Вступ 3
1. Особливості студентського колективу 4
2. Вивчення й формування студентського колективу 16
Список використаних джерел: 22

Однієї з важливих цілей студентського колективу є сприяння підготовці кожного його члена до майбутньої професійної діяльності, вплив на формування необхідних для цього особистих якостей.
Особиста участь у керуванні й керівництві діяльністю колективів своїх груп стає для студентів школою цивільного й політичного виховання, розвиває організаторські здатності, психологічно готовить їх до праці після закінчення вузу.
Студентський колектив відрізняється від інших наступними особливостями:
 основним видом діяльності (ученье, спрямоване на одержання вищого утворення;
 єдністю мети й мотивації (прагнення членів колективу придбати спеціальність;
 однорідністю складу за віком, утворенню й т.д.;
 обмеженістю періоду існування (4-5 років);
 стабільністю складу;
 строгою послідовністю й планомірністю навчальної роботи;
 порівняно високим ступенем самоврядування (староста групи, заступник старости, профгрупорг і т.д.).
Хоча студентський колектив по ряду показників однорідний, він поєднує людей різних національностей, з різними індивідуальними психологічними якостями, що почасти вже одержали до вузу різні спеціальності й имеющих неоднаковий родиний стан. Так, за даними соціологів, серед студентів холостяки становлять 90,7%, одружені без дітей - 5,6, одружені з дітьми - 3,7%.
Психологія студентського колективу включає як загальну атмосферу його життя й діяльності, так і взаємини, суспільна думка, колективний настрій, традиції й т.д. Студентський колектив характеризується спрямованістю на оволодіння професією, спільністю потреб, інтересів, цілей і завдань, перспектив і зобов'язань, що передбачають досягнення високих результатів у навчальній і іншій діяльності, наявністю спільних справ, у яких беруть участь всі члени групи, відношенням членів колективу до обраної професії як покликанню, певним рівнем згуртованості.
Про згуртованість варто сказати особливо. Дослідження А. В. Петровского свідчать, що згуртованість як ценностно-ориентационное єдність показує ступінь збігу оцінок, установок і позицій групи стосовно об'єктів (особам, завданням, ідеям, подіям), найбільш значимим для справ групи в цілому. Показником (індексом) згуртованості служить частота збігів оцінок або позицій членів групи стосовно об'єктів, істотно значимим для групи в цілому.
У дослідженнях П. А. Просецкого виявлений ряд підструктур студентського колективу [3].
В організаційну підструктуру входять офіційні взаємини, пов'язані з органами керування, координування цілей і завдань у зв'язку з особливостями студентського колективу; виборність органів самоврядування і їхня підзвітність колективу; перевірка виконання прийнятих колективних рішень; наявність чітко розроблених норм взаємин вихователів і воспитуемых, старших і молодших і т.д.
Підструктура меж колективних зв'язків - наявність контактів з іншими колективами з метою обміну досвідом, зв'язок з підшефними колективами, наявність у колективу високого престижу.
Підструктура неофіційних взаємин (тісний зв'язок, коммуникативность) - информированность членів колективу друг про друга, взаєморозуміння, взаємодопомога й взаємна вимогливість, самодіяльність і ініціатива, домінування оптимістичного настрою, висока ефективність виховного впливу колективу на особистість, задоволеність всіх членів колективу офіційними лідерами й взаєминами з викладачами.

1. Макаренко А.С. Збірник у 7 т.– М., 1999, т.5
2. Маркс К., Енгельс Ф. Збірник, т.3
3. Просецький П.А. Психологические основы формирования коллектива: Автореф.докт.дис. – Воронеж, 2002.
4. Комплексное социальное исследования
5. Коломинский Я.Л. Психология взаимоотношений в малых группах. – Мн., 1976
6. Воротникова А.И. Использование традиций в воспитательной работе со студентами. – М., 2003.
7. Основы вузовской педагогики. – Л., 1999.
8. www.psyh.kiev.ua
9. www.nbuv.gov.ua
10. www.info-library.com.ua

Суспільство складається з безлічі груп і колективів, що розрізняються по чисельності, місцю й ролі в суспільному житті й діяльності.
По чисельності виділяють макрогрупи (соціальні прошарки, націй, збройні сили й т.д.) і мікрогрупи (цех, шкільний клас, студентська академічна група й т.д.). Група - поняття більше широке, чим колектив.
А. С. Макаренко говорив, що колектив - «це не просто збори, не проста група взаємодіючих індивідуумів . Колектив - це цілеспрямований комплекс особистостей, організованих, що володіють органами колективу. А там, де є організація колективу, там є органи колективу, там є організація уповноважених осіб, довірених колективу, і питання відносин товариша до товариша - це не питання дружби, не питання любові, не питання сусідства, а це питання відповідальної залежності» [1, с.21].
Кожний колектив являє собою соціальне об'єднання людей, діяльність яких направляється на досягнення суспільно корисних цілей. Однак істотні ознаки колективу цим не вичерпуються: вони включають наявність керівництва й певний ступінь згуртованості.
Студент формується в колективі. «Розвиток індивіда,- як довели К. Маркс і Ф. Энгельс,- обумовлено розвитком всіх інших індивідів, з якими він перебуває в прямому або непрямому спілкуванні .» [2, с.44].
Гарний психологічний клімат у колективі студентської академічної групи, її професійна спрямованість сприяють упевненості, взаємній вимогливості, товариству, дружбі, досягненню успіхів у навчанні, формуванню особистості майбутнього фахівця в цілому.

**