ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ НАПРАЦЮВАННЯ У ВИЗНАЧЕННІ СУТНОСТІ ТА ВАЖЛИВОСТІ НАРОДНОЇ ІГРАШКИ У ВИХОВАННІ 5
1.1. Значення та історія народної іграшки у працях вітчизняних та іноземних вчених 5
1.2. Види українських народних іграшок 10
1.3. Роль народної іграшки в виховному процесі дошкільного навчального закладу 16
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ МЕТОДІВ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗА ДОПОМОГОЮ НАРОДНОЇ ІГРАШКИ 18
2.1. Аналіз сучасної вітчизняної програми виховання дошкільнят у знайомстві з народною іграшкою та основних вимог до її змісту 18
2.2. Розгляд та аналіз методів застосування народної іграшки як засобу морального виховання та формування національної свідомості 23
2.3. Аналіз ефективності народної іграшки у формування пізнавальних інтересів дошкільнят 26
ВИСНОВКИ 28
СПИСОК ВИКОРИСЬТАНИХ ДЖЕРЕЛ 30

Народна іграшка – витвір специфічний. Своєю простотою і досконалістю, витонченістю форм, різноманітністю використаних природних матеріалів образністю і естетичною довершеністю іграшка розвиває духовний світ дитини, пробуджує відчуття рідного коріння. Зокрема, українська народна іграшка несе малятам цілком доступні знання про працю, відпочинок людей у давнину, їхній побут, мистецтво, життя загалом.
До проблеми виховання молодого покоління на засадах патріотизму в різні часи звертались такі класики педагогічної науки, як Г. Сковорода, К. Ушинський, А. Макаренко, С. Русова, В. Сухомлинський, О. Найден та ін.
Для визначення місця іграшки у системі матеріальної та духовної культури суспільства важливими є роботи М. Киященко, О. Постнікової, Л. Столовича, в яких з філософсько-культурологічних позицій розкривається позитивна роль іграшки у житті суспільства та її соціокультурні функції.
Найбільш цінними для розуміння морфології, функціонування народної іграшки, її естетичної виразності є історико-мистецтвознавчі дослідження М. Бартрам, А. Бакушинського, О. Бенуа, Б. Бутнік-Сіверського, Г. Блинова, В. Василенко, М. Грушевського, І. Дайн, Р. Захарчук-Чугая, Г. Локуцієвської, І. Макарової, О. Найден, М. Некрасова, Т. Перевезенцевої, О. Сокович, Д. Фіголь, С. Ханемена, М. Церетеллі та ін., в яких виявлено генезис та основні етапи розвитку народної іграшки. У роботах зазначених авторів привертає увагу виділення художньої специфіки народної іграшки як особливого різновиду декоративно-ужиткового мистецтва, в якому виражено локальні, національні та загальнолюдські риси матеріальної і духовної культури.
Сучасні дослідження у галузі педагогічної науки та мистецтвознавства наголошують на тому, що мистецтво української народної іграшки є особливим типом художньої творчості, що інтегрує у собі різні види народного мистецтва, поєднує матеріальні і духовні здобутки української культури, утверджує талановитість нашого народу. Використання її у роботі дошкільних навчальних закладів на заняттях з образотворчого мистецтва та художньої праці сприятиме формуванню творчо-активної особистості, яка буде продовжувачем народних традицій. На підставі поліфункціонального характеру української народної іграшки, було виділено окремі її функції: інформаційну, мотиваційно-стимулюючу, сенсорну, гедоністичну, евристичну, аксіологічну, культурологічну, навчальну, розвиваючу, виховну.
С.Ф. Русова вважає, що навчання дітей з самого початку повинно бути збудовано на тому рідному ґрунті, на якому зростає дитина, щоб воно було міцно зв’язано з тими вражіннями, що їх заклала в душу дитини рідна сім’я, рідна хата. Мають значення цяцьки, які будуть в руках дітей; вони ж поширюють перші спостереження дітей, вони розвивають пам’ять їх та зовнішні чуття [6, c.44].
О. Найден говорив, що саме традиційна і щодо своїх розмаїтих функцій та змістовно-формальних засад народна іграшка зберігає у собі пластичну і образну пам’ять про ті далекі часи, коли людина вперше почала використовувати природні матеріали для створення речей, які не тільки у чомусь допомагали, щось позначали, а й щось символізували. Виділення певної форми з позбавленої форми маси матеріалу знаменує початок виділення і позначення меж предметно-духовного середовища із безмежжя природи. Саме традиційна народна іграшка у своїх певних функціях, формах, пластиці, образних засадах містить у собі інформацію про початкові чинники людського предметно-духовного середовища. У цьому сенсі традиційна народна іграшка у наш час, у нашому перенасиченому предметами, речами світі має бути інформативно й естетично доцільною [13, c.57].
