Вступ 3
1. Суть поняття «психологічний клімат» 4
2. Організаційно-управлінське та соціально-демографічне значення психологічного клімату 8
3. Структура соціально-психологічного клімату колективу 10
Висновок 18
Список літератури: 19

Проблемі соціально-психологічного клімату в колективі присвячено багато робіт як у вітчизняній так і зарубіжній психології. Інтерес до цієї теми, перш за все пов'язаний з результатами (Хоторнських досліджень),що виявили наявність тісного зв’язку між продуктивністю праці групи і особливостями її психологічного клімату (А.Л Свинецкий).
У зв’язку з цим з’являється потреба з’ясувати поняття соціально-психологічного клімату (СПК). Треба відмітити, що до цього часу в психології не має однакової дефініції, але все ж таки більшість дослідників розуміють цей термін схожим. [5, c.11]
Соціально-психологічний клімат колективу - це притаманний певному колективу стійкий психічний настрій, який здійснює значний вплив на взаємини людей, їх ставлення до праці та навколишнього середовища. Психічний настрій, як вважає відомий соціальний психолог В.Д. Паригін, може бути предметним (спрямованість психіки на процес діяльності) та емоційним, тональним (переживанням задоволеності діяльністю, її результатами).
Соціально-психологічний клімат-це результат сумісної діяльності людей, їх міжособистісні відносини. Він виявляється в таких групових ефектах, як настрій та колективна думка, індивідуальне самопочуття в колективі. Ці ефекти мають відображення у взаємовідносинах, пов'язаних з процесом праці та рішеннями загальних завдань колективу. [3, c.55]
Групові ефекти, як соціально-психологічні явища спільної діяльності, вивчаються з моменту виникнення експериментальної психології (експерименти В. Меде, Ф. Олпорта, В.М. Бехтерева) та проведення прикладних досліджень багатьма зарубіжними та вітчизняними психологами.
Однак поняття "соціально-психологічний клімат" з'явилось в науковому словнику нещодавно поряд з такими інтегральними поняттями, що характеризують групові ефекти спільних форм життєдіяльності людей, як "психологічна атмосфера", "психологічний клімат", "морально-психологічний клімат".
Щоб не було плутанини ми розглянемо поняття (СПК) в контексті з динамікою розвитку групи. Це необхідно, по одній важливій причині. А на сам перед тому, що в літературі зустрічається СПК колективу, СПК групи. А в цьому принципова різниця, тому,що в вітчизняній психології група розглядається, як спільність людей згуртованих на основі одного або декількох загальних ознак, здійснюваної ними діяльності в тому числі і спілкуванні (Петровський, Шпалинський), тоді як під колективом розуміється група, яка знаходиться на вищій стадії свого розвитку. Процес входження нової групи до колективу – називається динамікою розвитку групи і характеризується тим, що в процесі спільної діяльності створюються умови для інтегративних процесів. [12, c.23]
Спільна діяльність поступово набуває для членів групи все більш важливий і усвідомлений характер, і стає основою подальшого розвитку, що спонукає до більш чіткої мотивації між групових відношень, основаною не тільки на досвіді спілкування, а й на результатах спільної діяльності кожного члена групи. По мірі усвідомлення задач та цілей спільної діяльності із амфорної структури викристалізовуються такі структури, як міжгрупові відносини з всією гамою емоційних відтінків.(Петровський, Шпалинський). Ці параметри на думку багатьох вітчизняних і зарубіжних психологів і характеризують СПК в групі.
Метафоричність поняття "клімат" може породжувати скептицизм у відношенні його наукової цінності. "Клімат та атмосфера - поняття метеорології та географії, - пише К.К.Платонов, - тому іноді вважають, що з прикметником "психологічний" вони не наукові терміни, а тільки образні вирази". Але це не так. Одержавши такий прикметник, вони стають науковими термінами психології, що виражають певні явища".

