Вступ …………………………………………………………………………….3
Розділ І. Стратегія економічної безпеки України …………………………….4
Розділ ІІ. Поняття національного інтересу. Національні інтереси України ...6
Висновки ………………………………………………………………………...19
Список літератури ………………………………………………………………20

Загрозливі тенденції поглиблення соціально-економічної ситуації надзвичайно актуалізували питання щодо розроблення та втілення в життя стратегії забезпечення економічної безпеки України. Нині це завдання є одним із найважливіших національних пріоритетів і вимагає посиленої уваги з боку владних структур, політичних партій, науковців та громадськості. Забезпечення економічної безпеки є гарантом державної незалежності України, умовою її прогресивного економічного розвитку й зростання добробуту громадян.
Політика економічної безпеки буде ефективною за умов визначення стратегії й тактики економічної безпеки.
Стратегія економічної безпеки передбачає визначення мети і завдань системи забезпечення економічної безпеки, напрямів їх вирішення, а також форм і методів застосування відповідних сил і засобів, можливість їх перегрупування, створення необхідних резервів для нейтралізації та локалізації можливих загроз.
Тактика економічної безпеки - це найбільш рухлива частина політики економічної безпеки, яка змінюється залежно від дії внутрішніх і зовнішніх загроз, зміни пріоритетності національних економічних інтересів тощо. Складність та мінливість економічної та соціальної ситуації вимагає застосування різноманітних тактичних заходів щодо забезпечення економічної безпеки.
Важливо чітко визначити стратегічні цілі й не плутати їх із тактичними заходами, інколи навіть вимушеними, але необхідними задля досягнення певних стратегічних цілей. Визначення стратегії й тактики сприятиме повноцінному функціонуванню системи забезпечення економічної безпеки, здійсненню ефективної політики економічної безпеки.
У Конституції України чітко зазначено, що поряд із захистом суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішою функцією держави, справою всього українського народу. Економічній безпеці притаманний інтегральний характер, оскільки вона є результатом спільних зусиль усієї нації, що проявляється через дії всіх гілок влади (від всеукраїнського до місцевого рівня), наявних у державі сил і засобів, об'єднань громадян та окремих осіб.
Економічна безпека досягається шляхом здійснення єдиної державної політики, узгодженої системою заходів, адекватних внутрішнім та зовнішнім загрозам». Така політика буде ефективною за умов визначення стратегії й тактики забезпечення економічної безпеки. Важливо, щоб стратегія забезпечення економічної безпеки базувалась на багатоваріантності прогнозів соціально-економічного розвитку України і коригувалась залежно від розвитку подій за тим чи іншим варіантом. Переваги багатоваріантної стратегії полягають у тому, що з'являється можливість вибору різноманітних заходів, а не термінового застосування екстрених і недостатньо розроблених рішень, як ще нерідко трапляється на практиці.
Необхідність виконання конституційних вимог щодо реалізації функцій держави, пов'язаних із забезпеченням економічної безпеки, вимагає розроблення й прийняття такого важливого державного документа як Стратегія економічної безпеки України. Цей документ покликаний стати стратегічним орієнтиром на наступні 10-15 років та закласти основи економічної безпеки і на більш тривалий період.
При розробці зазначеної Стратегії необхідно враховувати глобальні тенденції переходу до постіндустріального напрямку розвитку та формування так званого інформаційного суспільства. Ігнорування цих тенденцій, спричинених технологічним прогресом та інформаційною революцією, небезпечне тим, що Україна може стати жертвою інформаційно-технологічного колоніалізму, який таїть у собі набагато більшу загрозу для державності, аніж сировинний колоніалізм.

