Внимание! JavaScript отключен в Вашем веб-браузере.
Стабильная работа сервиса невозможна! Как включить написано здесь

Курсовая

"Особливості кримінального провадження щодо юридичної особи"

Предмет:

Уголовное право, криминология

Язык:

Украинский

Год сдачи:

2019

Страницы:

145 грн.

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ ТА ВИДИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ 5
1.1. Кримінальне провадження на підставі угод 5
1.2. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення 10
1.3. Поняття та процесуальний порядок кримінального провадження щодо окремої категорії осіб 13
РОЗДІЛ 2 КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ЮРИДИЧНИХ ОСІБ 16
2.1.Застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб: теоретичний аспект 16
2.2. Відповідальність юридичних осіб в Україні: кримінально-правовий аспект 22
РОЗДІЛ 3 ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ НОВОГО КПК: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ 28
3.1. Юридичні особи – за межами кримінального провадження: наслідки й перспективи 28
3.2. Проблеми та перспективи застосування норм нового КПК щодо юридичних осіб 32
ВИСНОВОК 40
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 42

Угоди в кримінальному провадженні – це інститут кримінального процесу, спрямований на скорочення та спрощення процедури розгляду кримінальних проваджень, зменшення строків перебування осіб під вартою, заощадження ресурсів та часу, що витрачаються на розгляд кримінального провадження, а також позасудове вирішення конфліктних ситуацій, зменшення навантаження на органи досудового розслідування та суд (суддю) [2, с.33].
Відповідно до ст. 468 КПК у кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод:
1) угода про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим (далі – угода про примирення);
2) угода між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості (далі – угода про визнання винуватості).
Угода про примирення – це добровільна угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, в якій узгоджуються умови відповідальності підозрюваного або обвинуваченого за умови вчинення ним дій, спрямованих на відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також дій не пов’язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов’язані вчинити на користь потерпілого.
Угода про визнання винуватості – це добровільна угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим, в якій названі сторони узгоджують умови відповідальності підозрюваного або обвинуваченого залежно від його дій після початку кримінального провадження або після вручення письмового повідомлення про підозру щодо співпраці у розслідуванні кримінального правопорушення.
Головною метою запровадження цих угод є забезпечення принципу процесуальної економії, а саме: процесуальне спрощення розгляду кримінальних проваджень, зменшення навантаження на органи досудового розслідування та суд (суддю), витрат на ведення процесу, а також задоволення інтересів сторін, наприклад, забезпечення потерпілому права на швидке і повне відшкодування заподіяної шкоди, а щодо обвинуваченого – звільнення від покарання, уникнення невизначеності щодо покарання у суді, у деяких випадках застосування до нього альтернативного покарання або його зниження.
Таким чином, за умови суворого дотримання прав сторін та загальних засад здійснення правосуддя у кримінальному провадженні угоди можуть досить вдало та доцільно застосовуватися в кримінальному процесі України.
Угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді) [5, с.54].
Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:
 кримінальних проступків;
 злочинів невеликої чи середньої тяжкості;
 у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення (ч. 3 ст. 469 КПК України).
Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.
Слідчий, прокурор зобов’язані проінформувати підозрюваного та потерпілого про їхнє право на примирення, роз’яснити механізм його реалізації та не чинити перешкод в укладенні угоди про примирення.
В угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов’язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов’язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди (ч. 1 ст. 471 КПК України).

У остані роки в Україні спостерігається різкий сплеск правопорушень у різноманітних галузях життя. Тому у зв'язку з цим виникає потреба в інституті юридичої відповідальність, що є юридичним засобом що попереджує або ліквідує протиправну поведінку і стимулює суспільно корисні дії людей у правовій сфері.
Тому необхідность юридичної відповідальності, її призначення у правовий системі є визначальною складовою безпосередньо повязаною з протиправною пофедінкою та правопорушеням. Найбільш суворим виглядом юридичної відповідальності є кримінальна відповідальність. Проблема кримінальної відповідальності є одним із фундаментальних проблем кримінально-правової науки. Дослідження будь-якої інституції кримінального права зачіпає зрештою той чи інший аспект кримінальної відповідальності, що є поруч із такими категоріями як злочин та покарання що є центральним поняттям кримінального права.
В нормах кримінального закону сформульовані підстави і принципи кримінальної відповідальності. Згідно з Основним Законом України кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише особа, винна у вчиненні злочину, тобто така, що умисно або з необережності вчинила передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння.
Зрозуміло, реалізація кримінально-правових відносин кримінальної відповідальності допускається тільки при наявності основ, передбачених діючим карним законодавством. У цьому зв'язку, представляється важливим розгляд і аналіз таких основ. Після цього необхідно розглянути ряд норм, що містяться в діючому карному законодавстві.
Розгляд поставлених питань є важливим для визначення значення цього інституту як для обличчя винного в здійсненні злочину, так і дял законодавця. У курсовій роботі представляється надзвичайно актуальним розгляд питання про кримінальну відповідальність, поняття, сутність та її підстави. При постановці питання кримінальної відповідальності першорядно треба дати визначення поняття кримінальної відповідальності.
Мета дослідження – виявити і проаналізувати проблеми правового регулювання кримінальної відповідальності юридичних осіб.
Завдання дослідження. Досягнення поставленої мети забезпечується рішенням наступних завдань:
1. Розглянути сутність та види кримінального провадження;
2. Проаналізувати кримінальне провадження щодо юридичних осіб;
3. Дослідити практичні аспекти застосування норм нового КПК щодо кримінального провадження до юридичних осіб.
Об’єктом виступає юридична особа.
Предметом дослідження є суспільні відносини, які охороняються законом про кримінальне провадження щодо юридичних осіб.
Теоретичним підґрунтям обраної теми стало опрацювання теоретичних положень, що містяться в наукових працях українських та зарубіжних учених.
Зокрема поставлені питання раніше вивчалися М. І. Бажанов , Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, В. В. Сташиса, В. Я. Тація, Бабенко А.М., Грищук В.К, Фріс П. Л та іншими вченими які представленні в списку використаних джерел до курсового дослідження.
Методологічною основою курсової роботи стала система загальнонаукових, спеціально-наукових, та спеціально-юридичних методів, використання яких дало змогу досягнути зазначену мету та розв’язати поставлені завдання.
Структура роботи зумовлена метою та завданням дослідження, логікою викладу матеріалу та складається зі вступу, трьох розділів та підрозділів з висновків та списку використаної літератури.

