика, Туреччина, Португалія, Франція, Швейцарія).
Подібний розвиток міжнародних туристичних зв'язків спричинив за собою створення численних міжнародних організацій, що сприяють поліпшенню роботи цієї сфери світової торгівлі. У їх число входять: спеціалізовані установи системи Організації Об'єднаних Націй (ООН), організації, де питання розвитку міжнародного туризму обговорюються епізодично і не є головними в сфері діяльності; неурядові спеціалізовані, міжнародні комерційні, національні і регіональні організації по туризму.
Відповідно до Статуту всесвітньої організації туризму, цілями її діяльності є заохочення туризму як засобу економічного розвитку і міжнародного взаєморозуміння для забезпечення світу, добробуту, поваги і дотримання прав людини поза залежністю від раси, підлоги, мови і релігії, а також дотримання інтересів країн, що розвиваються, в області туризму.
До числа організацій ООН, що займаються питаннями розвитку міжнародного туризму епізодично, відносяться Конференція ООН по туризму і подорожам, економічний і соціальна Рада (ЕКОСОС). Організація Об'єднаних Націй з питань утворення, науки і культури (ЮНЕСКО), Міжнародна організація праці (МАРНОТРАТ), Міжнародна асоціація транспортної авіації (ІАТА) [9, с.118].
Під туристичною індустрією розуміється сукупність виробничих, транспортних і торгових підприємств, що роблять і реалізують туристичні послуги і товари туристичного попиту.
З розвитком масового організованого туризму і переходом його на нову основу, що спирається на розвиту туристичну індустрію і сучасні засоби транспорту, відбулися деякі зміни у формах організації міжнародного туризму.
По-перше, істотно зросло число роздрібних фірм, що пропонують туристичні послуги тур агентів і позбавлених найчастіше юридичної і господарської незалежності.

1. Горобець О., Будько Є. Розпочнімо рік туризму! // Міжнародний туризм. - 2011. - № 5 (65)
2. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про туризм»» // Туристична діяльність в Україні: Нормативно-правове регулювання / Роїна О.М. (2-е вид., змін. та доп.). - К.: КНТ, 2008. - С.5-29.
3. Левковська Л., Чабан Р., Мунін Г. Стан і перспективи розвитку туризму та готельного бізнесу в Україні / Економіка України.-2010. -№ 6.- С.31-36.
4. Ліманський А., Ружковський Я. Міжнародний туризм в епоху глобалізації // Журнал європейської економіки. – 2005. – №3. – с.306.
5. Макаренко М.Ю, Попова Ю.М. Світове господарство і міжнародні економічні відносини: Навч.посіб. – П.: Полт НТУ, 2012. – 160с.
6. Максименко С.В.Туристська діяльність: міжнародно-правові аспекти. – М.: Латстар, 2009. – 250 с.
7. Мальська М.П. Міжнародний туризм і сфера послуг: Підручник / М.П. Мальська, Н.В. Антонюк, Н.М. Ганич. - К.: Знання, 2010. - 661 с.– 1995. –№ 31. – с.241.
8. Організація туризму: підручник / І. М. Писаревський, С.О. Погасій, М. М. Поколодна та ін.; за ред. І. М. Писаревського. - Х.: ХНАМГ, 2010. - 541 с.
9. Тонкошкур М. В. Туристське країнознавство: Підручник / Устименко Л.М., Афанасьєв І.Ю. Історія туризму: Навчальний посібник. - К.: Альтерпрес, 2005. - 320 с.
10. Ушаков Д.С.Технологии выездного туризма: Учебное пособие. - Москва: ИКЦ «МарТ»; Ростов-н/Д: Издательский центр «МарТ», 2005. - 384 с.

. На сьогоднішній день питання сталого розвитку є одним з головних у розвитку кожної країни, яке обумовлене необхідністю стабілізації техногенного навантаження на навколишнє природне середовище та розв'язання комплексу екологічних проблем в умовах соціально-економічного зростання. Функціонування народногосподарського комплексу призводить до незбалансованої експлуатації природних ресурсів та виснаження ресурсного потенціалу територій.
Існує багато визначень поняття «міжнародний туризм», тому наведемо лише деякі з них, які, на нашу думку, відображають різноманітні концепції та сутність поняття з різних точок зору.
За визначенням А.Ю. Александрової, туризм є сукупністю відносин та явищ, що виникають під час пересування та перебування людей у місцях, які відрізняються від місця їх постійного проживання та роботи. Міжнародний туризм «охоплює поїздки осіб, які подорожують за межі країни постійного проживання».
Метою роботи є визначити роль міжнародного туризму у розвитку світової економічної системи.
Постановка завдання:
 визначити поняття «міжнародний туризм»;
 зробити огляд історії розвитку міжнародного туризму;
 проаналізувати сучасну ситуацію на світовому ринку туристичних послуг;
 довести актуальність розвитку міжнародного туризму в Україні.
 

Міжнародний туризм у загальному розумінні означає поїздки осіб, які подорожують за межі країни постійного проживання.
Необхідно зазначити, що туризм є найбільш високорентабельною галуззю економіки в США, Франції, Великобританії, Австрії, Італії і Іспанії. Прийом туристів на своїй власній території створює робочі місця, формує структуру послуг для населення, і приносить значні прибутки, як приватному сектору так і державі у вигляді продаж і одержання від туристської індустрії податків. В цих сферах досить великими потенціальними можливостями володіє і Україна.
Що стосується подальшого розвитку світового туризму, то експерти передбачають, що при щорічному зростанні на 8 % кількість туристичних прибуттів у Китаї досягне до 2020 р. 137,1 млн.. осіб. Другим за популярністю туристичним напрямком стануть США (102,4 млн.), далі – Франція (93,3 млн.), Іспанія (71,0 млн.), Гонконг (59,3 млн.). За прогнозами ВТО, очікується бурхливий розвиток виїзного туризму. Найбільшими країнами-постачальниками туристичних потоків стануть Німеччина, Японія, США, Китай, Великобританія. Обсяг туризму між країнами Західної і Східної Європи буде зростати, в основному, у напрямку зі Сходу на Захід.
У процесі свого розвитку міжнародний туризм зазнав значних змін. У XXст. міжнародний туризм пережив справжній бум та став однією з провідних галузей світового господарства. У XXI ст. він є рушієм світової економіки.
Україна має всі можливості для розвитку в'їзного туризму, але для подолання численних проблем галузі необхідні відповідні кроки з боку відповідальних органів. Тому пріоритетом у державній стратегії має стати першочергове фінансування і прийняття нормативно-правових актів, які стимулюватимуть розвиток галузі.