1. Абалкин Л. Экономическая безопасность России: угрозы и их поражение / Леонид Абалкин // Вопросы экономики. — 2004. — № 12. — С. 4–13.
2. Губський Б. В. Економічна безпека України: методологія виміру, стан і стратегія забезпечення / Б. В. Губський. — К. : Укрархбудінформ, 2001. — 121 с.
3. Камлик М. І. Економічна безпека підприємницької діяльності. Еконо-міко-правовий аспект : [навч. посібник] / М. І. Камлик. — К.: Атіка, 2005. — 432 с.
4. Медвідь Ф. Економічна безпека: небезпеки і загрози національним та національно-державним інтересам України / Ф. Медвідь // Вісник УАДУ. — № 2. — 2003. — С. 129–135.
5. Новікова О. Ф. Економічна безпека: концептуальні визначення та механізми забезпечення : [монографія] / О. Ф. Новікова, Р. В. Покотиленко. — Донецьк: НАН України. Ін-т економіки промисловості, 2006. — 408 с.
6. Репченко О. Полевая физика или как устроен Мир? //www. fieldphysics. ru.
7. Чорнодід І. С. Економічна безпека як категорія економічної теорії / І. С. Чорнодід // Актуальні проблеми економіки. — 2003. — № 11. — С. 13–20.
8. Шнипко О. С. Види і чинники безпеки ієрархічних економічних систем: теоретико-методологічний аспект / О. С. Шнипко // Актуальні проблеми економіки. — 2006. — № 5. — С. 78–85.
9. Экономическая и национальная безопасность: [учебник] / под ред. Е. А. Олейникова. — М. : «Экзамен», 2004. — 768 с.

У сучасних умовах господарювання підприємство є відкритою системою та функціонує в нестабільному та динамічному зовнішньому середовищі, за наявності складної системи взаємозалежностей. Це, з одного боку, надає підприємствам додаткові можливості щодо реалізації власних інтересів, а з другого - обмежує їх активність у взаємодії із зовнішнім середовищем, створює загрози та небезпеки ефективного функціонування підприємств. В цих умовах налагодження партнерської взаємодії підприємств із суб’єктами зовнішнього середовища стає одним з найзначущих чинників забезпечення економічної безпеки підприємств. Отже, проблема забезпечення економічної безпеки підприємств в умовах невизначеності зовнішнього середовища актуальна у сучасних умовах та є одним з пріоритетів наукових досліджень, особливо з урахуванням сучасних тенденцій налагодження та розширення стратегічної взаємодії підприємств із суб’єктами зовнішнього середовища для забезпечення реалізації власних стратегічних інтересів. Питанням забезпечення економічної безпеки підприємств приділяють увагу як вітчизняні, так і зарубіжні науковці.
Розмаїття змістовно-понятійних трактувань категорії економічної безпеки свідчить, про важливість та складність визначеної проблеми, але водночас з цим, про необхідність подальшого методологічного й теоретико-прикладного опрацювання цього питання. Таким чином, очевидна необхідність подальших поглиблених досліджень, спрямованих на вирішення проблеми забезпечення економічної безпеки окремих суб’єктів господарювання.

Аналіз досліджень щодо визначення економічної безпеки підприємств продемонстрував відсутність методів, які б дозволили адекватно відобразити слабко структуровану проблему, якою є забезпечення економічної безпеки підприємства при взаємодії із зовнішнім середовищем і розробити управлінський інструментарій щодо прийняття рішень, пов’язаних із постановкою цілей та визначенням загальної стратегії їх досягнення.
Для забезпечення економічної безпеки підприємств будівельного комплексу необхідно здійснити низку наступних заходів:
 удосконалення стандартизації та нормування будівельної продукції;
 відновлення кредитування об’єктів господарювання для фінансування будівельних проекті;.
 впровадження енергозберігаючих технологій та матеріалів у будівництво;
 впровадження безвідходного та маловідходного виробництв (зокрема, у виробництві будівельних матеріалів). Основним фактором переходу від екстенсивного шляху розвитку будівельного комплексу на інтенсивний шлях є використання досягнень науки і техніки, що дозволило б підтримати об’єм будівельних робіт не за рахунок введення нових ресурсів, а за рахунок комплексного більш ефективного їх використання;
 удосконалення менеджменту будівельних організацій, особливо стосовно покращення рівня взаємодії всіх учасників будівельного процесу, що сприяє скороченню термінів будівництва. Це є одним із факторів, поряд з якістю, що суттєво впливає на конкурентоспроможність будівельних підприємств.