Народна іграшка, як і все традиційне народне мистецтво, позбавлена елементів зовнішнього етнографізму. Справжня народна іграшка, як правило, містить обмаль зовнішніх атрибутів етнічної належності.

1. Абраменкова В.В. Батькам про ігри й іграшки// Берегиня роду. – 2007.
2. Батухтіна О. Г. Формування елементів національної культури у дітей шостого року життя засобами української народної іграшки: Автореф. канд. пед. наук. – К., 2006.
3. Богуш А.М. Українське народознавство в дошкільному закладі. – К.: Вища шк., 2006.
4. Греськова, В. В. Формування національної свідомості дітей дошкільного віку засобами народної іграшки / В. В. Греськова // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Сер. Педагогіка / гол. ред. Г. Терещук ; редкол.: Л. Вознюк, В. Кравець, В. Мадзігон. – Тернопіль, 2012.
5. Дем’яненко Н. Українська народна іграшка як засіб виховання дітей // Гуманітарний вісник державного навчального закладу «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» : наук.-теорет. зб. : педагогіка, психологія. філол., філос./ [голов. ред. : В. П. Коцур]. – 2009.
6. Деркунская В. А. Как и во что играют мальчики и девочки 4–5 лет / В. А. Деркунская, А. Н. Харчевникова // Дошкольная педагогика. – 2008.
7. Жуковская Р.И. Игра и ее педагогическое значение. – М.: Наука, 2005.
8. Иванова Н. и др. Фольклор в развитии игравого творчества // Ребенок в детском саду. – 2005.
9. Кривошлик Н. Ігри з нестандартними матеріалами // Дошкільне виховання. – 2008.
10. Кудикіна Н. Ретроспективний погляд на формування сучасної моделі ігрової діяльності: гра в житті дітей // Шлях освіти. – 2003.
11. Кузіна О. Українська народна іграшка в навчальному процесі дошкільного навчального закладу // Вісник інституту розвитку дитини. Серія : Філософія. Педагогіка. Психологія : збірник наукових праць. Вип. 7. Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції «Дитинство. Освіта. Соціум». 18 лютого 2010 року / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова ; редкол. В. П. Андрущенко (голова) [та ін.]. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2010.
12. Матвієнко О. В., Цивін М. Н. Авторська лялька в сучасній Україні як мистецький феномен // Культура і сучасність : альманах. – К. : Міленіум, 2012.
13. Найден О. С. Українська народна лялька : [наукове видання] / О. С. Найден. – К. : Стилос, 2007.
14. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академвидав, 2006.
15. Янківська О.П. Значення народної іграшки в дитячому віці. – К.: Знання, 2005.

Актуальність даної курсової роботи в тому, що народна іграшка дає дитині те, чого не може дати сучасна іграшка. Існуючи поряд, вони доповнюють одна одну. Іграшка – це не лише предмет гри, вона дуже багато може розповісти про історію своєї країни, про звичаї і традиції народу, про традиційний одяг наших предків та їх спосіб життя. З іграшкою пов’язано багато легенд і казок, вона вчить дитину, як правильно поводити себе, і навпаки – як не варто себе вести. Використання народної іграшки в процесі виховання допомагає дитині виявити себе у творчій справі та підштовхує її до активного і самостійного пошуку, допомагає зберегти національні українські традиції, а через іграшки навчити цього і дитину.
До проблеми виховання дошкільників на засадах патріотизму за допомогою народної іграшки в різні часи звертались такі класики педагогічної науки, як Г. Сковорода, К. Ушинський, А. Макаренко, С. Русова, В. Сухомлинський, О. Найден та ін..
Для визначення місця іграшки у системі матеріальної та духовної культури суспільства важливими є роботи М. Киященко, О. Постнікової, Л.
Найбільш цінними для розуміння морфології, функціонування народної іграшки, її естетичної виразності є історико-мистецтвознавчі дослідження М. Бартрам, А. Бакушинського, О. Бенуа, Б. Бутнік-Сіверського, Г. Блинова, В. Василенко, М. Грушевського, І. Дайн, Р. Захарчук-Чугая, Г. Локуцієвської, І. Макарової, О. Найден, М. Некрасова, Т. Перевезенцевої, О. Сокович, Д. Фіголь, С. Ханемена, М. Церетеллі та ін..
Об’єктом даної курсової роботи є народна іграшка.
Предметом є методології та принципи при вихованні, за допомогою народної іграшки, дітей дошкільного віку.