1. Андрєєва Г.М. Соціальна психологія. - М .: Педагогіка, 1980.-С.85.
2. Альошина Ю.Є. та ін. Спецпрактикум з соціальної психології: опитування, сімейне, індивідуальне консультування. - М .: Изд-во Московського унта, 1989, -89с.
3. Анікєєва Н.В. Психологічний клімат у колективі. - М .: Педагогіка, 1989.-246с.
4. Бурлачук Л.Ф., Савченко Є.П. Психодіагностика (психодіагностичний інструментарій і його застосування в умовах соціальних служб). - К., 1995
5. Берн Е. Ігри, в які грають люди. Люди, які грають в ігри. -М .: Прогрес, 1988.-400с.
6. Бойко В.В., Ковальов А.Г., Панферов В.Н. Соціально-психологічний клімат колективу й особистість. - М: Думка, 1983.-207с. Бурлачук Л., Морозов. Словник-довідник по психологічній діагностиці. -К .: Освіта, 1989.-С.58-73.
7. Бондаренко А.Ф. Психологічна допомога: теорія і практика: (Навчальний посібник для студентів старших курсів психологічних факультетів, відділень університетів К .: Укртехпрес, 1997.-216с.
8. Гільбух Ю.З., Киричук О.В. Шкільний клас: як пізнавати ї виховувати його душу. - Київ: Міжвід. наук.-практ. центр "Психодіагностика й диференційоване навчання", 1994. - 208 с.
9. Деркач А.А. Робоча книга практичного психолога. Технологія ефективної професійної діяльності. - М .: Червона площа, 1996.-400с.
10. Донцов А.І. Проблеми групової згуртованості. - М .: Думка, 1979.-С60.
11. Донцов А.І. Психологія колективу. - М .: Думка, 1984.-4.1.
12. Дружинін В.В., контр Д.В., контр М.В. Введення в теорію конфлікту. -М .: Наука. 1989.-С.65-67.

Основа успіху будь-якої сучасної колективної діяльності відносини співпраці і взаємодопомоги в противагу конфлікту і конфронтації. Поведінка, що орієнтується на спільну діяльність, передбачає наявність певних передумов. Як умови формування кооперативної взаємозалежності виділяються:
 Свобода і відвертість інформаційного обміну;
 Взаємна підтримка дій, переконання в їх виправданості;
 Довіра, дружелюбність у відносинах сторін.
У свою чергу, взаємній довірі сторін сприяє: наявність нейтральних осіб, полегшуючі взаємні успіхи; можливість отримати попередню інформацію про дії іншого; особисті особливості учасників взаємодії.
Психологія групи це сукупність певних соціально-психологічних явищ, виникаючих в процесі її формування і функціонування на основі становлення внутрішніх зв'язків в колективі, форм і способів взаємозадовільнення потреб його членів. Сюди ж відносяться морально-психологічний клімат, способи спілкування, громадська думка і настрій, звичаї і традиції, проблема лідерства, природа внутрішньогрупових конфліктів і т.д.
У рамках аналізу змісту відносин між членами робочої групи можна виділити наступні сфери: професійну, ціннісно-світоглядну і сферу міжособистих відносин.
Професійна сфера охоплює відносини, що складаються в процесі рішення виробничих задач.
Ціннісно-світоглядна сфера пов'язана з взаємовідносинами між особистими і корпоративними цінностями, етичними установками, переважаючими в конкретній соціальній групі. [1, c.7]

Соціально-психологічний клімат це якісна сторона міжособистісних відносин що виявляються у вигляді сукупності психологічних умов, сприяючих або перешкоджаючих продуктивній спільній діяльності і всебічному розвитку особистості в групі.
У цей час ця проблема дуже актуальна і перспективна, оскільки зростають вимоги до психологічного включення людини в ту чи іншу діяльність. Особливо ця проблема актуальна в управлінській діяльності. Як затверджують успішні менеджери (Л. Якоха «кар'єру менеджера» для створення і процвітання фірми необхідно, щоб люди службовці в цій установі відчували себе «командою». Однією з ознак «команди» є згуртованість, взаємовиручка, підтримка і одночасно вимогливість до себе і інших. Одним з най важливіших показників, що колектив «команда» є хороший соціально-психологічний клімат. Тобто такий стан в колективі, коли кожному його члену надаються оптимальні умови для реалізації його здібностей і схильностей.
Яскравим методом для оптимізації соціально-психологічного клімату є соціально-психологічний тренінг, він сприяє збільшенню неформальних зв'язків, створенню дружніх відносин; вирішенню проблемних ситуацій, обговорити і вирішити які не вистачає часу в робочій діяльності; зняттю напруження після робочого дня; проясненню для кожної людини його цінностей, мотивів, життєвої стратегії. Соціально-психологічний тренінг сприяє розкриттю людини, як індивідуальності, особистості, тобто людина знімає «маску» просто службовця і дізнається, що навіть на роботі він може залишатися самим собою.
Таким чином, соціально-психологічний тренінг може надати реальну допомогу в формуванні доброзичливого, ефективного, оптимального соціально-психологічного клімату в організації, що буде сприяти розвитку класу, що і було показано в даному дослідженні.