Підсумовуючи курсове дослідження ми дійшли висновку що,
підставами для застосування до юридичної особи ЗКПХ є вчинення її уповноваженою особою або за дорученням чи наказом, за змовою та у співучасті, або іншим шляхом перерахованих вище злочинів. Відповідальність за такі злочини може наставати, якщо вони вчиняються від імені та в інтересах юридичної особи чи просто від імені юридичної особи. До уповноважених осіб юридичної особи законодавець відносить службових осіб юридичної особи, а також інших осіб, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи чи договору мають право діяти від імені юридичної особи.
Злочини визнаються вчиненими в інтересах юридичної особи, якщо вони спрямовані на отримання нею неправомірної вигоди або створення умов для отримання такої вигоди, а так само на ухилення від передбаченої законом відповідальності.
Складність ситуації зумовлена тим, що саме прокурором, слідчим суддею, судом за їх внутрішнім переконанням здійснюється оцінка доказів та саме на них лежить обов’язок вирішити, чи від імені та в інтересах саме юридичної особи її уповноважена особа вчинила злочин, чи достатньо вжито заходів юридичною особою для запобігання злочину тощо.
При застосуванні до юридичної особи ЗКПХ судом враховуються ступінь тяжкості вчиненого її уповноваженою особою злочину, ступінь здійснення злочинного наміру, розмір завданої шкоди, характер та розмір неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою, вжиті юридичною особою заходи для запобігання злочину.
До юридичних осіб судом можуть бути застосовані такі ЗКПХ: штраф, конфіскація майна, ліквідація. Зокрема, штраф та ліквідація можуть застосовуватися лише як основні ЗКПХ, а конфіскація майна – лише як додатковий. При застосуванні ЗКПХ юридична особа зобов’язана відшкодувати спричинені збитки та шкоду в повному обсязі, а також розмір отриманої неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.
Слід зазначити, що в Україні система покарань юридичних осіб не є такою розгалуженою та досконалою, як у закордонних державах. До прикладу, до юридичних осіб в окремих країнах, окрім зазначених, застосовують й інші санкції: обмеження діяльності юридичної особи, в тому числі заборона займатись окремими видами діяльності, закриття підрозділів чи філіалів, тимчасове припинення діяльності юридичної особи, а також публікація вироку у ЗМІ.
Законодавцем встановлено, що розмір штрафу, накладеного судом на юридичну особу, може становити, залежно від ступеня тяжкості вчиненого злочину, від 5 тис. до 70 тис. НМДГ. Одночасно, з урахуванням майнового стану юридичної особи, суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами на строк до 3-х років.
Законом передбачені також підстави для звільнення юридичної особи від застосування ЗКПХ у зв’язку з закінченням давності вчинення злочину. Зокрема, якщо з дня вчинення її уповноваженою особою будь-якого злочину, зазначеного у ст. 96-3 КК України, та до набрання вироком законної сили минули строки давності: 3 роки – у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, 5 років – за злочин середньої тяжкості, 10 років – за тяжкий злочин та 15 років – за особливо тяжкий злочин.
Аналізуючи переваги та недоліки впровадження кримінальної відповідальності до юридичних осіб у вигляді застосування ЗКПХ, можна говорити про те, що це є прогресивним кроком. Однак, станом на сьогодні, існує незначний відсоток кримінальних проваджень щодо притягнення юридичних осіб до кримінальної відповідальності, а рішення, якими покладено кримінальну відповідальність на юридичну особі, взагалі відсутні. Це свідчить про те, що зазначене питання потребує внесення значних змін та доопрацювання, зокрема, з урахуванням досвіду іноземних держав.

Для приобретения данной работы вначале зарегистрируйтесь и пополните баланс на 145.00 грн.

Также Вы можете заказать написание уникальной работы у наших Исполнителей.

Комарницький Євген (k-jore)

(4.6)

Внимание! Файл работы будет доступен для скачивания сразу после оплаты. Работа проверена администрацией сервиса: вся информация (содержание, введение, заключение, список использованной литературы, фрагмент работы, количество страниц и т.д.) соответствует действительности

Служба поддержки:

"Особливості кримінального провадження щодо юридичної особи"

0 (800) 357-234