Мета курсової роботи: з’ясувати історію виникнення і розвитку української народної іграшки, її види, зміст та методику використання як засобу морального та патріотичного виховання.
Поставлена мети зумовила виконання наступних завдань:
 викласти значення та історію народної іграшки у працях вітчизняних та іноземних вчених;
 навести роль народної іграшки в виховному процесі дошкільного навчального закладу;
 окреслити види українських народних іграшок;
 аналізувати сучасні вітчизняні програми виховання дошкільнят у знайомстві з народною іграшкою;
 розглянути та аналізувати методи застосування народної іграшки як засобу морального виховання та формування національної свідомості;
 аналізувати ефективність народної іграшки у формування пізнавальних інтересів дошкільнят.
Методи дослідження: наукові (аналіз, синтез, узагальнення, класифікація).
Теоретична та практична цінність курсової роботи полягає в тому, що в дослідженні комплексно проаналізований та узагальнений матеріал про історію виникнення і розвитку української народної іграшки, її види та значення у вихованні дітей, проведено вивчення використання української народної іграшки у виховній роботі з дітьми дошкільного віку.
Курсова робота складається з 31 сторінок друкованого тексту, вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. У списку використаних джерел 15 найменувань.

Народна іграшка – витвір специфічний. Своєю простотою і досконалістю, витонченістю форм, різноманітністю використаних природних матеріалів образністю і естетичною довершеністю іграшка розвиває духовний світ дитини, пробуджує відчуття рідного коріння. Зокрема, українська народна іграшка несе малятам цілком доступні знання про працю, відпочинок людей у давнину, їхній побут, мистецтво, життя загалом.
Сучасні дослідження у галузі педагогічної науки та мистецтвознавства наголошують на тому, що мистецтво української народної іграшки є особливим типом художньої творчості, що інтегрує у собі різні види народного мистецтва, поєднує матеріальні і духовні здобутки української культури, утверджує талановитість нашого народу. Використання її у роботі дошкільних навчальних закладів на заняттях з образотворчого мистецтва та художньої праці сприятиме формуванню творчо-активної особистості, яка буде продовжувачем народних традицій.
Українська народна «іграшкова культура» складна й розмаїта.
Можна знайти ще чимало принципів або ознак класифікаційного поділу іграшок, які в певних конкретних випадках можуть бути прийнятними і корисними. Однак жоден з наведених вище варіантів класифікації, якщо дотримуватися лише його одного, не зможе дати повної і різнобічної характеристики іграшки. Тому, обравши якийсь один з варіантів базовим, варто доповнювати його в разі необхідності тими характеристиками, які становлять специфіку інших варіантів, тобто стати на позицію певного плюралізму у справі класифікації іграшки.
Більш структурованим Олександр Найден вважає поділ іграшок за матеріалом, з якого вони створені: іграшки з дерева, глини, тканини, соломи, трави, паперу, кори, кістки, плодів різних рослин, тіста, сиру тощо.
Використання народної іграшки в дитячому садку урізноманітнює ігрову діяльність дітей, збагачує, розширює сферу пізнання дитиною світу і свого народу, розвиває традиційні для національної, господарської, побутової культури навички. Крім того, дитина сприймає народну іграшку і як витвір мистецтва, що сприяє її естетичному вихованню.
Для аналізу виховання із застосуванням народної іграшки було обрано найбільш популярну на сьогодні програму виховання і навчання дітей дошкільного віку «Малятко».
Програма «Малятко» з-поміж інших має найбільш повний та вичерпний арсенал національного виховання засобами народної іграшки дітей дошкільного віку. Також варто виділити програму «Дитина», де більш глибокі вимоги щодо використання народної іграшки в творчій практичній діяльності (малювання, ліплення). Таким чином в практиці дошкільного навчального закладу можна використовувати програми виховання і навчання дітей дошкільного віку «Дитина» і «Малятко», бо вони обидві змістовні і доповнюють одна одну.
Використання народної іграшки у дитячому садку збагачує, урізноманітнює ігрову діяльність дітей, розширює сферу пізнання світу і свого народу. Дитина сприймає народну іграшку і як витвір мистецтва, що сприяє її духовному збагаченню. Народна іграшка дає дитині те, чого не може дати сучасна іграшка. Вона може дуже багато розповісти про історію своєї країни, про звичаї і традиції народу, про традиційний одяг наших предків та спосіб їх життя. З іграшкою пов’язано багато легенд і казок, вона вчить дитину, як правильно поводити себе, і навпаки – як не варто чинити. Використання народної іграшки в процесі виховання допомагає дитині проявити свою творчість, допомагає зберегти національні українські традиції.